Перейти до вмісту

Вікіджерела:Поезія сьогодні/серпень

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

серпень: календар • проза • цитата

1 серпня

  • 1819 — народився Герман Мелвілл, американський письменник
  • 1857 — народився Ілля Кокорудз, український педагог, літературознавець, меценат
  • 1881 — народився Володимир Данилов, український літературознавець, фольклорист, шевченкознавець
  • 1900 — народився Олександр Копиленко, український письменник
  • 1913 — померла Леся Українка, українська письменниця, перекладачка
***

 Як що при́йде журба́, то не ду́май єї
Рознести́ у весе́лощах бу́чних,
За столом, де весе́лиї дру́зі твої
Пьють-гуляють при по́кликах гу́чних.

 Ти не йди́ в пишний дім, де музи́ка брени́ть,
Де танцюють веселиї пари, —
Там ще гірше серде́нько тобі заболить,
Чо́ло вкриють ще тя́жчиї хмари.

 І в людську́ течію́ ти не ва́жся іти́,
Де юрба́ стоголо́ва як море
Йде́, хвилює, шуми́ть, — в ній пори́неш і ти,
Не розійдеться ж там твоє го́ре.

 Кра́ще йди́ в темний гай, у зелений розмай,
Або в поле, де вітер гуляє,
На дозвіллі із лихом собі розмовляй,
Може там його вітром розмає.

 Або пісню утни́ голосну́, не смутну́,
Щоб, мовляв, засміялося лихо,
Прожене́ш тоді певне потвору страшну́,
І на се́рденьку знов стане тихо....

 

сторінка →

2 серпня

  • 1866 — народився Густав Янсон, шведський письменник, журналіст
  • 1871 — помер Микола Закревський, український історик, етнограф, письменник
  • 1888 — народився Кость Буревій, український поет, драматург, перекладач
  • 1890 — померла Луїза-Вікторина Аккерман, французька поетеса
  • 1905 — народився Іван Підоплічка, український зоолог, палеонтолог, антрополог
  • 1914 — помер Фелікс Волховський, російський журналіст, видавець, письменник, перекладач
  • 1919 — загинув в авіакатастрофі Дмитро Вітовський, український військовий і політичний діяч, літератор
  • 1951 — помер Макар Кушнір, український громадський діяч, журналіст
  • 1961 — помер Олександр Білецький, український літературознавець
  • 1961 — помер Юрій Русов, український біолог, іхтіолог

ГОРАЦІЙ.
Оди II, 3.

 

В ГОДИНИ розпачу умій себе стримати
І в хвилі радости заховуй супокій
І знай: однаково прийдеться умірати,
 О Деллію коханий мій, —

Чи весь свій довгий вік провадитимеш в тузі,
Чи лежачи в траві, прикрашений вінком,
Рої понурих дум на затишному лузі
 Фалерським гнатимеш вином…

Для чого-ж нам сосна й тополя білокора
Прослали по землі гостинний холодок?
По що на лузі нам наспівує прозорий
 І гомонить дзвінкий струмок? —

Вина і пахощів і ясних рож без краю —
Короткочасний цвіт! — несіть туди, несіть,
І хай дзвенить бенкет, покіль твій вік буяє
 І невблаганна Парка спить.


Бо прийде, прийде час: покинеш поле й луки,
І вілу, і сади, де Тибр тече мутний,
І на усі скарби пожадливії руки
 Наложить спадкоємець твій.

І чи в достатку жив, а чи не мавши дому
Тяжким шляхом тобі судилося пройти,
Кінець однаковий: Плутонові грізному
 Рокований на жертву ти.

І всі ми будем там. Надійде мить остання
І в човен кине нас, як діждемо черги,
І хмуро стрінуть нас довічного вигнання
 Понурі береги

сторінка →

3 серпня

ЯК В СУМЕРКИ.

Як в сумерки вечірний дзвін
Під темний вечір сумно дзвоне,
Як з вітром в ночі плаче він,
А у дуброві тяжко стогне, —

 Тоді душа моя болить
 Од смутку плачу по невірній,
 А думка все туди летить,
 Де вперш почув я дзвін вечірний;

Де вперше так я полюбив
Поля привільні та діброви,
Де вперше світ і радість вздрів,
Та карі очі й чорні брови…

 Проснеться все в душі тоді,
 Вечірний дзвін усе розбуде, —
 Сльоза пробє, і од нудьги
 Душа всі радости забуде.

О, тяжкий, дзвоне, твій привіт
Тому, хто милого не має!
Душа болить і меркне світ,
А серце гірше заниває…

сторінка →

4 серпня

Як розповів менї тато старий,
Так отсе й я подїлю ся:
Раз поселилась у Боснї у нас
Тиха побожна бабуся.

Чесна душа — гріх негоже плести:
Все було молить ся Богу;
Церкву відімкнуть сьвяту чи мечеть,
Скрізь вона знала дорогу.

Піп забалакав з письма чи мулла —
Слуха та вірить слїпуче:

Байдуже їй — Магомет чи Христос
Жити по божому уче.

Всїм помагала; невіра, чи наш —
Рівно вшановані єю;
Через те саме і Турки і ми
Її вважали своєю.

Хитра бабуся: туди і сюди…
Добра до вбогих на диво…
Щось воно теє… Та в кого-ж вона
Вірує саме правдиво?

сторінка →

5 серпня

Ти спокій мій
(музика Ф. Шуберта, вірш Ф. Рюккерта)

Ти — спокій мій, взірець надій,
Притулок серця — у юрбі,
Царствуй одна́ в душі моїй,
Її дарую — навік — тобі!
 навік — тобі!

До серця — серцем озовись,
Журбі́ — всі двері зачини́,
Бажа́ння щоб — колись — збулись,
У серці — хай живуть вони!
В надіях — хай живуть
 живуть вони!

Хай — втіленням всіх мрій
Для мене, друже мій,
Сяє — образ твій,
 сяє — образ твій!

Хай — втіленням всіх мрій
Для мене, друже мій,
Сяє — образ твій!
 сяє — образ твій!

сторінка →

6 серпня

Король Едвард на тишне ложе
Полїг з хороби, смерти ждав.

Чим ратуватись, хто поможе?
Про раду матери згадав.

Вона казала: „Хочеш жити,
Почнеш лякати ся труни, —
Знайди щясливого на сьвітї,
Його сорочку одягни!

Смерть і торкнутись не посьміє,
Вчинить не здужа тобі зла.“ —
Король віджив, король радїє,
Гінцїв по царству розсила.

Сказав король, — тиї-ж години
Летять вони на всї кінцї
Шукать щасливої людини;
Та марно їздили гінцї.

Невжеж нїгде нема нїкого?
— „Спіткавсь!“ — Цареви донесли.
Але на жаль в сїроми того
Сорочки навіть не знайшли.

 

сторінка →

7 серпня

ПРО ЗЕЛЕНІ САДКИ.

Про зелені садки, про пахучі квітки
Ми, бувало, під кобзу співаєм:
А тепер мовчимо, мов сном вічним спимо,
І охоти до співу не маєм.

Колиж хто иньший раз чує співи від нас,
То в тих співах страшне щось таїться:
Мов в руїнах сичі завивають в ночі,
Мов голосить зловіщая птиця.

Хто кого не любив, хто кому зло зробив, —
Наша кобза про те вимовляє;
Мов ворожу ходу вона чує біду
І журбою нам серце сповняє…

Колись прийде той час, що подасть правда глас
І зруйнує лукаву споруду:
До тієї-ж пори ти нам кобзо, дзвони,
Та приближуй день божого суду!

сторінка →

8 серпня

Думка.

Болит мене головонька,
Від чого — не знаю;
Звязав би я китайкою,
Китайки не маю.
Пустив свою китаєчку
На море, на море:
Плини, моя китаєчко,
У гори, у гори,
Вийде мати воду брати,

Тай тебе спіймає,
Стане тебе ба й питати:
„З которого краю?“
А ти кажи, шовковая:
„Від сина гостина!“ —
А як тебе питати-ме:
„Чо' кровю крашена?“
А ти кажи китаєчко:
„Цісарськая слава
Красит наші китаєчки
Кроваво, кроваво“.

сторінка →

9 серпня

НИВА

Ниво моя, ниво,
Ниво золота!
Стигнеш ти на сонці,
Налила жита…

Стигнеш-доспіваєш,
Повний колос гнеш,
Тугоньки не чуєш,
Гірко не зітхнеш.

Однеси геть, вітре,
Хмару градову;
Збережи нам, боже,
Ниву трудову!

сторінка →

10 серпня

  • 1845 — народився Абай Кунанбаєв, казахський поет, письменник
  • 1884 — народився Микола Новицький, український журналіст, літератор
  • 1884 — народився Панаїт Істраті, румунський письменник
  • 1890 — народився Макар Кушнір, український громадський діяч, журналіст
  • 1895 — народився Михайло Зощенко, російський радянський письменник-сатирик
  • 1907 — померла Марко Вовчок, українська письменниця
  • 1913 — помер Орест Авдиковський, український письменник, публіцист
page=
page=

Нема менї назви. Я — вбога дочка
 Холодної хати;
З мужицького роду мій батько та мати,
А в серцї мойому їх вдача палка.
І ангел панує і демон стоїть наді мною —
 Не дам собі ради з собою:
Думками лїтаю бистріш, нїж Мазепу
 Носив колись кінь серед степу.
Я — загадка: разом душа моя прагне
Відрази й любови; я — дужа і млява;
То прірва розпуки на дно мене тягне,
То всю розворушить дитина ласкава.
Хай лихо та злиднї до мого горіща
 Заглянуть — я їх не боюсь,
Хай крила приборка недоля зловіща, —
 Всї кинуть, забудуть — сьміюсь.
Я плачу над тим, хто дріжить, а не має
На старість нї хлїба, нї сил, нї кутка,
Над хворими дїтьми, що навіть земля не приймає,
Над безлїччю мук, що жахнеть ся уява людська.
Як сльози підступлять — враз пісня поллєть ся
 Така незвичайна та сьміла,
А серденько бєть ся, на клаптики рветь ся:
З людьми його я подїлила.
Чи слуха хто-небудь — байдуже; ледащо
 Хай лає, катує та мучить, —
Нї рухом, нї зглядом не зважу нї нащо;
 Мене він стрілою не влучить.

 

Переклав П. ГРАБОВСЬКИЙ.

сторінка →

11 серпня

Хай люди бють ся між собою,
А ростич з нуждою ростуть, —
Засьвітить сонце над тобою,
Любов і брацтво розцьвітуть.
 Так тїшуть змучену людину…
 Слова… самісїнькі слова…
 Бо справдї бачиш різанину,
 Від слїз дуріє голова.

 

сторінка →

12 серпня

  • 1774 — народився Роберт Сауті, англійський письменник
  • 1827 — помер Вільям Блейк, англійський поет
  • 1854 — народився Андрій Бобенко, український поет
  • 1877 — народився Олександр Грушевський, український історик, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст
  • 1904 — народився Петро Козланюк, український радянський письменник, публіцист, літературний критик
  • 1925 — помер Володимир Самійленко, український письменник
  • 1955 — помер Томас Манн, німецький письменник

Доля. (Львів, 1897)

— Чого голота скіглить так? —
Спитав мене дукач.
— Глянь за ворота, що там, як, —
То сам — кажу — побач.

Білїв ся снїг. Мороз тріщав,
Хапав ся нам до вух.

Трусились ми: не захищав
Від холоду й кожух.

Дїдусь сивенький зустрівсь,
Весь гнеть ся в три біди.
— По що в таку добу поплївсь,
Питаю я: куди?

— По що? — Відрік дїдусь на те:
Бо в хатї не теплїйш;
От і бреду, чи не дасте
На вязку дров хоч гріш. —

сторінка →

13 серпня

  • 1802 — народився Ніколаус Ленау, австрійський поет
  • 1873 — помер Антін Могильницький, український письменник, громадський, політичний і релігійний діяч
  • 1873 — народився Християн Раковський, радянський політичний діяч, дипломат
  • 1880 — народився Антін Лещенко, археолог, історик
  • 1884 — народився Павло Сулятицький, громадський і політичний діяч, правник, дослідник Кубані
  • 1946 — помер Герберт Веллс, англійський письменник-фантаст
  • 1951 — помер Микола Грунський, український мовознавець-славіст
  • 1956 — помер Якуб Колас, білоруський письменник

Сьвітить сонце красне
На поля, садки;
Старчиня нещасне
Продає квітки.

Гірко, весно рання,
Нам тебе стрічать:
Перше привітання
Маєм від старчат.

З рук убогих квітка
Радує за те,
Яко добра звістка
Про тепло сьвяте.

Так і наше горе,
Випите до дна:
Його переборе
Під кінець весна.

сторінка →

14 серпня

  • 1860 — народився Ернест Томпсон Сетон, канадський письменник, художник-анімаліст
  • 1861 — народився Август Харамбашич, хорватський письменник, поет, перекладач
  • 1865 — народився Дмитро Мережковський, російський письменник, поет
  • 1867 — народився Джон Голсуорсі, англійський письменник, лавреат Нобелівської премії
  • 1898 — помер Олександр Козловський, український поет
  • 1956 — помер Бертольт Брехт, німецький драматург і режисер
II.

Люблю вечірнє небо красне,
Ту милу, любу тишину,
Як сонця червінь блїдне, гасне,
Як місяць тихо виплинув,
І зорі з неба виринають,
Несьміло глип-глип з поза хмар,
То тонуть, то знов повертають,
Як місяць водить, мов — скотарь;
Сон землю пестить мов коханку,
І чари шепче в вухо їй,
А в ха́щі пісню-колисанку
Заводить любо соловій.
Люблю тодї я у затишку
Давати волю думонькам,
Мережать їх і плакать нишком,
Чому я в сьвітї сам та сам.

сторінка →

15 серпня

  • 1771 — народився Вальтер Скотт, шотландський письменник
  • 1865 — помер Михайло Ларіонович Михайлов, російський поет, перекладач, критик
  • 1869 — народився Олександр Андрієвський, український фольклорист, етнограф, педагог
  • 1872 — народився Степан Сірополко, український громадський діяч, педагог, книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф
  • 1873 — народився Юрій Стеклов, комуністичний партійний діяч, публіцист
  • 1884 — народився Ісаак Мазепа, український політичний і державний діяч
  • 1936 — померла Грація Деледда, італійська письменниця, лавреат Нобелівської премії 1926 року

Спи, дитинонько, спи, та зростай мов сокіл!
Батько твій був народним героєм,
Твоя мати — краса чарувала окіл, —
Вічна память їм з тихим покоєм!

Спи, дитинонько, спи, та зростай мов сокіл!
Все дістанеш — і ниви, і луки;

Боронити твій сон у нас вистачить сил;
Чуєш: сурм розлягають ся гуки?

Спи, дитинонько, спи! А підійде черга:
Сам дружини направиш до бою,
Бо час бою на смерть, лихий час настига,
День визволу веде за собою.

 

сторінка →

16 серпня

  • 1852 — народився Микола Дашкевич, український літературознавець, історик, фольклорист
  • 1891 — помер Іван Наумович, український галицький письменник, політик, видавець, церковний і громадський діяч
  • 1911 — помер Август Харамбашич, хорватський письменник, поет, перекладач
  • 1920 — помер Олексій Шахматов, російський славіст-філолог, історик
  • 1949 — померла Марґарет Мітчелл, американська письменниця

сторінка →

17 серпня

сторінка →

18 серпня

  • 1836 — народився Олександр Кониський, український перекладач, письменник, видавець
  • 1850 — помер Оноре де Бальзак, французький письменник
  • 1856 — народився Омелян Попович, український педагог, публіцист, громадсько-політичний діяч
  • 1872 — помер Петар Прерадович, хорватський військовий діяч, поет
  • 1937 — помер Сергій Дрімцов, український композитор, фольклорист, журналіст, громадський діяч
  • 1939 — помер Олександр Федоровський, український геолог, палеонтолог, археолог
  • 1943 — помер Микола Сібільов, український вчений, музейник, археолог
  • 1948 — помер Василь Вишиваний, австрійський ерцгерцог, український військовий діяч, поет

сторінка →

19 серпня

сторінка →

20 серпня

сторінка →

21 серпня

Прачка.

Не складає рук бабуся,
Сорочки пере весь вік,
Хоч недавно їй минув ся
Сїмдесятий шостий рік.
Щоб добути скибку хлїба,
Не спочине, не здихне,
Мовчки бєть ся наче риба,
У ряди-годи здрімне.

Повінчалась вона з милим,
В щастї думала прожить
За своїм жіночим дїлом,
А припало — потужить.
Що дня просять їсти дїти;
Занедужав тай умер
Мужик кволий… Що робити
Удові самій тепер?

Працювати вдвоє стала,
Все заради немовлят;
Їх до труду навертала
Замісць злота і палат.
На далекі заробітки
Всїх синів повиряжа,
В люту зиму, в теплї лїтки, —
Сиротує — не зважа.

сторінка →

22 серпня

О краю мій! Прощаючись на віки,
В останнїй раз дивлюсь на все сумне.
Хай раб дурний цїлує слїд владики,
Перед деспотом низько спину гне.

Хай пада він до долу перед катом,
Лякаючись мов звіра віддалїк…
Де скрізь ярмо невольницьке, нема там
Пуття, та вже не діждеш ся й по вік.

Вперед, вперед! Туди полину в даль я,
Де сонечко проблимує зі тьми…
Ти, синє море, затопи провалля,
Що залягло від давна між людьми!

Пливу в той край, що визволив ся з панства,
Що як другі безсило не замовк,
А поборов всї заходи тиранства,
Осяяний огнем нових думок.

сторінка →

23 серпня

  • 1851 — народився Алоїс Їрасек, чеський письменник та поет
  • 1867 — народився Осип Маковей, український поет, прозаїк

сторінка →

24 серпня

сторінка →

25 серпня

  • 1744 — народився Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог, письменник
  • 1897 — народився Олександр Доценко, український військовий діяч, історик визвольних змагань, публіцист
  • 1900 — помер Фрідріх Ніцше, німецький філософ
  • 1963 — помер Володимир Дорошенко, український бібліограф, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч
  • 1963 — помер Іван Багряний, український прозаїк

сторінка →

26 серпня

  • 1880 — народився Гійом Аполлінер, французький поет-сюрреаліст, літературний критик
  • 1926 — помер Володимир Пещанський, український архітектор, реставратор, дослідник української старовини, педагог
Діссонанс.
 

До захід сонця гнесь кедрина,
Шумить зі скель в вечірню даль,
 На беріг моря хуртовина
 Викочує кораль…

І чують кедри — буртить море,
Коралї вітер в даль понїс,
 Розвіяв в поли, ляг на гори
 Дощем кровавих слїз.

І бачуть, як опали филї,
Затих їх плач, сконав їх шум —
 Розсїяв захід на три милї
 Сїйбу кровавих дум…

сторінка →

27 серпня

  • 1635 — помер Лопе де Вега, іспанський драматург і поет
  • 1770 — народився Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ, творець систематизованої теорії діалектики
  • 1774 — народився Павло Білецький-Носенко, український письменник, лексикограф
  • 1856 — народився Іван Франко, український письменник і громадський діяч
  • 1871 — народився Теодор Драйзер, американський письменник
  • 1901 — помер Григорій Мачтет, український російськомовний письменник, революціонер-народник
  • 1902 — народився Юрій Яновський, український письменник, військовий журналіст
page=
page=
ГИМН.

Вічний революцйонер
Дух, що тіло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,

Він живе, він ще не вмер.
Ні попівськії тортури,
Ні тюремні царські мури,
Ані війська муштровані,
Ні гармати лаштовані,
Ні шпіонське ремесло
В гріб його ще не звело.

Він не вмер, він ще живе!
Хоч від тисяч літ родився,
Та аж вчора розповився
І о власній силі йде.
І простуєся, міцніє,
І спішить туди, де дніє;
Словом сильним, мов трубою, —
Міліони зве з собою, —
Міліони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.

сторінка →

28 серпня

  • 1749 — народився Йоганн Вольфганг фон Гете, німецький поет
  • 1888 — народився Сергій Родзевич, український літературознавець, критик
  • 1890 — народився Дмитро Загул, український поет, перекладач, літературознавець
  • 1892 — народився Петро Рулін, український театрознавець, педагог
  • 1911 — помер Дмитро Цертелєв, російський поет, публіцист, літературний критик
  • 1921 — розстріляний Григорій Чупринка, український поет, військовий і політичний діяч
  • 1937 — померла Любов Комарова, українська перекладачка
  • 1949 — убитий Осип Лещук, український священник, письменник, богослов, педагог

сторінка →

29 серпня

В ЗЕЛЕНУ СУБОТУ.

Назриваю в гаю запашного зілля,
запашного зілля, вибуялих трав;
з ясеню та кленів нарубаю гілля;
лепехи нарвати побіжу на став;

клечанням обставлю, приберу кімнату.
— Подивіться, мамо! — Хороше ж то як!
Усміхнуться очі. По-між тим у хату
вечір завітає — стомлений козак.

Сядемо рядочком. Заведем розмову —
тиху, сумовиту — і про все, про все,
доки до віконця хусточку шовкову
ніченька-черничка з поля донесе…

сторінка →

30 серпня

  • 1797 — народилася Мері Шеллі, англійська письменниця
  • 1873 — народився Андрій Камінський, український письменник, публіцист
  • 1900 — народився Сергій Шамрай, український історик
  • 1935 — помер Анрі Барбюс, французький письменник, драматург
  • 1937 — помер Панас Любченко, український радянський партійний та державний діяч
  • 1941 — вбитий Микола Сціборський, український державний та військовий діяч, публіцист, теоретик українського націоналізму

сторінка →

31 серпня

  • 1832 — народився Агапій Гончаренко, український священник, правозахисник та громадський діяч православної церкви у США
  • 1867 — помер Шарль Бодлер, французький поет, літературний критик, перекладач
  • 1883 — народився Осип Назарук, український письменник, публіцист
  • 1893 — народився Нестор Нижанківський, український композитор, піаніст, музичний критик
  • 1924 — помер Остап Вахнянин, український журналіст, пластовий і культурний діяч

ЗАВТРА ЗНОВ ДО ВАРСТАТУ…

 

А сьогодні вечір. Яке соковите листя!
 Яке рідне дерево!
 Собака пробіг — теж непоганий,
 Об дерево чистить
 І тре волохате черево.
 Завтра знов до варстату.

Люблю машину. Вона блискуча й гостра.
Люблю й ненавиджу: вона, мов жінка,
 Ласкава й ловка, але не любить, коли я п'яний,
 І не пускає ні на хвилинку.

 Завтра знов до варстату,
А сьогодні вечір, і, мов невірний апостол,
 Обіймаю осику розп'яту,
І цілую кору і пальці вкладаю в вирубану рану.
 Завтра знов до варстату.

1925

сторінка →

січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Вікіджерела:Поезія_сьогодні/серпень&oldid=563336