Перейти до вмісту

Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Перва книга Мойсея/49

Матеріал з Вікіджерел
Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту
Старий Завіт
Перва книга Мойсея 

пер.: П. О. Кулїш

Голова 49
• Цей текст написаний желехівкою. Відень: Британське і заграничнє біблїйне товариство, 1912
ГОЛОВА 49.

І прикликав Яков сини свої і каже:

 2. Ой синове Якова! Скуптеся докупи, та послухайте, що скаже вам отець Ізраїль.

 3. Ти, мій первенче, Рубене, сило моя перва! Ти й поважен, ти й потужен, всїх ти переважив,

 4. Та филюєшся водою, задню пасти будеш; лїг бо на отецьке ложе, ложе ти зневажив, і зневажив і споганив батькову постелю!

 5. Симеоне й ти Левію! Браттє ви між браттєм, та сестра знаряддє в зрадї кривдї стала.

 6. Не ввійду я в вашу раду, поки й тху тихого, і до змови не пристану серцем чистим, чесним. Бо вони людей в завзяттї мучили, вбивали, в безумі свойму терзали навіть і скотину.

 7. Проклинаю їх нелюдське дике їх завзяттє; їх в Ізраїлї розсїю, звергну у Якові.

 8. Юда! Тебе возхвалить рідне браттє ревно, і вклонятись тобі будуть батька твого дїти.

 9. Юда левчук голодний; ситим будеш, синку, і хижацтвом пійдеш в гору; левом опочинеш: Мов той лев заляжеш спати, страшен, як левиця; хто зосьмілиться збудити, сон його стрівожить?

 10. В Юди не похитнеться берло між колїньми, докіль мир постане в людях, чаяннє в народах.

 11. В виноградї він привяже знїжене ослятко, у найкращому, ослицї мазану дитину. У винї одежу виправ, платтє у червонім.

 12. Од вина потуманїли ясні очі в його, од молока побілїли в його ситі зуби.

 13. Зебулон седить над морем, судна знай вітає; його слуги пробувати будуть і в Сидонї.

 14. Іссахар — осел костлявий між двома хлївами.

 15. Бачить, що в землї родющій люба річ спочити; і на паньщинї гне спину під тягар, працює.

 16. Дан свій люд судити буде, рід свій в Якові.

 17. Дан лежати на дорозї гадиною буде. Вкусить він коня за ногу, скине й їздеця він; навпаки впаде злякавшись, у сїдлї не всидить.

 18. На твою вповаю поміч, Господе, мій Боже!

 19. Гад — напре на його військо, він побє потужне.

 20. Ассер у життї роскішнім їсти ме хлїб з туком, ласощі царські усїм він вистачати буде.

 21. Нафталїй гіллє розкине пишним дубом.

 22. Йосиф же, се вітка добра з дерева, що родить над криницею, да й стеле яблука по муру.

 23. Нацїлялись в його з лука, стрелили, та лук свій

 24. Він удержав у потузї. Руцї не послабли.

 25. Всемогущий благодатно, синку, тебе кропить з неба гарними дощами, із землї годує.

 26. Ті ж бо всї благословення, що дознав отець твій, взяли гору над горами, вічними холмами. Ой нехай же на голову всї Йосифові зійдуть і на тїмє осяйного князя між братами!

 27. Бенямин, се в нас вовцюга, наситу не знає; в ранцї — він жере поживу, в вечір — здобич дїлить.

 28. Усе це дванайцятеро поколїнь Ізрайлевих, і се промовив до них отець і благословив їх кожного, по благословенню його благословив їх.

 29. І заповідав їм, і каже їм: Я пригорнусь до народу мого. Поховайте мене з отцями моїми в печері, що на полї Ефроновому Гетієвому,

 30. В печері, що на полї Макпелевому, що перед Мамрійщиною в Канаан землї, що купив Авраам у Ефрона Гетія у державу на гробовище.

 31. Там поховано Авраама й Сарру, жону його; там поховано Ізаака й Ребеку, жену його, і там поховав я Лею.

 32. Куплене поле й печера на йому в синів Гетових.

 33. І переставши Яков чинити заповіт синам своїм, простягнув нозї свої на постелї і розлучивсь із душею, та й пригорнувсь до народу свого.

 Перва книга Мойсея 

1  ·  2  ·  3  ·  4  ·  5  ·  6  ·  7  ·  8  ·  9  ·  10  ·  11  ·  12  ·  13  ·  14  ·  15  ·  16  ·  17  ·  18  ·  19  ·  20  ·  21  ·  22  ·  23  ·  24  ·  25  ·  26  ·  27  ·  28  ·  29  ·  30  ·  31  ·  32  ·  33  ·  34  ·  35  ·  36  ·  37  ·  38  ·  39  ·  40  ·  41  ·  42  ·  43  ·  44  ·  45  ·  46  ·  47  ·  48  ·  49  ·  50