Весілля Фігаро/№1. Інтродукція

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Весілля Фігаро
Лоренцо да Понте, переклад — Євген Дроб'язко
Арія Фігаро
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Інтродукція



сцена 1

Ф. вісім, десять, двадцять, тридцять, тридцять вісім і сорок три (2)

С. Ах, мені так долиця він, мов робила я собі (2), подивись мій любий Фігаро (2), подивись (2), подивись яки й він гарний (2), він прегарний

Ф. Так, серденько, він прегарний, мов робила ти собі (2), так, серденько, він дуже гарний, так, серденько, він прегарний, мов робила ти собі.

С. і Ф. На той день як для нашого свята я вберуся розкішно й багато, щоб отвіто (?) й врочисто сказати, що сюзанна назавше твоя \ моя, сюзанна стане твоя \ моя,

Речитатив

С. що ти там розміряєш, дорогий фігаретто?

Ф. Прикидаю, який вигляд матиме те ліжко, що нам дарує граф от на цьому місці.

С. У цій кімнаті?

Ф. Звісно, віднині з графської ласки вона наша

С. Забирайся ти з неї!

Ф. З якої речі?

С. А та річ у мене тут.

Ф. Чому ж її не пустиш звідтіля

С. Бо я не хочу. Слухайся ти мене.

Ф. Не розумію. Чого ти вередуєш. Це ж найкраща кімната у цілім замку.

С. Тому що я – Сюзанна, а ти – дурнисько

Ф. (?) як ти хочеш, я й справді не збагну, де краще могли б ми жити.




Ноти

Моцарт. Весілля Фігаро. Інтродукція.pdf