Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/560

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

на самі розигри, тілько що повиймали хліб з печі, Тихон і позабірав його увесь до себе. Кв. II. 17, 18. 3) Бойкое мѣсто. Вн на таких розиграх живе, що хто йде, не мине.

Рози́нки, ків, м. мн. 1) = Родзинки. 2) — продава́ти. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.

Розібга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.

Розібра́ти, ся. См. Розбірати, ся.

Розігна́ти, ся. См. Розганяти, ся.

Розігну́ти, ся. См. Розгинати, ся.

Розігра́ти. См. Розігрувати.

Розігра́тися, ра́юся, єшся, гл. Разыграться. Розігрався мій кінь підо мною. Чуб. V. 259. Розігрались сліпії проти п'ятниці святиї. Ном. № 4649. В неділеньку рано розігралось море. Чуб. V. 450.

Розігріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розігрі́ти, рі́ю, єш, гл. Разогрѣвать, разогрѣть, отогрѣть. Гадини ніколи не грій за пазухою, бо як розігрієш, то вкусить. Ном. № 2877.

Розігріва́тися, ва́юся, єшся, сов. в. розігрі́тися, рі́юся, єшся, гл. Разогрѣваться, разогрѣться, нагрѣться, отогрѣться. Мнж. 1. Як розігрілось, зашипіло, запарилось, заклекотіло. Котл. Ен.

Розі́грувати, рую, єш, сов. в. розігра́ти, ра́ю, єш, гл. 1) Разыгрывать, разыграть. 2) = Розігратися. А синєє море розіграло, турецький корабель розірвало. АД. I. 99.

Розідба́ти, ба́ю, єш, гл. Добыть, раздобыть. А я хліба маю, соли розідбаю. Грин. III. 348. Повези та продай, а нам горілочки розідбай. Мил. 164.

Розідни́ти. См. Розденати.

Розідра́ти, деру́, ре́ш, гл. = Роздерти.

Розідра́тися, деру́ся, ро́шся, гл. = Роздертися. Одному не розідратися. Ном. № 10342.

Розізли́ти, злю́, ли́ш, гл. Разозлить.

Розізли́тися, лю́ся, лишся, гл. Разозлиться. К. Псал. 51. Я розізливсь та й ударив. НВолын. у.

Розізна́ти, ся. См. Роззнавати, ся.

Розійти́ся. См. Розіходитися.

Розікла́сти, ся. См. Роскладати, ся.

Розікра́сти, ся. См. Роскрадати, ся.

Розілля́ти, ля́ю, єш, гл. = Розлити.

Розілля́тися, ля́юся, єшся, гл. = Розлитися. Розіллявся сильно-дуже Дунай бистра річка. Чуб. V. 323.

Розімкну́ти, ся. См. Розмикати, ся.

Розімня́ти(ся), мну́(ся), неш(ся), гл. = Розім'яти, ся.

Розімліва́ти, ва́ю, єш, сов. в. розімлі́ти, лі́ю, єш, гл. 1) Разопрѣвать, разопрѣть, развариться (о варящейся пищѣ). 2) Разопрѣвать, разопрѣть, вспотѣть сильно (о человѣкѣ)

Розімча́ти, чу́, чи́ш, гл. Разнести быстро. Як усі господарюватимуть, то й господарство моє рознесуть чисто. Так і золоту гору розімчать. МВ. I. 10.

Розімча́тися, чу́ся, чи́шся, гл. Разнестись. Такая розімчалась чутка в народі, в городі, в полках. Котл. Ен.

Розім'я́ти, ся. См. Розминати, ся.

Розіпну́ти, ну́, не́ш, гл. = Розіп'ясти.

Розіпсі́ти, сі́ю, єш, гл. Испортиться нравственно. Всі одвернулися од правди, всі зледащіли, розопсіли. К. Псал. 124. Сказано: батько й мати далеко, а гріх на порозі, — зовсім розопсіє. Г. Барв. 438.

Розіпха́ти. См. Роспихати.

Розіп'ясти́, ся. См. Роспинати, ся.

Розірва́ти, ся. См. Розривати, ся.

I. Розісла́ти, шлю́, леш, гл. См. Розсилати.

II. Розісла́ти, ся. См. Розстилати, ся.

Розіспа́ний, а, е. Разоспавшійся. НВолын. у.

Розіспа́тися, плю́ся, пи́шся, гл. Разоспаться. Вечеряйте ж, дітки, я розіспався. Ном. № 14113.

Розітлітися, лі́юся, єшся, гл. Разгорѣться. Вугілля дубове добре, та поки розітліється, то попожди. Лебед. у.

Розітну́ти, ну́, неш, гл. = Ростяти.

Розіхо́дитися, джуся, дишся, сов. в. розійти́ся, йду́ся, дешся, гл. 1) Расходиться, разойтись, разбрестись, разсѣяться. Вийшли люде з церкви і розійшлися по хатах. Левиц. I. 26. Ой ви, тучі громовії, розійдітеся різно. Мет. 51. 2) Расходиться, разойтись, разставаться, разстаться. Розійдемось, серце, з тобою, як на небі місяць з зорою. Мет. 55. Душа з тілом розійшлася. Грин. III. 143. 3) Раздаваться, раздаться, расходиться, разойтись. А ти, сира земле, розступися, а тесові дошки розійдіться. Чуб. 4) Расходиться, разойтись (въ цѣнѣ). Хотіла була свиню купити, та ціною розійшлися. Харьк. г.