Придави́ти. См. Придавлювати.
Прида́влювати, люю, єш, сов. в. придави́ти, влю́, виш, гл. Придавливать, придавить. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь. Рудч. Ск. I. 8. Мороз як придавив — стало холодно. Чуб. I. 6.
Прида́лий, а, е. Пригодный. Юрасева сосна тонкая да високая, тонкая да кудрявая на пчоли придалася. Мет. 195.
Прида́не, да́н, приданки́, но́к, мн. Свадебные гости со стороны новобрачной, отправляющіеся съ нею въ домъ новобрачнаго. Маркев. 134, 147. Свашки і приданки роздягають молоду. МУЕ. III. 149. Коня у позику не давай, жінки у приданки не пускай. Ном. № 8091.
Приданя́не, нян, мн. = Придане. Вх. Лем. 456.
Прида́ти, ся. См. Придавати, ся.
Прида́тний, а, е. Годный, пригодный; способный. Хлопець дуже розумний і до всього придатний. Левиц. I. 167.
Прида́тність, ности, ж. Пригодность, годность. Желех.
Прида́ток, тку, м. Прибавленіе, прибавка. Придаток не стоїть за даток. Ном. № 10590. На придаток дам ще корову.
Придбава́ти, ва́ю, єш, сов. в. придба́ти, ба́ю, єш, гл. Пріобрѣтать, пріобрѣсть. Се придбавають у Бога собі ласки, даючи милостину. Волч. у. Худоби діждалися, — придбали хутір, став і млин. Шевч. Хочу я з рочок погуляти, щоб собі посагу що придбати. Мет. 46.
Придба́ння, ня, с. Пріобрѣтеніе. Г. Барв. 528.
Придба́ти. См. Придбавати.
Придбо́вувати, вую, єш, гл. = Придбавати. Г. Барв. 307.
Придве́рний, а, е. Придверный. Придве́рна стіна́ — стѣна въ которой находится дверь. Шух. I. 101.
Приде́ржати, ся. См. Придержувати, ся.
Приде́ржувати, жую, єш, сов. в. приде́ржати, жу, жиш, гл. Придерживать, придержать. Протиус догнав, Недвига придержав. Рудч. Ск. I. 121. Приде́ржати ходу́. Умѣрить шагъ, пойти тише. МВ. I. 105.
Приде́ржуватися, жуюся, єшся, сов. в. приде́ржатися, жуся, жишся, гл. 1) Придерживаться, быть придержаннымъ. Ловиться і придержується порська вівця. О. 1862. V. Кух. 38. 2) Придерживаться, придержаться за что. Придержуйсь за бильця, а то впадеш.
Приджиджу́лити, лю, лиш, гл. = Причепурити. Сим. 183.
Приджиджу́литися, люся, лишся, гл. = Причепуритися. Сим. 182.
Придзиґльо́ваний, а, е. Вертлявый (преимущественно о женщинѣ?) О. 1861. XI. Кух. 26. См. Придзиґльованка.
Придзиґльо́ванка, ки, ж. Вертушка, вертлявая женщина. Котл. Ен. Словарь 23. Там придзиґльованки журились, що нікому вже підморгнуть. Котл. Ен. III. 55.
Придиба́нчик, ка, м. ? Ой танчику, придибанчику, поплинь, поплинь. Гол. IV. 166.
Приди́бати, баю, єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.
Приди́ба́чка, ки, ж. = Придибашка. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Трапилась придибачка. Звенигор. у.
Приди́ба́шка, ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було. Рудч. Ск. II. 142.
Придиви́тися. См. Придивлятися.
Придивля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. придиви́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Присматриваться, присмотрѣться. Придивись лишень, то й побачиш. МВ. I. 26. 2) Притупиться (о зрѣніи). Очка ми ся придивили, миленького ждучи. Гол. IV. 459.
Придиха́тися, ха́юся, єшся, гл. Получать непріятный запахъ. Вода придихається.
Приді́л, лу, м. Назначеніе, пріуроченіе къ какому либо мѣсту, дѣлу. І приділу хиба йому не буде? Константиногр. у. Треба кожній дитині приділ дати: тому пити, тому їсти, те спати хоче, а те спинити. Волч. у.
Приділи́ти. См. Приділяти.
Приділя́ти, ля́ю, єш, сов. в. приділи́ти, лю́, лиш, гл. Опредѣлять, опредѣлить, назначать, назначить. Діточкам моїм пан щось приділить за мою смерть. МВ. (О. 1862. I. 104).
Придо́ба, би, ж. Удобство. Сестра Меланія посіла у якомусь великому кріслі, що в ньому мало було придоби, а багато цвяхів. МВ. II. 202. Славлють, що як обсвідчуться, то живуть і в самому пеклі, хоч у кип'ячі й смолі не велика придоба. МВ. (КС. 1902. X. 149).
