Вікіджерела:Проза сьогодні/січень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

Вікіджерела:Календар/січень


1 січня

Вікіджерела:Проза сьогодні/1 січня сторінка →


2 січня


 

С сіней вийшов Балаш, ще молодий чоловік, привитався до гостей, кланявся сватам и просив іх у хату.

Кайдашиха нахилила в низьких дверях голову и для неі здалося, що вона влазить у якусь скриню в дірочку. Хатні двері були ще низчі. Кайдашиха нагнулась и тільки що хотіла гордо підняти голову, та з усієі сили лусь тімям об одвірок!

Кайдашиха почула, що в неі на тімъі вискочила гуля. Вона вхопилась за тімя. Гуля заболіла так, неначе хто сунув у тімя роспеченим залізом. В Кайдашихи виступили слёзи на очах, защеміло коло серця, але вона мусіла мовчати й терпіти.

— Ой крикну! думала Кайдашиха: ой не видержу, заохаю! Оце сором! Ой вилаю в батька матір и Лаврона и цих поганих Балашів! думала вона и мусіла зуби сціпити, щоб не вилаяти Балашів.

Малі діти зареготались. Кайдашиха сціпила зуби и мовчки кляла в батька в матір и Бієвці, и балашову хату. Вона полапала рукою тімя, високий очіпок поламався й увігнувся. Кайдашиха стала шута, як безрога корова.
 
Нечуй-Левицький І2.jpg
Іван Нечуй-Левицький. Кайдашева сім'я. 1879.pdf

сторінка →


3 січня

  • 106 до н. е. — народився Цицерон, римський державний діяч, оратор, письменник
  • 1501 — помер Нізамаддін Мір Алішер Навої, узбецький поет і мислитель
  • 1868 — народився Микола Чернявський, український поет
  • 1875 — помер П'єр Ларусс, французький філолог, письменник, видавець
  • 1878 — народився Осман Акчокракли, кримськотатарський поет, письменник, журналіст, історик
  • 1923 — помер Ярослав Гашек, чеський письменник
  • 1924 — помер Їржі Волькер, чеський поет, прозаїк, драматург

Вікіджерела:Проза сьогодні/3 січня сторінка →


4 січня

  • 1785 — народився Якоб Грімм, німецький філолог, фольклорист і казкар
  • 1837 — народився Павло Житецький, український філолог
  • 1873 — у Львові виникло Літературне товариство імені Тараса Шевченка
  • 1901 — помер Ізидор Шараневич, український історик
  • 1938 — убитий Микола Макаренко, археолог, музеєзнавець, мистецтвознавець
  • 1941 — помер Анрі Бергсон, французький філософ, лавреат Нобелівської премії з літератури за 1927 рік
  • 1982 — помер Василь Ємець, український бандурист, історик, письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/4 січня сторінка →


5 січня

  • 1585 — засновано львівське Ставропігійне братство, яке до XVIII ст. провадило культурно-освітню діяльність
  • 1845 — народився Василь Немирович-Данченко, російський письменник
  • 1890 — народився Євген Грицак, український мовознавець
  • 1905 — народився Григорій Баглюк, український письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/5 січня сторінка →


6 січня


 

Жид простягнув Матієви руку.

— Я, тобі? — скрикнув Матій. — Я мав би свою руку класти в ту руку, що мого Іванчика зі світа зігнала? Ні, не діждеш того!

— Ну, видите, — сказав Жид, обертаючися до Андруся, — він усе своє. Слухайте Матію, — ви собі з такою бесідою дайте спокій, бо тепер, коли суд сказав, що я не винен, ніхто мені того не сміє казати. Тепер я вас можу скаржити за образу!

— Ну, скарж, скарж, — крикнув Матій, — нехай мене повісять, що мали тебе повісити. А я, хоч би й десять судів не знати що казало, все буду своєї, що ніхто инший, тільки ти пхнув Івана в яму! Тай годі. А тепер іди мені з хати, бо як мені терпцю не стане, то готово що неладне бути між нами!

Мортко стис плечима і пішов. Але в дверях ще раз обернувся, поглянув з погордою на Матія і сказав: — Дурний ґой! Він гадав, що мені що зробить процесом, а то треба би не так рано встати, щоби мені що зробити!

І з тими словами Мортко пішов. А Матій усе ще сидів на припічку, блідий, розбитий, тремтячий, сидів без мисли і руху, а в його голові мов млинове колесо торохтіло одно темне, пусте, холодне слово: пропало! пропало! пропало!

Андрусь Басараб приступив до нього і положив свою дужу долоню на його плече. — Побратиме Матію!

Матій підвів очі і поглянув на нього, мов потопаючий.

— Що се за справа така? Що за процес? Чому ми досі ніщо про нього не знали?
 
Іван Якович Франко.jpg
Іван Франко. Борислав сміється. Перше книжкове видання. 1922.djvu

сторінка →


7 січня

  • 1853 — народився Микола Аркас, український письменник, композитор, історик
  • 1884 — помер Інокентій Омулевський, російський письменник, поет
  • 1889 — народився Михайло-Лев Рудницький, літературний критик, літературознавець, письменник, перекладач
  • 1938 — помер Михайло Обідний, український етнограф, письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/7 січня сторінка →


8 січня

Вікіджерела:Проза сьогодні/8 січня сторінка →


9 січня

  • 1861 — народився Шарль Фолєі, французький письменник
  • 1875 — народився Степан Томашівський, український історик, публіцист, політик
  • 1890 — народився Карел Чапек, чеський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/9 січня сторінка →


10 січня

  • 1596 — народився Петро Могила, український політичний, церковний і освітній діяч України
  • 1838 — народився Григорій Воробкевич, український поет
  • 1848 — народився Сергій Андреєвський, російський поет, перекладач, літературний критик

Вікіджерела:Проза сьогодні/10 січня сторінка →


11 січня

  • 1647 — помер Петро Могила, український політичний, церковний і освітній діяч України
  • 1888 — помер Осип-Юрій Федькович, український поет
  • 1916 — помер Лесь Мартович, український письменник-сатирик, правник
  • 1945 — померла Ада Негрі, італійська поетеса, письменниця

Вікіджерела:Проза сьогодні/11 січня сторінка →


12 січня

  • 1628 — народився Шарль Перро, французький письменник-казкар
  • 1701 — народився Василь Григорович-Барський, український мандрівник і письменник
  • 1856 — помер Людовит Штур, словацький поет, філолог
  • 1861 — помер Вацлав Ганка, чеський філолог, поет
  • 1876 — народився Джек Лондон, американський письменник
  • 1878 — народився Гнат Хоткевич, український письменник, бандурист
  • 1894 — народився Василь Еллан-Блакитний, український письменник
  • 1938 — розстріляний Микола Філянський, український поет, музеєзнавець

Вікіджерела:Проза сьогодні/12 січня сторінка →


13 січня

  • 1842 — народився Василь Мова, український кубанський письменник, поет, драматург
  • 1859 — народився Костіс Паламас, новогрецький поет, белетрист, критик
  • 1879 — помер Федір Заревич, український письменник, журналіст
  • 1881 — народився Антін Лотоцький, український дитячий письменник, журналіст, видавець
  • 1941 — помер Джеймс Джойс, ірландський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/13 січня сторінка →


14 січня


 

На всіх прилюдних політичних процесах, підсудні „каялися“ й обкидали себе болотом. А тих, що „каятися“ не хотіли, правдивих борців — безіменних героїв, — розстрілювали тихо, без всякого суду.

Щоби з'ясувати собі підстави й причини цього, треба знати дещо з таємниць будинків, на яких висять невинного змісту шильди: „Ґосударственноє Політіческоє Управленіє“. Щоби добути частину тих таємниць — треба часом ускочити в могилу і щасливо вискочити з неї.

Маючи за плечима чотири роки підпільної боротьби з московсько-большевицькою владою на Україні (із них вісім місяців, з наказу своєї організації, — в аґентурному апараті ҐПУ), два смертних присуди і разом дев'яносто сім з половиною місяців арештів ҐПУ та большевицьких тюрем, — я дозволю собі піднести крайчик занавіси, якою густо закриті тайни червоної „охранки“.

Роблю це не з тією ціллю, щоби виправдовувати психічне заломання того чи іншого представника українських визвольних змагань. Занадто добре відомо мені, скільки шкоди приносили оті всі „покаяння“… Але ніхто не сміє сумніватися, чи щирими, мовляв, були заміри Єфремова, Гермайзе й др.?

Те, що читач далі прочитає — це не є повість. Це кілька фактів та фактичних подій. Це те, — що я бачив на власні очі і чув на власні вуха. Що оповідав мені сам Хмара, попавши до моєї камери, що оповідали особи, які з ним сиділи та ті, що були з ним засуджені.
 
Horlis-Horsky Yuriy.jpg
Горліс-Горський Ю. Отаман Хмара (1934).pdf

сторінка →


15 січня

  • 1622 — народився Мольєр, французький драматург, актор, театральний діяч
  • 1791 — народився Франц Ґрільпарцер, австрійський поет і драматург
  • 1871 — народився Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач
  • 1891 — народився Осип Мандельштам, російський поет
  • 1899 — народився Леонід Чернов, український поет, прозаїк, драматург, перекладач
  • 1967 — помер Давид Бурлюк, український художник-футурист, поет, видавець


Все не в лад. (Харків, 1924)

 

Ансельм. Свят, свят, свят!.. Пандольф іде!.. Та він же вмер! Як же він схуд, бідняга, після смерти! Ой! Не наближайтеся, пане добродію, до мене, прошу вас. Я не люблю мати діло з мертвяками.

Пандольф. Що ви оце говорите?

Ансельм. Скажіть мені, тільки здалека, що вас привело сюди? Невже ви стільки потрудилися лише для того, щоби сказати мені «прощай»? Це дуже велика честь для мене, хоч я, сказати правду, волів би обійтися без неї. Коли ви хочете сказати, що мучиться ваша душа, просячи молитов, то я охоче вам їх обіцяю, — тільки не лякайте мене. Вірте совісти, я замовлю стільки панахид, що ви будете задоволені. Тільки щезайте, будьте ласкаві.

Пандольф. Хоч я й сердитий, але тут неможна не розсміятися. (Регоче).

Ансельм. Ой… Ой… Як на покійника, то ви дуже весела людина.

Пандольф. Що це ви дурня вдаєте? Хто-ж таки живу людину взиває покійником?

Ансельм. Та ви-ж таки справді мертвяк.

Пандольф. Невже? Як же це я вмер, що й сам цього не помітив?

Ансельм. А от бачите. І я дуже жалів за вами.

Пандольф. Та чи ви спите чи ви збожеволіли? Невже ви мене не пізнаєте?

Ансельм. Маскариль мені казав, що ви вмерли.

Пандольф. А мені той же Маскариль сказав, що на хуторі у мене знайшли скарб, і я пішов на хутір.

Ансельм. Так невже-ж оце мене одурено? Ану дайте я вас помацаю — чи це ви чи не ви? Він! Їй-богу він! Оце так дурня з мене зробили.
 
Pierre Mignard - Portrait de Jean-Baptiste Poquelin dit Molière (1622-1673) - Google Art Project (cropped).jpg
Все не в лад (1924) Мольєр.pdf

сторінка →


16 січня

  • 1749 — народився Вітторіо Альф'єрі, італійський письменник
  • 1794 — помер Едвард Гіббон, британський історик
  • 1829 — народився Михайло Ларіонович Михайлов, російський поет, перекладач, критик
  • 1871 — народився Сильвестр Яричевський, український письменник
  • 1892 — народився Гордій Коцюба, український письменник
  • 1938 — розстріляний Володимир Дурдуківський, український літературо- та мовознавець, педагог
  • 2014 — в Україні прийняті «Закони про диктатуру» («Диктаторські закони 16 січня»).

Вікіджерела:Проза сьогодні/16 січня сторінка →


17 січня

Вікіджерела:Проза сьогодні/17 січня сторінка →


18 січня

  • 1689 — народився Шарль Луї де Монтеск'є, французький філософ, письменник
  • 1850 — народився Іван Левицький, український бібліограф, письменник, публіцист
  • 1850 — народився Юлій Ставровський, український письменник у Словаччині
  • 1867 — народився Рубен Даріо, нікарагуанський поет, журналіст, дипломат
  • 1882 — народився Алан Мілн, англійський письменник
  • 1936 — помер Редьярд Кіплінг, англійський письменник.

Вікіджерела:Проза сьогодні/18 січня сторінка →


19 січня

  • 1809 — народився Едгар Аллан По, американський письменник
  • 1868 — народився Густав Майрінк, австрійський письменник, перекладач
  • 1906 — побачив світ перший номер першого українського сатиричного журналу «Шершень»
  • 1938 — розстріляний Микола Чернявський, український поет
  • 1939 — у концтаборі ГУЛАГа помер Михайло Драй-Хмара, український поет, літературознавець, перекладач


 

Отаман обїхав ряди свого війська, оглянув зброю, всміхнувся і сказав:

— Може послухаєте казки, так я розкажу?

— Просимо!.. Просимо!.. — загуло в рядах.

Отаман одїхав де-кілька кроків назад. Став лицем до свого війська і почав свою промову-казку:

„Жив був такий Іван. Як вмірав його дбайливий батько, то залишив йому багато всякого добра. Іван жив собі так, як припало. Надбане батьком добро тліло в коморах, або розтягалося сусідами, але це Івана мало що турбувало. Люде на нього не звертали ніякої уваги і він навіть сам гаразд не знав — господар він, чи так собі щось… Але одного разу прийшло йому на думку заставити людей звернути на себе увагу. Спродав він чимало батьківського добра і справив собі з самого щирого золота не то корону, не то колпака. Було якесь урочисте свято. Він взяв собі свого золотого колпака і пішов до церкви. Йде собі гордо, а сам такий нужденний, обірваний, непоказний… Тільки — що голова його сяла на всю вулицю й викликала заздрість. „Дивіться, — казали люде, — як це він перемінив собі голову?! Тож був такий нікчемний!.. В такій шапці, чого доброго, навіть королі не ходять… Давайте заберем в нього цю шапку й поділимо між собою!“ — і накинулись на нього, як голодні собаки. Спочатку пробував був боронитися, але дарма… Звідусіль оточили його, навалилися гуртом і давай шарпати на всі боки. Одні рвуть до себе, а другі до себе, а в самих очі так світяться… Оступився Іван на бік, кинув колпака на дорогу і дивиться, що буде далі?.. Коли бачить, а ті, що напали на нього, вже самі перегризлися. В одного підбиті очі, в другого розбита голова, а треті так захехекались, перетомилися, що ледви дишуть. Підійшов він тоді до тину, виломав добру частоколину й давай молотити на ліво й на право. Довго ще вовтузились вони, але свою золоту шапку він таки повернув собі. Правда, що то вже не була шапка, а так щось золоте, з чого він всеж таки надіявся щось зробити. Повернувся до дому і сказав сам до себе: „Не буде по вашому, а по мойому. Як знищили мені золоту шапку, так я собі золотий вінок зроблю“… І зробив Іван золотого вінка, наклав його на голову і знов пішов до церкви. Дивилися люде на нього, заздрили йому, але вже нічого не казали і не думали нападати, бо в його руках була здоровенна частоколина“…
 
Клим Поліщук.png
Поліщук К. Червоне марево. Нариси й оповідання з часів революції. Львів - Київ, 1921.djvu

сторінка →


20 січня

  • 1881 — народився Ярослав Весоловський, український поет, прозаїк, перекладач, журналіст
  • 1892 — народився Броніслав Тарашкевич, один із укладачів орфографії білоруської мови (тарашкевиці)
  • 1900 — помер Джон Раскін, англійський письменник, філософ

Вікіджерела:Проза сьогодні/20 січня сторінка →


21 січня

  • 1845 — народилась Олена Косач, українська письменниця
  • 1870 — помер Олександр Герцен, російський письменник, публіцист, філософ
  • 1872 — помер Франц Ґрільпарцер, австрійський поет і драматург
  • 1881 — народився Степан Чарнецький, український поет, один з авторів слів пісні-гімну «Ой у лузі червона калина»
  • 1881 — народився Мелетій Кічура, український письменник, літературний критик, перекладач
  • 1924 — помер Володимир Ленін, російський радянський політичний діяч, революціонер, публіцист
  • 1950 — помер Джордж Орвелл, англійський письменник, публіцист

Вікіджерела:Проза сьогодні/21 січня сторінка →


22 січня


 

— І чого вони хочуть від вас? — з острахом мовив Герман. — Що ви їм винні?

— Вже що я їм винен, то я знаю і вони знають, — мовив Вольф — А ще сьогодня ми перебили їм торг. Не дарують вони менї, тай тебе коли зловлять, то буде біда. Але нехай буде, що буде, гроший наших не дістануть.

І він виставив голову з ярка та почав роззирати ся довкола.

— Мишкують за нами! — шепнув Германови. — Ади, бачиш?

Герман і собіж прилягши до землї висунув голову з ярка і побачив на одній стежцї невиразну людську постать, що йшла досить швидко в напрямі до них. Глянувши в другий бік, він побачив другу подібну постать; у третім місцї видно було третю. Всї вони йшли з ріжних боків, манівцями і всї немов змовивши ся стягали ся на горб, на якому в укритю сидїли Вольф і Герман.

— Бачиш? — шептав Вольф. — Добрий нюх мають собаки. Мусїв їм хтось доповісти, що бачив тебе. А може й із них котрий бачив, як ти йшов півперек поля.

В тій хвилї з низу, де кінчив ся ярок, що починав ся у стіп ялицї, дав ся чути голосний свист; темні постатї, що з ріжних сторін ішли в напрямі до краю лїса, відповіли таким самим свистом. Не було нїякого сумнїву, що облава розпочала ся.
 
Іван Якович Франко.jpg
Франко І. Boa Constrictor (1907).pdf

сторінка →


23 січня

  • 1783 — народився Фредерік Стендаль, французький письменник
  • 1844 — народився Михайло Комаров-Уманець, український письменник, бібліограф, фольклорист
  • 1891 — народився Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист
  • 1933 — помер Леонід Чернов, український поет, прозаїк, драматург, перекладач

Вікіджерела:Проза сьогодні/23 січня сторінка →


24 січня

  • 1732 — народився П'єр Бомарше, французький драматург
  • 1776 — народився Ернст Теодор Амадей Гофман, німецький письменник, композитор, художник
  • 1852 — помер Ян Коллар, словацький поет
  • 1861 — у Петербурзі вийшов друком перший номер українського щомісячника «Основа»


 
Граф. Маючи характер і розум, ти міг би колись вийти в люди в канцелярії.

Фіґаро. Розум щоб вийти в люди? Вельможний пан сміється з мого розуму. Помірність і плазування — ось що досягає до всього.

Граф … Довелося б тільки постудіювати трохи під моїм проводом політику.

Фіґаро. Я її знаю.

Граф. Як англійську мову, її основи?

Фіґаро. Так, якщо тут є чим пишатися. Ну от: удавати, що не знаєш того, що тобі відоме, що знаєш те все, що тобі невідоме; що тямиш усе, чого не розумієш, що не чуєш того, що чутно; особливо, що здужаєш понад свої сили; часто ховати в великій таємниці те, що не має в собі таємниці; замикатися в хаті, щоб загострювати пера: і здаватися глибокодумним, коли ти, як то кажуть пустий і порожній; відігравати так чи так якусь персону; розсилати шпигів і підплачувати зрадників; зривати печатки, перехоплювати листи й намагатися ушляхетнити вбогість засобів поважністю предмету — от і вся політика, або щоб мені вмерти!

Граф. Е, це ти окреслюєш інтриґу!
 
Jean-Marc Nattier, Portrait de Pierre-Augustin Caron de Beaumarchais (1755).jpg
Бомарше П'єр. Шалений день або одружіння Фіґаро. (Харків, 1930).djvu

сторінка →


25 січня

  • 1759 — народився Роберт Бернз, шотландський поет
  • 1874 — народився Вільям Сомерсет Моем, англійський прозаїк і драматург
  • 1942 — помер Агатангел Кримський, український історик, письменник, перекладач

Вікіджерела:Проза сьогодні/25 січня сторінка →


26 січня

  • 1802 — створена Бібліотека Конгресу США
  • 1842 — народився Франсуа Коппе, французький поет, драматург, прозаїк
  • 1884 — помер Павло Чубинський, український етнограф, поет, автор слів Гімну України
  • 1897 — народився Іван Кулик, український поет


 
— Ні, він був дуже подібний на папір, і за папір же я його попереду й сам був узяв, та, коли я почав по ньому малювати, я відразу побачив, що це шматок дуже тонкого пергаменту. Він був, як ви пам'ятаєте, дуже брудний. Гаразд, отже, коли я саме лагодився його зібгати, мій погляд упав на малюнок, що на нього ви дивилися, і ви можете уявити собі, як я був уражений, побачивши там мертву голову, де я оце тільки намалював жука. На один момент я був занадто уражений, щоб мислити точно. Я знав, що мій нарис був дуже різнився від цього, хоча й була деяка схожість у контурах. Отже, я взяв свічу і, сівши в кутку кімнати, став пильніше розглядати пергамент. Перевернувши його, я побачив на споді свій малюнок жука таким, як я його зробив. Першою моєю думкою було здивовання з надзвичайної схожости контурів — з того химерного випадку, що на пергаменті був череп, точно на споді мого малюнку скарабея, і що цей череп не тільки контуром, але й величиною так точно відповідав моєму малюнкові. Я кажу, химерність збігу фактів на деякий час абсолютно мене паралізувала. Такий звичайно буває ефект подібних збігів. Розум силкується встановити звязок, послідовність причини і наслідки і, не змігши цього зробити, на час паралізується. Але, коли я вийшов з цієї закам'янілости, в мені помалу виспіла одна певна думка, що уразила мене далеко дужче, ніж отой збіг обставин. Я почав виразно й певне пригадувати, що на пергаменті, де я зробив свій нарис скарабея, не було ніякого малюнка.
 
Edgar Allan Poe, circa 1849, restored, squared off.jpg
Едґар Аллен По. Вибрані твори. 1928.djvu

сторінка →


27 січня

Вікіджерела:Проза сьогодні/27 січня сторінка →


28 січня

  • 1838 — помер Олександр Полежаєв, російський поет та перекладач
  • 1920 — помер Панас Мирний, український письменник
  • 1939 — помер Вільям Батлер Єйтс, ірландський поет, драматург, Нобелівський лавреат (1923)

Вікіджерела:Проза сьогодні/28 січня сторінка →


29 січня Народилися

  • 1737 — народився Томас Пейн, письменник, політичний філософ
  • 1860 — народився Антон Чехов, російський письменник і драматург
  • 1866 — народився Ромен Роллан, французький письменник, лавреат Нобелівської премії (1915)

Вікіджерела:Проза сьогодні/29 січня сторінка →


30 січня

Вікіджерела:Проза сьогодні/30 січня сторінка →


31 січня

  • 1715 — народився Гельвецій, французький літератор і філософ
  • 1866 — помер Фрідріх Рюккерт, німецький поет, перекладач
  • 1887 — помер Семен Надсон, російський поет
  • 1933 — помер Джон Голсуорсі, англійський письменник, лавреат Нобелівської премії
  • 1940 — помер Яків Мамонтів, український поет, драматург, історик літератури й театру
  • 1956 — помер Алан Мілн, англійський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/31 січня сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень