Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/739

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

Вкладывать горшки одинъ въ другой, перекладывая соломой. Черк. у.

Ім'я́, і́мени, с. Имя. Ось же і я, що хороше і'мя. Ном. № 2525.

Інжені́р, ра, м. Инженеръ. Французький інженір Боплан. К. Кр. 18.

Інклю́з, за, м. По народн. повѣрью: неразмѣнная серебряная монета, которая, данная въ уплату, возвращается обратно къ своему хозяину. Ез. V. 255. См. Анталюз, инслиза.

Іно́, нар. Только, лишь. Чуб. II. 50. Грин. III. 203. Все може нагородитися, іно страх ніколи. Ном. № 4399. Не прийшла ні снідати, ні обідати, іно прийшла роду одвідати. Чуб. III. 124.

Іно́се, іно́сь, нар. Согласенъ, ладно, хорошо, пусть такъ; разумѣется. Греб. 376. „Іно́се! сількісь, як мовляла“, Юноні Юпітер сказав. Котл. Ен. VI. 86. „Чи ти підеш на улицю?“ — Іносе. Борз. у.

Інститу́т, ту, м. Институтъ. Панночка поїхала вчитись до институту. Г. Барв. 333.

Інститу́тка, ки, ж. Институтка. (О. 1862. III. 34).

Інститу́тський, а, е. Институтскій. Вони в'їхали на інститутське подвір'я. Левиц. Пов. 116.

Інститу́ція, ції, ж. Учрежденіе. Вірують у правду нової інституції і вбачають у мирових посередниках правдивих судей. О. 1861. XI. 106.

Інте́рес, су, м. Выгода, польза, интересъ. Ном. № 1381.

Інфи́ма, ми, ж. Второй изъ семи классовъ духовн. училищъ и семинарій. Сим. 175.

Інфими́ст, та, м. Ученикъ інфими. Сим. 175.

Ір, ру, м. = Аїр. = Гав'яр. Мил. М. 20.

Їр, їра, м. Названіе буквы Ь (въ Галиціи.) Желех.

Ірва́нт, та, м. Желѣзное кольцо на ободѣ экипажнаго колеса.

Ірва́ти, ірву́, ве́ш, гл. = Рвати. Ірви тісто та в молоко кидай. Ном. № 13220.

Ірва́тися, ву́ся, ве́шся, гл. = Рватися. Як риба в притузі, так розум ірветься. Харьк. г. Ой ірветься нам на душі, що всі дівчата хороші. Чуб. III. 139.

Ірвону́ти, ну́, не́ш, гл. = Рвонути. Воно ж за чуб як ірвоне. Алв. 61.

Іржа́ти, жу́, же́ш, гл. Ржать. А кінь ірже, води не п'є, доріженьку чує. Чуб. V. 15.

Їрований, а, е. Шитый тонкими нитками мелкими стежками. МУЕ. I. 76.

Іск… См. Ск.

Існий, існі́сінький, існі́сінько. См. Істний, істнісінький, істнісінько.

Іста, ти, ж. Капиталъ, основной капиталъ. Чуб. VII. 575. Купимо (хліба)… й станемо продавати… Як виручимо свою істу та й мотнемось, купимо у Рассєі подешевше та вп'ять з баришем будемо продавати. Кв. I. 148. Як так робити, то гроші потратимо, а не тільки прибили не буде, та й істу утеряємо. Кв. I. 149.

Їство́, ва́, с. Кушанье. І де ті в Господа взялися усякі штучнії їства. Шевч. 528.

І́сте, того, с. 1) = Іста. Кв. 2) Стволъ дерева? Ум. Істечко. Ой жаль мені тії тополі, що на чистому полі. Де я буваю, де я літаю, на тополі спочиваю. А тепер істечко і гілечко забрато, нігде сісти й одпочити. Нп.

Ї́сти, їм, їси́, їсть, їмо́, їсте́, їдя́ть, гл. Ѣсть. Ходить, неначе не ївши. Ном. № 10991. Їло б ся сласно, а робити страшно. Ном. № 12185. Хто їдячи співає, буде мати дурну жінку. Ез. V. 255.

Їсти́вни́й, а, е. = Їстовний. 1) Тут і їстивне і випити. Шевч. 278. 2) Сіно у мене їсти́вне. Канев. у.

Ї́стиво, ва, с. Ѣда, кушанье, все съѣдобное. Посвятив піп паски та друге їстиво. Грин. II. 334.

Ї́стик, ка, м. Палочка съ желѣзнымъ наконечникомъ для очистки плуга отъ прилипшей земли. Козелец. у. Рудч. Ск. I. 170. Чуб. VII. 399. КС. 1883. IX. 223.

І́стина, ни, ж. 1) = І́ста. Я істину віддав, а проценту ще не віддавав. Каменец. у. 2) Истина. Шевч. 602. О. 1862. I. 71. Пресвята Діва мовит: „О, істина, же воскрес“. Гн. I. 117.

І́стиний, а, е. 1) О деньгахъ: і́стині гро́ші. Основной капиталъ, деньги безъ процентовъ. 2) Истинный. Шевч. 617. Єсть цьому істина правда. Грин. III. 150.

Ї́стися, ї́мся, їси́ся, гл. 1) Безл. Ѣсться. В гурті і каша їсться. Ном. № 10731. Дай, Боже, щоб пилось та їлось. Ном. № 14301. 2) Ссориться. Їдяться за землю. Черк. у.

Істичи́льно, на, с. Рукоятка і́стика.

Ї́стки, гл. Ум. отъ їсти. Питочки вона не хоче, їстки не береться. Мкр. Н. 4.

І́стній, я, є. и і́сний, а, е. Настоя-