считать. Я ж тії гроші розумом розчислю. Чуб. III. 271.
Розчи́стити. См. Розчищати.
Розчита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.
Розчища́ти, щ́аю, єш, сов. в. розчи́стити, щу, стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. М. Пр. 67.
Розчі́плювати, люю, єш, сов. в. розчепи́ти, плю, пиш, гл. 1) Расцѣплять, расцѣпить. Зачепила гаплик за гаплик, а тепер ніяк не розчеплю. Харьк. 2) Разнимать, разнять. Як дав же він мені молотьби, так і зуби розчіплювали. Г. Барв. 289.
Розчі́плюватися, лююся, єшся, сов. в. розчепи́тися, плю́ся, пишся, гл. Разцѣпляться, отцѣпляться, отцѣпиться. Як зачепиш його, то і до завтрього, як то кажуть, не розчепишся. О. 1862. I. 77.
Розчі́сувати, сую, єш, сов. в. розчеса́ти, шу́, шеш, гл. Расчесывать, расчесать. Розчешу я русу косу. Чуб. V. 7. Розчеса́ти дівчині ко́су. Лишить дѣвушку невинности. Ном. № 8827.
Розчі́суватися, суюся, єшся, сов. в. розчеса́тися, шу́ся, шешся, гл. Расчесываться, расчесаться. Я змиюся і розчешуся. Мет. 76.
Розчо́впати, паю, єш, гл. Понять, уразумѣть. Не розчовпав гаразд де і що. Ном. № 7915. Пріська тоді тільки розчовпала, що говорили про станцію. Мир. Пов. I. 155.
Розчовпну́ти, ну́, не́ш, гл. = Розчовпати. Та що це ви балакаєте, що я й не розчовпну? Чуб. II. 19. Не розчовпну, що ти пророчиш. Котл. Ен. III. 16.
Розчо́лина, ни, ж. Гора, на которой сверху внизъ идетъ одной полосой лѣсъ, а другой поле или пастбище. Шух. I. 73.
Розчоло́пати, паю, єш, гл. = Розшолопати. Бач коли розчолопав, що воно й як діється. Волч. у.
Розчумакува́тися, ку́юся, єшся, гл. Отдаться чумачеству.
Розчу́мати, маю, єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.
Розчуру́кати, каю, єш, гл. = Розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились. О. 1861. XI. Кух. 33.
Розчу́хати. См. Розчухувати.
Розчухра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Разрубить надвое. 2) Разбросать, раскидать. Всі човники їх (море) розчухрало. Котл. Ен. I. 10. Ввесь город розчухрав. КС. 1883. V. 354.
Розчу́хувати, хую, єш, сов. в. розчу́хати, хаю, єш, гл. 1) Расчесывать, расчесать (тѣло). Турн собі розчухав литку. Котл. Ен. V. 59. 2) Понимать, понять, сообразить. Спасибі! — сказав голосно Уласович, не розчухавши, що йому наговорив пан Пістряк. Кв. I. 91.
Розшабашо́вуватися, вуюся, єшся, сов. в. розшабашува́тися, шу́юся, єшся, гл. ? Най вони там здоровенькі розшабашовуються, а я вам тим часом роскажу про Ілаша. Федьк. Пов. 6.
Розшайну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Разлиться; разсыпаться; разлетѣться. Зелене вино розшайнулося, розшайнулося по тісовім столі. Гол. II. 21.
Розша́рітися, рі́юся, єшся, гл. = Розчервонітися. Дивлюсь, вона так розшарілась. Екатериносл. у.
Розша́рпати. См. Розшарпувати.
Розша́рпувати, пую, єш, сов. в. розша́рпати, паю, єш, гл. Растерзывать, растерзать. Піду в ліса, піду в гори і на острі скали, а щоб моє грішне тіло звіри розшарпали. Чуб. V. 222.
Розша́хвати, хваю, єш, гл. Развернуть. АД. I. 59.
Розшахвува́ти, ву́ю, єш, гл. Расточить, промотать.
Розшве́ндатися, даюся, єшся и розшве́ндятися, дяюся, єшся, гл. Расходиться, много ходить.
Розшелесті́тися, щу́ся, стишся, гл. Приняться шелестѣть.
Розшеро́па, пи, об. Человѣкъ, ходящій разставя ноги.
Розшиба́тися, ба́юся, єшся, гл. Метаться, рваться. Инколи нападав її якийсь гнів немошний, що розшибалася вона та плакалася необрадливо собі. МВ. (О. 1862. I. 100). Е, бачу, — каже пан, — тобі тут місця мало. Постой же: розшибатимешся у москалях скільки хотя. МВ. (О. 1862. III. 71).
Розшива́ти, ва́ю, єш, сов. в. розши́ти, ши́ю, єш, гл. Распарывать, распороть.
