Історія Слободської України

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Історія Слободської України (1918
Дмитро Багалій
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI
Видання: Харків: «Союз», 1918.

під. ред. проф. Д. І. БАГАЛІЯ
▭ ▭ ▭


ІСТОРІЯ
СЛОБОДСЬКОЇ
УКРАЇНИ
Проф. Д. І. БАГАЛІЯ
з 71 малюнками і 2 картами.



ВИДАВНИЦТВО „СОЮЗ“
ХАРЬКІВСЬКОГО КРЕДИТОВОГО СОЮЗУ КООПЕРАТИВІВ.
1918
ОГЛАВ.
 


Передмова — 3–4 стр.

1-й розділ. Географичний нарис слободської України і початок її заселення — 5–21 стр. Дике поле — слободська Україна — (стр. 5); її поверх і взгірья — (стр. 6–8 ); річки і їх вплив на заселення — (8–9); степ і ліс і їх вплив на заселення — (9–10); природні багацьтва слободської України — (10–12); татарськи броди та перелази — (12); шляхи — (12–13); новоросійский степ — (14); московське заселення України — (14–20); українськи переселеньці з Польщи в XVI І першій половині XVII ст. — (20–21).

2-й розділ. Заселення Слободської України з другої половини XVII до кінця XVIII ст. — 22–51 стр. Переселення народу в слободську Україну з Задніпрянщини і його причини (22–26 стр.); заснування й заселення міст і слобід — Одрогожська, Сум, Харьківа, Охтирки, Ізюма і округи їх полків — (26–36); внутрішнє розселення слобожан — (36–37); участь манастирів в заселенню країни — (37–39); чужоземні переселенці — (89–40); вплив заселення на устрій Слободської України — (40–41); жалованні грамоти Слободським полкам — (41–44); участь Московської держави в українському заселенню — (44–45); поширення теріторії Слобожанщини — (45–47); ріжні оселі — (47–49); зріст її населення — (49–60); вихід народу з Слобожанщини за її межи — (51).

3-й розділ. Боротьба з татарами — 52–74 стр. Оборона проти татар — (52–53 стр.); татарські напади 1680 і 1691 р. — (53–54); иньші татарські напади — (55–56); україньці у неволі і як три брати утікали з Озова — (56–66); кріпости у великих городах, містечках та селах — (66–68); линії кріпостей — (69–72); вісти про татарськи напади, вартові та станишники, неспокійне життя од татарских нападів і війскових чвар — (72–74).

4-й розділ. Автономія — 75–109 стр. Склад Слободських полків і їх перші полковники — (75–82 стр.); склад козацької автономії — (83–86); полковники Слободських полків — (85–88); діяльність полковників і їх вибори — (88–96); Московські воєводи на Слобожанщині —(98–102); залежність слободської України від Білгородських воєвод, розрядного і посольского приказів — (102–103); скасування автономії при цариці Анні та Катерині II — (103–109).

5-й розділ. Соціальний устрій і суспільні стани — 110–137. Подібність і ріжниця у суспільних станах Гетьманщини і Слобожанщини — (110–111 стр.); тодішні стани — міщане, козаки-компанейці і підпомошники, державські піддані — (111–119); число ріжніх станів по перепису 1732 р. і у 1767 років — (119–124); козачи і міщанські одбутки — (124–132); одбутки підданих — (132–184); соціальні реформи за часи цариці Анни — (134–135); соціальна реформа цариці Єкатерини II — (135–137).

6-й розділ. Вибори до Єкатерининської Комисії для укладання нового „уложенія“ і накази Слобожанських представників — 137–158 стр. Вибори до Комісії — (137–141 стр.); накази дворянських представників — (141–151); накази городянських представників — (151–154); накази війскових обивателів — (154–156); сажання усіх станів взагалі — (156–158).

7-й розділ. Промисли, ремесла та торговля — 158–179 стр. Економичний побут переселенців — (158–159 стр.); землеробство — (159–162); садівництво — (162–163); скотарство — (163–164); бджільництво — (164–165); викурювання горілки — (164–165); млинарство — (165); дегтярство — (165–166); здобуваннє селітри — (166); ремесла — (166–168); торговля — (168–170); слободськоукраїнскі ярмарки — (170–171); великі ярмарки — (171–173); середні ярмарки — (173); малі ярмарки — (173–174); ярмарковий товарообмін — (174–179).

8-й розділ. Земельна власність — 179–205 стр. Займанщина земель, яко основа земельної власности — (179–181 стр.); окружні козачи полкові та сотенні землі — (181–184); права на дрібну земельну власність казаків-хозяїнів — (184–191); распорядження про старозаїмочні землі російского уряду — (191–196); початок панського дворянского землеволодіння — (197–202); манастирське землеволодіння — (202–206).

9-й розділ. Слобожанський побут — 205–225 стр. Українский побут козацької старшини — (205–207 стр.); обставини життя слободських полковників — (207215); обставини життя козацтва, селянства та міщанства — (215–220); звичаї та риси характеру Слобожан — (220–225).

10-й розділ. Духовенство, церкви та манастирі — 225–244 стр. Релігійний настрій — (225–230 стр.); церковна ієрархія — (230–238); церковна парахвія — (233–241); церковні брацтва — (241–242); шпиталі —(242–244); з життя духовенства — (241).

11-й розділ. Осьвіта — 245–264 стр. Любов до осьвіти у слобожан і народові школи при церквах — (245 стр.); мандровані учителі — (245–249); шкільна наука — (249–251); число шкіл у слободській Україні у 1732 p. — (251–252); Харьківський Коллегіум, яко центр осьвіти на Слобідський Україні — (262–267); пам’ятники словесности — (257–264).

12-й розділ. Український философ Григорій Савич Сковорода 264–274 стр. Життя Г. С. Сковороди — (264–268 стр.); философія Г. С. Сковороди — (268–273); значіння Г. С. Сковороди — (273–274).

13-й розділ. Харьків, яко українське місто — 275–300 стр. Національний і соціальний склад Харьківського населення у XVII—XVIII в. — стр. 275–287; Укранське відродженнє у Харькові у XIX в. — стр. 287–300.

Библіографичні указівки — стр. 301–304.

Пояснення до малюнків — стр. 305–306.

Карти слободської України.



Видавництво „СОЮЗ“ Харківського Кредитового Союзу Кооперативів.

Харьків, друкарня „ПРОСВѢЩЕНІЕ“ Рибна ч. 32