Прутикува́ти, ку́ю, єш, гл. Шить пру́тик. Кіев. у.
Прути́на, ни, ж. Хворостина, розга. Ой пішов дід на подвір'я та взяв за прутину. Чуб. V. 1131. Ум. Прути́нка.
Пру́ті, гл. Дѣтск. Гулять. О. 1861. VIII. 8.
Прутну́ти, ну́, не́ш, гл. Быстро побѣжать. Він так прутнув, що тільки курява зосталась. Конотоп. у.
Прутня́стий, а, е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб. Мир. ХРВ. 213.
Пруто́к, тка́, м. Ножка листа, плода. Вх. Уг. 264.
Пруто́чок, чка, м. Ум. отъ прут.
Пру́ття, тя, с. Соб. отъ прут. Роспустили верба листя, а береза пруття. Грин. III. 181. Пішло щастя в ліс по пруття. Посл. Ум. Пру́ттячко.
Пру́тчик, ка, м. Ум. отъ прут.
Пруча́тися, ча́юся, єшся, гл. Артачиться, упираться, сопротивляться. Ой ну, люлі, не пручайся, коли тобі таке щастя. Чуб. V. 446. Лавися перше мов пручалась, а послі мов угамувалась. Котл. Ен. IV. 38.
Пручну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Рвануться, броситься. Як пручнувся з усії сили, то так од його усі й посипались. Полт. Пручнувся тікать, він за мною. Кобел. у. (Залюбовск).
Пршьо! меж. Призывъ для лошадей. Шух. I. 211.
Пря, прі, ж. Споръ. Бо ти став на прю за мене, вивів моє право. К. Псал. 17. Хто з ним на суд, на прю словесну стане. К. Іов. 19.
Прягти́, жу́, же́ш, гл. 1) Жарить; топить (молоко). Прягли сало. Вщипне тіста, та на сковороду ув олію, аж шкварчить! та зараз і пряжеть. Кв. I. 16. Стала на сковороді прягти молоко. ХС. VII. 453. 2) Разглядывать, присматриваться. Неначе б то прийшла до їх масла купувати, а тут на дівку пряжу. Черк. у. 3) Запрягать. Пряжіт коні воронії, везіт мамку в єї краї. АД. I. 289.
Пряда, ди, ж. Раст. Setaria veridis. ЗЮЗО. I. 136.
Пряда́ч, ча́, м. Прядильщикъ (на фабрикѣ). Канев. у.
Пря́диво. См. Прядіво.
Прядіви́на, ни, ж. Одно волокно пеньки. Усе прядіво гряд повибивав, — нема й прядівини. Константиногр. у.
Пря́діво и пря́диво, ва, с. Пенька, приготовленныя для пряденія волокна пеньки. Вас. 200. Тепер мені погодило, що прядиво не вродило. Нп. Та на́ тобі круг прядіва: щоб ти його пом'яла. Рудч. Ск. II. 44. І прядива на вірьовки не настачишся. Стор. МПр. 81. Ум. Прядивце́. Прядивце чесала. МУЕ. III. 51.
Прядів'я́ний, а, е. Пеньковый. Прядів'яне полотно. НВолын. у.
Пряді́нниця, ці, ж. = Пряха. Шух. I. 148, 149.
Пряді́ння, ня, с. Пряденіе. Сим. 236. ЕЗ. V. 194.
Пря́дка, ки, ж. 1) Прялка. Г. Барв. 251. Части ея: на ніжка́х лежитъ сті́льчик, подъ нимъ підні́жок (педаль), отъ него къ верете́ну (валъ колеса) идетъ цига́нка. Ко́лесо со спи́цями стоитъ между двумя сто́впчиками, стоящими на помянутомъ сті́льчикові. Передній сто́впчик болѣе короткій, сверху на немъ лежитъ сволочо́к, одинъ конецъ котораго выступаетъ за передній сто́впчик, и на этомъ концѣ стоитъ третій маленькій сто́впчик; въ немъ сбоку придѣланъ шкурато́к съ отверстіемъ; второе, верхнее верете́но однимъ концемъ держится въ этомъ отверстіи, а другимъ — въ верхнемъ концѣ задняго сто́впчика, имѣющаго вверху га́йку, при помощи которой второе верете́но можетъ быть опускаемо и приподнимаемо. На верхнемъ верете́ні находятся: а) ви́лка съ девятью или десятью крючка́ми, б) ска́лка, в) колісце́; на колісці́ і на ска́лці — шнур, охватывающій и колесо. Константиногр. у. Б. Гринченко. 2) = Пря́ха. Вх. Лем. 458. Скажуть люде: твоя прядка, буду тобі кужіль прясти. Мет. 368. 3) мн. Прєдки = Попрядки. Вх. Лем. 458. Ум. Пря́дочка. Г. Барв. 540.
Пря́дло, ла, с. Пряденіе. На прядлі не заробили. НВолын. у.
Пря́дочка, ки, ж. Ум. отъ прядка.
Пряду́н, на́, м. Прядильщикъ. Лохв. у.
Пряду́нка, ки, ж. = Пряха. Лохв. у.
Пряду́ха, хи, ж. = Пряха. Всі прядухи кужіль пряли. Грин. III. 325.
Пря́жа, жі, ж. Пряжа. Нитки пряденыя, но не сученыя. Да веліла мені мати тонку пряжу прясти: „Да пряди, пряди, доню, тонку пряжу з льону“. Чуб. V. 175.
Пря́жанка, ки, ж. Варенецъ. Рк. Левиц. См. Ряжанка.
Пряже́ний, а, е. Жареный. Пряжена ковбаса. Котл. МЧ. 440. Пряже́не молоко́. Топленое молоко.
