Перейти до вмісту

Вікіджерела:Проза сьогодні/березень

Матеріал з Вікіджерел
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

березень: календарпоезіяцитата


1 березня

  • 1817 — народився Янош Арань, угорський поет
  • 1858 — народився Павло Тутковський, український геолог, географ, педагог
  • 1859 — народився Роберт Фоґель, український астроном
  • 1863 — народився Федір Сологуб, російський письменник, поет
  • 1883 — народився Григорій Гануляк, український письменник, журналіст, видавець
  • 1885 — народився Ольгерд-Іполіт Бочковський, український соціолог, політолог і етнолог, педагог, публіцист, громадський діяч
  • 1892 — народився Акутаґава Рюносуке, японський письменник
  • 1938 — розстріляний Григорій Баглюк, український письменник
  • 1938 — помер Габріеле д'Аннунціо, італійський письменник, політичний діяч
  • 1949 — помер Іван Раковський, український антрополог, зоолог, педагог, громадський діяч


Під дощ. (Відень, 1920)

 

Було, тихо…

— Ква?! — несподіванно квакнув Винниченко і замовк, прислухаючись.

— Ква! — одквакнув Калинович, покінчивши з нафтовими грішми, і перебіг в “Добу“, попереду наплювавши на свій редакторський стілець в „Боротьбі“.

— Ква! Ква! — нестрійно заквакали Пироги і Пасічники.

— Ква!!! — рішуче квакнув підбадьорений Винниченко і несподіванно для самого себе залився на високій істерично-верескливій ноті:

— Яяяяя…

— І я! і я! — заголосив Вітик, як третій босяк в „Безднѣ“ Андреева. — Братці! і я! і я! — він спізнився, бо їздив в Берлін за грішми.

— Не я! не я!… їй Богу, не я! — поквакував тихенько Христюк, пристроюючись до ревізійної комісії. — Не я, це все Лівицький.

— Ква! Ква! — з юнацькою жвавістю квакнув Грушевський і подумав:

— Не дають каналії на соціольоґію — може дадуть хоч на коммуну…

— Ква! Ква! — відквакнувся Чечіль з торговельної комісії, купуючи зброю проти большевиків.

— Ква-ква-ква! — зачастив молодий Шраг з самої верхушки… карлсбадського курорту. Він дістав ліквідаційні і квакав на здоровля, а ex міністр Жуківский, згадуючи свій дебют в німецькім суді, квакав несміло, але уперто: Ква!… Ква!… Ква!…

— Кв… квакнув Мазуренко і поперхнувся, побачивши міністра Ніковського:

— Це я, того, в вашу честь хотів квакнути — пояснив він — так… той то як його… не вийшло. Довжно застудив!…

— Ква — хотів квакнути Штефан і несподівано для самого себе гукнув по старій звичці:

— Здравія желаю, Вашскобродіє!

— Ква! — ніжно підквакнув з Берліна Дідушок, в голосі котрого ясно було чути шелестіння швайцарських франків.

— Кваааа! — заверещав на октаву вище всіх Дятлів:

— Кваааа! — Всѣ вы подлецы и негодяи!!!
 

сторінка →


2 березня

сторінка →


3 березня

Всесвітній день письменника
  • 1770 — народився Іван Срезневський, професор красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, поет-класицист, перекладач
  • 1811 — народився Антін Могильницький, український письменник, громадський, політичний і релігійний діяч
  • 1851 — народився Яків Шульгин, український історик
  • 1855 — народився Омелян Калитовський, український педагог, освітній діяч, історик
  • 1878 — народився Омелян Ярославський, радянський державний і компартійний діяч, пропагандист, історик, публіцист
  • 1886 — народився Григорій Холодний, український мовознавець
  • 1888 — народилася Наталена Королева, українська письменниця, лексикограф, єгиптолог, археолог, театральна актриса
  • 1927 — помер Михайло Арцибашев, український російськомовний письменник
  • 1934 — розстріляний Олесь Досвітній, український письменник
  • 1938 — помер Мелетій Кічура, український письменник, літературний критик, перекладач
  • 1943 — помер Теофіль Коструба, український церковний історик, перекладач, журналіст
  • 1944 — помер Франтішек Олехнович, білоруський політичний діяч, драматург, журналіст
  • 1947 — помер Філарет Колесса, український етнограф, музикознавець і літературознавець
  • 1958 — помер Олег Целевич, український історик, освітянин
  • 1983 — помер Василь Мисик, український поет, перекладач

сторінка →


4 березня

  • 1815 — народився Михайло Вербицький, український композитор, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
  • 1852 — помер Микола Гоголь, український та російський письменник, прозаїк, драматург
  • 1865 — народився Едвард Дайсон, австралійський письменник, журналіст
  • 1867 — народився Сергій Кульжинський, український етнограф, засновник вивчення писанкарства
  • 1870 — народився Іван Копач, український педагог, мово- та літературознавець
  • 1879 — народився Бернгард Келлерман, німецький письменник
  • 1883 — народився Семен Семковський, український філософ, соціолог
  • 1899 — помер Василь Білозерський, український громадсько-політичний і культурний діяч, журналіст
  • 1900 — народився Ієремія Айзеншток, український літературознавець, текстолог
  • 1960 — помер Олександр Шульгин, український політичний, громадський, культурний і науковий діяч
  • 1965 — помер Юрій Виноградський, український юрист, історик, краєзнавець, музейник

сторінка →


5 березня

  • 1827 — народився Леонід Глібов, український байкар, письменник
  • 1860 — народився Євген Олесницький, український правник, політик, публіцист
  • 1860 — народився Ярослав Окуневський, український громадський і військовий діяч, письменник
  • 1881 — народився Ілько Гаврилюк, український письменник, педагог
  • 1895 — помер Микола Лєсков, російський письменник, журналіст
  • 1903 — народилася Наталя Забіла, українська письменниця, поетеса
  • 1966 — померла Анна Ахматова, російська поетеса

сторінка →


6 березня

сторінка →


7 березня

  • 1274 — помер Тома Аквінський, філософ-схоласт і теолог
  • 1850 — народився Томаш Гарріг Масарик, чехословацький філософ, політичний і державний діяч, перший президент Чехословаччини
  • 1964 — помер Володимир Державин, український літературознавець, критик, поет, перекладач

сторінка →


8 березня

сторінка →


9 березня

сторінка →


10 березня

  • 1861 — помер Тарас Шевченко, український поет, письменник, художник
  • 1880 — народився Олекса Коваленко, український поет, перекладач, видавець
  • 1902 — помер Леон Фер, французький лінгвіст, сходознавець
  • 1937 — розстріляний Самійло Щупак, український літературний критик, журналіст
  • 1939 — загинув у в'язниці Сергій Єфремов, український державний діяч, історик літератури
  • 1964 — помер Валентин Отамановський, український історик, бібліограф, краєзнавець, громадсько-політичний діяч

сторінка →


11 березня

  • 1544 — народився Торквато Тассо, італійський поет
  • 1775 — народився Василь Анастасевич, український бібліограф, письменник, перекладач
  • 1848 — народився Георгій Афанасьєв, історик, педагог, журналіст, громадський діяч
  • 1886 — народився Іван Гнида, український громадський та політичний діяч, видавець
  • 1888 — народився Василь Чечвянський, український письменник-гуморист
  • 1898 — народився Василь Бобинський, український поет, журналіст, перекладач
  • 1950 — помер Генріх Манн, німецький письменник, есеїст, драматург
  • 1953 — помер Шарль Саролєа, бельгійський філолог, письменник


 

„Я не дослухав того оповідання, а почав протискатися до середини здвигу. Серед улиці лежав чоловік, може до сорока літ, в подертій сорочці, окровавлений, посинілий. З голови ще капала кров. Коло нього припадала і лебеділа мала дівчинка. Мене аж морозом обхопило, коли позирнув на то, — а люде обступили довкола, стоять стіною та гомонять, — але й з місця не рушаються. А Максимову хату обступила жидівня, аж зачорнілося довкола, — вайкіт та гаркіт такий, що й слова власного не чути.

„Я стою, як остовпілий, дивлюся сюди-туди, не знаю, що діяти. Аж тут виджу, з вікна виставився той сам Жид, що забив Максима; вже геть геть, видко, осмілився і кричить, поганець:

— Так йому треба, піякови одному! Так йому треба! А ви чого тут поставали, свині? Марш до дому один з другим!

В мині кров закипіла.

— Люде, — заревів я не-своїм голосом, — чи ви постовпіли, чи поцапіли? Та не видите, що чоловіка забили перед вашими очима і ще сміються? А ви стоїте, тай ніщо? А грім же би вас божий побив! Бий злодіїв Жидів!

— Бий! — заревіло в тій хвилі з усіх боків, аж земля здилькотіла. — Бий злодіїв пявок!

„То так, як би іскра в солому впала. В одній хвилі весь мир став, як не той. Я ще й не озирнувся, а тут вже ціла хмара каміння посипалася на Жидів.
 

сторінка →


12 березня

сторінка →


13 березня

  • 1711 — помер Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму
  • 1825 — помер Юліян Добриловський, український священик-василіянин, поет і перекладач
  • 1888 — народився Антон Макаренко, український радянський педагог і письменник
  • 1890 — народився Аркадій Животко, український журналіст, редактор, видавець
  • 1927 — померла Дніпрова Чайка, українська письменниця
  • 1933 — помер Михайло Пачовський, український письменник, фольклорист
  • 1944 — помер Василь Сімович, український мовознавець, філолог

сторінка →


14 березня

  • 1883 — помер Карл Маркс, німецький філософ, політекономіст
  • 1897 — народився Василь Атаманюк, український поет, перекладач, літературознавець
  • 1908 — народився Тарас Крушельницький, український письменник, перекладач
  • 1918 — народився Іван Манило, український поет, байкар, видавець, редактор
  • 1934 — помер Микола Дерлиця, український письменник, етнограф, священник
  • 1990 — помер Степан Щурат, український учений-літературознавець


 

На самім початку хочу навести одну золоту думку вибраного народа Єгови: Оселедець — є добрий! Шоколяда — є добра! Який жеж то добрий мусить бути оселедець із шоколядою.

Я позволю собі дещо змінити: Водний табор — є добрий! Мандрівний табор — є добрий! Який жеж то добрий і т. д.

Це є теж золота думка, а стала вона актуальною 4. серпня 1929, в Жовкві, де зібралось 13 гультіпак, щоб доказати, що абсурдом є думати, немовби то в світі існували взагалі якісь абсурди.

Колиб Ви собі одного дня пішли до пластової домівки й старались у всіх тих, що величезним відзначаються пластуванням, вивідати, яка їхня думка що до такого оселедця з шоколядою, чи пак табору водного і мандрівного рівночасно, вони взялиб по чотири пальці до голови, що означалоб премудрість їхню стопроцентову, і співчуваючо з Вами усміхнулибся. А відтак висказали своє обурення, що хтось сміє строїти собі з них аж такі жарти.

Воно так і було. І найбільщі поступовці в тім напрямі і смільчаки мали настільки лише пластової відваги, щоб цей табор назвати »водною прогулькою на Волинь«.
 

сторінка →


15 березня

  • 1830 — народився Пауль Гейзе, німецький письменник, Нобелівський лавреат 1910 року
  • 1849 — народився Володимир Шухевич, український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист
  • 1938 — розстріляний Григорій Гринько, український радянський економіст, політичний діяч
  • 1938 — розстріляний Микола Бухарін, російський економіст, політичний та партійний діяч

сторінка →


16 березня


 

Цілими річками текли люди до прапора Хмельницького, знищуючи на шляху все вороже. Палали вогнем панські будинки, падали зруйновані замки й сліду не лишалося од жидівських шинків та крамниць. Все, що не було щиро українське, кинулося тікати. Тікали польські вельможі, тікали й звичайні пани, тікали й українські підпанки — недоляшки, що вже зкатоличилися, тікали слідом і жиди-орандарі. Та не всім пощастило добутися до Стири річки… Цілими тисячами гинули вони од помсти покривдженого їми народу і по своїх будинках та замчищах, і по довгих, несходимих шляхах України.

Всі, що лишилися ще на Вкраїні, хоругви польського війська поховалися по міцних городах, і тільки Ярема Вишневецький, забувши славу свого стародавнього українського роду, бився проти козаків і, перекинувшись з кількома тисячами поляків з лівобережної України, крутився по Поділлю й Волині, вирізуючи своїх неузброєних кріпаків, що не хотіли тепер йому коритися. Але за ним ганявся його лютий ворог Перебийніс з великим загоном повстанців, не даючи йому й дихнути на одному місці.
 

сторінка →


17 березня

  • 1847 — народився Федір Вовк, український антрополог, археолог, етнограф, видавець, літературознавець
  • 1857 — народився Олексій Бах, український хімік, біохімік
  • 1874 — народився Августин Волошин, український релігійний, культурний, політичний діяч
  • 1876 — народився Вадим Щербаківський, український історик, археолог, етнограф, мистецтвознавець
  • 1883 — народився Павло Богацький, український письменник, журналіст, літературознавець, літературно-театральний критик, бібліограф, редактор, політичний і військовий діяч
  • 1885 — народився Франц Коковський, український письменник, літературний критик, перекладач
  • 1897 — народився Олесь Бабій, український письменник, літературознавець
  • 1913 — помер Олександр Митрак, український письменник
  • 1943 — помер Сергій Локтюшев, вчений, археолог, педагог, музейник
  • 1947 — померла Костянтина Малицька, українська письменниця, перекладачка

сторінка →


18 березня

  • 1634 — народилася Мадам де Лафаєтт, французька письменниця
  • 1876 — помер Фердинанд Фрейліґрат, німецький поет
  • 1904 — народився Марко Вороний, український поет, перекладач
  • 1907 — помер Петро Голубовський, український історик
  • 1911 — помер Павло Житецький, український філолог
  • 1924 — помер Омелян Калитовський, український педагог, освітній діяч, історик
  • 1937 — розстріляний Семен Семковський, український філософ, соціолог
  • 1952 — помер Ісаак Мазепа, український політичний і державний діяч

сторінка →


19 березня

  • 1818 — народився Петар Прерадович, хорватський військовий діяч, поет
  • 1884 — помер Еліас Леннрут, записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала»
  • 1895 — народився Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист
  • 1930 — народилась Ліна Костенко, українська поетеса
  • 1931 — народилась Емма Андієвська, українська поетеса та малярка
  • 1942 — помер Євген Кагаров, історик культури стародавнього світу, етнограф
  • 1951 — помер Дмитро Дорошенко, український історик, публіцист, літературознавець, бібліограф
  • 1965 — помер Петро Козланюк, український радянський письменник, публіцист, літературний критик

сторінка →


20 березня

  • 43 до н.е. — народився Овідій, давньоримський поет
  • 1681 — помер Ульріх фон Вердум, німецький мандрівник, дипломат, автор спогадів про Україну
  • 1820 — помер П'єр-Луї Молін, французький драматург, поет, лібретист
  • 1828 — народився Генрік Ібсен, норвезький драматург
  • 1851 — народився Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник
  • 1897 — помер Аполлон Майков, російський поет, перекладач
  • 1899 — народився Аркадій Любченко, український письменник, редактор
  • 1912 — помер Данило Лепкий, український письменник, етнограф, публіцист
  • 1945 — помер Василь Кравченко, український діалектолог, етнограф, письменник

сторінка →


21 березня


 

Докладчик Сталін констатує, що „в Росії“ (так він називає усю терріторію б. Росії) залишилося ще багато старих пережитків в національній справі. „Становище великоруської національности, що була національністю пануючою, залишило сліди свого впливу навіть на комуністах московських“, які часом „ухиляються в бік великодержавного шовінізму“. Комуністичний централізм прийняв старорежімні форми, і все, що пасує до осередку, цілком механично прикладається усюди; досить сказати, що ціркуляри наркомпрода про реквізіцію свиней посилаються для виконання у Кіргізію, де мусульманська людність ніколи свиней не мала. Комуністична партія пересякнута старим російським чиновником; місцеві елєменти одсунуто в бік, партійні справи попали до рук комуніста-попа, російського поліціянта та кулака (глитая). „Это русское великодержавное кулачье, — каже содокладчик Сафаров, — оказавшееся волею судеб „носителем“ пролетарской диктатуры на окраинах, отбросило туземныя массы в лагерь контр-революціи“. Затонський свідчить, що „червоний патріотизм“ комуністів вироджується в „русотяпство“, воскрешає тенденції до „єдиної неділимої“. В цьому й полягає причина радянської безуспішности „в ліквідації національної справи“. На Україні революція „розбудила широкий національний рух, а ми не зуміли направити його в нашому напрямі, ми прогавили його і він цілком пішов шляхом, по якому повели його місцева дрібно-буржуазна інтеліґенція та кулаки“. Отже діло треба поправляти: „не слід додержувати тієї примітивної московської лінії, якої додержує значна частина наших товаришів — на шкоду для радянської влади і на шкоду для радянської федерації“. Микоян висловлює побоювання, що коли зневажити місцеві національні обставини, то „пролєтарський елємент роспорошиться, і ми згубимо ту основу, на який держимося… До села ж нам слід поставитись ще більш обережно“.

Врешті, підводячи підсумок дебатам, Сталін що-до України визнає, що „українська національність істнує, і розвиток її культури повинен стати обовязком комуністів. Не можна йти проти історії. Ясно, що коли в містах України до свого часу переважали московські елєменти, то з часом ці міста безперечно будуть українізовані“.

Большевики, коли вже над ними ладаном запахло, говорять врешті ті речі, з яких власне повинні були б почати, коли б, по власному признанню, „не ухилялися в бік великодержавного шовінізму. Розуміється, це все самі лиш слова.
 

сторінка →


22 березня

сторінка →


23 березня

  • 1841 — народився Олександр Борковський, український громадський діяч, педагог, публіцист, перекладач
  • 1843 — народився Юліан Целевич, український галицький педагог, історик, просвітницький діяч
  • 1842 — помер Фредерік Стендаль, французький письменник
  • 1876 — народився Григорій Ільїнський, український філолог-славіст, історик, археограф, етнограф
  • 1918 — Українська Центральна Рада оголосила українську мову мовою діловодства
  • 1942 — помер Микола Кузьменко, український письменник
  • 1966 — помер Василь Дубровський, український громадський і релігійний діяч, історик, педагог, архівіст, музеєзнавець, краєзнавець, письменник, сходознавець (тюрколог)

сторінка →


24 березня

  • 1494 — народився Ґеорґіус Аґрікола, німецький вчений епохи Відродження
  • 1828 — народився Теофан Лебединцев, український педагог, історик, громадський і церковний діяч, літератор, журналіст
  • 1832 — народився Роберт Гамерлінг, австрійський поет, драматург
  • 1869 — народилася Олена Кисілевська, українська письменниця, журналістка, редактор, видавець, громадсько-політична та культурно-освітня діячка
  • 1882 — помер Генрі Лонгфелло, американський поет, перекладач
  • 1888 — помер Теофан Лебединцев, український педагог, історик, громадський і церковний діяч, літератор, журналіст
  • 1905 — помер Жуль Верн, французький письменник
  • 1907 — помер Андрій Маркевич, український етнограф
  • 1918 — Центральна Рада проголосила українську мову державною
  • 1949 — помер Мирослав Капій, український письменник-фантаст, перекладач

сторінка →


25 березня

  • 1742 — народився Василь Григорович Рубан, український і російський видавець, письменник, поет, перекладач
  • 1883 — народився Олекса Гринюк, український письменник, перекладач
  • 1890 — народився Остап Вахнянин, український журналіст, пластовий і культурний діяч
  • 1938 — розстріляний Филип Левензон, радянський воєначальник

сторінка →


26 березня

  • 1874 — народився Роберт Фрост, американський поет
  • 1892 — помер Волт Вітмен, американський поет, публіцист
  • 1909 — помер Микола Аркас, український письменник, композитор, історик

сторінка →


27 березня

  • 1827 — помер Дмитро Веневітінов, російський поет, перекладач
  • 1871 — народився Генріх Манн, німецький письменник, есеїст, драматург
  • 1881 — народився Аркадій Аверченко, російськомовний письменник-сатирик, журналіст, видавець
  • 1891 — помер Павло Козлов, російський поет, перекладач
  • 1899 — помер Юлій Ставровський, український письменник у Словаччині

сторінка →


28 березня


 
Ідеольоґія і політика сталінізму ввійшла в гостро підкреслену фазу московського націоналізму. В «інтернаціональній» Москві — «родіна» офіційно проголошена священною, а московський нарід «провідним народом пролєтарської революції»…. Навколо цієї символіки, совєтська влада творить культ обожування й галасливої національної гордости. Ґенезою цієї еволюції большевизму був по перше його згаданий нерозривний звязок з московською духовістю та її месіяністичною ідеєю, а по друге — внутрішні й зовнішні обставини, серед яких він опинився і які обумовлені банкроцтвом його первісної проґрамової концепції. Національна й великодержавна еволюція большевизму — це орґанічне явище, а роля совєтської влади в цій еволюції була спочатку скорше пасивною в тому розумінні, що вона під напором московської національної стихії не могла не відкрити шлюзів, які штучно здержували її в початковий період большевицької революції. А відкривши ці шлюзи — большевизм самий вріс у цю стихію, знайшовши в цьому властиво одиноке для себе оправдання в опінії московських мас. Є неоспоримим фактом, що коли сталінізм сьогодні ще тримається на поверхні, то насамперед завдяки своїй ролі «собірателя русских земель» і реалізатора старих ідей московського імперіялізму. А водночас ця його роля ще більше посилює до нього ненависть серед поневолених народів СССР.
 

сторінка →


29 березня

  • 1826 — народився Вільгельм Лібкнехт, німецький політик, революціонер
  • 1841 — народилася Марія Вольвач, українська письменниця
  • 1847 — народився Олексій Маркевич, український історик
  • 1848 — народився Олександр Огоновський, український правник, освітянин, політик, громадський діяч, редактор
  • 1863 — народився Леонід Манько, український актор, драматург
  • 1877 — народився Василь Доманицький, український літературознавець, письменник, історик, фольклорист, публіцист, громадсько-політичний діяч, кооператор
  • 1900 — народився Їржі Волькер, чеський поет, прозаїк, драматург
  • 1956 — померла Олена Кисілевська, українська письменниця, журналістка, редакторка, видавчиня, громадсько-політична та культурно-освітня діячка
  • 1972 — помер Іван Огієнко, митрополит УАПЦ, перекладач Біблії

сторінка →


30 березня

сторінка →


31 березня

  • 1631 — помер Джон Донн, англійський поет
  • 1855 — народився Сильвестр Дрималик, український галицький лікар, громадський діяч
  • 1873 — народився Микола Міхновський, український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист
  • 1886 — помер Юзеф Богдан Залеський, польський поет
  • 1888 — помер Жан Марі Гюйо, французький поет, перекладач, філософ і соціолог
  • 1889 — народився Борис Герасимович, український радянський астроном, астрофізик-теоретик
  • 1894 — помер Василь Надлер, український історик, педагог
  • 1912 — помер Феофан Василевський, український письменник, громадський діяч
  • 1929 — Українська академія наук схвалила Харківський правопис української мови
  • 1940 — помер Осип Назарук, український письменник, публіцист
  • 1947 — померла Уляна Кравченко, українська учителька, письменниця, поетеса


 
Той чужий чоловік, що оповідав мені може звичайну для нього річ, ані не додумувався, з яким болем слухав я його оповідання. З болем тому, бо я надармо старався розвязати найбільшу загадку нашої історії: Що було причиною затрати того інстинкту самозбереження в нашім народі, інстинкту, який зберегли в собі інші народи, далеко більше неспокійні ніж наш, інстинкту, який зберегли в собі навіть звірята. А ми не зберегли ні інстинкту ні розуму, тільки якась безмежна гордість залила в нас усе: і здібність до обсервації і здібність до роблення висновків і здібність до науки. А зате виробила в нас відповідно велику здібність до собачого самопониження перед чужими, до неймовірного крутійства, щоб якось закрити свою нікчемність і т. д. А яке те крутійство подібнісеньке на протязі століть! І все прикривалося якоюсь ідеєю. За старої царської Москви ті, що продавалися в нас на її услуги, аґітували за Москвою „во імя благочестивого православія“, а за теперішної большевицької Москви ті, що продалися на її услуги, аґітують за червоною Москвою „во імя інтересів бідного пролєтаріяту“, — словом, все знайдеться якась ідея навіть для найгіршого злодія. І все ті злодії вміли викликати довіря до себе й недовіря до дійсних патріотів України. І се власне траґедія тої гарної землі. З хвилею коли та траґедія скінчиться, та земля здобуде свою незалежність, — не скорше…
 

сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень