Вікіджерела:Проза сьогодні/жовтень

Матеріал з Вікіджерел
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

жовтень: календарпоезіяцитата


1 жовтня

День Українського козацтва
День захисників і захисниць України
  • 1684 — помер П'єр Корнель, французький драматург, один із основоположників класицизму
  • 1857 — народився Михайло Дорундяк, український правник, громадський і культурний діяч
  • 1858 — народився Адріан Кащенко, український письменник
  • 1872 — народився Микола Шугаєвський, український освітній діяч, драматург
  • 1878 — народився Сергій Локтюшев, вчений, археолог, педагог, музейник
  • 1897 — народився Валер'ян Поліщук, український поет, письменник, літературний критик
  • 1905 — помер Іван Рудченко, український фольклорист, етнограф, письменник, перекладач, літературний критик, старший брат і співавтор Панаса Мирного
  • 1935 — помер Володимир Гіляровський, російський письменник, журналіст

сторінка →


2 жовтня

сторінка →


3 жовтня

  • 1817 — народився Йоганн Шерр, німецький письменник, історик літератури, публіцист
  • 1824 — народився Іван Нікітін, російський поет
  • 1879 — народився Володимир Дорошенко, український бібліограф, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч
  • 1881 — народився Михайло Возняк, український літературознавець та історик літератури
  • 1895 — народився Сергій Єсенін, російський поет
  • 1896 — народився Павло Ковжун, український графік, маляр, мистецтвознавець
  • 1896 — народився Агапій Шамрай, український літературознавець
  • 1928 — померла Анна Павлик, українська громадсько-культурна діячка, письменниця
  • 1932 — помер Макс Вольф, німецький астроном
  • 1935 — помер Микола Василенко, український історик

сторінка →


4 жовтня

сторінка →


5 жовтня

  • 1713 — народився Дені Дідро, французький письменник, філософ-просвітитель, енциклопедист
  • 1860 — народився Северин Данилович, український адвокат, публіцист, громадсько-культурний і політичний діяч
  • 1873 — народився Михайло Яцків, український письменник
  • 1887 — народився Олекса Синявський, український мовознавець
  • 1891 — народився Микола Любинський, український мовознавець, політичний діяч
  • 1899 — народився Михайло Карачківський, український історик, освітянин
  • 1906 — народився Юрій Вухналь, український письменник-сатирик
  • 1909 — народився Богдан-Ігор Антонич, український поет, прозаїк, перекладач, літературознавець
  • 1921 — помер Олександр Борковський, український громадський діяч, педагог, публіцист, перекладач
  • 1940 — помер Володимир Сальський, український військовий діяч, публіцист
  • 1941 — помер Микола Трублаїні, український письменник


 

Борис пішов повагом. Стежка вела краєм села, через сад, що стояв за хатами. Борис уздрів, що якийсь хлопчиско щибає яблока. Підходив помалу і дивив ся на ту роботу. Пустяк шпуряв завзято камінєм та кімачєм, аж галузє облітало. Старий підійшов до него.

— Ти, хло, ти чий?

Пустяк вибалушив очи.

— Лущаків.

— А дїдько би тебе лущив, диви, а я не знав. А я не знав. Тьфу, пек та оссина! А я не знав… То ти щибаєш яблочка собі? Щибаєш зелені, не даш їм пристигнути, нї-ї. Я вже виджу, що нї.

Поклав йому руку на плече.

— Ти, хло.

— Га? — спитав збентежений пустяк.

Старий говорив поволи — своїм способом.

Надійшло кількох мужиків, станули і дивили ся.

— Ти, хло, ану розміркуй собі таке. Лише уважай і слухай, що тобі скажу. Розумієш?

— Розумію, — промовив збиточник.

По такім початку прийшов він до себе і думав, що Борис забув уже про його пустоту і мав йому щось иньшого сказати.

— Слухай лише та розмірковуй. Чи не лїпше було би отак: замісь каміня і патичя, а ти спробуй урвати собі руку, та рукою, та рукою, та рукою!

Тут старий показував живо, як він має кидати тою рукою.

— А потому, як уже одної руки не стане, а ти возьми ногу, та ногою, та ногою, а відтак — лише уважай, що кажу — а відтак урви собі голову, та головою, та усе лиш підбігни та ухіп її, та до каміня, та шпур, та шпур нею, аби аж дрантє летїло!… Га? Як міркуєш? Чи не лїпше було би так? Ану, ану, спробуй! А чужу садовину лиши, за неї гріх, а за себе не будеш мав нїякого гріху. Затям же собі добре і розгадай.
 

сторінка →


6 жовтня

  • 1864 — народився Сергій Шелухін, український громадсько-політичний діяч, публіцист
  • 1881 — народився Іван Кочерга, український драматург
  • 1892 — помер Альфред Теннісон, англійський поет-романтик
  • 1926 — помер Володимир Гнатюк, український етнограф, фольклорист, мовознавець
  • 1932 — помер Сергій Гамченко, український археолог
  • 1938 — помер Василь Лукич, український письменник, громадський діяч, видавець, літературознавець

сторінка →


7 жовтня

  • 1794 — народився Вільгельм Мюллер, німецький поет
  • 1849 — помер Едгар Аллан По, американський поет і письменник
  • 1859 — народився Сергій Гамченко, український археолог
  • 1890 — народилась Ольга Багалій-Татаринова, український історик, архівіст, бібліограф
  • 1897 — народився Михайло Островерха, український письменник, перекладач, фольклорист, мистецтвознавець, громадсько-просвітній діяч
  • 1902 — помер Тадей Рильський, український культурно-освітній діяч, етнограф
  • 1952 — помер Іван Копач, український педагог, мово- та літературознавець
  • 1953 — померла Софія Тобілевич, українська письменниця-перекладачка


 

З нетерпеливим жестом подорожній повернув у бічну, досить малолюдну вулицю. Вниз по ній, щось коло чверти милі, він рушив із швидкістю, якої мені й не снилося побачити в такого старого — і мені було нелегко його переслідувати. За скільки хвилин ми дісталися до великого залюдненого базару, з яким незнайомець очевидно був добре обізнаний; і первісна поведінка знову з'явилася в нього, коли він протискувався взад і вперед без видимої мети через натовп покупців та продавців.

Протягом півтори години чи коло того, що ми провели в тім місці, я мусив бути дуже обережним, щоб не згубити його і тимчасом не притягти його уваги. На щастя, на мені були кавчукові калоші — і я міг іти абсолютно безшумно. Ні разу він не побачив, що я стежу за ним. Він увіходив в одну крамницю по другій, не прицінявся ні до чого, не сказав ні одного слова і дивився на все дикими, порожніми очима. Я вкрай був здивований його вчинками й твердо постановив, що не покину його, поки не вдовольню хоч почасти свою цікавість що до нього.
 

сторінка →


8 жовтня

  • 1803 — помер Вітторіо Альф'єрі, італійський письменник
  • 1823 — народився Іван Сергійович Аксаков, російський письменник-публіцист, поет, журналіст
  • 1884 — народився Юліан Опільський, український письменник
  • 1885 — народився Володимир Свідзінський, український поет, перекладач
  • 1893 — помер Олексій Плещеєв, російський письменник, поет, критик, перекладач
  • 1910 — померла Марія Конопницька, польська письменниця, поетеса
  • 1937 — помер на засланні Михайло Злобинець, поет та бандурист
  • 1938 — розстріляний Гнат Хоткевич, український письменник, бандурист
  • 1941 — помер у радянському концтаборі Остап Луцький, український публіцист і поет
  • 1946 — помер Степан Левинський, український письменник, мандрівник, сходознавець, культуролог, дипломат

