Вікіджерела:Поезія сьогодні/березень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

березень: календар • проза • цитата

1 березня

  • 1817 — народився Янош Арань, угорський поет
  • 1863 — народився Федір Сологуб, російський письменник, поет
  • 1883 — народився Григорій Гануляк, український письменник, журналіст, видавець
  • 1892 — народився Акутаґава Рюносуке, японський письменник
  • 1938 — розстріляний Григорій Баглюк, український письменник
  • 1938 — помер Габріеле д'Аннунціо, італійський письменник, політичний діяч

Доля. (Львів, 1897)

Де ти, щастє? Де ти, втїхо?
Невже-ж кличу тебе даром?
Прилїтай розважить лихо,
Повійни на серце чаром.
 Принесись душею, пташко,
 Втихомир чуття шалене;

 Глянь, як сьвітом нужу важко,
 Усьміхнись хоч раз до мене.
В головах стань невидюче,
Моя мріє, зоре рання;
Загой в грудях все болюче
Слівцем нїжним покохання!
 Нехай страдник одинокий
 Хоч на час забуде муки,
 На хвилинку знайде спокій
 Від болїння та розлуки.

 

сторінка →

2 березня

Доля. (Львів, 1897)

Промінєм сріблястим сипле місяченко,
На сади зелені, поля та долини;
Попід самим небом, ген-ген далеченько,
Ледке-ледве мріють снїгові вершини.

Все кругом затихло, спить сном нерозбудним;
Часи проминають — нам байдуже в догін;
Тільки як притисне житєм надто трудним,
Сонну тишу зрушить рвучий душу стогін.

Я стою, нїмую… Гори розпростерли
Тїнь свою ласкаву над дрімучим краєм…
О, збуди нас, Боже, поки ще не вмерли;
Відживи нас швидше, бо ми умираєм!

сторінка →

3 березня

Всесвітній день письменника
  • 1770 — народився Іван Срезневський, професор красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, поет-класицист, перекладач
  • 1851 — народився Яків Шульгин, український історик
  • 1886 — народився Григорій Холодний, український мовознавець
  • 1934 — розстріляний Олесь Досвітній, український письменник
  • 1938 — помер Мелетій Кічура, український письменник, літературний критик, перекладач
  • 1943 — помер Теофіль Коструба, український церковний історик, перекладач, журналіст
  • 1947 — помер Філарет Колесса, український етнограф, музикознавець і літературознавець

Червоний заспів. (Харків, 1922)

БЕРЕЗНЕВИЙ КАЛАМУТ

 

Розірвала краля — мавка
лляно шитий гомін — жгут:
плине зграйно, плине плавко
березневий каламут.
В перебіжнім шумовинні
ланки — бризки марсельєз:
хай загине, хай загине
мрійновтома сонних плес.
В сонце цілять стріли — трави,
сонце — в трави й буйний грунт.
Зручно, просто керму праве
березневий каламут.

 
 

сторінка →

4 березня

  • 1815 — народився Михайло Вербицький, український композитор, автор музики державного гімну України «Ще не вмерла Україна».
  • 1852 — помер Микола Гоголь, український та російський письменник, прозаїк, драматург
  • 1865 — народився Едвард Дайсон, австралійський письменник, журналіст
  • 1867 — народився Сергій Кульжинський, український етнограф, засновник вивчення писанкарства
  • 1870 — народився Іван Копач, український педагог, мово- та літературознавець
  • 1879 — народився Бернгард Келлерман, німецький письменник
  • 1960 — помер Олександр Шульгин, український політичний, громадський, культурний і науковий діяч

сторінка →

5 березня

  • 1827 — народився Леонід Глібов, український байкар, письменник
  • 1860 — народився Євген Олесницький, український правник, політик, публіцист
  • 1903 — народилася Наталя Забіла, українська письменниця, поетеса
  • 1966 — померла Анна Ахматова, російська поетеса

Байки. (Ляйпціґ, 1918)

Півень і Перлинка.

 Під тином Півень, біля хати,
 Знічевя смітник розгрібав
 І квокчучи там дещицю клював, —
Наїдку не було, а так — аби клювати.
 У сміттячку углядів якось він
 Блескучу, кругленьку Перлинку,
 І дорогу таку новинку
 Узяв та й викинув під тин.
 „Не хочу я таких дурних новинок“,
 Промовив він: „на-що́ здалась вона?
 За жменю цих цяцькованих Перлинок
 Не дав-би я і зернятка пшона, —
 Нехай дурний індик ковтає“.

 Так недотепа-неборак
 Ганьбує те, чого не знає,
 І думає, що добре так.

 

сторінка →

6 березня

Струни. Том II. (Берлін, 1922)

ПОБРАТИМОВІ.

Сумно, тужно соловейко
Співав по долині,
Його пісню голосную
Почула дівчина.
І дівчаті сумно стало,
Воно затужило —
Сумно собі заспівало,
Йому одповіло.
Я почув те, та й гадаю:
Щаслив ти з журбою,
Як затужиш де у гаю,
Затужать з тобою…

 

сторінка →

7 березня

  • 1274 — помер Тома Аквінський, філософ-схоласт і теолог

Доля. (Львів, 1897)

Та коли-ж ми, коли діждем
Тиї весни, того сьвята,
Що зпід стріхи зпід курної
Забілїє наша хата ?

 Та коли-ж ми, коли діждем
 Того ранку, тиї днини,
 Що нам сонце крізь віконце
 Більше сьвітла свого кине ?

Та коли-ж ми, коли діждем
Тиї зорі, тиї долї,
Що нам колос зажовтїє
На з'убоженому полї?

 Завирюха гуде в пущах,
 Завирюха снїгом віє;
 Блисне місяць, стужа вдарить, —
 Разом хата побілїє.

З неба сходить день наш білий,
Ясне сонце з неба сходить;
Рілля, слїзми засїяна,
Злотий колос нам уродить.

сторінка →

8 березня

З вершин і низин. (Львів, 1893)

К. П.

Гарна дівчино, пахучая квітко!
Оком і словом стріляєш ти мітко
В серця чутливий потайник укритий, —
Хто тебе бачить, той мусить любити.

Тілько ж не гнівайсь за щиреє слово:
Світ і житє ти береш поверхово,
Мислиш, хто спів твій полюбить і очи,
Той вже нічого на світі не схоче.

Сли для очей і для пісні твоєі
Кине він все, боротьбу за ідеі,
Працю для тих, що йіх тиснуть окови —
Вір міні, серце, не варт він любови.

Сли ж крім очей і крім слова дзвінкого
Ти не даси єму в жизні нічого,
В бій не загрієш і ран не загоіш,
Вір — і сама ти любови не сто́іш.

Блиск чарівничий очей потускліє,
Змінить ся голос і спів заніміє, —
Сли ж в твоім серці і думці пустинно,
Чим ти тоді причаруєш, дівчино?
1883.

 

сторінка →

9 березня

Тарасова нічъ. (Санкт-Петербург, 1860)

 
ТАРАСОВА НІЧЪ.
 
 

На роспу́тті кобза́рь сиди́ть
Та на ко́бзі гра́е;
Круго́мъ хло́пці та дівча́та —
Якъ макъ процвіта́е.
Гра́е кобза́рь, виспівуе,
Вимовля́ слова́ми,
Якъ Москалі, Орда́, Ляхи́
Би́лись съ козака́ми;
Якъ збіра́лась грома́донька
Въ неділеньку въ-ра́нці;
Якъ хова́ли коза́ченька
Въ зеле́німъ байра́ці.
Гра́е кобзарь виспівуе —
Ажъ ли́хо сміе́тця....

сторінка →

10 березня

сторінка →

11 березня

  • 1544 — народився Торквато Тассо, італійський поет
  • 1775 — народився Василь Анастасевич, український бібліограф, письменник, перекладач
  • 1950 — помер Генріх Манн, німецький письменник, есеїст, драматург

сторінка →

12 березня

сторінка →

13 березня

  • 1711 — помер Нікола Буало, французький поет, теоретик класицизму
  • 1825 — помер Юліян Добриловський, український священик-василіянин, поет і перекладач
  • 1888 — народився Антон Макаренко, український радянський педагог і письменник
  • 1890 — народився Аркадій Животко, український журналіст, редактор, видавець
  • 1927 — померла Дніпрова Чайка, українська письменниця
  • 1933 — помер Михайло Пачовський, український письменник, фольклорист
  • 1944 — помер Василь Сімович, український мовознавець, філолог

Струни. Том II. (Берлін, 1922)

ЩЕРБАТА.

Сказав ти, мій друже, колись-то,
Що ллється із чарки вино
Тоді лиш, коли аж до вінців,
Доповна налите воно.

А я тобі, друже, одмовлю,
А ти розміркуй, розгадай:
З щербатої чарки ще швидче
Поллється вино через край.

З щасливого серця багато
Лунає пісень голосних,
А горе, а доля щербата
Ще більше виспівують їх.

Як в чарці, налитій до краю,
Вже місця для краплі нема, —
Душа, переповнена щастям,
Частенько буває німа.

А доля, сліпенька бабуся,
Щербату все хоче сповнить;
Гірка не сповняється, й з неї
За піснею пісня біжить.

 

сторінка →

14 березня

  • 1883 — помер Карл Маркс, німецький філософ, політекономіст
  • 1897 — народився Василь Атаманюк, український поет, перекладач, літературознавець
  • 1908 — народився Тарас Крушельницький, український письменник, перекладач

сторінка →

15 березня

  • 1830 — народився Пауль Гейзе, німецький письменник, Нобелівський лавреат 1910 року
  • 1849 — народився Володимир Шухевич, український громадський діяч, етнограф, педагог і публіцист

сторінка →

16 березня

Доля. (Львів, 1897)

Закохав ся я в вас до нестями…
Як се сталось? — Ви знати бажали:
Та чого менї сумно за вами?
 Мою молодість ви нагадали!

З марівничого вашого зору
Швидко одслїд злинає печали,
Сьвітла втїха що-раз бере гору…
 Мою молодість ви нагадали!

З вас у думцї очий я не зрушу:
Краса ваша — се ті ідеали,
Що на час озаряють нам душу…
 Мою молодість ви нагадали !

Туга знов побраталась зі мною:
Бо надїї дурні позгасали…
Поминувши мене стороною,
 Мою молодість ви нагадали!

сторінка →

17 березня

  • 1847 — народився Федір Вовк, український антрополог, археолог, етнограф, видавець, літературознавець
  • 1885 — народився Франц Коковський, український письменник, літературний критик, перекладач
  • 1897 — народився Олесь Бабій, український письменник, літературознавець
  • 1913 — помер Олександр Митрак, український письменник
  • 1947 — померла Костянтина Малицька, українська письменниця, перекладачка

Струни. Том II. (Берлін, 1922)

ДО ЛАСТІВКИ.

Люба ластівочко, милий пташку мій,
Ти мене не кидай, не лети в вирій!
Піднесись до хмари, поверни долом
Понад нашим краєм, над нашим селом!
До мого віконця, спустись, прилини,
І радісну пісню мені задзвони,
І голоском своїм тугу мні розвій —
Зажди, щебетушко, не лети в вирій!

А ластівка каже: „Не вдержиш мене!
Мене тая туга з віконця жене.
А люде лихії гонять зпонад стріх,
І в хмарах ще чути їх пакісний сміх.
Ні волі, ні миру, ні сонця — твій край!
Не гай мене, друже, — я лечу у рай!“

 

сторінка →

18 березня

  • 1634 — народилася Мадам де Лафаєтт, французька письменниця
  • 1876 — помер Фердинанд Фрейліґрат, німецький поет
  • 1904 — народився Марко Вороний, український поет, перекладач
  • 1907 — помер Петро Голубовський, український історик
  • 1911 — помер Павло Житецький, український філолог

Доля. (Львів, 1897)

***

Честь тому, хто в землю чорну,
В спеку, в холод, піт свій ллє!
Честь тому, хто коло горну
Важким молотом кує!

Честь тому, хто під землею
Вік довбаєть ся в норі,
Щоб пробитись із сїмєю,
Щоб не пухнуть дїтворі!

Честь і шана всїм трудящим
В кузнї, шахтї чи з серпом;
Хай для нас життє їх кращим
Буде прикладом-зразком!

Не забудьмо також, доле,
І про того — честь йому! —
Хто облоги думки оре,
Іскри сьвітла кида в тьму!

сторінка →

19 березня

  • 1818 — народився Петар Прерадович, хорватський військовий діяч, поет
  • 1884 — помер Еліас Леннрут, записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала»
  • 1895 — народився Максим Рильський, український поет, перекладач, публіцист
  • 1930 — народилась Ліна Костенко, українська поетеса
  • 1931 — народилась Емма Андієвська, українська поетеса та малярка
  • 1951 — помер Дмитро Дорошенко, український історик, публіцист, літературознавець, бібліограф

сторінка →

20 березня

  • 43 до н.е. — народився Овідій, давньоримський поет
  • 1828 — народився Генрік Ібсен, норвезький драматург
  • 1851 — народився Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник
  • 1897 — помер Аполлон Майков, російський поет, перекладач
  • 1899 — народився Аркадій Любченко, український письменник, редактор
Колискова
(музика П. Чайковського, вірш А. Майкова)

Спи́, дитя́ моє! Хай скорі́ш, в добру ми́ть
Сві́тлий сон тебе приспи́ть:
В ня́ньки я тобі взяла
Вітер, Сонце і Орла.

У гнізді́ Орел сидить,
За горо́ю Сонце спить,
Ві́тер після трьох ночей
Не стуляв іще очей.

Ві́тра — ба́тько запита́в:
“Де́ ти до́сі пропада́в?
Мо́же, зо́рі переймав,
Мо́же, хви́лі підганяв?»

“Не чіпав я хвиль морських
І зірок тих золотих;
Я дитя охороняв
Й колисаночку співав!..”

Спи́, дитя́ моє! Хай скоріш, в добру мить
Сві́тлий со́н тебе приспить:
В ня́ньки я тобі взяла́
Ві́тер, Со́нце і Орла́…

сторінка →

21 березня

Струни. Том I. (Берлін, 1922)

page=
page=
***

Мов синяя стрічка, Донець під горою,
Круг його ліси та широкі луги;
Мов килим шовковий, здаються весною
У квітах пахучих його береги.

А там зеленіє гора за пісками.
Через гору стежечка геть простяглась,
Пішла по байраках, горами, степами,
І в двір аж у панських будинків як-раз.

За тії будинки ховається сонце —
Далеко та тінь полягла по луці;
І дівчина гарна стоїть край віконця,
І перстень аж сяє на білій руці.

 

сторінка →

22 березня

Доля. (Львів, 1897)

Молитва мандрівця.

Сьвятий Боже, що до вбогих
Простягаєш свої руки,
Бережеш на всїх дорогах,
Одхиляєш від них муки!

Шлях мій довгий. Де взять сили!
Чи побачу райські житла?
В кінець груди наболїли…
Кинь хоть промінь свого сьвітла!

 

сторінка →

23 березня

  • 1842 — помер Фредерік Стендаль, французький письменник
  • 1876 — народився Григорій Ільїнський, український філолог-славіст, історик, археограф, етнограф
  • 1918 — Українська Центральна Рада оголосила українську мову мовою діловодства

Поезії. (Львів, 1940)

СОНЦІВ ПАЛАЦ
 
з Овідія
(„Метаморфози“, кн. II, 1—18)

Сонців палац височів, на високі колони опертий,
Золотом ясен жарки́м та на полум'я схожим піропом;
Верх покрівлі блищав, покритий слоновою кістю,
Срібним світлом леліли двійчатих дверей половини.
Красний був знадіб, та краща робота. На дверях Мулькібер
Викував море, що поясом землю кругом обіймає,
Коло земне і вгорі над землею нахилене небо.
Синіх богів глибина замикає: дзвінкого Трітона,
Постать мінливу Протея і велетня вод Егеона,
Що величенних китів, обхопивши, стискає рукою.

Видно й Доріду і дочок її коло неї. Ті плавають,
Ці, посідавши на камені, сушать зелене волосся,
Деякі їдуть на рибах. Обличчя усім неоднакі.
Та й не відмінні: як сестри одна подібна на одну.
Скрізь по землі міста і діброви, тварини і люди,
Німфи і ріки та інші боги, шановані в селах.
Образ блискучого неба вгорі над усім розіп'ято,
Шість променіє сузір'їв на кожній дверей половині.

сторінка →

24 березня

  • 1494 — народився Ґеорґіус Аґрікола, німецький вчений епохи Відродження
  • 1832 — народився Роберт Гамерлінг, австрійський поет, драматург
  • 1882 — помер Генрі Лонгфелло, американський поет, перекладач
  • 1905 — помер Жуль Верн, французький письменник
  • 1907 — помер Андрій Маркевич, український етнограф
  • 1918 — Центральна Рада проголосила українську мову державною

Доля. (Львів, 1897)

Норманський барон.

Раз барон в своїм покою
Лежав з думою тяжкою,
 Нагло захворав.
Вила буря, мов палати
Завзяла ся поваляти,
 Де барон вмирав.

Лихо сталось… Нї васали,
Нї раби не ратували
 Владника свого,
Нї маєтки, нї багацтва,
Всї здобутки розбишацтва
 Прадїдів його.

Не поправить нїщо вади;
Вічми просить барон ради
 У свого ченця;
Той сїв мовчки коло ліжка, —
Перед ним розкрита книжка, —
 Не сказав слівця.


Хуґа злить ся, плаче смутно
Перед дверима; ледви чутно
 В церкві вдарив дзвін:
Що Христос у Палестинї
Народив ся саме нинї, —
 Сповіщає він.

сторінка →

25 березня

  • 1742 — народився Василь Григорович Рубан, український і російський видавець, письменник, поет, перекладач

сторінка →

26 березня

  • 1874 — народився Роберт Фрост, американський поет
  • 1892 — помер Волт Вітмен, американський поет, публіцист
  • 1909 — помер Микола Аркас, український письменник, композитор, історик

сторінка →

27 березня

  • 1827 — помер Дмитро Веневітінов, російський поет, перекладач
  • 1871 — народився Генріх Манн, німецький письменник, есеїст, драматург
  • 1881 — народився Аркадій Аверченко, російськомовний письменник-сатирик, журналіст, видавець
  • 1891 — помер Павло Козлов, російський поет, перекладач
  • 1899 — помер Юлій Ставровський, український письменник у Словаччині

сторінка →

28 березня

  • 1870 — народився Юліан Бачинський, український публіцист
  • 1891 — народився Олекса Слісаренко, український письменник
  • 1898 — народився Микола Сціборський, український державний та військовий діяч, публіцист, теоретик українського націоналізму
  • 1929 — помер Калістрат Анищенко, український письменник
  • 1944 — помер Стівен Лікок, канадський письменник, економіст

Зівяле листя. (Львів, 1922)

Що щастя? Сеж іллюзія,
Се привид, тінь, омана…
О, ти іллюзіє моя
Зрадлива і кохана!

Кринице радощів, чуття
Ти чарочко хрустальна!
Омано дум, мого життя
Ти помилко фатальна!

Я хтів зловить тебе, ось-ось,
Та враз опали крила:

З тобою жить не довелось,
Без тебе жить не сила.

З тобою жить — важка лежить
Завада поміж нами;
Без тебе жить — весь вік тужить
І днями і ночами.

Нехай ти тінь, що гине десь,
Мана, луда́ — одначе
Чомуж без тебе серце рвесь,
Душа болить і плаче?

Нехай ти тінь, мана, дім з карт
І мрія молодеча,
Без тебе жить — безглуздий жарт,
І світ весь — порожнеча.

Як той Шлєміль, що стратив тінь,
Ходжу́ я мов заклятий,
Весь світ не годен заповнить
Мені твоєї втрати.

сторінка →

29 березня

сторінка →

30 березня

Доля. (Львів, 1897)

Конай один… в собі носи
Свої пекучі муки,
У стрічних жалю не проси,
Простягши старцем руки!
Сховай поглибше слїд журби
І в самотї кімнати,
Нічної тихої доби,
Оплач свої утрати!

Конай один… в собі знаходь
Ратунку, а не в людях,
До сьвітла істини доходь
З терпінням гордим в грудях!
А вдарить час останнїй твій:
Надїї переживши,
Героєм гинь, бий кухоль свій,
До краю не допивши!

сторінка →

31 березня

  • 1631 — помер Джон Донн, англійський поет
  • 1873 — народився Микола Міхновський, український політичний і громадський діяч, адвокат, публіцист
  • 1886 — помер Юзеф Богдан Залеський, польський поет
  • 1929 — Українська академія наук схвалила Харківський правопис української мови
  • 1940 — помер Осип Назарук, український письменник, публіцист

сторінка →

січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Вікіджерела:Поезія_сьогодні/березень&oldid=563331