Твори (Франко, 1956–1962)/5/Уваги
| ◀ Додатки. Переднє слово до „Батьківщини“ | Твори в 20 томах Том V Уваги (Ів. Лизанівський) |
|
1. На лоні природи, — друкувалося в «Зорі» за 1890 рік, а також часто в галицьких шкільних читанках. Передруковується зі збірки «На лоні природи» (вид. 1905 р. у Львові).
2. Щука, — друкувалося в Літ.-Наук. Вістнику за 1899 рік, де під спільним заголовком «В плен-ері» були поміщені: I. Мамо природо, (поезія), II. Щука (оповід.), III. Odi profanum vulgus (оповід.). Того ж року накладом редакції «Літ.-Наук. Вістника» «В плен-ері» вийшло окремою відбиткою. «Щука» увійшла в збірку «На лоні природи», звідки й передруковується.
3. Дріяда, — уривок із повісти «Не спитавши броду», якої Франко не закінчив, друковалося в збірці «На лоні природи», звідки й передруковується. Дитячі роки героя цього оповідання описані в оповіданні «Борис Граб» (Твори, т. II ст. 219—240).
4. Odi Profanum Vulgus, — друкувалося в «Літ.-Наук. Вістнику» за 1899 рік. Передруковується зі збірки «На лоні природи».
5. Сойчине крило, — написане в 1905 р. для збірки оповідань «На лоні природи», звідки й передруковується.
6. Батьківщина, — передруковується зі збірки оповідань «Батьківщина і інші оповідання» (Київ 1911 року. Зміст: Переднє слово; Батьківщина; Вугляр; Вільгельм Тель; Геній; Гершко Гольдмахер; Гава і Бовкун; Пироги з черницями; Задля празника). Оповідання це має таку примітку: «Оце оповідання написане літніми місяцями р. 1904 в часі вакаційного побуту в гірських селах Мшанці старосамбірського і Дидьові турецького повіту при нагоді етнографічної екскурсії в Бойківщину, в якій я супроводив д. Хведора Вовка, було восени того самого року друковане в «Кіевской Старині» — російсько-українським правописом, т. зв. романівкою, із численними помилками в тексті. Задля обмеженого числа читачів того журналу в російській Україні, а тим більше в Галичині, моє оповідання, друковане також в Літ.-Наук. Віснику в початку 1905 року, тут і там відоме досі дуже мало, і це спонукує мене подати його ширшій публіці в новім, поправленім виданню. Оповідання «Батьківщина» вийшло окремою книжечкою 1905 р. як відбиток із «Київської Старини».
7. Вільгельм Тель, — новела, друкувалася в «Зорі» за 1884 рік під псевдонімом Мирон***. Передруковується зі збірки «Батьківщина».
8. Геній, — оповідання, друкувалося в «Зорі» за 1890 рік. Передруковується з «Батьківщини».
9. Гершко Гольдмахер, — друкувалося в календарі «Просвіти» на рік 1891. Того ж самого року друкувалося в «Квітка», ілюстрований збірник В. Лукича. Передруковується зі збірки «Батьківщина».
10. Гава, — друкувалося з початку в «Київській Старині» за 1888 рік під заг. «Слава Богу, для начала и это хорошо» (этюд из жизни прикарпатского народа), підписане «Мирон». Того ж року друкувалося по-українськи в виданні «Просвіти» під заг. «Гава» і по-польськи під заг. «Hawa» (obraz z natury) в „Kurjer-і Lwowskiem-у“ і «Kurjer-і Warszawsko-му». Передруковується з видання «Просвіти» 1888 р.
11. Гава і Вовкун, — друкувалося в «Зорі» за 1890 рік. Передруковується із «Батьківщини».
12. Пироги з черницями, — друкувалося фельєтоном в «Ділі» за 1884 рік під псевдонімом Мирон***. Передруковується з «Батьківщини».13. До світла, — написане 1889 р. друкувалося в „Зорі” 1890 р. під заг. „До світла”, оповідання арештанта. Увійшло в збірку „В поті чола” 1890 р., звідки й передруковується.
14. В тюремнім шпиталі, — написане 1902 р. на основі конспекту, що Франко зробив ще 1880 р. для збірки „Панталаха”, з цієї збірки й передруковується.
15. Івась Новітній — це частина повісти, яка не друкувалася за життя автора. З рукописного архіву Франка в бібліотеці „Наукового Товариства імени Шевченка” у Львові надрукував її М. Возняк у львівському журналі „Культура” за січень 1925 р. В листі до Драгоманова після 15 березня 1878 р. Франко пише, що 5. III. його звільнили з в'язниці, і „я хотів би з матеріялів, зібраних у тюрмі, написати обширнішу картину злодійського життя”… Правдоподібно „Івась Новітній” і є частина цієї задуманої ширше праці Франка. В листі до Павлика, оповідаючи йому про свої пляни, Франко пише, що епілогом до серії бориславських образів буде широка повість „Андрусь Басараб”, в якій буде описано життя у львівських в'язницях. Але „Басараба” не думає Франко писати найближчого року. Дуже можливо, що „Івась Новітній” і „Андрусь Басараб” одне й те саме, бо про обидві ці речі Франко згадує між 1878 р. і 1882 р. В автографі Франка є ще чисте місце на „Переднє слово”, як зазначує М. Возняк. Автограф писаний на однім боці тоненького паперу, очевидно був призначений до друку. Передруковується це оповідання тут з „Культури”, Львів, січень 1923 р.
16. Переднє слово, — передруковується зі збірки „Батьківщина”.
І. Лизанівський.