Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 2.djvu/741

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ти Божа, судосила три ангели і три апостоли. Чуб. III. 367.

Судо́ситися, шуся, сишся, гл. Встрѣтиться. Чуб. II. 229. Шла овечка дорогою і судосилась з вовком. Чуб. II. 113. Їхали, їхали, ні з ким не судосились, оно бачили.... овечок дід пас. Чуб. II. 203.

Судоща́ти, ща́ю, єш, гл. Встрѣчать. Його (Байду) царь турецький судощає. АД. I. 149.

Су́дський, а, е = Судовий. МВ. II. 190.

Суду́к, ка́, м. = Судак. Вх. Пч. II. 19.

Судучи́на, ни, ж. Мясо рыбы судака. Вх. Пч. 19.

Судьба́, би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.

Судя́к, ка, м. Мировой судья. Встрѣчено въ слѣд. записи: Та він мені ще з парубоцтва винен карбованців чимало, та я йому кажу: а ходімо лишень до судяка та давай з себе росписку. Харьк.

Судя́щий, а, е. 1) Судящій, судья. Кв. 2)? Твоя мамуня.... у судящім гробі. Гол. III. 273. См. Судній 3.

Су́жена, ної, ж. Суженая. Сужена не огужена. Ном.

Су́жений, ного, м. Суженый. Суженому дівка. Ном. № 4922.

Сук, ка́, м. Сукъ. Сук не верба. Ном. № 1008. Ум. Сучо́к.

Су́ка, ки, ж. 1) Сука. Ругательное слово для женщины. Десь сука, десь ледащиця з хлопцями п'є, гуляє. Чуб. V. 141. 2) Часть ткацкаго станка. См. Верстат. МУЕ. III. 17. Ум. Су́чка, су́чечка.

Су́кало, ла, с. Снарядъ для наматыванія нитокъ на шпульку ткацкаго станка: состоитъ изъ кружа́ла — деревяннаго кружка, вращающагося на желѣзномъ стержнѣ, называемомъ шпе́ник, на который надѣвается цівка (шпулька), лучо́к (лукъ) веревочной своей тетивой охватываетъ двойной петлей стержень, — двигая лучок, приводятъ во вращательное движеніе стержень. Вас. 167. То-же, что и ремісни́к, шпулєр.

Су́канка, ки, ж. 1) Толстыя нити для в'ятіра. Новомоск. у. 2) У рыболововъ: родъ веретена съ кружкомъ для свертыванія тонкихъ веревокъ. Одесск. у.

Сука́ти, ка́ю, єш, (чу́, чиш), гл. 1) Сучить, ссучивать. 2) — бу́блики. Дѣлать баранки. Новомоск. у. (Залюб.). 3) — свічки́. Дѣлать свѣчи. 4) — ду́лі. Кукиши давать.

Сука́тися, ка́юся, єшся, гл. = Сучи́тися.

Суке́нце, ця, с. Ум. отъ сукно.

Су́кервиця, ці, ж. = Сукровиця. Вх. Зн. 67.

Сукля́тий, а, е. Тоже, что и проклятий, но въ усиленномъ значеніи. Сукляті (черкеси) біля самісінького города вештаються й людей беруть. О. 1862. X. 114.

Сукма́н, на, м. Суконная верхняя одежда, суконный кафтанъ. Сорочку викупив, а сукман заставив. Ном. № 10658.

Сукма́на, ни, ж. 1) = Сукман. Гол. Од. 33, 44. А де ж ваші, хлопці, славнії запорожці, дорогії сукмани. Гол. I. 18. 2) Родъ свити въ Холмщинѣ. Чуб. VII. 121. Ум. Сукма́нка, сукма́нонька, сукма́ночка. Чуб. I. 276.

Сукмани́на, ни, ж. = Сукмана. Ой лежить жовнір та в глубокій долині, постелив собі в голову сукманину. Pauli.

Сукма́нич, ча, м. Старшій въ компаніи древорубовъ, староста ихъ. Вх. Зн. 67.

Сукна́рь, ря́, м. Суконщикъ. Екат. г.

Сукно́, на́, с. Сукно. ЗОЮР. I. 16. Купи ж, моя мати, сукна голубого, та покриєш, моя мати, мене молодого. Чуб. V. 365. Ум. Суко́нце.

Су́кня, ні, ж. 1) Платье (женское). Рудч. Ск. II. 63. Грин. III. 582. На що ж тобі, доньку, зеленії сукні! Мет. 140. Їхала дівка через бір, а на їй сукня в дев'ять піл. Нп. 2) а) Суконная юбка. Гол. Од. 82, 71. Шух. I. 132. б) = Андарак. Чуб. VII. 429. Ум. Су́конька.

Сукня́ний, а, е. Суконный. Сіряк сукняний. О. 1862. X. 31. (Писаревск.). Парубок у синьому сукняному каптані. Мир. Пов. I. 137.

Сукня́нка, ки, ж. Лоскутокъ сукна. Желех. Ум. Сукня́ночка.

Сукня́ночка, ки, ж. 1) Ум. отъ сукнянка. 2) Платьице? Зеленая сукняночка ізлежиться, червонії черевички пилом припадуть. МУЕ. III. 131.

Суко́нний, а, е = Сукняний. ЗОЮР. I. 140.

Сукота́ти, кочу́, ти́ш, гл. Размывать, подмывать. Дощ сукоче дорогу. Вх. Зн. 67.

Сукраси́ти, шу́, си́ш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила. Нп.

Сукрова́тий, а, е. Сукровичный. І вицідять сукровату, і наллють живої козацької.... крови чистої, святої. Шевч.