Головна сторінка

Ласкаво просимо до Вікіджерел,

вільної бібліотеки, яку можуть наповнювати всі охочі.

Зараз у Вікіджерелах 11 484 тексти українською.

ВИБРАНА РОБОТА

В'ячеслав Липинський. «Листи до братів-хліборобів» (1926)
Книга ця призначена для тих сучасних і будучих, якого-б вони не були обряду, мови і племени — мешканців Української Землі, що хотітимуть окремої і суверенної, рицарською дисципліною і вірностю провідників здобутої, на співпраці класів — во імя Реліґії, Землі-Батьківщини і Авторитету — побудованої, Української Держави і що в установленю власними місцевими силами, дисциплінуючої провідну верству, Монархічної Влади в формах дідичного а не виборного Гетьманства бачитимуть єдиний вихід з українського колоніяльного гниття. Для позбавлених територіяльно-політичної свідомости і почуття соціяльної єрархії, розбиваючих Землю: племінно-націоналістичних, віроісповідних і демагогічних сект, що живуть з цькування народу на панів або гризні місцевих вір і »націй« між собою, і що із зненависти до своїх власних земляків волітимуть завжди чужоземну владу книга ця не писана.

Вона присвячена памяти того родового хліборобського рицарства XVII віку, яке, бридячись бути колоністами на своїй Українській Землі і хотячи правити своєю Батьківщиною само, а не при помочі Варшавської метрополії, пішло на чоло козацького повстання 1648 року, намагалось дати його сліпій, анархічній і примітивній стихії Українську Державну Ідею, але не можучи республиканським методом організації опанувати український хаос і стати фундаментом Української Держави, згинуло разом з нею від бунту, нездатних без сильної влади до незалежного державного життя, українських опришків і дейнеків, оставшись вірним своїй Державній Ідеї Українській аж до смерти. І якже, в таких обставинах, не бути песимістом? Оця збірка присвячується жертвам української політики.

(Читати далі...)

ВИБРАНА ПОЕЗІЯ

Иванъ Хмара

«О ХТО МАЛЫМЪ НЕ ПОЛЮБИВЪ.»

1862

О, хто малымъ не полюбивъ
Тоту, що го родила, мати,
И батька, що за нимъ ходивъ,
И кутъ ро̂дного дому-хаты —
О, хто малымъ не полюбивъ!

Все, о̂дки въ хлопчику-дитинѣ
Взялось по̂знанье о̂тчины,
Взялась така любовь къ родинѣ?
Нечимъ то взялися вони,
Но о̂дки въ хлопчику-дитинѣ?

Все, о̂дколи узнавъ я Русь,
Огнемъ в душѣ моѣй затлѣло,
И я за дѣло-пѣснь берусь —
Малый уже берусь за дѣло,
Все, о̂дколи узнавъ я Русь.

Я пламень-серце, пламень-душу
Тобѣ, родино, доки живъ
Нести у жертву хочу — мушу,
Бо черезъ тебе получивъ
Я пламень въ серце, пламень въ душу!