Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/Чес–Чє

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Ч
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
Ч.
 

чесальний  •  чесанний  •  чесання  •  чесати  •  чесатися  •  чесний  •  чесність  •  чесно  •  чеснота  •  чеснути  •  чесняк  •  честень  •  честь  •  чеськи  •  четвер  •  четверговий  •  четверень  •  четверик  •  четверинка  •  четверник  •  четверниця  •  четверня  •  четверняк  •  четверо  •  четвертак  •  четвертака  •  четвертий  •  четвертина  •  четвертувати  •  четверть  •  четвертяк  •  четверуватися  •  четверуха  •  четвірко  •  четен  •  четирня  •  четирхатий  •  четь  •  чех  •  чехмейстер  •  чехнути  •  чехоня  •  чечевиця  •  чечекати  •  чечик  •  чечиченя  •  чечітка  •  чечуватися  •  чечуга  •  чечура  •  чечутиня  •  чеша  •  чєгір  •  чєра