Перейти до вмісту

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Перва книга Мойсея/2

Матеріал з Вікіджерел
Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту
Старий Завіт
Перва книга Мойсея 

пер.: П. О. Кулїш

Голова 2
• Цей текст написаний желехівкою. Відень: Британське і заграничнє біблїйне товариство, 1912
ГОЛОВА 2.

Так докіньчено небеса й землю з усїм войнством їх.

 2. І докіньчив Бог шестого дня дїло своє, що сотворив; і почив на семий день від усього дїла, що сотворив.

 3. І благословив Бог день семий, і зъясував його сьвятим: того бо дня спочив од усїх дїл своїх, які вчинив і зробив.

 4. Се початок настання небес і землї, як сотворено їх, того часу, як сотворив Господь землю і небо,

 5. Не було ще на землї нїякої рослини на полях, і не росло ще нїяке зело на полях; бо Господь Бог не повелїв іще дощувати на землю, і не було ще там людей порати землю.

 6. Виходила ж імла з землї і напувала всю верховину на суходолї.

 7. І создав Господь Бог чоловіка з землї польової, і вдихнув йому в ноздрі живе диханнє. І став чоловік душею живою.

 8. І насадив Бог сад у Едемі на востоцї, та й осадив там чоловіка, що создав.

 9. І зростив Господь Бог усяке дерево із землї, принадне на погляд і смашне плодом своїм, і дерево жизьняне посеред саду, і дерево познавання добра й зла.

 10. І ріка виходить із Едему на поливаннє саду, а потім розлучається чотирма течіями.

 11. Імя первої Пизон; ся обтекає всю Гавила землю, де знаходять золото.

 12. А золото в тій землї предобре. Там знаходять і бедола-смолу і камінь оникс.

 13. А друга річка зветься Гигон; ся обтекає всю Куш землю.

 14. А трейтя зветься Гиддекель; се та річка, що йде на схід соньця від Ассура. А четверта річка, се Евфрат.

 15. І взяв Господь Бог чоловіка та й осадив його в Едемському саду порати його і доглядати.

 16. І заповідав Господь Бог чоловікові, глаголючи: З усякого древа в саду-раї можна тобі по вподобі їсти.

 17. З того ж дерева, що дає знаттє доброго й лихого, з того не важитимешся їсти, ато вмреш певно того ж дня, як скоштуєш із його.

 18. І рече Господь Бог: Не добре чоловікові бути самому; сотворимо йому таку поміч, щоб до пари була йому.

 19. І сотворив Господь Бог із землї всякого зьвіря польового і всяке птаство небесне, і привів їх до чоловіка побачити, як він зватиме їх, і як нї назвав би чоловік їх живі душі, так щоби мусїли вони зватись.

 20. І подавав чоловік назви всякій скотинї, і птаству небесному, і всякому польовому зьвірові, та про чоловіка не знайшлось такої помочі, щоб до пари була йому.

 21. І попустив Господь Бог твердому сну обняти чоловіка, і як заснув, узяв одно з його ребер, та й затулив його місце тїлом.

 22. І создав Господь Бог женщину з ребра, що взяв од чоловіка, та й привів її до чоловіка.

 23. І каже чоловік: Се ж кість од костей моїх і тїло від тїла мого. Мусить вона зватись людина; бо її взято з чоловіка.

 24. Тим оставить чоловік отця свого й матїр свою та й прилїпиться до жони своєї, і будуть удвох тїлом одним.

 25. І були обоє нагі, чоловік і жона його, і не соромились.

 Перва книга Мойсея 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10  ·  11  ·  12  ·  13  ·  14  ·  15  ·  16  ·  17  ·  18  ·  19  ·  20  ·  21  ·  22  ·  23  ·  24  ·  25  ·  26  ·  27  ·  28  ·  29  ·  30  ·  31  ·  32  ·  33  ·  34  ·  35  ·  36  ·  37  ·  38  ·  39  ·  40  ·  41  ·  42  ·  43  ·  44  ·  45  ·  46  ·  47  ·  48  ·  49  ·  50