Весілля Фігаро/№7. Терцет

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Весілля Фігаро
Лоренцо да Понте, переклад — Євген Дроб'язко
Арія Фігаро
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI


Арія Керубіно



Г. Ось наказ мій: в дві хвилини хай він згине той лиходій! в дві хвилини хай згине лиходій! (2)

Б. Необачно, необачно я сказав це, сеньйоре мій

С. Я пропала, задрижало все всередині моїй (2)

Г. в дві хвилини хай згине , хай він згине той лиходій!

Б.і Г. Ах, дівчино бідолашна! Як, як б’ється серденько їй! (3)

Б. Хай полежить в цьому кріслі!

С. Боже, де я? Що за мислі? Це зухвальство, йдіть мерщій! (3)

Б. Подаєм вам допомогу, бережемо ваш супокій!

Г. Подаємо допомогу, не хвилюйся, о скарбе мій! (3)

Б. Що згадав я зараз пажа, то сама лиш підозра каже

С. То обмова, лукаве слово, ви не вірте мові цій (2), не вірте їй! (2)

Г. Геть хлоп’я це легковажне! (2)

С. Бідолашне!




Ноти