Обілля́ти, ля́ю, єш, гл. = Облити. Обілляли мене дрібненькії сльози. Чуб. V. 60.
Обілля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Облитися. Ніч настане — слізоньками обілляюсь. Чуб. V. 467.
Обіпе́рти, ся. См. Обпірати, ся.
Обіпра́ти. См. Обпірати.
Обіпря́сти. См. Обпрядати.
Обіп'я́сти, ся. См. Обпинати, ся.
Обіра́ти, ра́ю, єш, сов. в. обра́ти, оберу́, ре́ш, гл. Избирать, избрать. Ми оберем собі ватажком Марка. Стор. МПр.
Обірва́ти, ся. См. Обривати, ся.
Обі́рка, ки, ж. Веревка, продѣтая въ крайнія петли нижняго края рыболовной сѣти. Харьк. г.
Обірни́к, ка, м. 1) Навозъ. Вх. Зн. 42. 2) У гуцульскихъ мастеровъ (мося́жники), дѣлающихъ украшенія изъ мѣди: родъ круглаго долотца съ остріемъ трубочкой — для выбиванія кружковъ изъ мѣдной пластинки. Шух. Г. 278.
Обі́рок, рку, м. Бракъ, что-нибудь негодное.
Обі́руч, нар. Обѣими руками. Схопила за плечі обіруч невістку. Г. Барв. 369. Вона мене як схопить за шию обіруч. МВ. (О. 1862. III. 41).
Обі́ручки, нар. = Обіруч. МВ. II. 112.
Обі́ручний, а, е. На двѣ, обѣ руки. Угор. — столе́ць. Верстакъ для строганія. Части: головач — доска, которая придерживаетъ, цапо́к — доска, которая подкладывается. Вх. Лем. 441.
Обі́сіти, сію, єш, гл. Надоѣсть. Думаю одружиться, — обісіло вже молодикувать. Шевч. (О. 1862. V. 12).
Обісмі́литися. См. Обісмілюватися.
Обісмі́люватися, лююся, єшся, сов. в. обісмілитися, люся, лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.
Обіспа́ти, сплю́, спи́ш, гл. Заснуть. Люде вже облягли та обіспали. КС. 1883. XII. 698.
Обісса́ти, ссу́, ссеш, гл. Обсосать.
Обісса́тися, ссу́ся, ссе́шся, гл. Обсосаться, пососать чрезъ мѣру. Дитина блює, — то воно обіссалось. Харьк. г.
Обісхну́ти, хну́, неш, гл. = Обсохнути.
Обіська́ти. См. Обськавати.
Обіте́рти. См. Обтирати.
Обітни́ця, ці, ж. Обѣщаніе, обѣтъ. К. Бай. 132. Давала вона сама собі обітницю до віку вічнього не розлучатися з чоловіком. Г. Барв. 141.
Обітрі́ти, рі́ю, єш, гл. = Обвітріти. Станьмо тутечка підождімо, поки сонце обітріє. Дума. Що воно таке, Архипе, обітріє?.. — Се як вітром перейде під час ісходу сонця, от сонце і обітріє. К. Исторія возс. Руси. I. 341.
Обі́тря, ря, с. = Обвітря (Квітки) напували пахощами обітря. Мир. ХРВ. 61.
Обітя́ти, тну́, неш, гл. = Обтяти. Вона мені молодому кучерики обітяла. Грин. III. 629.
Обіхі́дка, ки, ж. 1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку. Зміев. у. 2) Хата безъ огорожи.
Обіхі́дливий, а, е. Обходительный. Вона обіходлива з народом. Г. Барв. 132.
Обіхі́дність, ности, ж. Обиходъ, потребность. В мене є хліба на мою обіхідність.
Обіхі́дчастий, а, е. Неогороженный. Мнж. 187. Хата зробилась обіхідчаста. Стор. I. 26.
Обіхо́дити, джу, диш, сов. в. обійти́, йду́, деш, гл. 1) Обходить, обойти. Обійди, серденько моє, по за вишневим садочком. Мет. 60. Я ж тії річеньки та кругом обійшла. Чуб. V. 539. 2) Объ одеждѣ: сходиться. См. Обходити.
Обіхо́дитися, джуся, дишся, сов. в. обійти́ся, ду́ся, дешся, гл. 1) Обходиться, обойтись, довольствоваться. Як є гроші — розійдуться, а як нема — обійдеться. НВолын. у. Обійдеться Великдень без гречаної паски. Ном. № 5201. 2) — з ким. Обходиться, обращаться съ кѣмъ. Свати дуже гарно з нами обіходилися.
Обіця́нка, ки, ж. Обѣщаніе. Обіцянка — цяцянка, а дурневі радість. Ном.
Обіця́ти, ця́ю, єш, гл. Обѣщать. Лучче не обіцяти, як слова не держати. Ном. № 10677. Ой ніхто ж не винен, іно рідная мати, ой бо вона обіцяла за мене дати. Чуб. V. 231.
Обіця́тися, ця́юся, єшся, гл. Обѣщаться. Він мені обіцявся теличку, та хоч би свинку дав. Харьк. Обіцявся всім дружкам по перстінку дати. Лукаш. 94.
О́біч, нар. 1) Въ сторонѣ. 2) = Побіч.
Обіща́ти(ся), ща́ю(ся), єш(ся), гл. Обіцяти, ся.
Об'їда́ти, да́ю, єш, сов. в. об'ї́сти, ї́м, ї́си, гл. Объѣдать, объѣсть.
Об'їда́тися, да́юся, єшся, сов. в. об'ї́с-
