Словник української мови (1937)/Вин–Вио

by Борис Грінченко

◀ Б

Словник української мови Борис Грінченко В

Г ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж

 

В.

 

В–Ван · Вап–Вд · Ве–Веп · Вер · Вес–Вз · Ви · Ві · Вйо–Воз · Вої–Вон · Вор–Воя · Вп–В'я

Ви–Вив · Виг · Вид–Виі · Виї–Вик · Вил–Вим · Вин–Вио · Вип · Вир · Вис · Вит–Виу · Вих–Вия

вина  •  винагорода  •  винагороджувати  •  винагородити  •  винайти  •  винарня  •  винаходити  •  винаходитися  •  винен  •  винести  •  винизати  •  виникання  •  виникати  •  виникнути  •  винити  •  винитися  •  винишпорити  •  винищити  •  винищувати  •  винівка  •  виніженочка  •  винний  •  винник  •  винниківна  •  винникувати  •  винницький  •  винниця  •  винничка  •  винничок  •  виннюха  •  винняти  •  вино  •  виновий  •  виноград  •  виноградовий  •  виноградочок  •  винозор  •  виноколо  •  виносити  •  виноситися  •  винотока  •  винохід  •  виношати  •  виношувати  •  виношуватися  •  винуват  •  винувате  •  винуватель  •  винуватець  •  винувати  •  винуватий  •  винуватися  •  винуватити  •  винуватниця  •  винуватство  •  винужати  •  винурятися  •  виньмати  •  винюхати  •  винюхувати  •  винянчити  •  винянчитися  •  винятковий  •  виняток  •  виорати  •  виорювати  •  виорюватися