Вікіджерела:Проза сьогодні/квітень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

Вікіджерела:Календар/квітень


1 квітня

  • 1809 — народився Микола Гоголь, український та російський письменник, прозаїк, драматург
  • 1823 — помер Мелетій Модест Гриневецький, український церковний діяч, історик, джерелознавець
  • 1939 — помер Антон Макаренко, український радянський педагог і письменник
  • 1946 — помер Олександр Дорошкевич, український літературознавець, літературний критик

Вікіджерела:Проза сьогодні/1 квітня сторінка →


2 квітня

  • 1805 — народився Ганс Крістіан Андерсен, данський письменник-казкар
  • 1840 — народився Еміль Золя, французький письменник
  • 1890 — народився Яків Савченко, український поет, літературний критик, публіцист
  • 1914 — помер Пауль Гейзе, німецький письменник, Нобелівський лавреат 1910 року
  • 1918 — помер Іван Нечуй-Левицький, український письменник, етнограф, фольклорист

Вікіджерела:Проза сьогодні/2 квітня сторінка →


3 квітня


 

— Зможуть устояти? — відозвався знов невірний Сень, — рад би я знати, як зможуть устояти? Чи всилують Жидів, щоби більше за роботу платили, чи що?

— А щож, не могли би всилувати? — підхопив живо Бенедьо. — Ану, як би так усі змовилися і сказали: не підемо робити, поки нам плата вища не буде? Що тоді Жиди зробили би?

— А! А й справді! От гадка добра! — скрикнули побратими в один голос. Навіть Андрусеве лице трохи розяснилося.

— А що зробили би — відповів Сень, — напровадили би з усіх світів нових робітників, а нас нагнали би.

— А як би ми стали лавою і не пустили тих нових і просили їх, щоби заждали хоч доти, доки наша справа не виграє? Можна би в такім разі повисилати своїх людей і по околичних селах, щоби там оголосили: до такого і такого часу не йдіть ніхто до Борислава, поки наша війна не скінчиться!

— Гурра! — закричали побратими, — то мені рада! Війна, війна з Жидами і здирцями!

— Ну, і я гадаю, що така війна ліпша, ніж усяка друга, — говорив далі Бенедьо, — раз тому, що то війна спокійна, безкровна, а по друге й тому, що можемо підняти її зовсім отверто і сміло, і ніхто нам за неї нічого не може зробити. Кождий, скоро що до чого, може сказати: не йду на роботу, бо за мало платять. Заплатять тільки й тільки, то піду, тай годі.
 
Іван Якович Франко.jpg
Іван Франко. Борислав сміється. Перше книжкове видання. 1922.djvu

сторінка →


4 квітня

  • 1818 — народився Томас Майн Рід, ірландський письменник
  • 1841 — народився Павло Козлов, російський поет, перекладач
  • 1894 — народився Дмитро Чижевський, український вчений-енциклопедист

Вікіджерела:Проза сьогодні/4 квітня сторінка →


5 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/5 квітня сторінка →


6 квітня

  • 1812 — народився Олександр Герцен, російський письменник, публіцист, філософ


 
ТЬОТЯ

— Я так і знала, я так і знала, що тут діло нечисте… Так он вони хто, ваші українці! Тепер я розумію, що таке українська мова. Розумію! Австріяцька видумка, так?

ДЯДЬКО ТАРАС
Літературний ярмарок. 1929. Книга шоста. №06.jpg

— Зрозуміла, слава тобі господи, та, жаль тільки, задом… Та тому вже триста тридцять два роки, як написано першого слов'яно-руського словника… (Розгорнув свою записну книжку). Ось я нарочито записав собі, бо я все таке собі записую… (Надів окуляри). Ось… Поросята на базарі по руб тридцять, а чоботи в церобкоопі — двадцять сім карб… Ні, ось воно: найперший слов'яно-український словник 1596 року Лавріна Зизанія Тустановського: глаголю — мовлю, житница — клуня, заутреник — снідання, зижду — будую, злак — паша, месть — помста… А у вас тоді писаний словник був?.. Був — питаюсь?.. Дайте мені слова!

МАЗАЙЛО

— Мені слово!

МОКІЙ
— Мені, — я ще не скінчив… Галичина наша, українська земля, і галичани — наші брати українці, яких одірвали од нас, а нас од них…
 
Mykola Kulish.jpg
Літературний ярмарок, 1929. – Книга шоста.pdf

сторінка →


7 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/7 квітня сторінка →


8 квітня

  • 1835 — помер Вільгельм фон Гумбольдт, німецький філолог, філософ
  • 1848 — в Австро-Угорщині проголошено рівноправність мов
  • 1861 — народився Станіслао Гастальдон, італійський композитор, поет
  • 1882 — народився Дмитро Дорошенко, український історик, публіцист, літературознавець, бібліограф

Вікіджерела:Проза сьогодні/8 квітня сторінка →


9 квітня

  • 1553 — помер Франсуа Рабле, французький письменник
  • 1626 — помер Френсіс Бекон, англійський філософ, письменник
  • 1802 — народився Еліас Леннрут, записувач і дослідник карело-фінського епосу «Калевала»
  • 1821 — народився Шарль Бодлер, французький поет, літературний критик, перекладач
  • 1953 — помер Альберт Доррінґтон, австралійський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/9 квітня сторінка →