сторінка →


9 жовтня

  • 1813 — народився Микола Станкевич, філософ, письменник, поет українського походження
  • 1846 — народився Гольґер Драхман, данський письменник, поет
  • 1886 — народилася Іванна Блажкевич, українська дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця
  • 1888 — народився Микола Бухарін, російський економіст, політичний та партійний діяч
  • 1892 — народився Гнат Михайличенко, український письменник, політичний діяч
  • 1904 — народився Микола Бажан, український письменник
  • 1924 — помер Валерій Брюсов, російський письменник, перекладач
  • 1948 — помер Іван Ткачук, український письменник
  • 1955 — помер Михайло Мельник, архиєрей Українського екзархату Російської православної церкви

сторінка →


10 жовтня

сторінка →


11 жовтня

сторінка →


12 жовтня

  • 1857 — народився Іван Линниченко, український історик-славіст, археограф, педагог, кримознавець
  • 1876 — народився Марк Аганін, український геофізик
  • 1924 — помер Анатоль Франс, французький письменник, лавреат Нобелівської премії 1921 року
  • 1945 — помер Дмитро Антонович, український історик мистецтва й театру, ректор Українського вільного університету
  • 2008 — помер Василь Гришко, український письменник, публіцист, редактор, політичний діяч

сторінка →


13 жовтня

сторінка →


14 жовтня

сторінка →


15 жовтня

сторінка →


16 жовтня

сторінка →


17 жовтня

  • 1760 — народився Клод Анрі де Сен-Сімон, французький мислитель
  • 1814 — народився Яків Головацький, український поет, письменник
  • 1886 — народився Володимир Радзикевич, український письменник, літературознавець, педагог
  • 1938 — помер Карл Каутський, німецький економіст
  • 1951 — помер Бернгард Келлерман, німецький письменник

сторінка →


18 жовтня

  • 1747 — помер Василь Григорович-Барський, український мандрівник і письменник
  • 1750 — в Глухові підготовлений юридичний збірник «Суд і Розправа в правах Малоросійських»
  • 1777 — народився Генріх фон Кляйст, німецький драматург, поет, прозаїк
  • 1821 — помер Йоаникій Базилович, ієромонах-василіянин, один із перших істориків Закарпатської України
  • 1838 — народився Ксаверій Ліске, польський історик, засновник Львівської історичної школи
  • 1859 — народився Анрі Бергсон, французький філософ, лавреат Нобелівської премії з літератури за 1927 рік
  • 1868 — народилася Євгенія Ярошинська, українська письменниця
  • 1870 — народився Володимир Різниченко, український геолог, географ, художник-карикатурист, поет, перекладач
  • 1876 — народився Сергій Єфремов, український державний діяч, історик літератури
  • 1941 — вбитий Володимир Свідзінський, український поет, перекладач


 
В М…, значному містї горішньої Італїї, оголосила маркіза О… дама бездоганної слави і мати кількох гарно вихованих дїтий, у ґазетах таке: що без свойого відома вона зайшла в тяж; батько дитини, яку вона має народити, нехай зголосить ся, бо вона з родинних оглядів постановила вийти за нього замуж. Дама, що під натиском непереможних обставин так безпечно вчинила такий дивоглядний поступок, наражуючи ся на кпини цїлого сьвіта, була дочка пана Ґ…, коменданта м–ської цитаделї. Несповна три роки тому вона втратила свойого мужа, маркіза О…, якого любила всїм серцем; він умер в часї подорожи до Парижа, куди подав ся був задля родинних справ. На бажанє панї Ґ…, своєї достойної матери, вона по його смерти покинула село, де жила доси, недалеко В…, і вернула зі своїми обома дїтьми до комендантського дому до свойого батька. Тут прожила найблизші лїта, заповнені штукою, лєктурою, виховуванєм дїтий та послугами своїм родичам, коли війна з р.... нараз наповнила всю околицю військами майже всїх держав, у тім часї й росийськими. Полковник Ґ… маючи наказ боронити міста, візвав свою жінку й дочку, щоб забрали ся на село чи то доччине, чи синове, що лежало коло В. Та заким іще способом жіночого обмірковуваня розважено докладно, що гірше — чи невигоди, яких можна було ждати в кріпости, чи страховища, на які можна було наразити ся на селї, на цитаделю вдарило росийське військо і візвало її, аби піддала ся. Полковник заявив своїй ріднї, що буде поступати так, як колиб їх зовсїм не було, і відповів кулями й ґранатами. Неприятель і собіж почав бомбардувати цитаделю. Він запалив маґазини, здобув одну редуту, а коли комендант, ще раз візваний піддати ся, отягав ся, заряджено нічний напад і здобуто кріпость штурмом.
 

сторінка →


19 жовтня

  • 1745 — помер Джонатан Свіфт, ірландський письменник, публіцист
  • 1876 — народився Володимир Загайкевич, український громадсько-політичний діяч
  • 1879 — народився Микола Порш, український громадсько-політичний діяч, економіст, публіцист
  • 1881 — помер Ксенофонт Климкович, український письменник, поет, перекладач, журналіст
  • 1890 — народилася Олена Курило, українська мовознавиця, діалектологиня, авторка підручників з української мови, одна з творців української наукової термінології
  • 1890 — народився Володимир Хронович, український письменник, освітянин
  • 1918 — Українська Національна Рада проголосила Західноукраїнську Народну Республіку
  • 1926 — народився Богдан Гаврилишин, український, канадський і швейцарський економіст

сторінка →


20 жовтня

  • 1854 — народився Артюр Рембо, французький поет-символіст
  • 1888 — народився Яків Мамонтів, український поет, драматург, історик літератури й театру
  • 1892 — народилася Марія Бариляк, українська дитяча письменниця
  • 1921 — помер Іван Белей, український журналіст, перекладач

сторінка →


21 жовтня

сторінка →


22 жовтня

  • 1856 — народився Михайло Зубрицький, український етнограф, фольклорист, історик, громадський діяч, публіцист
  • 1870 — народився Іван Бунін, російський письменник, поет, лавреат Нобелівської премії 1933 року
  • 1876 — народився Кароль Ольпінський, польський правник, державний і політичний діяч
  • 1882 — помер Янош Арань, угорський поет
  • 1883 — помер Томас Майн Рід, ірландський письменник
  • 1939 — помер Олександр Лотоцький, український письменник

сторінка →


23 жовтня

сторінка →


24 жовтня

сторінка →


25 жовтня

сторінка →


26 жовтня

  • 1874 — помер Микола Іванишев, автор праць з історії слов'янських законодавств
  • 1885 — народився Андрій Ніковський, український громадський і політичний діяч
  • 1890 — помер Карло Коллоді, італійський письменник і журналіст, автор «Піноккіо»
  • 1892 — народився Андрій Заливчий, український письменник
  • 1917 — помер Євген Олесницький, український правник, політик, публіцист
  • 1937 — убитий Дмитро Грудина, український театральний критик, історик театру, письменник, актор
  • 1947 — помер Лев Когут, український громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець

сторінка →


27 жовтня

День української писемності та мови

сторінка →


28 жовтня

  • 1466 — народився Еразм Ротердамський, голландський мислитель, письменник, філолог, богослов
  • 1751 — народився Дмитро Бортнянський, український композитор, співак, диригент
  • 1793 — народився Сімонас Даукантас, литовський історик і письменник-просвітник
  • 1849 — помер Георг Філіп Шмідт з Любека, німецький поет
  • 1861 — помер Іван Нікітін, російський поет
  • 1873 — народився Володимир Пещанський, український архітектор, реставратор, дослідник української старовини, педагог
  • 1884 — народився Дмитро Николишин, український письменник, літературознавець, педагог
  • 1889 — народився Варфоломій Євтимович, український військовий і громадсько-політичний діяч, журналіст
  • 1894 — помер Омелян Огоновський, український учений-філолог
  • 1895 — народився Майк Йогансен, український поет, прозаїк
  • 1937 — убитий Григорій Коваленко, український письменник, журналіст, історик, етнограф, художник, громадський діяч
  • 1942 — помер Ернст Федір, український історик, мистецтвознавець та музеєзнавець
  • 1989 — Верховна рада УРСР ухвалила Закон «Про мови в Українській РСР»


 

Передусім: що таке є дама? Це дуже складне і дуже не просте поняття. На перший погляд можна було б подумати, що це та женщина, яка вже не дівчина. Але це неслушно. Сорокалітня тітка, що зроду не виходила заміж, часто може бути названа дамою, хоча вона безумовно „дівчина“.

З другого боку, дівчина може сказати в трамваї: „уступіть місце дамі“ про себе саму. Отже очевидно, що таким способом не доколупаєшся до самої дамської суті. Отож я пропоную інше визначення:

„Та жива істота, що всі рурки, ступирі, вали, підойми, велосипедні смоки, дула, кабелі, мачти, реї взиває „палками”, а всі трибки, маховики, зубчатки, турбіни, динамо й дизелі взиває „кольосиками“, — оця сама жива істота і є „дама“.
 

сторінка →


29 жовтня

  • 1624 — помер Єлисей Плетенецький, український церковний і культурний діяч
  • 1705 — народився Герард-Фрідріх Міллер, російський історик, географ, етнограф, археограф
  • 1815 — народився Людовит Штур, словацький поет, філолог
  • 1889 — народився Михайло Лебединець, український державний діяч, письменник, перекладач
  • 1900 — народився Степан Бен, український поет
  • 1911 — помер Джозеф Пулітцер, американський журналіст
  • 1918 — помер Орест Авдикович, український письменник, літературознавець
  • 1924 — померла Френсіс Годґсон Бернет, англо-американська письменниця та драматург
  • 1935 — помер Юрій Магалевський, український художник, ілюстратор
  • 1937 — розстріляний Антін Онищук, український етнограф, фольклорист


 

Я витягнув із під шопи якесь старе вудило, взяв до кишенї вудку і пушку з папіросками і пішов на рибу. Стежкою, „городами“, відтам на „попову нивку“, перескочив рів, вийшов на „жидівську пашу“ і опинив ся над Днїстром. Вдивляючи ся у його тихі води, — пішов я понад беріг геть далеко пільною доріжкою, болонями і зайшов „над окіп“. Там назбирав я у траві коників, пообривав їм ноги і крила і поховав до коробочки з сїрників. Перший раз вразило мене, що у такій рибацькій роботї є щось варварського і з жалем подумав сумну правду, що нїяка панська забавка не обійдеть ся без нелюдської кривди —- заподїяної — от хоч би сим разом — тим гарним співучим сотворіням. І я якби вагав ся хвилину. Та коли оден коник із одною ще цїлою ногою вирвав ся минї з пальцїв, скочив у траву і заспівав, я вже не шукав у друге веселого збиточника, якого я сам, для свого дикого спорту, зробив інвалїдом на цїле його житє. Тай більше має він права журити ся своїм калїцтвом, чим ми — бо й житє його не таке довге, як наше, і мабуть багато веселїйше. І… сам собі дивував ся я, звідки набрало ся у мене такого нїжного чутя, і дурного милосердя для довгоногого цьвіркуна. Та я ще довго стояв на однім місци і слухав піснї вольного співака. Я хотїв відгадати, чи в його голові є лиш подяка Богови за те, що минула його смерть із рук дикого рибака, чи може… він піснею кпив собі з моєї незручности, а в такім разі — мене було би відійшло хвилеве милосердє і я строго був би покарав хитрого орфея…

Але… по тім випадку відійшла минї охота — збирати коників. Зрештою кілька з них товкло ся у моїй коробцї, якби хотїли вилїзти на волю і я що хвилї покалатував коробочкою сюди й туди, аби їх заголомшити — та аби сидїли тихо, то й… досить із мене.

Я вишукав собі годяще місце між маленькими корчиками лозів над берегом і там сїв ловити рибу.
 

сторінка →


30 жовтня

  • 1871 — народився Поль Валері, французький поет, філософ
  • 1898 — помер Яків Полонський, російський письменник
  • 1947 — помер Юрій Клен, український поет, перекладач, літературний критик
  • 1978 — помер Микола Ваврисевич, український педагог, письменник, журналіст
  • 1990 — померла Марія Бариляк, українська дитяча письменниця

сторінка →


31 жовтня

сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень