Снува́лка, ки, ж. Сновальница, но иного устройства, нежели снува́вка; по устройству она похожа на самото́ку (см.). Части: верете́но (стержень), два перехре́стя, четыре стовпці́ (= качка́м самото́ки), ли́стви чи́новатні (двѣ). МУЕ. III. 15.
Снува́льниця, ці, ж. = Снувалка. Угор. МУЕ. III. 24.
Снува́ти, ную́, є́ш, гл. 1) Сновать, дѣлать основу для тканія. 2) Основывать, создавать. Три голубоньки радоньку радять, радоньку радять, як світ снувати. Гол. II. 5.
Снува́тися, ну́юся, є́шся, гл. 1) Сноваться, дѣлаться основѣ. 2) Ходить сюда и туда. Снуюся по хаті, тиняюсь. Г. Барв. 83. 3) Болтаться. Пояс так і снується коло неї. 4) Мерещиться, вертѣться. Снується мі перед очі, як вдень, так і вночі. Ном. № 378. Біле личко, чорні брови на душі снується. Чуб. V. 2.
Снурови́ці, ць, ж. = Шнуровиці. Гол. Од. 23.
Сня́діти, дію, єш, гл. Плѣсневѣть, покрываться слизью. Сир снядіє. Павлогр. у. Ця капуста вже посняділа, де там її їсти.
Соб! меж. Восклицаніе, которымъ погоняютъ воловъ налѣво; употребляется также въ смыслѣ нарѣчія и значитъ: налѣво. Св. Л. 217. Kolb. I. 65. Їдьте, сердечко, навпрямець, а там живе Андрій Швець; а там — круто соб — живе Кулина Вакуленкова. ЗОЮР. I. 148.
Соба́ка, ки, м. и ж. 1) Собака. Бреше, мов собака. Ном. Гей, братці, втікайте, бо ще старий собака жив. ЗОЮР. I. 116. 2) Названіе нѣкоторыхъ изъ играющихъ въ игру пиж. Ив. 38. 3) Тяжесть, привязываемая къ концу коледезьнаго очепа. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. 4) Родъ узора въ вышивкѣ. Чуб. VII. 427. Ум. Соба́чка.
Собака́рь, ря́, м. Псарь. Що тих собакарів, хто його зна, скільки було. Полт. г.
Собакува́тий, а, е. Придирчивый, злой. Грин. III. 303. Собакуватий у нас урядник — страх. Волч. у.
Соба́рний, а, е = Собачий. О. 1862. V. Кух. 38.
Соба́цький, а, е = Собачий. Життя собацьке. Ном. № 790.
Собача́, ча́ти, с. Щенокъ. Убийте пса, а' собачат своєю заріжу. Шевч. Ум. Собача́тко, собача́тонько, собача́точко.
Соба́чий, а, е. 1) Собачій. Соба́ча ві́ра, юха́. Бранныя слова. Собача віра.... і їсти не давала. Рудч. Ск. I. 183. Як поп'ється, то йому не кажи ні злого, ні доброго — така собача юха. ЗОЮР. I. 152. 2) Растенія: а) — ко́рінь. Cynoglossum officinale. Анн. 119. б) —чі коно́плі. Galeopsis versicolor Curt. ЗЮЗО. I. 123. в) —че ми́ло. Saponaria officinalis L. Анн. 316. г) Herniaria glabra L. ЗЮЗО. I. 124. д) —чі реп'яхи́. Bidens tripartita L. Анн. 65. е) —чі язики́. Plantago lanceolata. Анн. 259. 4) Соба́че ви́м'я. Нарывъ подъ мышкою.
Собачи́ний, а, е = Собачий. Ном. № 10973.
Соба́чиця, ці, ж. Сука. На тобі, хортице-собачице, хвоста, да не кусай по жовтому, да кусай по білому. Рудч. Ск. I. 16.
Соба́чка, ки, м. и ж. 1) Ум. отъ собака. 2) Названіе одной изъ звѣздъ возлѣ созвѣздія Большой Медвѣдицы. Грин. I. 1. 3) Раст. Cynoglossum officinale L. ЗЮЗО. I. 120.
Соба́чник, ка, м. Любящій собакъ.
Собачня́, собашня́, ні́, ж. соб. Собаки. Чуб. II. 144. Греб. 408. Заскавучала собачня. Стор. М. Пр. 111.
Собі́, мѣст. дат. пад. отъ себе́. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє. Ном. № 1.
Собі́р, бо́ру, м. Соборъ, собраніе. Діва Марія сина родила, сина родила, собір збірала. Чуб. III. 334.
Собі́чити, чу, чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Со́бкати, каю, єш, гл. 1) Кричать „соб!“, погонять налѣво (воловъ). 2) Помыкать. Він нами собкав, як волами, та й служили! Харьк. г.
Соболе́вий, а, е. Соболиный. К. ЧР. 338. О. 1862. VIII. 34.
Соболи́ця, ці, ж. Самка-соболь. Ой поважай сестру свою, сироту вдовицю; кохай, кохай молодицю, гарну соболицю. Чуб. V. 935.
Со́боль, ля, м. Соболь — животное, а также соболій мѣхъ. КС. 1882. IX. 416. Візьми шубу з оксамиту, соболями підшиту. Лукаш. 144. Употр. какъ ласкат. слово. Козаченьку, мій соболю, візьми мене із собою. Чуб. V. 84.
Собольо́вий, а, е = Соболевий. А на йому шуба собольова. Чуб. III. 455.
Соболя́, ля́ти, с. Молодой соболь. МУЕ. III. 149.