10 квітня

  • 1847 — народився Джозеф Пулітцер, американський журналіст
  • 1864 — народилася Ольга Франко, українська видавчиня, перекладачка, письменниця
  • 1924 — помер Юхо Рейонен, фінський письменник, священник

Вікіджерела:Проза сьогодні/10 квітня сторінка →


11 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/11 квітня сторінка →


12 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/12 квітня сторінка →


13 квітня

  • 1695 — помер Жан де Лафонтен, французький поет, байкар
  • 1799 — народився Людвіг Рельштаб, німецький романіст, драматург, поет
  • 1937 — помер Ілля Ільф, радянський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/13 квітня сторінка →


14 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/14 квітня сторінка →


15 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/15 квітня сторінка →


16 квітня

  • 1844 — народився Анатоль Франс, французький письменник, лавреат Нобелівської премії 1921 року
  • 1859 — помер Алексіс де Токвіль, французький письменник, історик
  • 1866 — народилася Оссіт (Мадлен Десландес), французька письменниця
  • 1935 — помер Панаїт Істраті, румунський письменник
  • 1956 — помер Петро Карманський, український поет, перекладач

Вікіджерела:Проза сьогодні/16 квітня сторінка →


17 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/17 квітня сторінка →


18 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/18 квітня сторінка →


19 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/19 квітня сторінка →


20 квітня

  • 1876 — народився Іларіон Свєнціцький, український філолог-славіст і мистецтвознавець
  • 1903 — народився Ґео Шкурупій, український письменник
  • 1943 — помер Сергій Кульжинський, український етнограф, засновник вивчення писанкарства

Вікіджерела:Проза сьогодні/20 квітня сторінка →


21 квітня

  • 1699 — помер Жан Расін, французький поет, драматург
  • 1910 — помер Марк Твен, американський письменник
  • 1910 — помер Марко Кропивницький, український письменник, драматург, театральний режисер і актор
  • 1967 — помер Іван Крип'якевич, український історик

Вікіджерела:Проза сьогодні/21 квітня сторінка →


22 квітня

  • 1616 — помер Мігель де Сервантес, іспанський письменник
  • 1724 — народився Іммануїл Кант, родоначальник німецької класичної філософії
  • 1870 — народився Володимир Ленін, російський радянський політичний діяч, революціонер, публіцист
  • 1932 — помер Юліан Романчук, письменник, журналіст, видавець

Вікіджерела:Проза сьогодні/22 квітня сторінка →


23 квітня

Всесвітній день книги та авторського права

Вікіджерела:Проза сьогодні/23 квітня сторінка →


24 квітня

  • 1575 — народився Якоб Беме, німецький філософ-пантеїст, письменник-містик
  • 1731 — помер Даніель Дефо, англійський письменник і публіцист
  • 1803 — народився Олександр Духнович, закарпатський греко-католицький священик, письменник, культурний діяч
  • 1852 — помер Василь Жуковський, російський поет
  • 1901 — народився Сава Божко, український письменник
  • 1918 — народилася Богдана-Марія Світлик, письменниця, воячка УПА
  • 1918 — помер Антін Ляхоцький, український видавець, редактор, публіцист

Вікіджерела:Проза сьогодні/24 квітня сторінка →


25 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/25 квітня сторінка →


26 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/26 квітня сторінка →


27 квітня


 

Все, що має кождий нарід найбільшого і найвисшого в своїм єстві, все те виявляє він в своїй духовій культурі. А вершком її є наука.

Чим горячійше бажаємо ми висшого розвою людства, тим висше мусимо цїнити народи як самостійних двигачів своєрідних культур. Навіть націоналїзм членів найменшого народу, хочби він був щойно в початках свойого розвою, є оправданий і святий. А як виглядає Нїмець, для якого його національність є чимсь рівнодушним, чимсь рівнодушним, чимсь другорядним? Він стоїть нероздїльно від того загалу і посеред нього, а зраджуючи свою національність, зраджує сам себе. Тільки внутрі своєї нації може він сповняти висші завдання. Коли відрікається він від неї, так тодї зрікаєть він добровільно найкращої частини своєї гідности. Хиба що ми відмовимо йому повноти змислів (як глухим, кривим та слїпим).

Широкі маси народу бачать в нації неясно і відрухово лише велике одноцїльне тїло, однак хто чим висше піднесеться в освітї, той тим сильнїйше признає високу і непроминаючу вартість нації, той тим сильнїйше її любить. Можна безпечно сказати, що хто відвертається від своєї нації є або безкровний і бездушний теоретик або Banause.
 
Engelbert Pernerstorfer.jpg
Пернерсторфер Е. Про новітній націоналїзм.djvu

сторінка →


28 квітня

  • 1900 — помер Францішек Богушевич, білоруський поет
  • 1927 — померла Марія Янічек, німецька письменниця австрійського походження

Вікіджерела:Проза сьогодні/28 квітня сторінка →


29 квітня

Вікіджерела:Проза сьогодні/29 квітня сторінка →


30 квітня

  • 1848 — народилась Олександра Єфименко, український історик, етнограф
  • 1883 — народився Ярослав Гашек, чеський письменник

Вікіджерела:Проза сьогодні/30 квітня сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень