осмотрѣвъ. Харьк. у. Купи́в за три о́гляди. Укралъ. Мнж. 166. 2) мн. = Оглядини. Пошел Ванічко в огляди без материной поради. Гол. II. 711.
Огляда́ння, ня, с. Осматриваніе.
Огляда́ти, да́ю, єш, сов. в. огля́діти, джу, диш, гл. 1) Осматривать, осмотрѣть. Вийди, матінко, огляди, що тобі бояре привезли. Мет. 230. Козаків піджидає, козаків оглядає. Макс. 2) Созерцать, видѣть. Сподоби в небі лицем к лицу Бога оглядати. Чуб. Одного ранку, бодай такого ніхто не оглядав, сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. МВ. II. 71.
Огляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. огля́дітися, джуся, дишся, гл. 1) Оглядываться, оглянуться, осматриваться, осмотрѣться. Летить орел по над морем та й не оглядається. Мет. 64. Оглядайся на задні колеса. Ном. № 4305. 2) Только сов. в. Хватиться. Оглядівся пан, уранці вставши, аж у його покрали. Рудч. Ск. I. 197. Візьми, дурний, та й застроми два свердли… Коли сьогодні огляжуся, — аж і сліду не знать, де стреміли. Мир. ХРВ. 267.
Огля́дач, ча, м. Осматривающій.
Огля́дини, дин, ж. мн. 1) Осмотръ, осматриваніе. 2) Осмотръ жилья и хозяйства жениха, дѣлаемый родителями невѣсты послѣ сватовства и оканчивающійся угощеніемъ. См. Розглядини. ХС. VII. 423.
Огля́нути, ну, неш, гл. = Оглядіти. Ісус, оглянувши все, вийшов. Єв. Мр. XI. 11.
Огля́нутися, нуся, нешся, гл. = Оглядітися. „Соб, тпру до ярма!“ — оглянувся та й нема. Ном. № 1914. 2) — на ко́го. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Г. Барв. 355. Огляньсь на плач дочки своєї. Котл. Ен. Оглянулась на мої старощі. Г. Барв. 207.
Огневи́й, а́, е́. Огневой. Стор. МПр. 72.
Огневи́ця, ці, ж. Медиц. горячка.
Огнедиха́тий, а, е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.
Огнекрила́тий, а, е. Съ огненными крыльями. Дракон огнекрилатий. К. МБ. II. 137. Як смерти бурний дух огнекрилатий. К. ЦН. 246.
Огне́нний, а, е. 1) Огненный. Чуб. I. 22. Огненне море. Шевч. 2) Пылкій, горячій. Він до роботи огненний. Лебед. у. Огненний чоловік. Черк. у. 3) — сусіда. Сосѣдъ, постройки котораго весьма близко. Харьк. г.
Огне́нно, нар. Горячо, пылко.
Огнепа́льний, а, е. Горючій. Огнепальна купина. Левиц. I. 289.
Огни́во, ва, с. 1) Стальная пластинка въ замкѣ кремневаго ружья, стоящая противъ курка, — въ нее бьетъ кремень. Шух. I. 230. 2) Часть токарнаго станка. См. Токарня. Шух. I. 305, 306. 3) Въ крышѣ оборога: каждая изъ четырехъ горизонтальныхъ жердей, составляющихъ четвероугольникъ, являющійся основаніемъ крыши. Вх. Зн. 42. Ум. Огни́вце.
Огни́вце, ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. См. Верстат. МУЕ. III. 24.
О́гник, ка, м. 1) Ум. отъ огонь, огонекъ. 2) Медиц. Пузырчатая сыпь на лицѣ, eczema. ХС. VII. 416.
Огни́на, ни, ж. Искра. ХС. III. 53.
Огни́стий, а, е. 1) = Огненний 1. Сонце як раз… сідало; червоне огнисте коло його так і искрило світом. Мир. Пов. I. 158. 1) = Огненний 2. Серце огнисте. К. МХ. 6.
О́гничок, чка, м. Ум. отъ огонь.
гнище, ща, с. 1) Костеръ. Спасибі жіночкам, на городі розіклали огнище і всякої страви понаготовляли. ЗОЮР. II. 286. В о́гнище вки́нутися. Вспылить. Сердитий був парубок, так у огнище і вкинеться! Як жар стане. Харьк. г. 2) Мѣсто, гдѣ былъ костеръ. На огнищі не швидко виросте трава. Волч. у.
Огнянець, нця, м. Дьяволъ, чортъ. Бо ти не мій младенец, лем ти з пекла огнянец. Гол. I. 210.
Огня́ний, а, е = Огненний. Левиц. I. 271. Господь вигнав їх з раю огняною різкою. Мир. ХРВ. 32. Широка огняна хвиля. Мир. ХРВ. 272. Огня́на же́ртва. Всесожженіе. Єв. Мр. XII. 33.
Огняни́к, ка, м. Птица Lanius ruficeps. Вх. Пч. II. 12.
Огняниця, ці, ж. Свѣтлякъ, Ивановъ червякъ, Lampyris noctiluca. Вх. Лем. 442.
Ого! меж., выражающее удивленіе. Ого, чудеса! вербовиї колеса. Ном. № 7831.
Огово́рюватися, рююся, єшся, гл. Отговариваться. Оговорюються, що їм багацько діла робити. Ном. № 10064.
Ого́втатися, таюся, єшся, гл. Освоиться. Трохи оговтавсь і не боїться нічого. Рудч. Ск. I. 93.
Оголи́ти, лю́, ли́ш, гл. = Обголити.
Оголо́бля, лі, ж. Оглобля. Чуб. VII. 465.
Оголоди́ти, джу́, ди́ш, гл. Сдѣлать го-
