Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту/Старий Завіт/Перва книга Мойсея/25
| ◀ Голова 24 | Сьвяте письмо Старого і Нового Завіту Старий Завіт Перва книга Мойсея пер.: П. О. Кулїш Голова 25 |
Голова 26 ▶ |
|
Узяв же Авраам ізнов жену, на імя Хеттура.
2. Вродила ж вона йому Зимрана, Йоксана, та Медана, та Мадияна, та Ішбака, та Шуаха.
3. Йоксан же появив Себу та Дедана. Сини ж Деданові були Ассурим, та Летусим, та Леюмим.
4. Сини ж Мадиянові були: Єфа, та Єфер, та Ганох, та Абида, та Єльдага. Всї цї були сини Хеттурині.
5. Оддав же Авраам усе, що мав Ізаакові.
6. Синам же наложниць своїх, що були в Авраама, дав Авраам подарунки, і відпустив їх од Ізаака, сина свого, ще за живота свого, на схід соньця, у землю восточню.
7. Се ж лїта віку Авраамового, що прожив: сто і сїмдесять і пять років.
8. І ослабши вмер Авраам у старощах добрих, старим, повним лїт, і прилучився до людей своїх.
9. І поховали його Ізаак та Ізмаїль, два сини його, в печері Макпеловій, на полї Єфрона Зогаренка, Хетиянина, що проти Мамре,
10. На полї тому, що купив Авраам у синів Хетових. Там поховали Авраама й Сарру, жену його.
11. Сталося ж по смертї Авраамовій, благословив Бог Ізаака, і вселивсь Ізаак при колодязї Бейер-Лахай-Рої.
12. Се ж постань Ізмаїля, сина Авраамового, що вродила Агара Египтянка, рабиня Саррина, Авраамові.
13. І се ймення синів Ізмаїлевих по родоводам їх: первенець Ізмаїлів Набайот та Кедар, та Адбеєль, та Мивсам.
14. Та Мисма, та Дума, та Масса,
15. Та Хадад, та Тема, та Єтур, та Нафис, та Кедма.
16. Се сини Ізмаїлеві, а се ймення їх по шатрах їх, і селах їх: дванайцять князїв по колїнах їх.
17. А се лїта живота Ізмаїлевого: сто і трийцять і сїм лїт. І ослабши вмер, і прилучивсь до роду свого.
18. Вселився ж від Гавили до Сура, що проти Египту, як ідеш до Ассуру. Перед лицем усїх братїв своїх вселився.
19. А се постань Ізаака, сина Авраамового. Авраам появив Ізаака.
20. Було ж Ізаакові сорок лїт, як узяв Ребеку, дочку Бетуїла, Арамянина з Мезопотамиї, сестру Лабана, Арамянина, собі за жінку.
21. Молився Ізаак Господеві про жену свою, бо неплідна була. Послухав же його Бог, і завагонїла Ребека, жінка його.
22. Борикалися ж младенцї в їй, і каже: Коли так менї має бути, про що менї се? І пійшла поспитати Господа,
23. І рече їй Господь: Два народи в тебе в чреві; два народи будуть, як породиш, воюватись. Візьме гору старший, та підстаршому він буде послугом служити.
24. І сповнилися днї родити їй, аж се були близнята в утробї її.
26. Вийшов же син первенець червоний, увесь наче кожа косматий; і дала імя йому Езав.
26. А потім вийшов брат його; рука ж його держалась за пяту Езавову, і дала імя йому Яков. Ізаакові ж було шістьдесять лїт, як родила їх Ребека.
27. Повиростали ж молодоки, і був Езав чоловік умілий ловити, степовий. Яков же був чоловік тихий, що седїв у домівцї.
28. І влюбив Ізаак Езава; бо ловитва його була по смаку йому. Ребека ж любила Якова.
29. Зварив же Яков кулешику, і прийшов Езав з поля знеможений.
30. І каже Езав Якову: Нагодуй мене вареним сочивом сим червоним; бо я знемігся. Тим і дано прізвище йому Єдом[1].
31. І каже Яков Езавові: Продай менї зараз первеньство своє.
32. Каже ж Езав: Ох! мушу вмерти; про що ж менї се первеньство?
33. І каже Яков йому: Кляннись менї зараз і клявсь йому. І продав Езав Якову первеньство своє.
34. Яков же дав Езавові хлїба й вариво сочевицї. Попоїв же й напивсь, і вставши пійшов геть. І зневажив Езав первеньство своє.
——————
- ↑ Червоний.