Автор:Тарас Шевченко

Матеріал з Вікіджерел
(Перенаправлено з Тарас Григорович Шевченко)
Перейти до: навігація, пошук
Тарас Григорович Шевченко
1814—1861

Український поет, письменник, художник, громадський та політичний діяч, фольклорист, етнограф

Тарас Григорович Шевченко


Книги[ред.]

Драматичні твори[ред.]

Повісті[ред.]

Поетичні твори[ред.]

Вірші[ред.]

1837
1838
1839
1840
1841
1843
1844
1845
1847
1859

Поеми[ред.]

1838
1841
1842
1843
1845
1847

Незнайдені твори[ред.]

Поезія[ред.]

Ранні етюди[ред.]

Найперший відомий нам вірш Шевченка-"Причинна", який він написав іще в період свого кріпацтва (1837). Але з його Автобіографії і зі спогадів сучасників ми дізнаємося, що у цей час могли бути написані і інші твори. У Автобіографії поет зазначає: "...в этом саду...он начал впервые делать этюды в стихотворном виде."

Переклади віршів А.Міцкевича[ред.]

Очевидцем праці Шевченка над перекладами з А. Міцкевича у 1845 — 1846 рр. був О. С. Афанасьєв-Чужбинський. Праця не була доведена до кінця, і свої переклади Т. Г. Шевченко знищив. «Т. Г. (Т. Г. Шевченко. — Ред.), — писав у спогадах О. С. Афанасьєв-Чужбинський, — из иностранных языков знал лишь польский и перечитал на нем много сочинений. Как нарочно, в то время я сам прилежно занимался польской литературой, и у меня собралось довольно книг и журналов. В ненастную погоду Шевченко не встает бывало с постели, лежит и читает... К Мицкевичу чувствовал какое-то особенное влечение. Зная Байрона лишь по нескольким русским переводам, Т. Г. художническим чутьем угадывал великость мирового поэта; но, читая великолепные переводы Мицкевича из Байрона, он приходил всегда в восторг, в особенности от „Доброй ночи“ из„Чайльд-Гарольда“. Действительно, пьеска эта не уступает подлиннику и вылилась у поэта гармоническими и симпатичными стихами. Т. Г. долгое время любил повторять строфу:


Sam jeden błądząc po świecie szerokim

Pędzę życje tułacze,

Czegoż mam płakać, za kim i po kim,

Kiedy nikt po mnie nie płacze?


Несколько раз принимался он переводить лирические пьесы Мицкевича, но никогда не оканчивал и разрывал на мелкие куски, чтобы в памяти не осталось. Иные стихи выходили чрезвычайно удачно, но чуть како й-нибудь казался тяжелым или неверным, Шевченко бросал и уничтожал все предыдущие строфы.

— Мабуть, сама доля не хоче, — говаривал он, — щоб я перекладав лядські пісні» (Чужбинский А. Воспоминания о Т. Г. Шевченке // Русское слово. — 1861. — № 5. — С. 12).

Які саме ліричні твори А. Міцкевича перекладав Шевченко і з яких видань, не відомо.

Метель[ред.]

Вірш-імпровізація, згадуваний у спогадах О. С. Афанасьєва-Чужбинського про Шевченка, де йдеться про його зустріч з поетом узимку 1845 — 1846 рр. і їхню спільну поїздку разом із В. О. Закревським та його сестрами з Березової Рудки до родичів у сусіднє село під час віхоли. «Отчаяние начало овладевать нашими спутницами, — писав О. С. Афанасьєв-Чужбинський, — и много надо было усилий Шевченку успокоить их. Он начал импровизировать „Метель“ и сложил нєсколько строф, которые однако же разнеслись вслед за порывами бури, потому что впоследствии ни он, ни мы не могли их вспомнить. Кажется, что у меня уцелели некоторые отдельные стихи, но не привожу их из боязни, чтобы не вмешалась какая-нибудь строчка собственного сочинения. Знаю только, один куплет выражал мысль, что козакам и умирать было бы хорошо в обществе таких милых спутниц»

Переклади віршів Едварда Вітольда Желіговського[ред.]

Відомості про перекладання Шевченком на засланні віршів Е.-В. Желіговського (псевдонім — Антоній Сова) подав Бр. Залеський у некролозі Желіговського: «Під час свого перебування в понадуральських краях він був справжньою окрасою товариства засланців, не один з яких почерпнув від нього моральну силу й істотну підтримку. Тарас Шевченко, що /762/ був тоді солдатом Оренбурзького корпусу, дуже високо цінував Желіговського, перекладав деякі його пісні й пройнявся до нього щирою приязню, яку зберіг до кінця свого життя» (Rocznik Towarzystwa historyczno-literackiego w Paryżu: Rok 1866. — Paryż, 1867. — С. 370. Переклад з польської. — Ред.).

Які саме твори Жєліговського переклав Шевченко та яка доля цих перекладів — не відомо. У 1854 р. Бр. Залеський надіслав Шевченкові в Новопетровське укріплення зроблені ним копії кількох віршів і перекладів Жєліговського (див.: Павлюк М. З літературних взаємин оренбурзьких засланців. — Збірник праць дев’ятнадцятої шевченківської конференції. — К., 1972. — С. 108 — 126). У листі від 6 червня 1854 р. Шевченко дякував Бр. Залеському за надіслані ним «прекрасные песни Совы: мне особенно понравилось из них «Два слова» и «Экспромт».

Щоденник[ред.]

Листування[ред.]

Докладніше: Листи

Документи, пов'язані з Шевченком[ред.]

Бібліографія[ред.]

Тарас Шевченко. Твори / Ред. Б. Лепкий. Київ-Ляйпціґ 1918:

  • Том I: Про життя й твори Тараса Шевченка. «Кобзарь» (до першого арешту) Internet Archive
  • Том II: «Кобзарь» (В «Петропавловській кріпості» — на засланню і пізнійше). Варіянти й доповнення до «Кобзаря» Internet Archive
  • Том III: Назарь Стодоля — Артист — Дневник — Княгиня — Автобіоґрафічна замітка — Лист до редактора — «Нар. чтенія» — Пояснення Internet Archive

Кобзар. Повний, ілюстрований збірник віршованих творів поета з життєписом та передмовою Богдана Лепкого. Berlin: Українське слово, 1922.Djvu icon.png

Т. Г. Шевченко. Кобзарь. З додатком споминок про Шевченка писателів Тургенева і Полонского. У Празі. 1876 Icons-mini-file acrobat.gif

Див. також[ред.]

Посилання[ред.]