Вікіджерела:Поезія сьогодні/травень

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень

Вікіджерела:Календар/травень


1 травня

Вікіджерела:Поезія сьогодні/1 травня сторінка →


2 травня

  • 1826 — помер Антоній Мальчевський, польський поет
  • 1947 — помер Мирон Кордуба, український вчений, публіцист, історик, письменник

Вікіджерела:Поезія сьогодні/2 травня сторінка →


3 травня

Співомовки. (Львів, 1921)

StepRudanskij.jpg
Співомовки (1921).djvu
Треба всюди приятеля.
(Баба в церкві).

Прийшла в церкву стара баба,
Свічок накупила,
Де була яка ікона,
Всюди поліпила.
 Іще пара остаєть ся,
 Де їх приліпити?..
 — Ага! каже, пошукаю
 Святого Микити!

Найшла баба і Микиту —
Святий чорта ціпить!..
Баба їдну йому ставить,
Другу чорту ліпить…
 Видять люде й розважають,
 Щоб там не ліпила:
 „Що ти, бабо, кажуть, робиш?
 Та-ж то вража сила!..“
 

Але баба обернулась:
— Не судіте, люде!
Ніхто того не відає,
Де по смерти буде…
 Чи у небі, чи у пеклі
 Скажуть вікувати;
 Треба всюди, добрі люде,
 Приятеля мати.

18. IV. 1858


сторінка →


4 травня

  • 1772 — народився Фрідріх Арнольд Брокгауз, німецький видавець

З чужого поля. (Київ, 1985)

Thomas Hood from NPG.jpg
Павло Грабовський. З чужого поля (1895).djvu
ПІСНЯ ПРО СОРОЧКУ

Потомилися пальці слабі,
Червоніють отемрені очі, —
Швачка ж голкою вертить в журбі,
На ній лахми якісь нежіночі.
Ший, ший, ший —
Серед бідності, голоду, спраги!
І тремтів її голос смутний —
Про сорочку співав без розваги.

«Поробляй, поробляй, поробляй!
Доки півень не крикне надворі.
Поробляй, поробляй, поробляй,
Доки з неба присвічують зорі.
О, була б кращ, нещаснице, ти
Хоч рабою у турка-деспота.
Де вік жінці душі не спасти,
Коли се християнська робота!

Поробляй, поробляй, поробляй!
Доки колесом світ не заблима;
Поробляй, поробляй, поробляй,
Доки бачиш хоч трохи очима.
Поробляй: стібок, ластівка, зшив;

сторінка →


5 травня

  • 1818 — народився Карл Маркс, німецький філософ, політекономіст
  • 1836 — народився Сидір Воробкевич, український письменник, композитор
  • 1846 — народився Генрик Сенкевич, польський письменник, лавреат Нобелівської премії 1905 року
  • 1900 — народився Юрій Липа, український письменник, поет, публіцист
  • 1984 — помер в ув'язненні Олекса Тихий, український правозахисник, мовознавець
  • 2005 — помер Іван Гнатюк, український поет, прозаїк, перекладач

Вікіджерела:Поезія сьогодні/5 травня сторінка →


6 травня

  • 1877 — помер Юган Людвіг Рунеберг, фіно-шведський поет, філософ
  • 1910 — помер Борис Грінченко, український письменник, етнограф, мовознавець, перекладач
  • 1949 — помер Моріс Метерлінк, бельгійський письменник, лавреат Нобелівської премії 1911 року

Вікіджерела:Поезія сьогодні/6 травня сторінка →


7 травня

  • 1829 — народився Степан Ніс, український фольклорист, етнограф, письменник
  • 1861 — народився Рабіндранат Тагор, індійський бенгальський письменник, поет, драматург, Нобелівський лавреат (1913)

Вікіджерела:Поезія сьогодні/7 травня сторінка →


8 травня

Український співаник (1918).djvu

Ой там орав мужик край дороги,
В него воли сиві круторогі.
 Круторогі сиві поганяє,
 І такую собі піснь співає:

Гей! Ви мужичіє братя милі!
Що маєм робити сеї хвилї?
 Розбив Москаль нашу “Сїч” єдину,
 Узяв у неволю Україну.

Та є такі драби межи нами,
Що хотять робить нас Москалями!
 Гей ви москофіли ви кацапи,
 Гей ви проклятущі рубльохапи!

Таж то чути всїми вже світами,
Що Москаль бє нарід нагайками,
 Нашу рідну мову зневажає,
 Тай ще нас хахлами називає.

Тай ви народовцї підупали,
Щосьте з кацапами разом стали.
 Хоть ви патріоти на папері,
 Та що ви робили в “новій ері”?

сторінка →


9 травня

Гей, не дивуйтесь... Воєнні пісні (1922).djvu
Ой, у лузі червона калина.

Ой, у лузі червона калина похилилася,
Чогось наша славна Україна зажурилася.
А ми тую червону калину підіймемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Машерують наші добровольці у крівавий тан,
Визволяти на них Українців з ворожих кайдан.
А ми наших братів-Українців визволимо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Гей, у полі ярої пшенички золотистий лан,
Розпочали Стрільці Українські з ворогами тан!
А ми тую ярую пшеничку ізберемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

Як повіє буйнесенький вітер з широких степів,
То прославить по всій Україні Січових Стрільців,
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей! гей! розвеселимо!

 


 

сторінка →


10 травня

Червоний Кобзар. (Монреаль, 1914)

Rouget de Lisle1.JPG
Іван Гнида. Червоний Кобзар. Збірка пісень і поезій робітничих (1914).djvu
МАРСЕЛЬЄЗА.

(Гимн з часїв великої французкої революції 1792 р.)
Вперед, вперед, сини родини!
Славутний день вже наступив!
Супроти нашої країни
Злий ворог прапор розпустив (2)
Чи вам не чуть, які по селах
Усюди стони роздались?
На наших крівавих, невеселих
Ворожі спіси піднялись.
 До збруї громадо! Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію залити борозди!

Чого шука отся ватага
Рабів обурених на нас?
Чому лякає їх зневага?
На кого пута ті? На нас! (2)
На нас, бездольні громадяни,
Хотять сей сором нанести,
Щоб знов надїти нам кайдани
Та у неволю завести.
 До збруї, громадо! Ставаймо у ряди!
 Щоб вражою кровію залити борозди!

сторінка →


11 травня

  • 479 до н. е. — помер Конфуцій, китайський філософ
  • 1864 — народилась Етель Ліліан Войнич, ірландська письменниця, перекладачка українських творів

Поезії. (Львів, 1940)

Свідзинський В.jpg
Володимир Свідзінський. Поезії. 1940.pdf

Ударив дощ, заколихав
Полудня спокій величавий,
З квітучого горошку галяв
Стовпи метеликів підняв.

Де ж ти? Твоєї пісні звук,
Лину́вши, потопила злива.
Дивлюсь: з затуманілих лук
Біжиш задихана, щаслива.

Нема ні неба, ні землі.
Блищать натягнені вервечки.
Ти в легкій сукні, як яєчко,
Між них білієш оддалі.

Добігла — проливень затих.
Тепер, цілуючи, вдихаю
З плечей обризканих твоїх
Тепло і запах неба маю.

 1936

сторінка →


12 травня

  • 1815 — народився Віктор Григорович, один з основоположників слов'янської філології

Вікіджерела:Поезія сьогодні/12 травня сторінка →


13 травня

  • 1795 — народився Павел Йозеф Шафарик, словацький і чеський філолог, історик
  • 1814 — народився Едуард Губер, російський поет, перекладач
  • 1838 — народився Рафаелло Джованьйолі, італійський письменник
  • 1840 — народився Альфонс Доде, французький письменник
  • 1849 — народився Панас Мирний, український письменник
  • 1888 — помер Яків Головацький, український поет, письменник
  • 1916 — помер Шолом-Алейхем, єврейський письменник
  • 1933 — помер Микола Хвильовий, український прозаїк, поет, публіцист
  • 1937 — народився Роджер Желязни, американський письменник-фантаст

Вікіджерела:Поезія сьогодні/13 травня сторінка →


14 травня

  • 1871 — народився Василь Стефаник, український письменник
  • 2008 — помер Юрій Ритхеу, чукотський письменник

Вікіджерела:Поезія сьогодні/14 травня сторінка →


15 травня

Струни. Том II. (Берлін, 1922)

Струни. Антольоґія української поезії. Т. 2.djvu
ЛЕЛІЇ.

