Користувач:Arxivist/Адаптований правопис

Адаптований правопис

Ця сторінка містить практичні рекомендації до застосування адаптованого правопису української у Вікіджерелах.

Концепція

Історичні обставини української мови спонукали до створення та писання різними правописами, з різними вживаними буквами, у тому числі й сторонніми абетками. Читати ці тексти непідготовленому читачеві є складно. Відповідно, є потреба «уніфікації» даних правописів під додатковий адаптований правопис (далі Текст), де всі особливості різних правописів позбавляться «незвичності» у додатковому Тексті. Де самі оригінали правописів тих років, мають бути вичитані та збережені першочергово. А сама адаптація є допоміжним додатковим та необов'язковим. Вперше дана концепція озвучена на Вікіконференції України 2016 року в Києві.

Рекомендації

Текст оригіналу зберігається без змін, замінюється:

• Невживані в абетці української мови букви;
• Трансформовані букви які мали на час написання свого правопису одне значення, а зараз мають зовсім інше;
• Заміна транслітерації з інших мов написання.

Правописи

Язичіє

Тексти ярижкою легко ідентифікувати завдяки використанню літери ы для позначення українського звуку и, що уникають робити більшість українських правописів, проте варто пам'ятати, що в деяких західноукраїнських говірках розрізняються окремі звуки і, и, ы тому ы можна зустріти, наприклад, у текстах максимовичівки.

Гражданка

З часів впровадження в 1708 році Гражданського шрифту і заборони в Російській імперії використання традиційної церковнослов'янської кирилиці для світських творів в Наддніпрянщині для друку українських книжок використовувалась неадаптована російська абетка. Зокрема неадаптованою гражданкою друкувались перше видання „Енеїди“ Івана Котляревськогов 1798 році, перші видання Тараса Шевченка 1840-х.

Желехівка

Найбільш помітною особливістю желехівки було послідовне вживання ї не тільки для позначення йотованого і, але й звука і по м'яких зубних приголосних, що було пов'язано з розрізненням у західно-українських говірках твердих і м'яких зубних перед звуком і: снїг, тїло, сїно, дїло.

Максимовичівка

Максимовичівку та похідні правописи легко розпізнати, оскільки вони використовують т. зв. циркумфлекси для позначення літер, що змінили свою вимову в порівнянні з церковнослов'янською: кра̂й (крій), ко̂т (кіт), тои̂ (тої) тощо.

Драгоманівка

Особливість драгоманівки відмова від літер я, є, ї, ю на користь сполук літер jа, jе, jі, jу.

Кулішівка

Найбільш помітними особливістю кулішівки були використання ё (ёму, слёзою), відмова від йотації і (Вкраіна, моіх, тихоі), фонетичний правопис дієслів (вертаютьця, вітаєсся).

Грінченківка

На відміну від желехівки не використовувала ї по м'яких зубних приголосних (снїг, тїло), на відміну від кулішівки відмовилась від використання асимільованих форм дієслів (даєсся, даєцця) на користь етимологичного написання (даєшся, дається).

Київський правопис 1873 року

Вибуховий ґ передавало буквосполучення кг.

Використання

Назви мають застосовані наступним чином:

Назва загаловку	Має бути (Адаптований правопис)
Що від тїла...	Що від тіла...
Лікар	Лікар (АП)