Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 416 935 сторінок.

Календар

3 листопада

1801 — народився Карл Бедекер, німецький видавець, автор перших путівників
1860 — народився Петро Якубович, російський письменник, поет
1870 — народилася Ада Негрі, італійська поетеса, письменниця
1875 — помер Александр Кароль Гроза, польський поет, художник, представник «української школи» в польській літературі
1882 — народився Якуб Колас, білоруський письменник
1885 — помер Микола Устиянович, український письменник, громадський діяч
1894 — народився Яків Гальчевський-Войнаровський, український військовий діяч, письменник
1898 — народився Дмитро Фальківський, український поет та письменник
1921 — помер Андрій Немоєвський, польський письменник, поет, публіцист, релігієзнавець, громадський діяч
1937 — в урочищі Сандармох розстріляно понад 100 представників української інтелігенції, серед них:
- Василь Атаманюк, поет, перекладач, літературознавець
- Марко Вороний, поет, перекладач
- Петро Дятлів, політичний діяч, перекладач, редактор, публіцист
- Григорій Епік, письменник, перекладач, публіцист
- Микола Зеров, поет, літературознавець
- Мирослав Ірчан, поет, прозаїк, публіцист, драматург, перекладач, літературознавець
- Антін Крушельницький, письменник, видавець-редактор
- Микола Куліш, драматург
- Лесь Курбас, режисер, актор, драматург, публіцист, перекладач
- Михайло Лозинський, правознавець, публіцист, перекладач
- Григорій Піддубний, письменник, партійний діяч
- Валер'ян Підмогильний, письменник, перекладач
- Андрій Панів, поет, журналіст, перекладач
- Валер'ян Поліщук, поет, письменник, літературний критик
- Клим Поліщук, письменник, публіцист
- Степан Рудницький, географ, картограф та етнограф
- Олекса Слісаренко, поет, прозаїк
- Павло Филипович, поет, літературознавець, перекладач
- Матвій Яворський, історик
- Михайло Яловий, поет, прозаїк, драматург

Вибрана проза

Мина Мазайло. (Харків, 1929) Микола Куліш
… БАРОНОВА-КОЗИНО — Вибачте, тобто — мерсі… Скажіть, будь ласка, чи вдома Мазеніни? ДЯДЬКО ТАРАС — Гм… Зайломази, ви хотіли спитати. У Баронової-Козино закалатало серце. Пальцями до вух: — Вибачте, ви ще, мабуть, не читали — в сьогоднішній газеті є публікація… ДЯДЬКО ТАРАС — А в завтрашній буде моє спростовання: тільки Зайломази! Чуєте? Зайломази! Як це так: раз, два, три — і вже Мазеніни, га! Та ви знаєте, як це за старого режиму робилося, га! Знаєте, що тоді потрібно було, щоб змінити прізвище — цілі роки і найвищий царський дозвіл, га! Знаєте, наприклад, як міняв у нас (і це, між іншим, історичний факт) своє прізвище секретар одної земської повітової управи, Каленик Митрофанович Гімненко. (Баронова-Козино, ойнувши, сіла). Це ж не то, що, припустімо, Непий-Пиво, або Тягни-Рядно якесь, а справді трагічне прізвище. Знаєте, що за великі гроші виправив він його на Говненка (Баронова-Козино тихо знепритомніла), а далі, ну не як не можна. Та знаєте, що тільки по трьох роках клопотання, тільки сам цар Олександер третій соїзволив змінити Говненка на Вороненка, га!

читати далі…

Вибрана поезія

Петро Якубович

Доля. (Львів, 1897)

Зоряне небо, нїме, зачароване…
Зірка коралом спада:
То — комусь царство небесне дароване, —
Душу Господь дожида.

Довго небозї ніч темна без досьвіту
Горем-тюрмою була;
Вихор розвіював мрієньки по сьвіту
В морі неправди та зла.

Зглянув ся Бог: посила з колїсницею
Ангела — взяти її…
Ярко засяяв коралом-зірницею
Слїд колїсницї тиї.