Вікіджерела:Проза сьогодні/серпень
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | |||||
| липень | серпень | вересень | жовтень | листопад | грудень |
серпень: календар • поезія • цитата
1 серпня
- 1819 — народився Герман Мелвілл, американський письменник
- 1857 — народився Ілля Кокорудз, український педагог, літературознавець, меценат
- 1881 — народився Володимир Данилов, український літературознавець, фольклорист, шевченкознавець
- 1900 — народився Олександр Копиленко, український письменник
- 1913 — померла Леся Українка, українська письменниця, перекладачка
2 серпня
- 1866 — народився Густав Янсон, шведський письменник, журналіст
- 1871 — помер Микола Закревський, український історик, етнограф, письменник
- 1888 — народився Кость Буревій, український поет, драматург, перекладач
- 1890 — померла Луїза-Вікторина Аккерман, французька поетеса
- 1905 — народився Іван Підоплічка, український зоолог, палеонтолог, антрополог
- 1914 — помер Фелікс Волховський, російський журналіст, видавець, письменник, перекладач
- 1919 — загинув в авіакатастрофі Дмитро Вітовський, український військовий і політичний діяч, літератор
- 1951 — помер Макар Кушнір, український громадський діяч, журналіст
- 1961 — помер Олександр Білецький, український літературознавець
- 1961 — помер Юрій Русов, український біолог, іхтіолог
|
Казка про салдатську душу. (?, 1915) | ||
|
…
Одного разу сатана оглядав у пеклї грішні душі й бачить — офіцерських душ у нього до біса, а салдатських зовсїм нема. — „Що се, думає, таке? Покликати сюди чорта, що наглядає над військом!“ Явив ся чорт; весь ґенеральськими погонами обшитий, замість рогів два сталеві штики, замість хвоста шабля, замість очей дві оловяні кулї, в кождій лапі по нагайцї, а на самім заду герб його імператорської величности — все, як слїд. Став військовий чорт перед сатаною, засалютував і чекає. — Чому се, — гукнув на нього сатана, нема у нас жадної салдатської душі? Офіцерських душ богато, а салдатських зовсїм нема. — Осмілюю ся доложити вашій сатанинській величности: з офіцерів мало хто не продав нам своєї душі за чини, за ордени, за пенсії та нагороди; а салдат дбає про свою душу, бо він з робочого або селянського стану; ще до рекрутчини обдерли його, тільки в нього маєтку й лишило ся, що душа; ось він її й береже. |
 | |
 | ||
3 серпня
- 1833 — народився Омелян Огоновський, український учений-філолог
- 1854 — народилася Іоганна Амброзіус, німецька поетеса
- 1920 — помер Вадим Модзалевський, український історик, археограф, архівіст, генеалог
- 1924 — помер Джозеф Конрад, англійський письменник
- 1948 — помер Кость Дубняк, український бібліограф, географ, економіст, краєзнавець
4 серпня
- 1792 — народився Персі Шеллі, англійський поет
- 1859 — народився Кнут Гамсун, норвезький письменник, Нобелівський лавреат 1920 року
- 1861 — народився Трохим Зіньківський, український письменник, фольклорист, публіцист
- 1875 — помер Ганс Крістіан Андерсен, данський письменник-казкар
- 1878 — народився Антін Крушельницький, український письменник, видавець-редактор
- 1880 — народився Трохим Романченко, український письменник, поет, перекладач, етнограф
- 1890 — помер Іван Мажуранич, хорватський поет, політичний діяч
5 серпня
- 1850 — народився Гі де Мопассан, французький письменник
- 1866 — народився Володимир Леонтович, український письменник
- 1883 — народився Адріян Копистянський, український історик
- 1892 — народився Йосип Гермайзе, український історик караїмського походження
- 1895 — помер Фрідріх Енгельс, німецький філософ, публіцист
- 1895 — народився Федір Козубовський, український археолог
- 1899 — народився Борис Антоненко-Давидович, український письменник, перекладач
- 1907 — народився Іван Мітринга, український політичний діяч, публіцист
- 1914 — помер Жуль Леметр, французький літературний критик, письменник
- 1940 — помер Дмитро Яворницький, український історик, фольклорист, письменник
- 1953 — помер Никифір Григоріїв, український громадсько-політичний діяч, публіцист, педагог, учений-суспільствознавець
|
Хроніка Гречок. (Львів, 1931) | ||
|
…
І пан Андрій таки схимерничав та ще саме на святі. Вже почали з'їздитися гості, вже Олимпіяда Остапівна сиділи з кількома дамами в витальній, а пан Андрій тут таки в іншому кутку розмовляв з трома поважними сусідами про поважні речі, як над'їхав новий гість і пан Андрій покинув розмову, щоб його привитати. На дверях з'явився год трицяти панич у фраку, з циліндром, із рукавичкою на лівій руці, зачесаний по модньому. „Чиста тобі синиця!“ — з роздражненням подумав пан Андрій і щось його ніби шпигнуло. Але він стримався та привітно витав гостя. А той, милуючись сам собою, пильно дбаючи, щоб триматися сам так, як він, мабуть, вчився дома біля дзеркала, провадив орацію, якої теж, певно, вчився уважно: — „Витаю вас, високоповажаний Андрію Івановичу, в новій господі вашій та бажаю вам і високоповажаній родині вашій зазнати в ній як найбільшого щастя. Та я не маю ще чести бути знайомим із найяснішою дружиною вашою і прохаю вас зробити мені честь та представити мене, щоб я міг висловити моє найглибше поважання та мої найщиріші бажання!…“ Від цієї проповіди пан Андрій остовпів був на хвилину, але враз тінь усмішки перебігла йому по обличчі і, не даючи скінчити гостеві, він сказав голосно на всю хату: — „А, ви не знаєте моєї жінки…? Ну, то дивіться там” — і показав рукою в куток, де сиділи дами. — Котра там найпоганіша, та й моя”. |
||
 | ||
6 серпня
- 1657 — помер Богдан Хмельницький, український військовий, політичний та державний діяч, полководець, дипломат
- 1809 — народився Альфред Теннісон, англійський поет-романтик
- 1894 — народився Олександр Миловидов, російський історик, археограф, бібліограф
7 серпня
- 1819 — народився Пантелеймон Куліш, український письменник, етнограф, перекладач, критик, видавець
- 1900 — помер Вільгельм Лібкнехт, німецький політик, революціонер
- 1921 — помер Олександр Блок, російський поет, драматург, перекладач
- 1941 — помер Рабіндранат Тагор, індійський бенгальський письменник, поет, драматург, Нобелівський лауреат (1913)
- 1943 — померла Ганна Шамрай, український історикиня, перекладачка
|
Чорна рада. (Краків ; Львів, 1943) | ||
|
…
По весні 1663-ого року, двоє подорожніх, ве́рхи на добрих конях, ізближались до Києва з Білгородського шля́ху. Один був молодий собі козак, збройний як до войни; другий, по одежі і по сивій бороді, сказать би піп, а по шаблюці під рясою, по пістолях за поясом і по довгих шрамах на виду́ — старий козарлюга. Коні в їх потомлені, одежа й тороки́ позапилювані: зараз було знати, що їдуть не зблизька. Не доїздячи верстов зо дві чи зо три до Києва, взяли вони у ліву руку, та й побрались гаєм, по кривій доріжці. І хто тільки бачив, як вони з поля повернули в гай, усяке зараз домислялось, куди вони простують. Крива доріжка вела до Череваневого хутора, Хмари́ща. А Черевань був тяжко грошовитий та й веселий пан із козацтва, що збагатилось за десятилітню войну з ляхами. Річ тут про Богдана Хмельницького, як він років з десяток шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. От тоді то й Черевань доскочив собі незчисленного скарбу, та послі войни і сів хутором коло Києва. |
 | |
 | ||
8 серпня
- 1834 — народився Осип-Юрій Федькович, український письменник
- 1880 — народився Володимир Левинський, український вчений, публіцист, філософ
- 1888 — народився Володимир Затонський, український радянський партійний і державний діяч
- 1933 — помер Адольф Лоос, австрійський архітектор
9 серпня
- 1867 — народився Остап Макарушка, український філолог, педагог
- 1883 — померла Юлія Жадовська, російська поетеса
- 1886 — народився Богдан Заклинський, український публіцист, фольклорист, літературознавець, педагог, письменник
- 1890 — народився Михайло Івченко, український письменник
10 серпня
- 1845 — народився Абай Кунанбаєв, казахський поет, письменник
- 1884 — народився Микола Новицький, український журналіст, літератор
- 1884 — народився Панаїт Істраті, румунський письменник
- 1890 — народився Макар Кушнір, український громадський діяч, журналіст
- 1895 — народився Михайло Зощенко, російський радянський письменник-сатирик
- 1907 — померла Марко Вовчок, українська письменниця
- 1913 — помер Орест Авдиковський, український письменник, публіцист
11 серпня
- 1814 — народився Іван Мажуранич, хорватський поет, політичний діяч
- 1838 — народився Олександр Шеллер-Михайлов, російський письменник, поет
- 1932 — помер Степан Васильченко, український письменник
- 1932 — помер Максиміліан Волошин, поет українського походження
- 1943 — помер Вільгельм Онезорге, німецький історик, педагог
|
Гутак. (Нью-Йорк, 1960) | ||
|
…
Після тої перерви голосовання йшло дальше своїм ладом. Перші голоси розстрілилися, кілька упало на Чаплю, кілька навіть на старого Лялюка. Коли прийшло на Яця Хохлачика, той голосно і твердо перший дав свій голос на Гутака. Всі люди, кілько їх тут було, озирнулися на нього, як на чудовище. «Що ся стало Хохлачикови? Яку причину мав до такого голосовання?» — так запитував один другого шепотом. А Хохлачик стояв під стіною з затисненими зубами, лютий-прелютий. У нім кипіло, коли слухав, як за його почином голоси раз у раз сипалися на Гутака. «От тепер лихо буде!» — то одно прошептав неборак. Знав він добре, що й з Гутаком годі йому прийти до ласки, і всі громадяни дивляться на нього як на якогось дволичника, що сам плює й лиже. Коли прийшла черга голосовання на Гутака, він потряс своєю кучерявою головою, озирнувся по школі, а його око з їдкою насмішкою спочило на збідженім, худім лиці Хохлачика. Твердо і голосно сказав він: «Яць Хохлачик», — і знов уся громада в дивнім диві ззирнулася — на нього. Але бідний Хохлачик почув добре, що тим голосом Гутак заприсяг йому довічну вражду. Його обдало якимось недобрим духом. Почув, бачиться, що не надіятися йому доброго пробутку під новим війтом. |
 | |
 | ||
12 серпня
- 1774 — народився Роберт Сауті, англійський письменник
- 1827 — помер Вільям Блейк, англійський поет
- 1854 — народився Андрій Бобенко, український поет
- 1877 — народився Олександр Грушевський, український історик, літературознавець, етнограф, археограф, журналіст
- 1904 — народився Петро Козланюк, український радянський письменник, публіцист, літературний критик
- 1925 — помер Володимир Самійленко, український письменник
- 1955 — помер Томас Манн, німецький письменник
13 серпня
- 1802 — народився Ніколаус Ленау, австрійський поет
- 1873 — помер Антін Могильницький, український письменник, громадський, політичний і релігійний діяч
- 1873 — народився Християн Раковський, радянський політичний діяч, дипломат
- 1880 — народився Антін Лещенко, археолог, історик
- 1884 — народився Павло Сулятицький, громадський і політичний діяч, правник, дослідник Кубані
- 1946 — помер Герберт Веллс, англійський письменник-фантаст
- 1951 — помер Микола Грунський, український мовознавець-славіст
- 1956 — помер Якуб Колас, білоруський письменник
14 серпня
- 1860 — народився Ернест Томпсон Сетон, канадський письменник, художник-анімаліст
- 1861 — народився Август Харамбашич, хорватський письменник, поет, перекладач
- 1865 — народився Дмитро Мережковський, російський письменник, поет
- 1867 — народився Джон Голсуорсі, англійський письменник, лавреат Нобелівської премії
- 1898 — помер Олександр Козловський, український поет
- 1956 — помер Бертольт Брехт, німецький драматург і режисер
15 серпня
- 1771 — народився Вальтер Скотт, шотландський письменник
- 1865 — помер Михайло Ларіонович Михайлов, російський поет, перекладач, критик
- 1869 — народився Олександр Андрієвський, український фольклорист, етнограф, педагог
- 1872 — народився Степан Сірополко, український громадський діяч, педагог, книгознавець, бібліотекознавець, бібліограф
- 1884 — народився Ісаак Мазепа, український політичний і державний діяч
- 1936 — померла Грація Деледда, італійська письменниця, лавреат Нобелівської премії 1926 року
16 серпня
- 1852 — народився Микола Дашкевич, український літературознавець, історик, фольклорист
- 1891 — помер Іван Наумович, український галицький письменник, політик, видавець, церковний і громадський діяч
- 1911 — помер Август Харамбашич, хорватський письменник, поет, перекладач
- 1920 — помер Олексій Шахматов, російський славіст-філолог, історик
- 1949 — померла Марґарет Мітчелл, американська письменниця
17 серпня
- 1753 — народився Йосиф Добровський, чеський славіст
- 1858 — народився Володимир Тимофєєв, український хімік, педагог
- 1938 — помер Степан Смаль-Стоцький, український мовознавець, літературознавець
18 серпня
- 1836 — народився Олександр Кониський, український перекладач, письменник, видавець
- 1850 — помер Оноре де Бальзак, французький письменник
- 1856 — народився Омелян Попович, український педагог, публіцист, громадсько-політичний діяч
- 1872 — помер Петар Прерадович, хорватський військовий діяч, поет
- 1937 — помер Сергій Дрімцов, український композитор, фольклорист, журналіст, громадський діяч
- 1939 — помер Олександр Федоровський, український геолог, палеонтолог, археолог
- 1943 — помер Микола Сібільов, український вчений, музейник, археолог
- 1948 — помер Василь Вишиваний, австрійський ерцгерцог, український військовий діяч, поет
19 серпня
- 1865 — народився Олександр Малинка, український етнограф, фольклорист
- 1898 — народився Андрій Хвиля, український радянський державний діяч, публіцист
- 1913 — помер Михайло Комаров-Уманець, український письменник, бібліограф, фольклорист
- 1930 — помер Василь Бартольд, російський сходознавець, мовознавець, арабіст, тюрколог, ісламознавець
20 серпня
- 1823 — помер Фрідріх Арнольд Брокгауз, німецький видавець
- 1843 — помер Григорій Квітка-Основ'яненко, український письменник
- 1874 — народився Яків Морачевський, український педагог, краєзнавець
- 1879 — народилася Катерина Лазаревська, українська археографиня, палеографиня
- 1944 — вбитий Юрій Липа, український письменник, поет, публіцист
|
Перекотиполе. (Краків, 1940) | ||
|
…
Це ж голова казав справникові тихенько, сам усе поглядаючи на Дениса, а той і бачить. Як же справник, почувши це од голови, сказав голосно, і собі дивлячись на Дениса: „Хорошо, подавай його сюда!” то, сеє почувши, Денис дуже поблід, а справник і примітив, і буцім і нічого. Зібрались усі до місця, де лежало тіло; справник велів понятим провірити, чи нема боєвих знаків?… „Та нема!” гукнув Денис, здалеку стоячи: „Де вони будуть? Тут разом різонуто ножем, тай амінь”. Справник замітив і це, і мовчить. Оглядаючи, знайшли, що поли у свиті на кінцях повирізувані, і як коло того знайшли гривеничок, та і догадались, що в свиті були гроші, та винято. Як же роззули чоботи і онучи, то і знайшли зашитих аж пять золотих. Тут Денис зовсім забувся, та аж крикнув: „Бач, і не признався!” Та сказавши це, схаменувся, зирнув, аж справник на його пильно дивится, — так і він не знав, куди йому очі діти: заморгав, поблід, та швидче між народ… Справник ще мовчав. |
 | |
 | ||
21 серпня
- 1838 — помер Адельберт фон Шаміссо, німецький поет, натураліст
- 1925 — помер Осип Маковей, український поет, прозаїк
- 1940 — помер Іван Зубенко, український поет, прозаїк, публіцист
- 1940 — убитий Лев Троцький, російський революціонер, радянський державний, партійний та військово-політичний діяч, ідеолог троцькізму
- 1943 — помер Генрік Понтоппідан, данський прозаїк, лавреат Нобелівської премії 1917 року
|
Перемога. (рукопис, 1922) | ||
|
…
Ява XIII
Іван. (До червоноарм.) Ідіть, товариші… (До комісара) А ви залишіться на хвилину… (червоноарм. виходять)
Ява XIV
Іван. Ви підете зараз до чека і передасте т. Маркову мій наказ: „Пані Сумній показати таємний відділ… Знаєте? Де допити роблять… Але боронь Боже торкнути її… Ій тільки показати і зараз же відпустити… Та цих… „просвітян“ і повстанців показати обовязково…“ Та от що: коли на протязі двох годин від мене вам не буде роспоряджень — ви явитеся сюди знову, заарештуєте Сумну і відправите до мене… до моєї особистої канцелярії… Ком. Понімаю… понімаю… Іван. (Ходить) Так… так… пригадано чудово: їй тільки покажуть роскоші чека — і… твердиню буде зломлено… Ха-ха-ха!.. А товариш Марків вже постарається показати свій хист… Уміє… У нього мерці говорять… Ком. Он — вєрний комуніст, т. предсєдатель… Іван. Але… це жорстоко… навіщо це?.. Ком. Всє так дєлают, т. предсєдатель… Онє такія упорния… еті петлюровкі… Іван. Так… так.. Треба довести до кінця!.. (пише) От вам ордер на арешт… Ідіть, товаришу… та дивіться, щоби в точности все було виконано… Ком. Слушаюсь, тов. предсєдатель… |
||
 | ||
22 серпня
- 1850 — помер Ніколаус Ленау, австрійський поет
- 1873 — народився Олександр Богданов, російський філософ-марксист, економіст, вчений-натураліст
- 1891 — помер Ян Неруда, чеський письменник, поет, журналіст
- 1931 — помер Едвард Дайсон, австралійський письменник, журналіст
- 1938 — розстріляний Олександр Соколовський, український письменник-романіст
- 1938 — помер Яків Чепіга, український педагог, психолог, громадський діяч
23 серпня
- 1851 — народився Алоїс Їрасек, чеський письменник та поет
- 1867 — народився Осип Маковей, український поет, прозаїк
24 серпня
- 1868 — народився Максим Славінський, український поет, перекладач, громадсько-політичний діяч
- 1870 — народився Леон Василевський, польський публіцист, етнограф, перекладач
- 1871 — народився Василь Щурат, український літературознавець, поет, перекладач
- 1874 — народився Іван Раковський, український антрополог, зоолог, педагог, громадський діяч
- 1914 — народився Федір Шевченко, український історик, редактор, публіцист
- 1928 — народився Левко Лук'яненко, український політичний та громадський діяч, письменник
- 1991 — Верховна Рада УРСР ухвалила Акт проголошення незалежності України
25 серпня
- 1744 — народився Йоганн-Готфрід Гердер, німецький філософ, теолог, письменник
- 1897 — народився Олександр Доценко, український військовий діяч, історик визвольних змагань, публіцист
- 1900 — помер Фрідріх Ніцше, німецький філософ
- 1963 — помер Володимир Дорошенко, український бібліограф, літературознавець, перекладач, літературний критик, громадсько-політичний діяч
- 1963 — помер Іван Багряний, український прозаїк
26 серпня
- 1880 — народився Гійом Аполлінер, французький поет-сюрреаліст, літературний критик
- 1926 — помер Володимир Пещанський, український архітектор, реставратор, дослідник української старовини, педагог
27 серпня
- 1635 — помер Лопе де Вега, іспанський драматург і поет
- 1770 — народився Георг Вільгельм Фрідріх Гегель, німецький філософ, творець систематизованої теорії діалектики
- 1774 — народився Павло Білецький-Носенко, український письменник, лексикограф
- 1856 — народився Іван Франко, український письменник і громадський діяч
- 1871 — народився Теодор Драйзер, американський письменник
- 1901 — помер Григорій Мачтет, український російськомовний письменник, революціонер-народник
- 1902 — народився Юрій Яновський, український письменник, військовий журналіст
28 серпня
- 1749 — народився Йоганн Вольфганг фон Гете, німецький поет
- 1888 — народився Сергій Родзевич, український літературознавець, критик
- 1890 — народився Дмитро Загул, український поет, перекладач, літературознавець
- 1892 — народився Петро Рулін, український театрознавець, педагог
- 1911 — помер Дмитро Цертелєв, російський поет, публіцист, літературний критик
- 1921 — розстріляний Григорій Чупринка, український поет, військовий і політичний діяч
- 1937 — померла Любов Комарова, українська перекладачка
29 серпня
- 1862 — народився Моріс Метерлінк, бельгійський письменник, лавреат Нобелівської премії 1911 року
- 1868 — народився Михайло Покровський, історик, політичний і державний діяч
- 1868 — народилася Людмила Старицька-Черняхівська, українська письменниця
- 1875 — народився Лонгин Цегельський, український громадсько-політичний діяч, журналіст, видавець
- 1893 — помер Олексій Апухтін, російський поет
- 1940 — помер Євген Петрушевич, український громадсько-політичний діяч, правник, Уповноважений Диктатор ЗУНР
- 1945 — помер Григорій Гануляк, український письменник, журналіст, видавець
- 1988 — помер Микола Лукаш, український перекладач, мовознавець
|
З чого виникла війна та що вона нам може принести. (Відень, 1915) | ||
|
…
Що булоб, як би Росія забрала Галичину?
Булоб се страшне лихо для всього нашого українського народу, як сього, що в Австрії, так і того, що в Росії. Росія знищилаб усї конституційні свободи у Галичинї і Буковинї, завелаб полїтичні тюрми, шибеницї, засланнє на Сибір без суду, закрилаб усї українські читальнї, товариства, спілки і ґазети, відобралаб народови загальне, вселюдне право виборче, замкнулаб у тюрму та вислала в Сибір сотки свідомих селян, робітників та інтелїґентів, скасувалаб свободу віри та українську мову по церквах і урядах, а завелаб московщину у церкві та школї. Робить се вже Росія тепер, часово занявши Галичину. Булаб се руїна нашого національного життя в Австрії, а так само удар для українського життя на російській Українї, бо по побідній війнї Росія певне не дасть Українї нїякої полекші, але навпаки, збувшись ворогів, стане ще дужче гнобити Україну. |
 | |
 | ||
30 серпня
- 1797 — народилася Мері Шеллі, англійська письменниця
- 1873 — народився Андрій Камінський, український письменник, публіцист
- 1900 — народився Сергій Шамрай, український історик
- 1935 — помер Анрі Барбюс, французький письменник, драматург
- 1937 — помер Панас Любченко, український радянський партійний та державний діяч
- 1941 — вбитий Микола Сціборський, український державний та військовий діяч, публіцист, теоретик українського націоналізму
|
Сталінізм. (Прага, 1942) | ||
|
…
Але ж большевизм і не думає з кимось мірятися в лицарському двобою! Один закордонний ґенерал у розмові з Лєніном, саркастично спитав, якими арміями сподіється большевизм здобути перемогу над світом. Лєнін відповів з усмішкою: «вашими ж, ґенерале, вашими»… В цій відповіді — ціла концепція совєтської політики! Її наслідки слідні з наступних цифер. Журнал «Л'Еспуар де Франс» дав не так давно документальний нарис розкладової акції червоної Москви закордоном. Виявляється, що за 20 років большевики спричинили 10 воєн і 10 революцій. 10 воєн це: Фінляндія (1918), Латвія (1918—19), Естонія (1918—19), Литва (1918), Польща (1920), Україна (1917—20), Грузія (1921), Китай (1925—31), Еспанія (1936—39), Фінляндія (1939—40); 10 революцій — це: Фінляндія (1918), Німеччина (1918—19), Баварія (1919), Мадярщина (1919), Грузія (1921), Мексико (1929), Китай і Туркестан (1925—31), Монґолія (1934), Еспанія (1934 і 1936). За цей час большевики викликали революційні зриви в 19 країнах Европи, в 10 країнах Азії, в 10 країнах Америки й в 2 країнах Африки. З 1917. р. Москва спровокувала в світі 97 більших заворушень… Багатомовні цифри! Свої руїнницькі завдання большевизм намагатиметься реалізувати різними методами. Ми переконані, що на випадок війни в Европі, Москва до певного часу за всяку ціну уникатиме прямого удару з поважними зовнішніми силами. Вона намагатиметься нападати на слабших, використовуватиме чужі перемоги й поразки, підбурюватиме в усіх країнах у свою користь темний людський мотлох, і тд. Все це робитиме большевизм з одною основною метою: у сприятливий момент кинути під прапорами сталінізму на знесилений і скривавлений Захід московські орди під гаслом: «дайош Европу!» |
 | |
 | ||
31 серпня
- 1832 — народився Агапій Гончаренко, український священник, правозахисник та громадський діяч православної церкви у США
- 1867 — помер Шарль Бодлер, французький поет, літературний критик, перекладач
- 1883 — народився Осип Назарук, український письменник, публіцист
- 1893 — народився Нестор Нижанківський, український композитор, піаніст, музичний критик
- 1924 — помер Остап Вахнянин, український журналіст, пластовий і культурний діяч
|
Роксоляна. (Львів, 1930) | ||
|
…
— А третя прикмета доброго володаря, — так учив мене мій покійний батько Селім, нехай Аллаг буде милостивий душі його, — єсть увага, щоби слуги не були ніколи без роботи: бо лінь се мати злочинів. Та рівно добре треба уважати, щоби слуги твої не були перетяжені завеликою працею. Бо така праця скорше або пізнійше доводить до отупіння. А лекше єсть мудрому і справедливому володареви дати собі раду навіть тоді, коли він оточений розумними злодіями, ніж коли він оточений чесними туманами, хоч дуже зле і одно і друге. І ще вчив мене мій покійний батько Селім, — нехай Аллаг буде милостивий душі його, — щоб не давати тої праці Великому Везирови, котру може зробити везир, ні головному судді тої, котру може зробити звичайний суддя. Ні не посилати аґи яничарів туди, де досить післати звичайного дверника. Ні не поручати одної роботи кільком, бо тоді ніхто за працю не може одвічати. Ні не вірити кравцеви, що він уміє добре підкувати коня, а ковалеви, що знає міст покласти. І все казав, що ранок мудрійщий від вечера. Тому перед вирішенням важнійшої справи радив переспати кілька ночей під ряд, — нехай він спокійно спить у гробниці своїй! Султан пригадав собі щось і додав: — І ще казав мені мій покійний батько Селім, нехай Аллаг буде милостивий душі його: Шануй стан духовний! Але не вір, не вір, не вір тим, котрі других накликають до жертв, а самі нічого не жертвують на ніщо! Се напевно злодії й обманці, хочби мали на собі одяги хабітів і дервішів і хочби по три рази були у святім місті Мецці, при гробі Пророка. Не будь, о сину, дурнійший від дикого звіряти, котре обминає дерева і корчі, які не дають доброго овочу в жертві зі себе, лиш отруйні ягоди. Се насінники непослуху, бунту й упадку. Так учив мене мій покійний батько Селім, нехай Аллаг буде милостивий душі його! |
 | |
 | ||
| січень | лютий | березень | квітень | травень | червень | |||||
| липень | серпень | вересень | жовтень | листопад | грудень |