Весілля Фігаро (рукопис Дроб'язка)

Весілля Фігаро автори: Вольфганг Амадей Моцарт (музика) / Лоренцо да Понте (лібрето)

Мова оригіналу: італійська. Назва в оригіналі: Le nozze di Figaro Перекладач: Євген Дроб'язко
Створення: 1791 / 1956. 

Дія 1

сцена 1

Ф. вісім, десять, двадцять, тридцять, тридцять вісім і сорок три (2)

С. Ах, мені так долиця він, мов робила я собі (2), подивись мій любий Фігаро (2), подивись (2), подивись яки й він гарний (2), він прегарний

Ф. Так, серденько, він прегарний, мов робила ти собі (2), так, серденько, він дуже гарний, так, серденько, він прегарний, мов робила ти собі.

С. і Ф. На той день як для нашого свята я вберуся розкішно й багато, щоб отвіто (?) й врочисто сказати, що сюзанна назавше твоя \ моя, сюзанна стане твоя \ моя,

Речитатив

С. що ти там розміряєш, дорогий фігаретто?

Ф. Прикидаю, який вигляд матиме те ліжко, що нам дарує граф от на цьому місці.

С. У цій кімнаті?

Ф. Звісно, віднині з графської ласки вона наша

С. Забирайся ти з неї!

Ф. З якої речі?

С. А та річ у мене тут.

Ф. Чому ж її не пустиш звідтіля

С. Бо я не хочу. Слухайся ти мене.

Ф. Не розумію. Чого ти вередуєш. Це ж найкраща кімната у цілім замку.

С. Тому що я – Сюзанна, а ти – дурнисько

Ф. (?) як ти хочеш, я й справді не збагну, де краще могли б ми жити.

№2 [Дует]

Ф. Вночі враз потреба у пані до тебе, потреба до тебе – дінь, дінь, дінь, дінь, - за два кроки опинишся там. До мене ж у пана потреба настане - дон, дон, дон, дон, - за три скоки – на послуги вам.

С. Аж раптом в дзвіночок наш любий паночок, наш любий, наш любий паночок – дінь, дінь, дінь, дінь, - і за три милі ти мусиш мчать – дінь, дінь, дінь, дон, дон, дон, дон – на це ж місце його шле нечиста, і от за три скоки….

Ф. Сюзанно, мовчать, мовчать….

С. І раптом, за три скоки - дінь, дінь, дон, дон,… послухай!

Ф. Готово!

С. Але ти дай слово, мені ти дай слово, підозру і сумнів од себе прогнать.

Ф. Про що тут розмова (2) – і сумнів і злоба у серці тремтять.

Речитатив

С. Ну добре, мовчи та слухай.

Ф. Скажи у чому справа?

С. Вельможний граф наш надто вже утомився полювати (далеко) на чужих красунь, тож він хоче влаштувати собі щастя тут у замку, але не на дружину, слухай краще, розохотивсь тепер він,

Ф. Тоді на кого?

С. На твою Сюзанну.

Ф. Що, що?

С. Так, так на мене! Він гадає, для цього у пригоді стане оця наша кімната…

Ф. Браво, вигадав хитро!

С. Ось на яке дбання, на яку ласку заслужила ти й твоя наречена.

Ф. Що ж, далебі, висока ласка й милість!

С. Слухай-но найкраще далі. Дон Базиліо, що вчить мене співам, його підсобник, щодня мені торочить замість лекції ту саму стару пісню…. Ф. Хто, Базиліо? От мерзотник!

С. А ти й повірив, що нам дається посяг (?) за щиру твою службу?

Ф. Так, тішив тим себе я.

С. А це лиш спосіб схилить мене на його зазіхання. Право першої ночі…

Ф. Як то, те саме право, яке граф сам скасував?

С. Він кається в цьому й, здається, ладен би його відновити.

Ф. Браво, прекрасно, мій дорогий сеньйоре! Та це ж зрадить себе- вернути право! Хтось дзвонить? Це графиня.

С. Прощай, прощай, мій Фі-Фі-Фігаро любий!

Ф. Сміліш, моя перлино!

С. Ти будь розважним!

ІІ сцена

Ф. Браво, дорогий пане! Чи починаю розуміть таємницю! Вже збагнув я весь дотепний ваш задум. У Лондон, правда? Ви – міністром, я – круёєром, моя ж Сузання – посланниця секретна.. Аніяк, аніяк – Фігаро Вам скаже!

№3 [Арія Фігаро]

Хочеться танцювати паночку,

Хочеться танцювати паночку,

Мушу таночку я пригравать,

Мушу таночку я пригравать,

Так, так, пригравать.

Вчитися скокам в школі у мене

Хоче шалено мушу навчать

Вчитися скокам в школі у мене

Хоче шалено мушу навчать

Так, мушу навчать.

От взять….. узять…. узять…. Та тихо (7)

Оцю ганебну справу на світ би весь показать!

Вдаром раптовим

Впертим пробоєм

В’їдливим словом

Вигадок роєм

Можу весь задум їх розруйнувать (2)!

Вдаром раптовим, впертим пробоєм,

В’їдливим словом

Вигадок роєм

Можу весь задум їх розруйнувать (2)!

Хочеться танцювати паночку (2)

Мушу таночку я пригравать (2)

Так пригравать!

Речитатив

Марцелліна, Бартоло

Б. Чому ж ви дотягли до дня їхнього весілля і не сказали це раніш?

М. Я не втрачаю, мій докторе, відавги і в останню секунду перерву їх весілля навіть у самій церкві.. До того ж у мене крім цього от контракта є ще інші застави…

Годі, треба лиш налякать Сюзанну й влучними хитрощами примусити відмовити графу, і він же, щоб їй помститись, мою сторону візьме і Фігаро одружиться зо мною.

Б. Добре, я все зроблю з ним і та більш нічого не таїть ви од мене. Ото зрадію я, обкрутивши свою давню служницю з тим, хто колись мою вкрав наречену.

№4 [Арія Бартоло]

«Купюра»

[(випущено)] Речитатив

Марцелліна, Сюзанна

М. Та не все в нас пропало, я маю ще надію. Але ось і Сюзанна. Я залишаюсь, немов її не бачу. І отаку перлину він забирає собі!

С. Мова про мене

М. Та від фігаро можна сподіватись на краще. L`agent fait tout

С.Мезрота! Але я знаю чого вона варта.

М. Гаразд! Прекрасний вирок! Соромливі ці очі, скромна ця поведінка, усе це…

С. Краще піду.

М. Яка красуня!

№5 [Дует Марцелліни і Сюзанни]

М. Прошу йдіть ви перша, мадам чорнокудра

С. Не личить мені це, мадам велемудра!

М. Ні, вам прошу місце

С. Ні, ні, перше вам

М І С. Я знаю звичаї (3) як звикли міста.

М. Створіннячко юне!

С. Шановна особо!

М. О графська красуне!

С. Держави оздобо!

М. Достойності!

С. Платтячко!

М. Посада!

С. Літа!

М. От люті не стямлюся, сама, сама не своя!

С. Ворожка (бабуся - викреслено) у запалі от висміюсь я!

/ повторення /

сцена 5

С. Іди, грушо печена, задавако учена! Колись бачила книжку та й ще мучає пані без кінця

К. Сузанетто, це ти?

С. Це я, вам чого треба?

К. Ах,ах, серце, яке лихо!

С. Що з серцем, що там сталось?

К. Та граф розгнівався, що він застав мене у Брабарини і звільнив мене зі служби. Коли мила графиня, моя люба хрещена, не порятує мене, піду я завіси й не побачу більше тебе, Сюзанно!

С. Не побачить мене! Браво! Тож серце у вас більше не б’ється палким коханням до нашої графині? К. Ах, я її надзвичайно шаную! Добре тобі, що ти бачиш її, коли схочеш, одягаєш уранці, уночі, роздягаєш і розв’язуєш її бинди та шнурівки… ах на твоїм місці…. А це що? Дай-но глянуть!

С. Ах, це биндочка та ще й нічний чепчик – несу любій хрещеній.

К. О, дай мені цю бинду, о пожалій мене!

С. Швидше віддайте!

К. О мила, о любо, о ти, щаслива биндо! Ні, її візьмеш ти з моїм життям лиш!

С. Що пустуном робити?

К. Ти рочитай граині, та прочитай собі те, до того ж Барбарині, Марчеллігі та ще усім, усім жінкам у замку.

С. Нещасний Керубіно! Він збожеволів!

№6 Арія Керубіно

Я не знаю де я, що я дію,

Все плекаю солодку надію.

Кожна жінка вганяє у краску

Кожна жінка розпалює кров (3)

Про любов лиш словечко зачую

В серці все затремтить затанцює.

Я так люблю розмовляти про ласки

Що не хочу, я не хочу слухать інших розмов (2)

Я не знаю де я, що я дію,

Все плекаю солодку надію.

Кожна жінка вганяє у краску,

Кожна жінка розпалює кров

Лиш про любов розмову

знову веду її знову

з квітками, із травою

із вітром, із горою

із листям із лісами,

ясними голосами –

здаля дзвенить «любов!» (2)

Лиш про любов розмову

знову веду її знову

з квітками, з сонцем, з травою

з вітром, з зорею, з горою

із листям, із лісами –

ясними голосами.

Здаля дзвенить – «любов!»(2)

Коли ж ніхто не слуха (2)

Мовлю собі: «любов!» (2)

Сцена 6

речитатив

Керубіно, Сюзанна, Граф

К. Ах, я загинув!

С. Не тремтіть, це граф, нещастя моє!

Г. Сюзанно, ти щоразу мене дужче хвилюєш

С. Прошу пробачить, графе, та хтось зайде, нас застане, вийдіть мерщій, благаю!

Г. Одну хвилинку й піду я, слухай

С. Слухать не буду

Г. Лиш два слова. Знаєш, король мене у Лондон призначив послом, зі мною має й Фігаро поїхати

С. Насмішили, пане… Г. Наказуй моя любо. Як даси згоду на мої всі прохання, я дам тобі право вимагать що хочеш

С. Облиште, пане граф, жодного права я не хочу. О, я нещасна!

Г. Ах ні, Сусанно, тебе я ощасливлю. Про мою любов ти знаєш, про це казав тобі вже Базіліо. Тож слухай: якщо ти у присмерку вийдеш до мене у наш темний садок, я тобі виявлю велику милість

Б. Він тільки-но пішов

Г. О, хто це?

С. О боже!

Г. Хай він сюди не входить

С. Вам не можна лишатись

Б. Він у пані мабуть, зараз я зайду

Г. Сховаюся за ним.

С. Ні, там не вийде

Г. Тихше, жени його швидше!

С, От що народив

Б. Спаси вас бог, Сусанно! Чи не бачили Ви тут графа?

С. А чому граф має сидіть зо мною? Краще йдіть звідси

Б. Зачекайте, заждіть-но, графа шукає Фігаро

С. О боже! Шука того, хто його не любить

Г. Ну, як він мені служить?

Б. Я не читав, щоб хтось через любов до жінки та не любив її чоловіка, а граф дуже любить Вас

С. Забирайтеся звідси швидше, звіднику підлий, слухать не буду про все ваше читання, про графську любов.

[пропущено? ]

О. нападки. Що купив, те й продав , до того що скрізь всі кажуть, слівця не дам од себе.

Г. Як то скрізь всі кажуть?

Б. О люба!

С. О небо!

№7 [Терцет]

Г. Ось наказ мій: в дві хвилини хай він згине той лиходій! в дві хвилини хай згине лиходій! (2)

Б. Необачно, необачно я сказав це, сеньйоре мій

С. Я пропала, задрижало все всередині моїй (2)

Г. в дві хвилини хай згине , хай він згине той лиходій!

Б.і Г. Ах, дівчино бідолашна! Як, як б’ється серденько їй! (3)

Б. Хай полежить в цьому кріслі!

С. Боже, де я? Що за мислі? Це зухвальство, йдіть мерщій! (3)

Б. Подаєм вам допомогу, бережемо ваш супокій!

Г. Подаємо допомогу, не хвилюйся, о скарбе мій! (3)

Б. Що згадав я зараз пажа, то сама лиш підозра каже

С. То обмова, лукаве слово, ви не вірте мові цій (2), не вірте їй! (2)

Г. Геть хлоп’я це легковажне! (2)

С. Бідолашне! Г. Бідолашне? Бідолашне? Знов підвів мене як стій!

С. Як це? Як це? Хто?

Б. Як це? Як це? Хто?

