Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/495

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Протю́кати, каю, єш, гл. Крикнуть на кого тю. Протюкайте на його, що він чорт-зна-що робить. Константиногр. у.

Протю́пати, паю, єш, гл. Пройти мелкими шажками; проѣхать медленно.

Про́тяг, гу, м. 1) Протяженіе. 2) Продолженіе. Нова сцена в хаті здалася йому тільки протягом першої. Левиц. I. 231. 3) Протяжность. З про́тягом. Протяжно, растягивая. Вимовляв слова з протягом. Левиц. I. 157. Чіпка вимовляє кожне слово з протягом. Мир. ХРВ. 278.

Протяга́ти, га́ю, єш, сов. в. протягти́, гну́, неш, гл. 1) Протягивать, протянуть. Ой протягну я волоконце крізь віконце. Чуб. V. 618. Іде і тягне за собою рядно, — по всьому двору протяг. Харьк. у. 2) Продолжать, продолжить, продлить. Господь не протяг їй віку. Стор. МПр. 63.

Протяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. протягти́ся, гну́ся, нешся, гл. 1) Протягиваться, протянуться. 2) Тянуться, длиться, продолжиться, продлиться. Наше діло довго буде протягатися. Харьк. у.

Протя́глий, а, е. Пологій (о горѣ). Протягла гора. НВолын. у.

Про́тягом, нар. Протяжно. Оцю пісню у нас протягом співають. Харьк. г.

Протягти́, ся. См. Протягати, ся.

Протя́жний, а́, е́. Продолжительный. Протяжна була осінь цей год — усі на ярину понаорювались. Волч. у.

Проуча́ти, ча́ю, єш, сов. в. проучи́ти, чу́, чиш, гл. = Провчати, провчити. Та велів зготовляти прутів пуки — мене проучати. Чуб. V. 1014. Ой дай, жінко, нагая, проучити німчая. Ном.

Профа́тний, а, е. ( = Проханий). Въ выраженіи: Ішо́в профа́тнов доро́гоє = Ішов світ за́ очі. См. Світ. Вх. Зн. 57.

Профе́сор, ра, м. Профессоръ. Дашкович швидко піднявся між професорами своїми лекціями. Левиц. Пов. 50.

Професорі́внаж. Дочь профессора. Молоді професорівни й купцівни не схотіли навіть пити чаю. Левиц. Пов. 55.

Профе́сорка, ки, ж. Женщина-профессоръ. Желех.

Профе́сорство, ва, с. Профессорство. Желех.

Профе́сорський, а, а. Профессорскій.

Професорува́ти, ру́ю, єш, гл. Быть профессоромъ. Желех.

Профі́т, ту, м. Польза. Не мав злий дух профіту з людей. Гн. II. 226.

Прохава́вкати, каю, єш, гл. О перепелѣ: прокричать.

Проха́жка, ки, ж. = Прохідка. Вх. Зн. 57.

Прохазяйнува́ти, ну́ю, єш, гл. 1) Прохозяйничать. 2) Растратить, неумѣло хозяйничая.

Прохала́вкнути, ну, неш, гл. Проглотить съ жадностью. Пес прохалавкнув печеню. Вх. Зн. 57.

Проха́льний, а, е. Просительный. Випрохав у владики книжку прохальну, щоб зібрати грошей (на церкву). Г. Барв. 162.

Прохама́ркати, каю, єш, гл. = Прохарамаркати. Було молюся уранці і ввечері, то з молитвами і письмо прохамаркаю. Стор. II. 81.

Про́ханий, а, е. 1) Прошенный, выпрошенный. Проханий кусок горло дере. Ном. № 4493. 2) Приглашенный. Гість не проханий, не дуже буває тучений. Ном. № 11896. Приглашенный на время замѣстить кого либо. Я проханий, а не титарь. Харьк. 3) — обі́д, бенкет. Обѣдъ, пиръ по приглашенію. Це великі, прохані бенкети. А так гості — не минає дня, щоб за столом не сиділо душ три або чотирі чужих. Мир. ХРВ. 109.

Проха́ння, ня, с. Просьба. Левиц. Пов. 57. На моє прохання.... одгукнулись. Ном. Од. видав. I.

Проха́пуватися, пуюся, єшся, гл. — крізь ву́ха. Так вищит, аж ми сі крізь вуха прохапує. Фр. Пр. 197.

Прохарама́ркати, каю, єш, гл. Прочесть, проговорить невнятно. Яку небудь молитву прохарамаркаю над мертвим і не покину його трупу. Стор. МПр. 22.

Прохарчи́ти, чу́, чи́ш, гл. = Прохарчувати.

Прохарчи́тися, чу́ся, чи́шся, гл. = Прохарчуватися. Аж два тижні там поробив, та тілько що там прохарчився, а додому нічого й не приніс. Кв. Я й страви не їм, а взявши окрайчик хліба, так собі й прохарчусь ходячи. Г. Барв. 192.

Прохарчува́ння, ня, с. Прокормленіе. Він живе аби день до вечора, дбаючи тільки для прохарчування свого. Левиц. (Правда 1868, 416).

Прохарчува́ти, чу́ю, єш, гл. Прокормить. На свої гроші і зодягну, і прохарчую себе й жінку. Левиц. I. 327.

Прохарчува́тися, чу́юся, єшся, гл. Прокормиться. Заробимо, то прохарчуємось. Грин. II. 67.