Сторінка:Вячеслав Липинський. Листи до братів-хліборобів 1919—1926 (1926).djvu/51

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Цю сторінку схвалено



Листи 13, 14, 15: Кілька ілюстрацій, як ставилась українська демократична інтеліґенція до українських хліборобів тоді, коли вона »будувала державу« і »відроджувала націю« (ст. 25, 27, 30).

Лист 16: Світова боротьба між законом землі і законом капіталу (ст. 32).

Лист 17: Всяка інтеліґентська демократія — це послушне знаряддя в руках інтернаціонального капіталу (ст. 34).

Лист 18: Українська інтеліґентська демократія потрафила тільки знищити небезпечну для інтернаціональних капіталістів українську хліборобську аристократію і нічого крім нової руїни Україні не дала (ст. 35).

Лист 19: Бо демократичні республіки можуть повстати тільки серед таких націй, яких державно-орґанізацийний національний апарат був сотворений перед тим аристократичними Монархіями (ст. 38).

Лист 20: Бо інтеліґентська демократія це орґанізм без спинного хребта, а спинного хребта: — армії і державно-орґанізацийного апарату — який би могли обліпити інтеліґентські демократичні слизняки, у Нації Української не було (ст. 39).

III.

Лист 21: Тільки український хліборобський клас, обєднаний владою українського Гетьмана-Монарха, може збудувати Українську Державу (ст. 41).

Листи 22, 23, 24: Тільки Українська Трудова Монархія дасть Нації Українській політичне, національне і культурне обєднаня (ст. 43, 46, 47).

Лист 25: Бо демократичне республиканство, як тепер так і в минувшині, змогло тільки Україну зруйнувати (ст. 48).

Лист 26: Згадка про першу українську еміґрацію 1710 року (ст. 50).

IV.

Лист 27: Класова боротьба, як джерело вічного відновлюваня аристократії (стор. 50).

Листи 28, 29: Чотире теоретичні питання до українських большовиків, адресовані до тих між ними, хто творить нову творчу українську пролєтарську аристократію, а не до тих, хто відроджує нашу стару демократичну руїнницьку Брюховеччину та збирається відограти на Україні деструктивну ролю найспритніщих аґентів інтернаціонального фінансового капіталу (ст. 53, 54).

Лист 30: Postscriptum (ст. 61).