Г. У Барбарини… Я пішов до неї вчора, стукнув, вона відчинила з ляку мало не хвора, я в здивування від цього обшукав кутки з одного піднявши так, поволі, скатертину біля столу бачу пажа… згинь міраже!

С. Ото нещастя!

Б. Ото причина!

Г. Найцнотливіша дівчина. Розумію нині все!

С. Милий боже, от пригода! Та щасливо пронесе!

Б. Новини у тім немає, вісі красуні роблять се

Речетатив

[пропущено?]

№8 Хор

Хлопці дівчата

нумо співати

Квітами дякувать \

пану свому

Що слід вчинити

серце вложило

В кращу за квіти

душу йому.

[пропущено?]

[речитатив: пропущено – фігаро і граф]

Повтор хор ===№9 [Арія Фігаро] ===

Годі вже вітрогоном завзятим

Дні і ночі кружлять безтурботно

І тривожити серце дівчатам ти гарненьке хлоп’ятко вселюб (2)

Годі пір’я чепляти на брили

Турбуватись за кучері гарні,

Та за банти, за банти шикарні,

За яскраву помаду для губ (2)

Годі вже чіпляти пір’я,

Турбувати за ті бани за банти шикарні.

Годі вже вітрогоном завзятим

Дні і ночі кружлять безтурботно

І тривожити серце дівчатам ти гарненьке хлоп’ятко вселюб (2)

А в солдатах – в чорта, в бога!

Пишні вуса, куртка вбога,

Спис на плечах, шабля збоку,

Тверді груди, гостре око,

Сильні м’язи злидні без края

Шана є грошей немає (3)

І замість балів та злота

Лиш походи крізь болото,

Та крізь гору крізь долини

І в негоду і в годину

Під музику страховинну

Під гарматну стрілянину

Що триває без упину

Все твоє життя трива

Годі вже чіпляти пір’я

Годі вже турбуватись,

Годі вже за ті банти

Годі вже за бинди шикарні

Годі вже вітрогоном завзятим

Дні і ночі кружлять безтурботно

І тривожити серце дівчатам ти гарненьке хлоп’ятко вселюб (2)

Керубіно, слава близько,

Близько слава військова! (2+)

== [2 дія] ==

№10 [Арія Графині]

Зглянься ти, боже любові

На мій смуток, на мій одчай

Поверни пору чудову

Чи мені померти дай (2)

Зглянься ти, боже любові

На мій смуток, на мій одчай

Поверни пору чудову

Чи мені померти дай

===№ 11 [Арія Керубіно] ===

Як любов знає хто з наших дам,

та розпізнає, що в серці там (2)

Як розповісти вам про біду?

Мрії б[????] слів не складу.

В серці шаленім повно бажань

Повно блаженства, повно страждань

кригу раптово гомін[?] вкрива

Полум’я знову - крига нова.

Як же шукати щастя мого?

Де ж я чекати буду його?

Я тремчу і плачу несамохіть –

Хоч і не бачу з чого б тремтіть.

Знову страждання ночі і дні

Те умлівання – радість мені

Як любов знає хто з наших дам

Та розпізнає що в серці там (3)

[інший варіант початку і закінчення]

Хто із вас знає це почуття

Той розгадає(?), що чую я

== № 12 [Арія Сюзанни] ==

Навколішки схилитесь ви і стійте лиш так. І стійте (3) ??? і стійте отак тихенько, не крутіться, браво, усе ??? До мене оберніться ви, ??? на мене зір,  ??? на мене зір,  ???? До мене оберніться ви, на мене зір ??? браво, голову трохи вище, вище, спустіть вії на очі, складіть ручки, повім ??????? а погляд який страсний, а ????

Хлоп’ятко пустотливе, яке воно вродливе, жіноцтво (?) цим захоплене і ясна річ чого захочеш ?? і якщо (ясно?) Сцена сьома

№14 [Дует] Сузанна. Керубіно

С. Пустіть, пустіть-но швидше, пустіть-но, це Сюзанна, виходьте, виходьте (3) швидше звідси йдіть і швидше звідси йдіть!

К. Ой стільки шуму й галасу, аж досі все тремтить!

С. Ідіть, ідіть

К. аж досі все тремтить!

С. Та двері тут заперті! Та двері тут заперті! Що нам робить? (7)

К. Та двері тут заперті! Що нам робить? (7) а граф же знову зайде?

С. Уб’є вас якщо знайде

К. Куди потрапиш звіси? На садову картину?

С. Стривайте. Керубіно, стривайте (2), не скачіть!

К. А граф же знову зайде?

С. Стривайте. Керубіно!

К. Уб’є мене як знайде?

С. Зависоко скакати!

К. Байдуже!

С. Стривайте, не скачіть

К. Байдуже, я б на зло йому скакнув хоч як на світі! Це їй мої привіти! Бувай же! Готово вмить!

С. Розіб’ється нещасний! Стривайте, не скачіть. Стривайте, стривайте!

Сцена восьма. Фінал

№15 [Фінал]

Граф і графиня

Г. Гей виходь, хлоп’я шкідливе, непочтиве. гей, умить!…

Гр. Ах, мій пане, гнів як гряне над невинним загримить! Над невинним загримить! (2)

Г. Ще боронити його ви, ще боронити його ви? Гр.. Зрозумійте!

Г. На два слова

Гр.. Зрозумійте!

Г. На два слова, два слова, два слова,

Гр.. свідок бог, марна осуда, марна осуда. Його вигляд, він трохи дивний, без камзола, голі груди

Г. без камзола, голі груди, що це знову?

Гр..Одягавсь він на дитину

Г. Годі вже, зрадлива жінка, о, жорстоко я помщусь! (3) о, жорстоко я помщусь! (2)

Гр.. Ви одразу на образи марно встали я клянуся. Ви одразу на образи марно встали, марно встали, я клянуся. марно встали, я клянуся (2)

Г. А ключі де?

Гр.. Він неповинний!

Г. А ключі де?

Гр.. Він неповинний! Зачекайте!

Г. Ні хвилини. Геть з очей моїх, невірна, поламала ти присягу, наче забавку якусь. наче забавку якусь!

Гр.. Добре. Хай. Та, та я безвинна

Г. Ти негідна! Ти негідна! Це ж очевидно! Кров’ю лиш самою змиє він мою ганьбу

Гр.. Ах, вже ревнощі штовхають на засліплену злобу, на засліплену злобу (3)
Сцена дев'ята

Сузанна., Графиня. Граф.

Г. Сусанно!

Гр. Сусанно!

С. Панове, мовчання раптове! Меча вже хапали і пажа вбивали, а паж той шкідливий як бачите я (2)!

Г. З такого уроку робота мозкам (2)

Гр.. З якого це скону Сусанна отам? (2)

С. От мають мороку. Не вірять очам (2)

Г. Сама ти?

С. Погляньте, хто схований там (2)

Г. Погляну, погляну хто схований там

С. Погляньте, хто схований там (2)

Г. Погляну, погляну хто схований там

Гр.. Сузханно, вмираю, не можу вдихнути

С. Спокійніше будьте, врятований він

Г. Не йму цьому віру (2), отак сплохувати, прошу у вас щиро мені дарувати, мені дарувати. В становище моє самі увійдіть

С. Гр., ні, вашого шалу не можна простить (2)

Г. Люблю Вас

Гр.. Мовчіть ви!

Г. Клянуся!

Гр.. Неправда! «Невірна негідна зламала присягу».

Г Як гнів цей, Сузанно, мені вгамувать?

С. Та вас за невірливість слід покарать (2)

Гр.. Виходить що вірність і віддана щирість відплати такої лиш може зазнать Г Як гнів цей, Сузанно, мені вгамувать?

С. Та вас за невірливість слід покарать (2) Сіньйоро!

Г.. Розіно!

Гр.. Ім’я вже давно це не чула! Його ви любили, тепер же забули, і хто вам був милий. Лиш має ридати. Жорстокий, жорстокий. Такої образи ніхто ще не знав. Ах, ніхто ще не знав.

С. В такому ударі підав уже карі, о згляньтесь, ясна. о згляньтесь, ясна. о згляньтесь, ясна.!

Г. В такому ударі підав уже карі, о згляньтесь, ясна. о згляньтесь, ясна. о згляньтесь, ясна.!

А замкнений хлопчик?

Гр.. Щоб вас лиш провчити

Г. А вигляд ваш зляканий?

Гр.. Щоб вас насмішити

Г. А лист той проклятий?

С. ГР.. От фігаро лист отой через Базіліло

Г Ах зраднику клятий, тобі я

С. ГР.. Прощення не годен, хто сам не проща

Г. Ну добре вже годі, всі будьмо у згоді. Розіна звичайно теж пробачить мене

Гр.. Ах, щастя. Сюзанно, як жінка у герці від ніжного серця той сон віджене

С. Із мужем сеньйоро, хоч бийтесь, сваріться, побачите скоро – усе це дурне.

Г. О, згляньтеся

Гр. Невдячний

Г О згляньтеся, я винен я каюсь.

С, Гр. Г. Нарешті тепер він (я) до самого дна її (мою) душу пізнав, Нарешті тепер він (я) до самого дна її (мою/ вашу) душу пізнав

Сцена 10

Ф. Сеньйори погляньте, отам музиканти,

лунають звідти і сурми і дуди, ???,

Ходімо, спішімо весілля зіграть

Г. Стій, стій-но неспішно

Ф. Та свято йде пишне

Г. Стій, стій-но неспішно. Непевну тут справу прошу розв’язати

С. Гр… Ф. Ту справу лукаву мерщій би кінчать

Г. Спитаюсь. дізнаюсь, хто міг це писать.

Г. Чи ви знаєте, мій Фігаро, хто писав цього листа?

Ф. Ні, не знаю (2)

Г. Як не знаєш? (3) Ах не знаєш?

Ф. Ні, ні, ні

С. Не давав чи ти Базілiо?

Гр. Передати?

Г. Розумієш?

Ф. На даль. На жаль.

С. І не знаєш, що хлопчина…

Гр.. У саду ???

Г. Чи збагнув вже?

Ф. Я? Аж ніяк

Г. Більш крутитися не треба,

викривна бо пика в тебе,

брехеньок не приховать

Ф. Бреше пика не брешу я

С. Свій талант гостриш даремно,

вчинок знаймо твій таємний

і секрет не утаїш

Г. Що ти скажеш?

Ф. Я? Нічого.

Г Ти не згоден?

Ф. Ні, не згоден

С., Гр.. Ти вгамуйтеся (2),

ці жарти пора кінчать (2)

Ф. А щоб весело скінчити,

за звичаєм театральним, \

маршем церемоніальним

шлюб ходімо догравать!

С., ГР.. прошу вас, сеньйоре, дозвіл,

нам на шлюб щасливий дати! (2)

Г. Марцеліно, Марцеліно,

скільки можна ще чекати?

Сцена 11 С. Ото ще нам скука. Той п’яниця. Чого хоче він?

Г ????

А. Хутко. Хутко побіг цей поганець і за мить він пропав із очей

С, То був ????

Ф. Я знаю, я бачив. Ха-ха-ха

Г. Гей. Мовчать

Ф. Ха-ха-ха

А. Що смішного?

Ф. Ха-ха-ха. Ти ще відсвіта добре хильнув (2)

Г. Ну скажи ще раз, скажи ще раз. Людина з балкона?

А, З балкона

Г. До саду?

А. Так, до саду

Ф. У словах тих вина чути раду

Г. Будь ??? Ти бачив обличчя?

А. Ні, не бачив

Г ??? Фігаро, слухай

Г ні

А. Не бачив

Ф. розкрий свої вуха, ??? галас та знов дурниці, бо то я сам скакнув звідтіля (2)

Г. Хто саме ти?

С. От розум, от геній

А. Хто, саме Ви?

Г. І знову морока (2), морока!

А. Ну тебе не впізнав нівроку . Як скакав, то був зовсім худий.

Ф. ??? то й худію зазвичай

С, Він обрид

Г. Як же ???

А. ???

Г. Керубіно?

С. От проклятий!

Ф. О звичайно, звичайно. До Севіль’ї помчав він негайно, до Севіль’ї конем він помчав

А. Ні. Коня я під ним не помітив!

Г. Сил немає, кінчаймо нарешті!

С. Просто жах! Ах. Кінчаймо мерщій! Г. Отже ти?

Ф. Я скакав

Г. І чому?

Ф. Від страху

Г. Від страху?

Ф. Там замкнувся і побачить гадав любі очка. Аж ось звідси ваш голос зачувся. Ви питали, хто автор листочка. Я й скакнув, бо Вас надто вжахнувся, й роз тягнув собі нерв у нозі.

А. Тож візміть оці ваші папери, що згубили….

Г. Еге дайте мені

Ф. От квлепалися!

С. Фігаро слухай

Г. Ну скажіть що в цих паперах є?

Ф. Зараз, зараз, я гляну, почекайте

А. Це. Може. Боржників усіх пісумки

Ф. Ні, рахунок із шинку

Г. Скажи но, ти кінчай із ним

С. Гр. Ф. Та кінчай розмову

А. Я кінчу, а побачу я знову

С. Гр. Ф. Та кінчай розмову

А. Добре. Добре. Тебе не боюсь,

С. Гр. Ф. Та кінчай розмову

А. Я кінчу, а побачу я знову

С. Гр. Ф. Та кінчай розмову

А. Добре. Добре. Тебе не боюсь,

Г. Отже, отже, сміливіше,

ГР..О боже, патенти Керубіно

С. Ах, патенти Керубіно

Ф. Ох же йолоп. Ох же йолоп. Та це ж той патент, який мені Керубіно віддав…

А навіщо?

Ф. Бракує…

Г. Бракує чого там?

Гр.. Ще печаті

С. Ще печаті

Ф. Як звичайно

Г. Що ти схвилювався

Ф. Як звичайно бракує печаті

Г. Обдурили мене махлювати, приголомшили зовсім мене. Так, риголомшили зовсім мене.

С. Як лиха ця хвилина мине, вже ніщо не лякає мене. Ні, , вже ніщо не лякає мене (2)

Гр.. Як лиха ця хвилина мине, вже ніщо не лякає мене. Ні, , вже ніщо не лякає мене (2)

Ф. Прій даремно по битій стежині та не тобі обдурити мене. Так, не тобі обдурити мене (2)

Сцена дванадцята

М. Б. Б. Справедливий сеньйоре. Просим вислухати нас

Г. От прийшли мені помагати, ті кого я чекав весь час

С. Гр., Ф., от зайшли ізнов псувати, що від них врятує нас?

Ф. Ці три блазні незугарні відбиратимуть лиш час

Г. Не зчиняйте галас марно, дам сказати всім із вас, дам сказати всім із вас.

М. Оженитися зі мною обіцяв він у контракті і дотримати контракту зараз я благаю вас

С. Гр., Ф., Як то? Як то?

Г. Вуаля, мовчання (3), розсуджу я зараз вас.

Б Я за неї адвокатом виступаю в оборону і дотримати закону зараз я прошу у вас С. Гр., Ф., Це шахрайство, Це шахрайство,

Г. Вуаля, мовчання (3), розсуджу я зараз вас.

Б. Я прийшов щоб посвідчити , що цей парубок завзятий, обіцявши шлюб узяти , узяв він гроші в той же час

С. Гр., Ф., Божевілля

Г. Вуаля, мовчання, все вже знаєм, цей контракт ще прочитаєм і розсудим зараз вас

С. Гр., Ф., я гублюся од відчаю, чи це розум я втрачаю, то диявол вийшов з пекла, хоче погубити нас

М.. Б., Г. Перемога стоголоса, їм таки утерли носа. То Господь зійшов із неба, звеличати хоче нас. == Дія 3==

№ 16 [Дует]

Граф, Сюзанна

Г. Чому ж я жив [???]

С. Жінку [???]

Г. Чи чуєш десь [???]

С. [???]

Г. Не підведеш,[???]

С. Ні, я не піведу.

Г. Прийдеш ти?

С. Так.

Г. Не підведеш ти?

С. Ні.

Г. Не підведеш ти?

С. Ні, я не піведу.

Г. І знову так чудово рокв у серці грає (?)

С. ??? хто пізнав любов, простіть мені ???

Г. Чи вийдеш ти до саду?

С. ???

Г. Не підведеш, ???

(повторюється)

Речитатив Г. Так?

С. Ні, я не піведу.

Г. І знову так чудово в серці [...] В серці заграла кров

С. Пробачте ви на слові, [...] любов

№17 [Речетатив і арія Графа]

Граф

??? Та я зітхаю, слуга мій щасливець і мріяне ночами враз [???] йому. То як? Любов зрівняла мене з моїм слугою і так панує мною мов я упав у тену (?) То ж як? Та ні, не дам тоді я йому життям втішатися зухвало підлому лиходію (?) не дам йому сміятись глумитися з нещастя він мого В серці одна палає люта жадоби а думка без цього, як подлить ? його

[Речитатив Дон Курціо, Фігаро, Бартоло - пропущено] ===№18 [Секстет]===

Марцелліна, Фігаро, Дон Курціо, Граф, Бартоло, Сюзанна

М. Дай ??? із тобою любий сину

Ф. Тату мій, не доведеться вам за сина червоніть

Б. Так я знаю і вважаю розум твій нас не зганьбить

ДК Його тато, це його мати. Значить їх гне оженить

Г. Знову бачу я невдачу, краще я піду в цю ж мить, піду в цю ж мить.

М. Син любимий

Б. Син любимий

Ф. Батьки любимі

С. Стійте, стійте, любий пане, тисячі дублонів стане. Повертаю їх за фігаро, щоб йому свободу дали.

ДК Я не знаю в чому справа, в чому справа. Родину їх не турбувать

С, Що таке о боже правий? Свою честь отак зламать!

С. Геть, мерзото

Ф. Та стривай же

С. Геть, мерзото

Ф. Та стривай же. Слухай, Cусанно, слухай, слухай

М,Б.Ф Може всіх з палкої крові та любові повбиати

С.Г.ДК. Лють охоплює раптово, всіх я можу розірвати

М. Та ти заспокойся, моя любо доня, спіши його матір скоріш обійнять

Усі: Це мати?

Ф. А це – це мій тато, я можу сказать, я можу сказать,.

Усі: Твій батько?

Ф. А це – це моя мати, я можу сказать, я можу сказать,.

Г.Д. Жахливе знущання, визнання невчасне, душа ледве може себе вгамувать

Ф., М.Б. Солодка (2) солодка хвилина, й визнання це вчасне, душа ледве може себе вгамувать

[Речитатив - Марцеліна, Бартоло, Фігаро, Сюзанна - пропущено] ===№19 [Речетатив і арія Графині]=== [«Dove sonо»]

Де тепер ви, втіха й повага, де любові пора свята, де тепер ви клятви й присяги. І брехливі ті вуста (2)?

А чому [????] [???] [???]

Ах коли забути мріє І не в’яне в ній любов, В серці моїм ще надія, Що той ??? зайде знов

Де тепер ви, втіха й повага, де любові пора свята, де тепер ви клятви й присяги. І брехливі ті вуста (2)? ===№20 [Дует]=== Сюзанна, Графиня

Життя ніжно сколихне

Попід сосни , вкрай садочка

Далі піде вірно, вірно.

[Речитатив - пропущено]

№21 Хор

[???]

[Речитатив - Барбарина, Графиня, - пропущено]

№22 [Марш]

Фігаро, Сюзанна, Графи

Ф. Он звуки марша! Ходімо! Гей, на [???]

С.[???]

Г.[???]

Гр.. Я наче з льоду

Г. графиня!

Грн..[???]

? Сідаймо[???] == [Дія 4] ==

№24 [Арія Барбарини]

Загубила, от пропажа,

Ах хто знає де шукать?(2)

Не знайду я, не знайду я .

загубила, от пропажа,

ах хто знає де шукать? (2)

Не знайду я, не знайду я,

от пропажа, загубила,

ах хто знає де шукать?

Моя кузина і сам граф,

що їм сказать, що їм сказать?

[Речитатив Барбарина, Фігаро - пропущено]

№25 [Арія Марцелліни]

[пропущено]

[Речитатив - пропущено]

№25 [Арія Базиліо]

??? замало ще розсуду ??? у крові таке палало, що казився я весь час. Але звідти небезпека душу мудро привела. Примха та й давня хустка (?) далеко від мозків пустих втекла Якби разом із нею йшли ми  ????

Цей дар візьми мій сину (2),????

№27 [Речетатив і арія Фігаро]

[пропущено]

№28 [Арія Сюзанни]

[пропущено]

№29 Фінал

[???] Сторінка:Весілля фігаро (рукопис).djvu/23