У пишних палатах якогось маґната
 Розкішні лелії цвіли;
Їх люде здалека, де вихор та спека,
 На втіху собі завезли.
Любують їх очі веселі дівочі,
А часом і хмурний маґнат
На них як погляне, нудьга ураз тане,
І пруг на чолі вже не знать.

Оттак вони пишні, усякому втішні,
Мир в серце людське подають,
А люде не знають і гадки не мають,
Як сльози в ночі вони ллють.

Чогож то їм шкода? Аджеж і урода,
 І розкіш і шана їм є…
Не люба їм шана у гордого пана, —
 Їм краще убоге своє,
Їм краще у бідній країні їх рідній
 За панську ту ласку здались
І спека пекуча і вихор летючий,
 Що їх опалили колись.

Так ти, моя крале, з далекого краю,
 Неначе лелії мої:
Здається й на волі, у шані і холі,
 Та все бо не в ріднім краї.
Твій погляд ясненький, твій сміх веселенький
 Та щирая ласка твоя
Усіх нас єднають, усіх нас вітають,
 Як тихая з неба зоря.
Поглянеш із боку (нехай бо — нівроку!)
Тай скажеш: „Життя тобі — рай;“
А всеж твоя втіха — поплакати зтиха,
 Згадавши веселий свій край.

 

сторінка →


16 травня

  • 1703 — помер Шарль Перро, французький письменник-казкар
  • 1788 — народився Фрідріх Рюккерт, німецький поет, перекладач
  • 1817 — народився Микола Костомаров, український історик, етнограф, письменник
  • 1835 — померла Феліція Гіменс, англійська поетеса
  • 1895 — народився Тодось Осьмачка, український письменник, поет, перекладач
  • 1984 — помер Ірвін Шоу, американський письменник

Струни. Том I. (Берлін, 1922)

Mykola Kostomarov.jpg
page=
ТУГА.

Гаю мій, гаю, гаю зелененький!
Вітре мій, вітре, вітре швиденький!
В густому гаю листя жовтіє;
Вітер, гілок не колише й не віє;

 Те, що колись по весні красувалось,
 Те, що колись міні так сподобалось,
 Змерзло, захляло, затихло і зникло.
 Серце кохатись тим світом одвикло.

Там, де в кущі воркотала голубка,
Там жартувала колись моя думка.
Стихла, замовкла туга голубяча —
Геть прокотилась та думка хлопяча.

 І місяць повний, і ясна водиця…
 І ти вродлива, кохана дівиця, —
 Зникло те в осені, що було літом…
 Серце не хоче кохатись цим світом.

сторінка →


17 травня

  • 1873 — народився Анрі Барбюс, французький письменник, драматург

Доля. (Львів, 1897)

Friedrich Rückert.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf
***

З гір побігли тїни,
Облягли ставки;
В небі забілїли,
Потяглись чайки.

Тихесенько-тихо,
А душа болить:
До кого припасти,
Голову схилить?

Чим сьвіт рвеш ся з дому,
А в вечері рад,
Що знайшов спочивок,
Що вернувсь назад.

 

сторінка →


18 травня

  • 1048 — народився Омар Хайям, перський поет, математик, філософ
  • 1799 — помер П'єр Бомарше, французький драматург
  • 1872 — народився Бертран Рассел, англійський логік, філософ, Нобелівський лауреат в галузі літератури (1950)

Вікіджерела:Поезія сьогодні/18 травня сторінка →


19 травня

  • 1480 — помер Ян Длугош, польський католицький священник, історик, дипломат
  • 1825 — помер Клод Анрі де Сен-Сімон, французький мислитель
  • 1889 — народився Микола Євшан, український літературний критик
  • 1901 — померла Ада Крістен, австрійська письменниця, поетеса
  • 1938 — розстріляний Пилип Капельгородський, український письменник

Доля. (Львів, 1897)

Ada Christen 1.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Нас мордують однакові муки,
Гнїтить душу однаковий жаль;
Ось чого, друже милий мій, руки
Простягаю до тебе я в даль.

Не легку перейшли ми дорогу,
Потомились, пристали давно;
Одному ми молили ся Богу,
Ми гадали з тобою одно.

Хай крутом оточає нас зрада,
Ми останемось певні всьому;
Перед ідолом лазить громада, —
Ми не будем кадити йому!

 

сторінка →


20 травня

  • 1799 — народився Оноре де Бальзак, французький письменник
  • 1940 — помер Вернер фон Гайденстам, шведський письменник, лавреат Нобелівської премії 1916 року

З вершин і низин. (Львів, 1893)

Іван Франко.jpg
З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu

Плив гордо ястріб в лазуровім морю,
Широко круг за кругом колесив,
А на горі, в ожиданю і горю
Лежав я й лету ястреба слідив.

Я ждав на ню, свою єдину зорю…
Мов ястріб бистро я сюди спішив —
Від рана жду, думками поле орю —
Нема голубки! Серце біль здушив.

Нема голубки! Тілько ястріб вє ся!
Нема голубки! Дармо серце бє ся!
Вже ніч. — В розпуці знов я геть пішов.

А за ліском на тійж горі чекала
Вона весь день на мене, виглядала,
Тужила важко й плакала за мнов.
10 май 1878.

 

сторінка →


21 травня

  • 1639 — помер Томмазо Кампанелла, італійський філософ-утопіст, теолог та поет
  • 1855 — народився Еміль Верхарн, бельгійський поет

З вершин і низин. (Львів, 1893)

Іван Франко.jpg
З вершин і низин. Збірник поезій Івана Франка. 1893.djvu

Від того дня вже другий рік пройшов.
У чистім полю знов лежу я в горю,
Гляджу на небо ясне… Надомнов
Знов плавле ястріб в лазуровім морю.


Обколесив, тепер шибнув стрілов…
Оттак і я простір думками порю,
Та темно в нім, на віки мглов густов
Закрила доля мою ясну зорю.

Так темно, зимно! Наче серце стине,
І думка в мізку мов пилина гине,
І ворухнуть не можу я рукою,

Коли спімну, що ні одно горяче
Дівоче серце не зітхне, не сплаче
І не затужить нищечком за мною.
10 мая 1880.

 

сторінка →


22 травня

Доля. (Львів, 1897)

Catulle Mendes.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Геть щоденні близесенькі цїлї,
Подамо ся в далекі краї!
Нас пригоди спинити не в силї,
Одірвати від гадки тиї.
 Хай о скелю розібють нас хвилї,
 Хай закрутять лихі течиї, —
 Сьміло сядьмо в човни швидкокрилі,
 Сьміло правмо в чудовні краї!
Пошукаймо справдешнього раю,
Між краями найпершого краю,
Хоч помрем, не знайшовши його,
І для нас може навіть нїколи
Не розкриють ся сьвітлі околи
Чарівничого краю того!

 

сторінка →


23 травня

  • 1498 — помер Джироламо Савонарола, флорентійський поет, монах-домініканець
  • 1799 — народився Томас Гуд, англійський поет
  • 1823 — народився Анте Старчевич, хорватський політик, публіцист, письменник
  • 1842 — народилася Марія Конопницька, польська письменниця, поетеса
  • 1847 — народився Михаїл Греков, болгарський поет
  • 1883 — помер Ципріан Каміль Норвід, польський письменник, маляр і скульптор
  • 1891 — народився Пер Лагерквіст, шведський письменник, лавреат Нобелівської премії 1951 року
  • 1898 — народився Володимир Ярошенко, український поет, байкар, прозаїк, драматург, літературний критик
  • 1906 — помер Генрік Ібсен, норвезький драматург
  • 1907 — народився Теофіль Коструба, український церковний історик, перекладач, журналіст
  • 1908 — помер Франсуа Коппе, французький поет, драматург, прозаїк

Доля. (Львів, 1897)

François Coppée.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

У вечері циґаро запалив я,
Сижу — дивлюсь на город із вікна:
По улицї шукала безголівя,
Повія вешталась одна.
Куди приткнути тїло їй продажне,
Коли таких цураєть ся весь сьвіт?
А там в кутку дївчатко бідолашне
Забило ся, принишкло край воріт.
Сердешне квіти зранку продавало
[В столицї де їх не знайти?],
Втомилось добре, задрімало,
Пішло-б: так нїкуди піти!

Повія жде, поки дївча заснуло,
А потім… хоч жіночий вид
Згубив давно вже і красу і встид,
Щось потихеньку в руку пхнула,
З останнього небозї подала,
Сама як слїд не з'їла може,
І дальш дорогою пішла…
Невже гріхів ти не простиш їй, Боже?

 

сторінка →


24 травня

День слов'янської писемності і культури
  • 1742 — помер Пилип Орлик, гетьман України у вигнанні в 1710–1742
  • 1912 — народився Михайло Стельмах, український письменник, драматург, фольклорист
  • 1952 — помер Зенон Кузеля, український мовознавець, бібліограф, історик, журналіст, етнограф

Доля. (Львів, 1897)

Maria Konopnicka001.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf

Сьвітять зорі, сьвітять
З високого неба…
Та не думай, хлопче,
Що сьвітять для тебе!

Отся, з тисяч ясна,
Що всходить від бору,
Мов краєчок сонця,
Се — панова з двору.

Та друга, понижче,
Як злото хороша,
Що над ставом блима, —
Нашого пробоща.

Третя збоку іскри
Розсипа огнисті,
Мов куделю срібну,
То се — орґанистї.


Виблискують зорі,
Із полумя наче…
Лиш нема твоєї,
Хлопе-небораче!

сторінка →


25 травня

  • 1917 — помер Максим Богданович, білоруський поет, перекладач і літературознавець
  • 1926 — убитий Симон Петлюра, український державний, військовий та політичний діяч, публіцист

Вікіджерела:Поезія сьогодні/25 травня сторінка →


26 травня

  • 1693 — померла Мадам де Лафаєтт, французька письменниця
  • 1887 — народилась Ольга Косач-Кривинюк, українська письменниця, літературознавиця, перекладачка
  • 2004 — помер Микола Вінграновський, український письменник і кінематографіст

Вікіджерела:Поезія сьогодні/26 травня сторінка →


27 травня

З чужого поля. (Київ, 1985)

Thomas Moore from NPG.jpg
Павло Грабовський. З чужого поля (1895).djvu

Не забудьмо того поля,
Де почили бояки…
З ними вклалась спати воля,
Одцвіли надій квітки.


О, вернися, наша славо!
Сміло, браття, згине враг;
За свободу та за право
Нум до бою, нум під стяг!

О, порвіться ті кайдани,
Що дихнуть не даєте;
Вдруге, знайте, злі тирани,
Їх уже не скуєте!

Най судились ми на жертву…
Будь заклятий без кінця,
Хто зневажить долю мертву
Благородного борця!

Що величніш: за країну
Люті муки, смерть, тюрма;
А чи промінь на хвилину
За прихильність до ярма?

сторінка →


28 травня

  • 1779 — народився Томас Мур, ірландський поет
  • 1877 — народився Максиміліан Волошин, поет українського походження
  • 1916 — помер Іван Франко, український письменник і громадський діяч

Мойсей. (Львів, 1905)

Іван Якович Франко.jpg
Франко І. Мойсей. Львів, 1905.pdf


Народе мій, замучений, розбитий,
Мов паралїтик той на роздорожу,
Людським призирством, нїби струпом вкритий!
 
Твоїм будущим душу я трівожу,
Від сорому, який нащадків пізних
Палитиме, заснути я не можу.
 
Не вже тобі на таблицях залїзних
Записано в сусїдів бути гноєм,
Тяглом у поїздах їх бистроїздних?
 
Не вже по вік удїлом буде твоїм
Укрита злість, облудлива покірність
Усякому, хто зрадою й розбоєм
 
Тебе скував і заприсяг на вірність?
Не вже тобі лиш не судилось дїло,
Щоб виявило твоїх сил безмірність?

сторінка →


29 травня

  • 1874 — народився Гілберт Кіт Честертон, англійський письменник
  • 1875 — помер Мотеюс Валанчус, литовський письменник, церковний діяч
  • 1878 — народився Петро Карманський, український поет, перекладач
  • 1892 — народився Іван Лизанівський, український літературознавець, редактор першого багатотомного зібрання творів Івана Франка
  • 2006 — помер Омелян Пріцак, український історик
Чарнецький Степан Миколайович.jpg
Привезено зїлля з трох гір на весїлля.pdf

Прийди сповита в чар гаснучих рут,
Як день конати буде;
Прийди з устами наче маків жмут,
Відслони білі груди…
Вколиши душу звуком срібних струн,
В вечірний чар привдїй ся,
Розжари грудь кровавим блиском лун
Тай… з мрією розвій ся!

сторінка →


30 травня

  • 1593 — помер Крістофер Марлоу, англійський поет, драматург
  • 1778 — помер Вольтер, французький письменник, філософ, просвітитель
  • 1816 — народився Роберт Прутц, німецький поет, драматург
  • 1862 — народився Костянтин Фофанов, російський поет
  • 1876 — російський імператор Олександр II підписав Емський указ, спрямований на витіснення української мови з культурної сфери
  • 1911 — помер Костянтин Фофанов, російський поет
  • 1923 — у Празі засновано Українське історико-філологічне товариство на чолі з Дмитром Антоновичем
  • 1935 — померла Ольга Рошкевич, українська перекладачка, збирачка фольклору
  • 1960 — помер Борис Пастернак, російський поет, прозаїк, перекладач, лавреат Нобелівської премії 1958 року

Доля. (Львів, 1897)

Fofanov.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf
Сон черницї.

Не палю я лампадки північної,
Не читаю канону вечірнього…

Де подїтись від думоньки грішної,
Захиститись від чару надмірного?

Він приснив ся у снї нерозгаданім
Осяйнїйш великодної сьвіченьки;
З його шат мов би віяло ладаном,
Бігли промінї з ясного личенька.

Наче маріння тихе, небачене,
Він прилинув з гадками напасними,
Стурбував серце, Богу призначене,
Доторкнувсь либонь кучерів пасмами.

Він шептав, в очах туга сьвітила ся:
„Годї вік свій губить між могилами;
Чи вона-ж кароокій судила ся?
Покохай, бий ся з вражими силами!

Глянь на тих, що неправдою зжурені
Все шукають братерства, болїючи;
Працюй з ними, кинь стїни нахмурені,
Чорну одїж скидай, не жалїючи!“

Тай замовк; легше мрії принадної
До простору пурхнув неимовірного…
Не палю я лампадки кімнатної,
Не читаю канону вечірнього.

 

сторінка →


31 травня

  • 1817 — народився Георг Гервег, німецький поет
  • 1819 — народився Волт Вітмен, американський поет, публіцист
  • 1892 — народився Костянтин Паустовський, російський письменник
  • 1919 — народився Леонід Махновець, український літературознавець, перекладач, лавреат Шевченківської премії

Доля. (Львів, 1897)

Herwegh, Georg.jpg
Доля. Пересьпіви Павла Граба (1897).pdf
Старі і молоді.

— Ви молоді ще мудрувати;
 Ось поживіть, як ми!
А то схотїли старшувати, —
 Чи вже пак не уми!

Ви молоді; міцний ваш голос;
 А дїло з вас яке?
Нехай посивіє перш волос,
 Навчить життє важке!

Нехай з огню лиш стане попіл;
 Повірте сим словам:
Думки, незборкані як сокіл,
 Пошкодять всюди вам!

— Еге! Над вами лїг туманом
 Густим минулий час;

То раді-б ви цупким кайданом,
 Скувать до гурту й нас.

Але… Що дїяти з грядущим?
 Бо ми його творцї;
Зо стягом волї невмирущим
 Всї вийдемо в руцї!

сторінка →


січень лютий березень квітень травень червень
липень серпень вересень жовтень листопад грудень