Вікіджерела:Проза сьогодні/серпень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

Вікіджерела:Календар/серпень


1 серпня

  • 1819 — народився Герман Мелвілл, американський письменник
  • 1900 — народився Олександр Копиленко, український письменник
  • 1913 — померла Леся Українка, українська письменниця, перекладачка

Вікіджерела:Проза сьогодні/1 серпня сторінка →


2 серпня

  • 1871 — помер Микола Закревський, український історик, етнограф, письменник
  • 1888 — народився Кость Буревій, український поет, драматург, перекладач
  • 1890 — померла Луїза-Вікторина Аккерман, французька поетеса
  • 1914 — помер Фелікс Волховський, російський журналіст, видавець, письменник, перекладач
  • 1919 — загинув в авіакатастрофі Дмитро Вітовський, український військовий і політичний діяч, літератор
  • 1961 — помер Олександр Білецький, український літературознавець


 

Одного разу сатана оглядав у пеклї грішні душі й бачить — офіцерських душ у нього до біса, а салдатських зовсїм нема. — „Що се, думає, таке? Покликати сюди чорта, що наглядає над військом!“

Явив ся чорт; весь ґенеральськими погонами обшитий, замість рогів два сталеві штики, замість хвоста шабля, замість очей дві оловяні кулї, в кождій лапі по нагайцї, а на самім заду герб його імператорської величности — все, як слїд. Став військовий чорт перед сатаною, засалютував і чекає.

— Чому се, — гукнув на нього сатана, нема у нас жадної салдатської душі? Офіцерських душ богато, а салдатських зовсїм нема.

— Осмілюю ся доложити вашій сатанинській величности: з офіцерів мало хто не продав нам своєї душі за чини, за ордени, за пенсії та нагороди; а салдат дбає про свою душу, бо він з робочого або селянського стану; ще до рекрутчини обдерли його, тільки в нього маєтку й лишило ся, що душа; ось він її й береже.
 
Feliks Volkhovskiy.jpg
Волховський Ф. Казка про салдатську душу.pdf

сторінка →


3 серпня

  • 1833 — народився Омелян Огоновський, український учений-філолог
  • 1924 — помер Джозеф Конрад, англійський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/3 серпня сторінка →


4 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/4 серпня сторінка →


5 серпня


 

Селянин і лїкар стояли протїв себе коло смертної постели жінки. Старенька дивилась на обох мущин спокійно, ясним поглядом, повним резиґнациї і слухала їх бесїди. Вона мала вмерти й не бунтувалась протїв сього, її час скінчив ся: їй було девядесять два роки.

Через вікно й відченені двері впадало до хати цілими хвилями червневе сонце та кидало свої горячі промінї на брунатну землю, повибивану і втоптану ходаками чотирьох хлопських поколїнь. Горячий подув приносив з собою також запахи з піль, запах трави, збіжа, та листя розпаленого полудневою спекою. Польні коники кричали з цілої сили й наповняли цїле село своїм тріскотом, подібним до тріскоту тих деревляних хрущиків, що продають дїтям на ярмарках.

Лїкар піднїс голос і сказав:

— Оноре́, не лишайте своєї матери самої одної в такім станї, як вона тепер. Вона може кождої хвилї скінчити!

А селянин зажурений повтаряв:

— Треба зібрати збіже, вже й так воно задовго стоїть. Погода, дїйсно, гарна. Що ви на се кажете, мамо?

І умираюча стара, через норманську скупість потакнула йому оком і головою, завзиваючи сина, щоб збирав збіже, а її лишав саму одну вмирати.

Але лїкар обрушив ся і тупнувши ногою, сказав:

Ви скотина, чуєте, і я вам не дозволю сего зробити, чуєте! І коли вам конче нині треба збирати збіже, то йдїть покличте Рапету, про мене, і скажіть їй стерегти вашої матери. А коли мене не послухаєте, то я й вас лишу самого, коли ви захоруєте і здохнете як пес, чуєте?
 
Guy de Maupassant - photographie atelier Nadar.jpg
Ґі де Мопасан. Горля (1908).pdf

сторінка →


6 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/6 серпня сторінка →


7 серпня

  • 1819 — народився Пантелеймон Куліш, український письменник, етнограф, перекладач, критик, видавець
  • 1921 — помер Олександр Блок, російський поет, драматург, перекладач
  • 1941 — помер Рабіндранат Тагор, індійський бенгальський письменник, поет, драматург, Нобелівський лауреат (1913)

Вікіджерела:Проза сьогодні/7 серпня сторінка →


8 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/8 серпня сторінка →


9 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/9 серпня сторінка →


10 серпня

  • 1845 — народився Абай Кунанбаєв, казахський поет, письменник
  • 1884 — народився Микола Новицький, український журналіст, літератор
  • 1884 — народився Панаїт Істраті, румунський письменник
  • 1895 — народився Михайло Зощенко, російський радянський письменник-сатирик
  • 1907 — померла Марко Вовчок, українська письменниця
  • 1913 — помер Орест Авдиковський, український письменник, публіцист

Вікіджерела:Проза сьогодні/10 серпня сторінка →


11 серпня


Гутак. (Нью-Йорк, 1960)

 
Після тої перерви голосовання йшло дальше своїм ладом. Перші голоси розстрілилися, кілька упало на Чаплю, кілька навіть на старого Лялюка. Коли прийшло на Яця Хохлачика, той голосно і твердо перший дав свій голос на Гутака. Всі люди, кілько їх тут було, озирнулися на нього, як на чудовище. «Що ся стало Хохлачикови? Яку причину мав до такого голосовання?» — так запитував один другого шепотом. А Хохлачик стояв під стіною з затисненими зубами, лютий-прелютий. У нім кипіло, коли слухав, як за його почином голоси раз у раз сипалися на Гутака. «От тепер лихо буде!» — то одно прошептав неборак. Знав він добре, що й з Гутаком годі йому прийти до ласки, і всі громадяни дивляться на нього як на якогось дволичника, що сам плює й лиже. Коли прийшла черга голосовання на Гутака, він потряс своєю кучерявою головою, озирнувся по школі, а його око з їдкою насмішкою спочило на збідженім, худім лиці Хохлачика. Твердо і голосно сказав він: «Яць Хохлачик», — і знов уся громада в дивнім диві ззирнулася — на нього. Але бідний Хохлачик почув добре, що тим голосом Гутак заприсяг йому довічну вражду. Його обдало якимось недобрим духом. Почув, бачиться, що не надіятися йому доброго пробутку під новим війтом.
 
Іван Якович Франко.jpg
Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 11. Повісті (1960).djvu

сторінка →


12 серпня

  • 1774 — народився Роберт Сауті, англійський письменник
  • 1827 — помер Вільям Блейк, англійський поет
  • 1925 — помер Володимир Самійленко, український письменник
  • 1955 — помер Томас Манн, німецький письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/12 серпня сторінка →


13 серпня

  • 1802 — народився Ніколаус Ленау, австрійський поет
  • 1946 — помер Герберт Веллс, англійський письменник-фантаст
  • 1951 — помер Микола Грунський, український мовознавець-славіст
  • 1956 — помер Якуб Колас, білоруський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/13 серпня сторінка →


14 серпня

  • 1861 — народився Август Харамбашич, хорватський письменник, поет, перекладач
  • 1865 — народився Дмитро Мережковський, російський письменник, поет
  • 1867 — народився Джон Голсуорсі, англійський письменник, лавреат Нобелівської премії
  • 1956 — помер Бертольт Брехт, німецький драматург і режисер

Вікіджерела:Проза сьогодні/14 серпня сторінка →


15 серпня

  • 1771 — народився Вальтер Скотт, шотландський письменник
  • 1865 — помер Михайло Ларіонович Михайлов, російський поет, перекладач, критик
  • 1936 — померла Грація Деледда, італійська письменниця, лавреат Нобелівської премії 1926 року

Вікіджерела:Проза сьогодні/15 серпня сторінка →


16 серпня

  • 1911 — помер Август Харамбашич, хорватський письменник, поет, перекладач
  • 1949 — померла Марґарет Мітчелл, американська письменниця

Вікіджерела:Проза сьогодні/16 серпня сторінка →


17 серпня

  • 1753 — народився Йосиф Добровський, чеський славіст
  • 1938 — помер Степан Смаль-Стоцький, український мовознавець, літературознавець

Вікіджерела:Проза сьогодні/17 серпня сторінка →


18 серпня

  • 1836 — народився Олександр Кониський, український перекладач, письменник, видавець
  • 1850 — помер Оноре де Бальзак, французький письменник
  • 1872 — помер Петар Прерадович, хорватський військовий діяч, поет
  • 1948 — помер Василь Вишиваний, австрійський ерцгерцог, український військовий діяч, поет

Вікіджерела:Проза сьогодні/18 серпня сторінка →


19 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/19 серпня сторінка →


20 серпня


 

Це ж голова казав справникові тихенько, сам усе поглядаючи на Дениса, а той і бачить. Як же справник, почувши це од голови, сказав голосно, і собі дивлячись на Дениса: „Хорошо, подавай його сюда!” то, сеє почувши, Денис дуже поблід, а справник і примітив, і буцім і нічого.

Зібрались усі до місця, де лежало тіло; справник велів понятим провірити, чи нема боєвих знаків?…

„Та нема!” гукнув Денис, здалеку стоячи: „Де вони будуть? Тут разом різонуто ножем, тай амінь”.

Справник замітив і це, і мовчить.

Оглядаючи, знайшли, що поли у свиті на кінцях повирізувані, і як коло того знайшли гривеничок, та і догадались, що в свиті були гроші, та винято. Як же роззули чоботи і онучи, то і знайшли зашитих аж пять золотих. Тут Денис зовсім забувся, та аж крикнув: „Бач, і не признався!” Та сказавши це, схаменувся, зирнув, аж справник на його пильно дивится, — так і він не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід, та швидче між народ… Справник ще мовчав.
 
Квітка-Основ'яненко.jpg
Квітка-Основяненко Г. Перекотиполе (Краків, 1940).djvu

сторінка →


21 серпня


 
Ява XIII

Іван. (До червоноарм.) Ідіть, товариші… (До комісара) А ви залишіться на хвилину…

(червоноарм. виходять)
 
Ява XIV

Іван. Ви підете зараз до чека і передасте т. Маркову мій наказ: „Пані Сумній показати таємний відділ… Знаєте? Де допити роблять… Але боронь Боже торкнути її… Ій тільки показати і зараз же відпустити… Та цих… „просвітян“ і повстанців показати обовязково…“ Та от що: коли на протязі двох годин від мене вам не буде роспоряджень — ви явитеся сюди знову, заарештуєте Сумну і відправите до мене… до моєї особистої канцелярії…

Ком. Понімаю… понімаю…

Іван. (Ходить) Так… так… пригадано чудово: їй тільки покажуть роскоші чека — і… твердиню буде зломлено… Ха-ха-ха!.. А товариш Марків вже постарається показати свій хист… Уміє… У нього мерці говорять…

Ком. Он — вєрний комуніст, т. предсєдатель…

Іван. Але… це жорстоко… навіщо це?..

Ком. Всє так дєлают, т. предсєдатель… Онє такія упорния… еті петлюровкі…

Іван. Так… так.. Треба довести до кінця!.. (пише) От вам ордер на арешт… Ідіть, товаришу… та дивіться, щоби в точности все було виконано…

Ком. Слушаюсь, тов. предсєдатель…
 
Іван Зубенко - Перемога.pdf

сторінка →


22 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/22 серпня сторінка →


23 серпня

  • 1851 — народився Алоїс Їрасек, чеський письменник та поет
  • 1867 — народився Осип Маковей, український поет, прозаїк

Вікіджерела:Проза сьогодні/23 серпня сторінка →


24 серпня

Вікіджерела:Проза сьогодні/24 серпня сторінка →


25 серпня

  • 1744 — народився Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог, письменник
  • 1900 — помер Фрідріх Ніцше, німецький філософ
  • 1963 — помер Іван Багряний, український прозаїк

Вікіджерела:Проза сьогодні/25 серпня сторінка →


26 серпня

  • 1880 — народився Гійом Аполлінер, французький поет-сюрреаліст, літературний критик

Вікіджерела:Проза сьогодні/26 серпня сторінка →


27 серпня

  • 1635 — помер Лопе де Вега, іспанський драматург і поет
  • 1770 — народився Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ, творець систематизованої теорії діалектики
  • 1774 — народився Павло Білецький-Носенко, український письменник, лексикограф
  • 1856 — народився Іван Франко, український письменник і громадський діяч
  • 1871 — народився Теодор Драйзер, американський письменник
  • 1902 — народився Юрій Яновський, український письменник, військовий журналіст

Вікіджерела:Проза сьогодні/27 серпня сторінка →


28 серпня

  • 1749 — народився Йоганн Вольфганг фон Гете, німецький поет
  • 1890 — народився Дмитро Загул, український поет, перекладач, літературознавець
  • 1911 — помер Дмитро Цертелєв, російський поет, публіцист, літературний критик
  • 1921 — розстріляний Григорій Чупринка, український поет, військовий і політичний діяч

Вікіджерела:Проза сьогодні/28 серпня сторінка →


29 серпня


 
Що булоб, як би Росія забрала Галичину?
Булоб се страшне лихо для всього нашого українського народу, як сього, що в Австрії, так і того, що в Росії. Росія знищилаб усї конституційні свободи у Галичинї і Буковинї, завелаб полїтичні тюрми, шибеницї, засланнє на Сибір без суду, закрилаб усї українські читальнї, товариства, спілки і ґазети, відобралаб народови загальне, вселюдне право виборче, замкнулаб у тюрму та вислала в Сибір сотки свідомих селян, робітників та інтелїґентів, скасувалаб свободу віри та українську мову по церквах і урядах, а завелаб московщину у церкві та школї. Робить се вже Росія тепер, часово занявши Галичину. Булаб се руїна нашого національного життя в Австрії, а так само удар для українського життя на російській Українї, бо по побідній війнї Росія певне не дасть Українї нїякої полекші, але навпаки, збувшись ворогів, стане ще дужче гнобити Україну.
 
Lonhyn Tsehelsky 1918.jpg
Льонґін Цегельський. З чого виникла війна та що вона нам може принести. 1915.pdf

сторінка →


30 серпня

  • 1797 — народилася Мері Шеллі, англійська письменниця
  • 1935 — помер Анрі Барбюс, французький письменник, драматург
  • 1941 — вбитий Микола Сціборський, український державний та військовий діяч, публіцист, теоретик українського націоналізму


 

Але ж большевизм і не думає з кимось мірятися в лицарському двобою! Один закордонний ґенерал у розмові з Лєніном, саркастично спитав, якими арміями сподіється большевизм здобути перемогу над світом. Лєнін відповів з усмішкою: «вашими ж, ґенерале, вашими»… В цій відповіді — ціла концепція совєтської політики! Її наслідки слідні з наступних цифер.

Журнал «Л'Еспуар де Франс» дав не так давно документальний нарис розкладової акції червоної Москви закордоном. Виявляється, що за 20 років большевики спричинили 10 воєн і 10 революцій. 10 воєн це: Фінляндія (1918), Латвія (1918—19), Естонія (1918—19), Литва (1918), Польща (1920), Україна (1917—20), Грузія (1921), Китай (1925—31), Еспанія (1936—39), Фінляндія (1939—40); 10 революцій — це: Фінляндія (1918), Німеччина (1918—19), Баварія (1919), Мадярщина (1919), Грузія (1921), Мексико (1929), Китай і Туркестан (1925—31), Монґолія (1934), Еспанія (1934 і 1936). За цей час большевики викликали революційні зриви в 19 країнах Европи, в 10 країнах Азії, в 10 країнах Америки й в 2 країнах Африки. З 1917. р. Москва спровокувала в світі 97 більших заворушень… Багатомовні цифри!

Свої руїнницькі завдання большевизм намагатиметься реалізувати різними методами. Ми переконані, що на випадок війни в Европі, Москва до певного часу за всяку ціну уникатиме прямого удару з поважними зовнішніми силами. Вона намагатиметься нападати на слабших, використовуватиме чужі перемоги й поразки, підбурюватиме в усіх країнах у свою користь темний людський мотлох, і тд. Все це робитиме большевизм з одною основною метою: у сприятливий момент кинути під прапорами сталінізму на знесилений і скривавлений Захід московські орди під гаслом: «дайош Европу!»
 
Sciborsky.jpg
Сціборський Микола. Сталінізм. 1942.pdf

сторінка →


31 серпня

  • 1867 — помер Шарль Бодлер, французький поет, літературний критик, перекладач
  • 1883 — народився Осип Назарук, український письменник, публіцист

Вікіджерела:Проза сьогодні/31 серпня сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень