Вікіджерела:Поезія сьогодні/вересень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

Вікіджерела:Календар/вересень


1 вересня

  • 1863 — народився Олександр Андріяшев, український історик, архівіст
  • 1867 — помер Опанас Маркович, український фольклорист, етнограф, член Кирило-Мефодіївського Братства
  • 1970 — помер Франсуа Моріак, французький письменник і поет, Нобелівський лавреат (1952)
Антонич Б.jpg
Антонич Б.-І. Привітання життя. Львів, 1931.pdf

ПІСНЯ БАДЬОРИХ БРОДЯГ


1.
В дорогу! Щоб лиш сонце нам світило,

щоб ясен круг горів нам угорі.
О, ти шляхів безкраїх дивна сило,
що маниш нас в своїй мінливій грі.
Як вдарить запах піль в вікна вітрило,
хто видержить в душних кімнат жарі.
Упитись далі подихом так мило,
геть суми, думи кинути старі!
Вітрами поле душі нам обмило,
а пісню підказали комарі.
Складаєм дні в яскравих айстрів клюмби,
нових америк щастя ми колюмби.

2
Чи в очі дощ січе, немов горох,

чи в літній день пітніти буде тіло,
хоч рахувати ти б не вмів до трьох,
хоч від журби твоє би серце мліло,
мякий безмежжя обмотає мох,
поглянеш в тихий, вільний безкрай сміло,
покинеш хвиль минулих темний льох
і буде серце юним шалом цвіло,
і буде в тобі грав пташиний тьох,
поймеш заплутане природи діло.
Без меж і стін, що тиснуть, станеш тут,
бродяга, волокита, шалапут.

сторінка →


2 вересня

Erinna.png
Іван Франко. Ерінна (1915).djvu

НАПИС НА ГРОБІ БАВКІДИ

Я гріб Бавкіди, що як наречена вмерла,
Ти, що минаєш стовп отсей, багато
Сльозами вмитий, кликни вниз до Ада:
«О завидющий ти, підземний княже!»

Та придивившися тим гарним буквам,
Ти знатимеш, яке важкеє горе
Бавкіду в ранній юності скосило, —
Та ні, сього не знатиме ніхто.

Ті самі факлі, що світили їй
До Гімену пісень, ті тестеві її
На те здалися, щоб під її тілом
Костер той похоронний підпалити.

І мусив ти, веселий Гіменею,
Приємні звуки шлюбної музики
На похоронний марш, пісень весільних галас
На похороннії ридання відмінити.

сторінка →


3 вересня

  • 1892 — народився Микола Миколайович Ковалевський, український політичний та державний діяч, публіцист
  • 1892 — помер Рафаел Патканян, вірменський поет
  • 1896 — народився Олександр Дорошкевич, український літературознавець, літературний критик
  • 1987 — помер Віктор Некрасов, український радянський письменник, дисидент

Доля. (Львів, 1897)

Kamarkatiba.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Пройшли ті днї, як краєм вільним
Пишавсь я з радостю відсїль,
До моря плив шляхом повільним,
Не колотив прозорих хвиль.

 Вони рівнесенько дзюріли,
 В них розсипали ся зірки,
 Сьвітання одлиски лелїли
 Та задивляли ся квітки.
Деж наша слава предковічна,
Де воля з чарками тими,
Де та минувшина велична,
Міста, та замки, та храми?
 Сам Арарат не забуває
 Про долю рідної землї,
 Мене з любовю напуває,
 Як мати — дїтоньки малі.
Але… Що нам струмцї цїлющі?
Не оживуть лани сухі,
Бо скрізь царюють Турки злющі,
До стонів болїсних глухі.

сторінка →


4 вересня

  • 1768 — народився Франсуа-Рене де Шатобріан, французький письменник, дипломат
  • 1809 — народився Юліуш Словацький, польський поет
  • 1985 — помер Василь Стус, український поет, перекладач і правозахисник
  • 1989 — помер Жорж Сіменон, французький письменник
Oles Oleksandr.jpg
page=

Конвалія.



Очі роскрила конвалія біла,
І в дивуванні застигла, зомліла…
Бо біля неї не трави шептались,

Бо по-над нею не віти гойдались —
Мовчки кімната пустельна сіріла…
 „Де ж тії пестощі вітру летючого,
 Де ж тії квітоньки гаю пахучого,
 Де ж тії ночі сріблясті, блакитні,
 Де ж тії ранки рожеві, привітні,
 Де ж тії усміхи сонця блискучого?!“
О, не одна, ти не в рідній оселі,
Квітко! — Прокинувсь і я у пустелі!
Марив: мене окружатимуть люди, —
Глянув — чорніють, сіріють усюди
Ворони, змії, та з каменю скелі.

 

 

сторінка →


5 вересня

  • 1568 — народився Томмазо Кампанелла, італійський філософ, теолог і поет
  • 1817 — народився Олексій Костянтинович Толстой, російський письменник, поет, драматург
  • 1984 — помер в ув'язненні Юрій Литвин, український письменник і правозахисник

Заспів. (Київ, 1919)

Чумак В.jpg
Василь Чумак. Заспів (1919).djvu


III.

Ми — тіни… Ми — тіни меткі.
Ми — влучні рушення руки.
Ми носимо в грудях ненависти море, —
і в ночі осінні, в обіймах імли
ми гімни тобі заплели,
червоний тероре!

Ми — жах. Ми — караючий гнів.
Ми молимся культу вогнів. —
і хто є відважний, і хто нас поборе?…
Ми — тіни. Ми — криця. В обіймах імли
Ми гімни тобі заплели,
червоний тероре!

——————
5 вересня 1918 року Рада народних комісарів Росії видала «Декрет про червоний терор»

сторінка →


6 вересня

Pachovski.JPG
Привезено зїлля з трох гір на весїлля.pdf

Щебеч менї пташко, кажи що про себе,
Щонебудь говориш, всьо любе менї —
Пливуть менї сльози на грудях у тебе,
Ті сльози, то срібло роси в бурянї!

Щебеч як найбільше, твоя люба мова
Бурян обсипає цьвітками з вишень —
Така мельодийна, як пісня людова,
Як пісня ангелів, як пісня пісень!

сторінка →


7 вересня

Доля. (Львів, 1897)

Sully Prudhomme, René-François-Armand, BNF Gallica.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Чи довго ще, химернику-сьпіваче,
Ти до братерства будеш закликать?
Гей, цур йому! Нехай бездолець плаче!
Сьмішне твоє заступництво гаряче:
В нас помочи тобі не відшукать.

Життє людське — теж невмолиме море:
Потоп пловець — громадї байдуже;
Що їй твоє, хочаб найважче, горе?
Куди нї глянь — один другого боре,
А честь тому, хто зітне чи спряже!

Не дорікай, що люди так напасні,
А зваж на те, як з голоду скрізь мруть…
Багатий всяк хиба на мрії красні,
Всїм дошкуляють свої муки власні…
Дери-ж, поки тебе не роздеруть!

сторінка →


8 вересня

Міжнародний день грамотності
Сильвестр Яричевський.jpg
page=
 

Мандрує шляхами безхатний бурлака,
а думка у серцї усе та однака:
— Немає у мене нї хати, нї роду,
самий, як берізка в тяжкую негоду —
 хоть з моста у воду!

Гукають на мене брати благородні,
що виду мойого зносити не годні;
хоч маю до люду признати ся право,
то й люд сей на мене глядить не ласкаво,
 обходить лукаво…

На соснї усїла ворона тай краче:
— Чого-ж ти ридаєш, плаксивий юначе?
Та-ж прецїнь у тебе є роду так много,
не люду ти син, а суспільства цїлого,
 сильний ти, небого! —

А голий бурлака підвів свої очи:
— Ай, правду говориш, ти чернї пророче!
Чи то-ж я маленька, слабенька дитина?
Знайде ся і рід мій і поле й хатина!…
 Свитає вже днина!…

 

сторінка →


9 вересня

Енеїда. (Берлін, 1922)

Іван Котляревський cropped.jpg
Твори Котляревського. Том 1 (1922).djvu

1.Еней був парубок моторний
І хлопець хоть куди козак,
Удавсь на всеє зле проворний,
Завзятіший од всіх бурлак.
Но Греки, як, спаливши Трою,
Зробили з неї скирту гною,
Він, взявши торбу, тягу дав;
Забравши деяких Троянців,
Осмалених, як гиря, ланців,
Пятами з Трої накивав.

2.Він, швидко поробивши човни,
На синє море поспускав,
Троянців насажавши повні,
І куди очі почухрав.
Но зла Юнона, суча дочка,
Розкудкудакалась, як квочка:
Енея не любила — страх!
Давно уже вона хотіла,
Його, щоб душка полетіла
К чортам і щоб і дух не пах.

сторінка →


10 вересня

  • 1797 — померла Мері Волстонкрафт, британська письменниця, філософ і феміністка
  • 1883 — народився Дмитро Донцов, український літературний критик, публіцист
  • 1887 — помер Самуел Томашик, словацький поет і прозаїк
  • 1894 — народився Олександр Довженко, український письменник і кінорежисер
  • 1919 — помер Володимир Кобилянський, український поет, перекладач
  • 2008 — помер Юрій Покальчук, український письменник, перекладач
Струни. Гулак-Артемовський.jpg
20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu
II.

Tu ne quaesieris, scire nefas, quem mihi quem tibi
Finem Di dederint, Leuconoe; nec Babylonios
 Tentaris numeros, etc.

Lib I, Od 12.

Пархоме! Не мудруй, ворожки не питай,
 Як довгий вік прокаратаєш:
Що викувала вже зозуля, — поживай.
 А більше… шкода, що й бажаєш!

Хоч всіх ти упирів збери і знахорів,
 Хоч покумайся ти з відьма́ми:
Ніхто не скаже нам, так як-би ти хотів,
 Що доля завтра зробить з нами.

Чи доведеться ще на панщині робить?
 Чи до снаги вже обробився?
Нащо, про що тобі над цим чуприну гріть!
 Дурний, дурний! а в школі вчився…

Терпи! за долею, куди попхне, хились,
 Як хилиться од вітру гілка.

Чи будеш жить, чи вмреш, Пархоме, — не журись:
 Журись об тім, чи є горілка!…

Як є, так при на стіл! частуй та й сам кругляй
 Чи нам, Пархоме, треба скілки?
Та вже-ж чи вкорочать свій вік, то вкорочай
 В шинку над бочкою горілки.

От, ми базікаєм, а час, мов віл з гори
 Чухра, його не налигаєш.
От скільки-б до цеї ми випили пори.
 Так ти-ж буцім не дочуваєш.

Ну-ж! цуп останню ти гривняку з капшука,
 Поки стара пере ганчірки;
Бо вже — як вернеться, то думка, бач, така,
 Що помремо ми без горілки
5/XI 1827 р.

сторінка →


11 вересня

  • 1524 — народився П'єр де Ронсар, французький поет, есеїст
  • 1804 — народився Олександр Полежаєв, російський поет та перекладач
  • 1823 — помер Давид Рікардо, англійський економіст, класик політекономії
  • 1862 — народився О. Генрі, американський письменник
  • 1864 — народився Павло Грабовський, український поет
  • 1910 — помер Луї Буссенар, французький письменник, автор пригодницьких романів
  • 1949 — помер Михайло Орест Гайворонський, український музикант, композитор, поет

Доля. (Львів, 1897)

GrabovskyPA.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Сьміло браття, доки в силї!
Вітром човен поганя.
Жваво-ж, жваво проти хвилї,
Кого буря не спиня!
 Облягають небо хмари,
 Підняло ся все живе,
 Там, у млї, встають примари,
 Вихор стогне і реве.
Потемнїли видноколи,
Скрізь таке, хоч в очі стрель;
Здулись борви наче гори,
Зруйнували низку скель.
 Сьвіт не блимне як в могилї,
 Страшно прірва клекотить…
 Сьміло, браття, проти хвилї,
 Кого хвиля та гнїтить!

 

сторінка →


12 вересня

  • 1863 — народився Моско Москов, болгарський поет
  • 1907 — убитий агентами поліції Ілля Чавчавадзе, грузинський письменник
  • 1921 — народився Станіслав Лем, польський письменник-фантаст

Доля. (Львів, 1897)

Ilia Tchavtchavadze.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Болить моє серце, тебе покохавши,
Крім тебе, мій краю, усе занехавши, —
На мить відпочинку нема:
Все чари твої менї снять ся,
Все ти не виходиш з ума,
Чи вечір лягає та стелить ся тьма,
Чи вже почина розвиднять ся.

Любов, поривання, гадки — все тобі;
За думою дума злїтає,
З душі встає буря, завзяття зростає —
За тебе лягти в боротьбі.
До рідного стягу хапають ся руки;
Без жалю за щастєм зостріну я муки,
Відраду знайду і в журбі.

Не страшно конати, страшить мене инше:
Було-б менї важше, було-б менї гірше —
На поклик душі не знайти, —
Душі одниєї між кревного люду,
Що поруч зі мною пішла-б до мети;
Впаду серед шляху — до спільного труду
Щоб здужала знов підвести!

сторінка →


13 вересня

  • 1321 — помер Данте Аліґ'єрі, італійський поет
  • 1592 — помер Мішель де Монтень, французький письменник і філософ
  • 1693 — помер Лазар Баранович, український церковний, політичний та літературний діяч
  • 1834 — народився Анатолій Свидницький, український письменник, фольклорист
  • 1848 — у Львівському університеті створена кафедра української мови
  • 1872 — помер Людвіг Феєрбах, німецький філософ
  • 1894 — народився Юліан Тувім, польський поет, перекладач і мовознавець

Вірші. (Київ, 1985)

Anatoly Svydnytski.jpg
page=
***

Україно, мати наша,
Широка та гарна,
За що ж тебе сплюндровано,
За що гинеш марно?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась?
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила,
Що так тебе знівечено?..
Личенько невмите,
Руса коса нечесана,
Дармо тіло збите.
Дармо збите, неприкрите,
Свитина подерта,
Хатиночка сяка-така,
Та ще й непідперта.
У пана двір кам'яний,
Високий до неба!
Станеш, глянеш, подумаєш.
Чого б йому треба?
Хіба ножа на карк білий,
Червоної бинди?
З'явись, з'явись, Залізняче
Та на Вкраїну вийди!

сторінка →


14 вересня

  • 1851 — помер Джеймс Фенімор Купер, американський письменник
  • 1867 — народився Чарльз Дейна Гібсон, американський художник та ілюстратор
page=

Відлюдний дуб схилився край дороги,
горбатий і потворний, як мара.
Потріскалась на нім товста кора,
і в реп'яхах угрузли чорні ноги.

В грізні хвилини бурі і тривоги
стоїть він непорушний, як гора,
з височини навколо позира —
на шлях, долину, ліс і перелоги.

Ні діти, ні пташки не дружать з ним;
під тінь його мандрівець не заверне
і не зігріє від багаття дим

це дерево і горде і мізерне.
Самотній, він в пилу кінчає дні,
бо ліс для щогл росте у гущині.

Гадяч, 1940 р.

сторінка →


15 вересня

  • 1613 — народився Франсуа де Ларошфуко, французький письменник-мораліст
  • 1789 — народився Джеймс Фенімор Купер, американський письменник
  • 1804 — народився Михайло Максимович, український історик, філолог, етнограф, поет
  • 1890 — народилася Агата Крісті, англійська письменниця
  • 1892 — народився Михайло Орест Гайворонський, український музикант, композитор, поет
  • 1893 — У Джерсі-Сіті почала виходити газета «Свобода» — перше україномовне видання в США
  • 1907 — помер Іван Карпенко-Карий, український письменник, драматург
  • 1989 — помер Роберт Пенн Воррен, американський письменник, літературний критик, поет

Вечерницѣ Ч. 40. (Львів, 1862)

Mikhail A. Maksimovich.jpeg
Вечерницѣ Р.1 ч. 1—43 (1862).djvu
МИХАЙЛО МАКСИМОВИЧЪ
ТАРАСОВИ ШЕВЧЕНКОВИ.
35. Марця 1858.

На святе Благовѣщеньє,
 Тебе привѣтаю,
Що ты, друже мо̂й, вернувся
 Зъ далекого краю !
Ой, якъ дуже за тобою
 Тужила Вкраина;
Усе тебе споминала,
 А якъ мати сына.
Твои думки — туманами
 По лугахъ вставали;
Твои слезы — росицею
 По степахъ спадали;
Твои пѣснѣ — соловейкомъ
 Въ садах щебетали....
Да що й казать! Треба, кажуть,
 Великои хусты,
А щобъ людямъ завязати
 Говорливи усты.
А тепера вже й не треба,
 Бо вже время иньше:
Теперъ людямъ говорити
 И дыхать во̂льнѣше.
Хвалять Бога!… Вже й ты зъ нами,
 Нашъ любый кобзарю!
Бувай здоровъ — намъ — на радо̂сть,
 А собѣ — на славу.
Перебувъ ты тяжке лихо
 И лиху недолю
Заспѣвай-же новыхъ пѣсень
 Про людськую волю;
Заспѣвай намъ такихъ пѣсень,
 Щобъ мати-Вкраина
Веселилась, що на славу
 Тебе породила!

 

сторінка →


16 вересня

  • 1888 — народився Франс Еміль Силланпя, фінський письменник, лавреат Нобелівської премії 1939 року
  • 1967 — помер поет Павло Тичина, український поет, перекладач, публіцист

газета «Боротьба», орган ЦК УПСР, Ч.13(70). (Київ, 1919)

Тичина.jpg
page=1
***

На майдані коло церкви
Революція іде.
— Хай чабан! — усі гукнули,
— За отамана буде.
Прощавайте, ждіте волі; —
Гей, на коні, всі у путь!
Закипіло, зашуміло —
Тільки прапори цвітуть…
На майдані, коло церкви
Посмутились матері:
Та світи ж ти їм дорогу,
Ясень місяць угорі!
На майдані пил спадає,
Замовкає річ…
Вечір.
Ніч.

сторінка →


17 вересня

  • 1853 — народився Михайло Павлик, український письменник, видавець
  • 1864 — народився Михайло Коцюбинський, український письменник
  • 1940 — помер Панас Саксаганський, український актор, режисер, драматург
  • 1947 — помер Іван Брик, український вчений-славіст, філолог, історик
  • 2002 — помер Петро Жур, український письменник, лавреат Шевченківської премії
  • 2016 — помер Роман Іваничук, український письменник, громадський діяч
Oles Oleksandr.jpg
Украінська Муза (Випуск 11).pdf


Сміються, плачуть соловьї
І бьють піснями в груди:
„Цілуй, цілуй, цілуй її, —
Знов молодість не буде!
 Ти не дивись, що буде там,
 Чи забуття, чи зрада:
 Весна іде назустріч вам,
 Весна в цей час вам рада.
На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе —
І струмень власної душі
Улий в шумляче море.
 Лови летючу мить життя,
 Чаруйсь, хмілій, впивайся
 І серед мрій, і забуття
 В роскошах закохайся.
Поглянь: уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці рвійно шелестить,
Траві струмок воркоче.
 Одбились зорі у воді,
 Летять до хмар тумани…
 Тут ллються пахощі густі,
 Там гнуться верби пьяні.
Як искра ще в тобі горить
І згаснути не вспіла, —
Гори! життя — єдина мить,
Для смерти ж — вічність ціла.
 Чому ж стоїш без руху ти,
 Коли весь світ співає?
 Налагодь струни золоті, —
 Бенкет весна справляє —
І сміло йди під дзвін чарок
З огнем, з піснями в гості,
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млости.
 Загине все без вороття:
 Що візьме час, що люди,
 Погасне в серці багаття,
 І захолонуть груди.
І схочеш ти вернуть собі,
Як Фауст, дні минулі…
Та знай: над нас боги скупі,
Над нас глухі й нечулі…“

.    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .    .
 Сміються, плачуть соловьї

 І бьють піснями в груди:
 „Цілуй, цілуй, цілуй її:
 Знов молодість не буде“.

 

 

сторінка →


18 вересня

Книга Лева. (Львів, 1936)

Антонич Б.jpg
Богдан-Ігор Антонич. Книга Лева (1936).djvu

ГВОЗДИКИ


Зелені сутінки. Гвоздики —
посли весни. Пяній докраю!
Який цей світ знов став великий!
Ізнов твої листи читаю.

Вгорі зелена яма світла,
ядро — гвоздика електрична.
Ні, ми до того ще не звикли,
що наша молодість не вічна.

Але колись до цього звикнем…
Та покищо свята омана —
ота дружба з життям не никне,
що нас, моя кохана,
помазує весни єлеєм.

сторінка →


19 вересня

  • 1736 — помер Феофан Прокопович, український теолог, письменник, поет
  • 1903 — помер Сидір Воробкевич, український письменник, композитор
  • 1911 — народився Вільям Голдінг, англійський письменник, Нобелівський лавреат 1983 року
  • 1942 — померла Ольга Багалій-Татаринова, український історик, архівіст, бібліограф
  • 1960 — народилась Оксана Забужко, українська письменниця, поетеса, есеїстка
Струни. Гулак-Артемовський.jpg
20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu

„Чого цвірінькаєш, дурний? Чого голосиш?
Хіба-ж ти трясці захотів?
Що́ заманулося, чого ти не попросиш.
Чи сім'ячка, прісця, пшінця, чи то крупів:
Всього ти в кліточці по саме не́льзя маєш,
Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш!“
Так в клітці підлітка корив снігир старий.

— „Ой, дядьку, не глузуй!“ — озвався молодий.
„Не дарма я журюсь і слізками вмиваюсь.
Не дарма я прісця і сім'ячка цураюсь.
Ти рад пожарні сій, бо зріс в ній і вродився
Я-ж вільний був, тепер в неволі опинився“.
 І. XI. 1827

сторінка →


20 вересня

  • 19 до н. е. — помер Вергілій, давньоримський поет
  • 1861 — народився Михайло Пачовський, український письменник, фольклорист
  • 1863 — помер Якоб Грімм, німецький філолог, фольклорист і казкар
  • 1869 — помер Микола Цертелєв, український етнограф та збирач фольклору
  • 1871 — помер Тимко Падура, польський і український поет, композитор
  • 1898 — помер Теодор Фонтане, німецький письменник
  • 1929 — народився Іван Світличний, український літературознавець, мовознавець, поет, перекладач
  • 1971 — помер Йоргос Сеферіс, поет новогрецької літератури, лавреат Нобелівської премії 1963 року
  • 1991 — помер Зеновій Красівський, український поет, літератор, дисидент
Mikhail Vrubel - The artist in the role of Virgil.jpg
Mykola Zerov Antologiya rymskoyi poeziyi. 1920.djvu

ВЕРГІЛІЙ.
IV еклога.

 

МУЗИ Сицілії! нині почнем поважнішої пісні;
Кущ тамариску, гаї та діброви не всім до вподоби:
Вже як співать про ліси, лай той спів буде консула гідний.

Час надіходить останній по давніх пророцтвах кумейських;
Низка щасливих віків на землі починається знову.
Знову вертається Діва, вертається царство Сатурна;
Парость новітню богів нам із ясного послано неба.

Ти лише, чиста Діяно, злелій нам дитину ту дивну:
З нею залізна доба переходить, спадає в непам'ять,
Вік настає золотий! Непорочна, твій Феб уже з нами!

Так! і у твій консулят, Полліоне, це станеться чудо,
Місяці дивні, щасливі літа розпочнуться від тебе:
Щезнуть останні сліди диких чварів і братньої крови,
Від ненастанних трівог земля одпочине стражденна.

сторінка →


21 вересня

  • 1452 — народився Джироламо Савонарола, флорентійський поет, монах-домініканець
  • 1832 — помер Вальтер Скотт, шотландський письменник
  • 1832 — народився Петро Ніщинський, український перекладач, поет, письменник
  • 1860 — помер Артур Шопенгауер, німецький філософ-ірраціоналіст
  • 1866 — народився Герберт Веллс, англійський письменник-фантаст

Струни. Том II. (Берлін, 1922)

Nishchynsky.jpg
Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu
ПОРАДА.

Дівчинонько, голубонько, чого ти сумуєш?
Твоя доля за плечима, ти її не чуєш.

Шануй людей, молись Богу, то Бог і поможе:
Як не тепер, то на той рік таки буде гоже.

Годіж, серце, сумувати! Не зітхай важенько,
Бо як будеш журитися, завяне серденько.

А без серденька на світі не можна прожити,
Чи вжеж хочеш таки віку собі вкоротити?

Як би, серце, мав я силу, тодіб инша мова:
Яб випросив тобі долю у самого Бога.

Годіж, годі, моє серце, годі сумувати!
Тобі треба, як квіточці, рости й процвітати.

Ростиж, моя роже повна, рости, розцвітайся,
А як часом спітка лихо, ой, не піддавайся!

сторінка →


22 вересня

  • 1835 — народився Олександр Потебня, український філолог-славіст
  • 1916 — помер Семен Фруг, російський і єврейський поет
  • 1921 — помер Іван Вазов, болгарський письменник, поет
  • 1938 — розстріляна Вероніка Черняхівська, українська поетеса, перекладач
  • 1987 — помер Дмитро Прилюк, український публіцист, письменник

Доля. (Львів, 1897)

BASA-937K-1-410-7-Ivan Vazov (cropped).JPG
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

І в душі і в серцях наших пусто,
Сном та цьвіллю зусюди несе;
Тілько плазу мерзеного густо, —
Все до краю спустошено, все!

Почування сьвяті ми приспали,
На неправду нїхто не встає,
Нам кумир заступив ідеали,
Дух надбання нам жить не дає.

Час загоїть старі наші рани,
Так прикинулись гірші нові;

Лихо знов жене чорні тумани, —
Нам і гадки нема в голові.

Стоїть нива народна облогом,
Бідний край мій тернами поріс
І спіткнув ся за першим порогом,
Перших проміннїв волї не знїс!

 

сторінка →


23 вересня

  • 1861 — помер Фрідріх Крістоф Шлоссер, німецький історик
  • 1870 — помер Проспер Меріме, французький письменник
  • 1900 — народився Володимир Кубійович, головний редактор «Енциклопедії українознавства» (1965—1984)
  • 1901 — народився Ярослав Сайферт, чеський поет, перекладач і журналіст, лавреат Нобелівської премії (1984)
  • 1921 — у Празі вийшов перший номер газети «Громадський вісник» — орган Українського громадського комітету
Apukhtin Aleksey.jpg
Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu
(За А. Апухтіним)

Не жалкую, що звідав, що вихилив, — спив
 Самотужки свій келих — хотінь.
Що до мрій і надій, що їх в серці носив,
 Ти лишалась — холодна, мов — тінь.

Не жалкую, що ти не любила мене:
 Я кохання не вартий твого.
У розлуці кохання моє запальне
 Хай катує мене одного.

Що ходив — навпросте́ць, що життя — ізгуби́в, —
 Я не відаю з того жалю́…
Мій відча́й і мій бі́ль —
 Що я ма́ло любив!..
 Що тебе́ — безнаді́йно — люблю!..

сторінка →


24 вересня

  • 1707 — помер Вінченцо да Філікайя, італійський поет
  • 1780 — народився Гендрік Толленс, нідерландський поет
  • 1795 — помер Василь Григорович Рубан, український і російський видавець, письменник, поет, перекладач
  • 1816 — народився Михайло Чалий, біограф Т. Г. Шевченка
  • 1820 — помер Іван Срезневський, професор красномовства, поезії й слов'янських мов Харківського університету, поет, перекладач
  • 1821 — народився Ципріан Каміль Норвід, польський письменник, маляр і скульптор
  • 1894 — народився Роман Купчинський, український поет, прозаїк
  • 1896 — народився Френсіс Скотт Фіцджеральд, американський письменник
  • 1914 — помер Ісмаїл Гаспринський, кримськотатарський просвітитель, письменник
  • 1935 — помер Володимир Перетц, український філолог, дослідник і видавець давніх пам'яток української літератури
  • 1936 — помер Борис Лазаревський, український письменник
Yurko Shkvarok.Istoriya Ukrajiny-Rusy virshamy.djvu
РУСЬ ПІД ВЛАДОЮ ЛИТВИ.
 
Почин Литовської держави.

В коротцї весь рід вимер
Всїх князїв галицький,
А Русь тодї прилучилась
До Польщі і Литви.
 Між иншими ворогами
 Ворог Литва була:
 Руські землї Ґедиміном
 Собі загорнула.
Столицею Вільно вибрав
Ґедимін Великий,

А йому під владу йшли землї
Волинські й галицькіі
 Та Ольґерд, син Ґедиміна
 Із братом Кейстутом,
 Удїли всїх братів своїх
 Прилучив до купи.
І Татарам відобрав він
Київ і Подїлє,
Й відібрав всї руські землї
Де ті володїли.
 Князївство литовсько-руське
 В-мить стало могучим:
 Руська культура зробила
 Весь край той цвитучим.
Руська мова процвитала
В литовській державі,
Тої мови в судах, в школах
Й в законах вживали.


 

сторінка →


25 вересня

  • 1793 — народилася Феліція Гіменс, англійська поетеса
  • 1881 — народився Лу Сінь, китайський письменник, основоположник сучасної китайської літератури
  • 1897 — народився Вільям Фолкнер, американський письменник, лавреат Нобелівської премії
  • 1937 — розстріляна Люціана Піонтек, українська письменниця, поетеса
  • 1970 — помер Еріх Марія Ремарк, німецький письменник

Доля. (Львів, 1897)

Felicia Hemans 2.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Тїш мене: занедужала я,
На хвилинку не знаю спокою;
Похрести, як бувало малою,
 Колиши мене, ненько моя!

Відітхнула-б хоч трошечки я:
Кожна квітонька спить серед ночи,

Сон стуляє й мандрівцеви очи…
 Колиши мене, ненько моя!

В боротьбі крила стратила я…
Боже! На що-ж отак покохала?
Сьвітла молодість даром пропала…
 Колиши мене, ненько моя!

 

сторінка →


26 вересня

  • 1805 — народився Дмитро Веневітінов, російський поет, перекладач
  • 1862 — помер Яків Кухаренко, класик української кубанської літератури
  • 1879 — помер Пилип Морачевський, український поет, перекладач
  • 1885 — народився Калістрат Анищенко, український письменник
  • 1888 — народився Томас Стернз Еліот, американський поет і драматург, Нобелівський лавреат
  • 1893 — народився Микита Годованець, український поет-байкар
  • 1932 — народився Володимир Войнович, російський поет, письменник, драматург
  • 1964 — померла Зінаїда Тулуб, українська письменниця і перекладачка, кіносценарист

Доля. (Львів, 1897)

Dmitry Venevitinov, 1827.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Шануй сьпівця за гуки щирі,
Сховай гордячий осуд свій,
Шукай розваги в творчій лирі,
Та не звіряй ся зразу їй!
 Не все — пророки та обранцї
 З печаттю марінь потайних,
 Не все — небес сьвяті посланцї
 З огнем глаголів неземних!

 

сторінка →


27 вересня

  • 1871 — народилася Грація Деледда, італійська письменниця, лавреат Нобелівської премії 1926 року
  • 1895 — народився Володимир Кобилянський, український поет, перекладач
  • 1923 — народився Василь Боровий, український поет
  • 1946 — помер Юрій Горліс-Горський, український військовий і громадський діяч, письменник
  • 1983 — помер Михайло Стельмах, український письменник
Oleksandr Konyskyy.jpg
Украінська Муза (Випуск 3).pdf

Вітер.

 

Чого, вітре, чого буйний,
Дмеш на Україну?
Вона і так обідрана,
Вона сиротина.

Було колись і в нас тепло…
Було — та пропало,
Засвистіла хуртовина
І холодно стало.

Стихни, вітре, схаменися,
В нас нема кожуха,
Не руш хмари,  — дощу треба,
Бо буде посуха.

Нехай поля України
Знов зазеленіють;
Починають жита сходить, —
Нехай же поспіють.

Не вій, вітре, од півночі,
Ми тебе благаєм,
Бо спинити, запретити
Ми сили не маєм.

Повій, вітре, тихесенький
З-за синього моря,
Та принеси в Україну
Козацькую волю!

 

сторінка →


28 вересня

  • 551 до н. е. — народився Конфуцій, китайський мислитель
  • 1891 — помер Герман Мелвілл, американський письменник
  • 1918 — народився Василь Сухомлинський, український педагог, публіцист, письменник
  • 1929 — народився Дмитро Павличко, український поет, письменник
  • 1942 — помер Юрій Будяк, український письменник, журналіст
  • 1947 — помер Микола Матіїв-Мельник, український письменник, журналіст
  • 1956 — помер Остап Вишня, український гуморист і сатирик

Струни. Том II. (Берлін, 1922)

Климентина Попович.jpg
Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu
ДЕ БОГ МІЙ?

Бог мій, то сила, що світ безмежний
В вічному ладі тримає,
Що в сонці тліє, що в землі дише,
І в крові моїй кружляє.

Бог мій, се правда, добро велике,
Життя нового надія,
Се та безсмертна і непропаща
Людськости нової мрія.

Йому молюсь я. Моя молитва,
Се мої сльози й надії,
Се життя тіла, духа ширяння,
Радощі й болі тяжкії.

Се пісня тая, що з мізку мого,
З гадок крилатих зростає;
Се те гаряче чуття любови,
Що у тій пісні співає.

А моє небо не там високо,
Не таке зимне, блискуче,
Щоб не дійшло туди людськеє око,
Людське благання болюче.


Воно близенько, ось коло тебе,
Невільний брате, сіромо!
На братній груді, в братній любові,
Стане усім нам відомо.

 

сторінка →


29 вересня

  • 1406 — помер Кипріан, святитель, митрополит Київський і всієї Русі, письменник, перекладач і книжник
  • 1547 — народився Мігель де Сервантес, іспанський письменник
  • 1795 — народився Кіндрат Рилєєв, російський поет, революціонер-декабрист
  • 1804 — народився Міхал Чайковський, польський письменник
  • 1844 — народився Осип Барвінський, український письменник, священик
  • 1845 — народився Іван Карпенко-Карий, український письменник і театральний діяч
  • 1866 — народився Михайло Грушевський, український історик, політичний діяч, письменник
  • 1902 — помер Еміль Золя, французький письменник
  • 1902 — народився Федір Бурлака, український радянський письменник
Левко Боровиковський.jpg
20-40-ві роки в українській літературі (1922).djvu
 

Парася по садку гуляла,
З Троянди квіточку зірвала —
Та шпильку в рученьку загнала!
А чом її не вчила мати
 Троянди не займати:
В троянди єсть шпильки прокляті!


Якби Троянд шпильки не охраняли,

Охотники — з корінням-би порвали!…

сторінка →


30 вересня

  • 1827 — помер Вільгельм Мюллер, німецький поет
  • 1835 — народився Федір Заревич, український письменник, журналіст
  • 1899 — народився Андрій Панів, український поет, журналіст, перекладач
Wilhelm Müller by Schröter.jpg
Юрій Отрошенко. П'єси і переклади співаної поезії.djvu
Шарманщик
(Катеринщик)
(музика Ф. Шуберта, вірш В. Мюллера)

Жде́ шарманщику старий, — в ім'я Христа,
Змерзлою рукою корбу[1] оберта.
Захоло́в, нужденний, Бо́же, дай снаги!
В чашці — ні копі́йки, навкруги — сніги. } двічі

Не прийшлась — нікому бідолаги гра,
Лиш гарчать собаки… Вечір догора,

Та все награва́ мелодію журну,
Й згуки катеринки линуть вдалину. } двічі

Гей, старий, рушаймо ра́зом — мандрувать,
Під пісні й щедрівки… — товаришувать!

—————

  1. Пристосува́ння для оберта́ння чого-небудь — ручка.

сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень