Руіна/Гетьманованє Бруховецкого

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Руина. I. Гетьманованє Бруховецкого (1892
Микола Костомаров, під ред. Олександр Барвінський, переклад — Олександр Кониський
 Завантажити у Завантажити роботу у форматі PDFЗавантажити роботу у форматі ePubЗавантажити роботу у форматі TXTЗавантажити роботу у форматі MOBI

ИСТОРИЧНА БІБЛІОТЕКА

по̂дъ редакцією
Олександра Барвѣньского.
Томъ XIV.


ИСТОРИЧНИ̂
МОНОГРАФІИ
Миколы Костомарова
T. VII.


РУИНА
I. ГЕТЬМАНОВАНЄ БРУХОВЕЦКОГО.



Цѣна 1 р. 40 кр.


ВЪ ТЕРНОПОЛИ
Зъ друкарнѣ Іосифа Павловского.
1892.
Головный складъ въ книгарнѣ Сайфарта и Чайковского,
Ставропигійского Института у Львовѣ и у выдавця у Львовѣ
ул. св. Миколая Ч. 13. II поверхъ.

Родимцѣ!


Выдавництво „Рускои Историчнои Бібліотеки“ поклало собѣ задачу, подати Вп. Родимцямъ енцикльопедію историчну, нашои бувальщины во̂дъ найдавнѣйшихъ часо̂въ ажь до теперѣшныхъ, зложену съ творо̂въ найлучшихъ историко̂въ. Зъ XIV-мъ томомъ матимуть Вп. Родимцѣ вже 12 томо̂въ, котри̂ сягають въ другу половину XVII. ст. (небавомъ буде выповнена прогалина VII. и VIII. томомъ). Однакожь вже теперь, коли выдавництво ледве доходить половины, перши̂ томы вычерпуються такъ, що по̂знѣйши̂ передплатники ледви зможуть зложити собѣ комплєты. Такъ съ I. и II. тому лишилося ще по 130 примѣрнико̂въ и задля того заявляємо на многи̂ запытаня, що лише до 1. руск. марця 1892 р. можна буде набувати си̂ томы разомъ съ слѣдуючими 10-ма за 14 р. (брошуровани̂), а съ 1-ымъ марця 1892 р. I. и II. томъ „Руск. Ист. Бібліотеки“ можна буде до̂стати лише по цѣнѣ книгарско̂й 3 р. 50 кр. Просимо отже тыхъ Вп. Родимцѣвъ, котри̂ бажали бы набути комплєтъ „Рускои Историчнои Бібліотеки“ по цѣнѣ пренумераційно̂й о скори̂ замовленя. Передплату и всяки̂ залеглости, о котрыхъ найскорше выро̂внанє укло̂нно просимо, найлучше надсылати (можна и мѣсячными ратами по̂сля власнои декляраціи) по̂дъ адресою:

Олександеръ Барвѣньскій

професоръ семінаріи учит.

у Львовѣ, ул. св. Миколая 13, II.

РУИНА
ИСТОРИЧНА МОНОГРАФІЯ 1663—1687 р.

Переднє Слово Автора.

„Руиною" зветься въ исторіи украиньско-руского краю часъ невзгодинъ, що ворушили сей край въ друго̂й половинѣ XVII. ст. — именно съ часу роздѣлу гетьманщины на два гетьманства по обохъ бокахъ Днѣпрового побережа. Сей періодъ можна лѣчити зъ другои половины 1663 р. по липень 1687 р., за часъ гетьманованя трехъ съ черги московскою властю потвердженыхъ гетьмано̂въ: Бруховецкого, Многогрѣшного и Само̂йловича до выбору замѣсть останнёго гетьманомъ Мазепы. Назва „Руина“ — не выдумана; вона збереглась въ народныхъ переказахъ, именно у во̂дносинахъ до правобережнои Украины, котра буквально стала „руиною“; втративши свою людно̂сть на якійсь часъ, тамошній край обернувся въ справдешню пустыню. Отся монографія єсть дальшимъ оповѣданємъ нашихъ двохъ монографій: „Гетьманованє Выговского“ и „Гетьманованє Юрія Хмельницкого“.

Пишучи отсю нову монографію, мы користувались найбо̂льшь документами московскихъ архіво̂въ заграничныхъ справъ и справедливости; одна частина сихъ документо̂въ була оповѣщена въ выданыхъ археографічною комісією по̂дъ нашою редакцією „Актахъ, относящихся къ исторіи Южной и Западной Россіи". Окро̂мъ того мы користувались и иншими историчными печатаными жерелами такъ украиньско-рускими и росийскими, якъ и чужосторонными.

Списъ тыхъ жерелъ находиться на ко̂нци тому.


Змѣстъ XIV. т. Руск. Ист. Бібліотеки.

ГЕТЬМАНОВАНЄ БРУХОВЕЦКОГО.


Переднє слово автора
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 1.
ГЛАВА ПЕРША. Правобережный гетьманъ Тетера взыває Польского короля до походу на Московщину. Прихо̂дъ польского во̂йска на Украину. Рада въ Бѣло̂й Церквѣ. Ставище. Складъ боєвыхъ засобо̂въ. Перехо̂дъ черезъ Днѣпро. Універсалы Тетери. Запорозка Сѣчь. Косаговъ. Сѣрко. Битвы съ Татарами, тодѣшними спо̂льниками Польщѣ
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 3—10.
ГЛАВА ДРУГА. Рухъ польского во̂йска въ лѣвобережно̂й Украинѣ. Добутє Воронкова, Борышполя, Остра, Роменъ, Борзны, Салтыковои Дѣвицѣ, Сосницѣ. Облога Глухова. Невдали̂ приступы. Во̂дступленє до Новгорода Сѣверского. Бо̂й по̂дъ Пирого̂вкою. Непевно̂сть Украинцѣвъ. Розстрѣлянє Богуна
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 10—21.
ГЛАВА ТРЕТЯ. Поворотъ гетьмана Тетери. Кара Украинцямъ, що по̂ддалися Полякамъ. Повстанє въ правобережно̂й Украинѣ. Сѣрко. Сулимка. Маховскій и Тетера въ Бѣло̂й Церквѣ. Смерть Сулимки. Выговскій. Єго траґічна доля
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 22—30.
ГЛАВА ЧЕТВЕРТА. Універсалъ Бруховецкого до мешканцѣвъ правобережнои Украины. Похо̂дъ єго на Сокирну и Чигиринъ. Чарнецкій закликає Татаръ проти збунтованого народу на Украинѣ. Розмова Чарнецкого зъ митрополітою Осипомъ и архимандритою Гедеономъ. Чарнецкій высылає ихъ въ Польщу и проганяє Бруховецкого во̂дъ Чигирина. Наруга надъ ко̂стками Хмельницкого. Чарнецкій добуває Стебло̂въ. Невдача Косагова, высланого на Корсунъ. Чарнецкій бо̂ля Ставища. Самово̂льна утеча зъ службы царскихъ ратнико̂въ. Правобережни̂ мѣста по̂ддаються Полякамъ. Чарнецкій добуває Ставище. Завзятє повстанцѣвъ въ Уманѣ. Косаговъ и Сѣрко выѣзжають въ Московщину. Зсылки Бруховецкого съ Крымомъ
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 31—43.
ГЛАВА ПЯТА. Нарѣканя Москалѣвъ на гетьмана, а гетьмана на московскихъ воєводо̂въ. Справа повстаня народу проти Поляко̂въ поправляється. Умань. Лисянка. Нове повстанє и добутє Ставища. Кара надъ повстанцями. Утеча мешканцѣвъ съ правои стороны Днѣпра на лѣву. Смерть Чарнецкого. Розповсюдженє повстаня. Прово̂дники повстаня. Дрозденко и Хмельницка. Здобутки Москалѣвъ. Здобутє Корсуна. Прихо̂дъ Калмыко̂въ на Украину. Невдатный бо̂й Яблоновского  по̂дъ Бѣлою Церквою. Невдатна облога Бруховецкимъ Бѣлои Церкви и во̂дступленє по̂дъ Мотовило̂вку. Утеча Тетери въ Польщу. Опара, Децикъ. Перемѣна въ кієвско̂мъ воєводствѣ. Неправильности въ воєводско̂й управѣ царскими ратниками
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 43—51.
ГЛАВА ШЕСТА. Незгода въ Польщѣ мѣжь королемъ и Юріємъ Любомирскимъ. Король закликає зъ Украины во̂йско. Польске во̂йско складає конфедерацію. Польски̂ залоги уступають зъ украиньскихъ мѣстъ. Гетьманъ Опара съ Татарами. Дорошенко єго суперечникъ. Татаре выдають Опару Дорошенкови. Дорошенко во̂дсылає Опару королеви. Дорошенко съ Татарами. Дорошенко проголошує себе гетьманомъ. Боротьба Дорошенка зъ Дрозденкомъ. Дрозденко попадається въ полонъ Дорошенкови. Децикъ покидає Полѣсє и переходить на Лѣвобереже. Тревога на Украинѣ. Нови̂ переселеня народу съ Правобережа на Лѣвобереже. Неспоко̂й по̂дчасъ неприсутности гетьмана, що поѣхавъ у Москву. Суперечки Украинцѣвъ зъ Москалями
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 51—60.
ГЛАВА СЕМА. Приѣздъ Бруховецкого въ Москву. Гетьмана приймають зъ великою шанобою. Весѣлє гетьмана съ княжною Долгоруковою. Бруховецкій поступився цареви всѣма мѣстами украиньскими. Бруховецкій настановленый бояриномъ, а старшины и полковники дворянами. Даровани̂ имъ посѣлости. Грамоты надѣлени̂ мѣстамъ. Во̂дъѣздъ Бруховецкого
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 60—68.
ГЛАВА ОСЬМА. Самоволя Бруховецкого. Доносы єго въ Москву на деякихъ людей. Користолюбиво̂сть гетьмана. Народни̂ своєво̂льни̂ купы. Незгода гетьмана зъ московскими воєводами. Незгода зъ єпископомъ Методіємъ въ справѣ залежности украиньскои церкви во̂дъ Москвы. Бесѣда Методія и кієвскихъ духовныхъ зъ бояриномъ Шереметевымъ. Методій бажає настроити Шереметева проти Бруховецкому. Методій заступається за кієвскихъ мѣщанъ передъ Шереметевымъ. Дякъ Евстратъ Фроловъ. Интриги кієвского полковника Дворецкого противъ гетьмана
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 68—76.
ГЛАВА ДЕВЯТА. Рада у Дорошенка по̂дъ Лисянкою. Запорожцѣ вымагають уступленя царскихъ ратнико̂въ съ Кодака. Во̂дповѣдь Шереметева. Тревога въ лѣвобережно̂й Украинѣ во̂дъ Дорошенка. Невдоволенє Бруховецкимъ. Розмова Бруховецкого съ царскимъ дякомъ. Приѣздъ воєводо̂въ на Украину. Наглый указъ про застановленє воєнныхъ вчинко̂въ. Переговоры про миръ Росіи съ Польщею. Нащокинъ. Заходы Дорошенка. Переписчики. Бунтъ переяславскихъ козако̂въ въ Богушѣвско̂й слободѣ. Убійство полковника Єрмолаєнка. Нападъ Дорошенка и Татаръ на Лѣвобереже. Татаре по̂дъ Прилуками. Дорошенко веде Татаръ на Поляко̂въ. Поразка Маховского. Розрывъ Дорошенка съ Польщею. Думка про по̂дданьство Туреччинѣ. Роздратованє народу проти Бруховецкого
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 77—90.
ГЛАВА ДЕСЯТА. Помиренє Росіи съ Польщею. Посольство стольника Ладыженьского до Крымского хана. Запорозцѣ убивають Ладыженьского. Слѣдство и переписка въ сѣй справѣ. Непорозумѣня коза ко̂въ зъ воєводою въ Полтавѣ. Слѣдство переведене въ Полтавѣ Кикиномъ
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 90—99.
ГЛАВА ОДИНАЙЦЯТА. Дорошенко наводить Татаръ на Польщу. Невдатни̂ польски̂ посольства въ Туреччину и Крымъ. Коронный гетьманъ Собѣскій въ По̂дгайцяхъ. Битва зъ Дорошенкомъ и Татарами. Польске во̂йско въ облозѣ. Сѣрко веде Запорозцѣвъ на Крымъ. Опустошенє Крыму. Тревога мѣжь Татарами. По̂дгаєцка умова. Нещиро̂сть Дорошенка. Надѣѣ на Туреччину. Письмо Инокентія Гизеля до Дорошенка. Братъ Дорошенко̂въ Грицько. Зсылки Шереметева зъ Дорошенкомъ. Дубеньскій у Дорошенка. Письмо Дорошенка до Шереметева. Запевненя Дорошенка въ прихильности до Москвы. Митрополіта Тукальскій. Стряпчій Тяпкинъ. Переговоры Тяпкина зъ братомъ Дорошенковымъ. Письмо Дорошенка до Тяпкина. Прихильно̂сть народу на Лѣвобережѣ до Дорошенка. Тревожный стань лѣвобережнои Украины.
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 99—115.
ГЛАВА ДВАНАЙЦЯТА. Бруховецкій глядить способо̂въ, що бъ оберегтися во̂д народнои ненависти. Єго зсылки зъ Дорошенкомъ и Тукальскимъ. Рада у Бруховецкого въ Гадячѣ. Думка про по̂дданьство Турречинѣ. Рада въ Чигиринѣ у Дорошенка. По̂сланцѣ Бруховецкого на сѣй радѣ. Єпископъ Методій невдоволеный Москвою. Инокентій Гизель у Методія. Помиренє Методія зъ Бруховецкимъ. Позволенє посполитимъ вступати въ козаки. Народни̂ повстаня по мѣстахъ. Справа по̂дъ Остромъ. Бруховецкій выганяє зъ Гадяча воєводу и царскихъ ратнико̂въ. Лицемѣрство Бруховецкого зъ ними. Росправа зъ Москалями въ ро̂зныхъ мѣстахъ. Царски̂ грамоты. По̂дбурюючи̂ во̂дозвы Бруховецкого. Посольство въ Туреччину. Дорошенко переходить на Лѣвобереже. Ромодановскій въ Котельвѣ. Дорошенко и Бруховецкій въ Опошнѣ. Убійство Бруховецкого. Похороны єго тѣла въ Гадячѣ
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 115—134.
Списъ жерелъ, котрыми авторъ користувався при написаню монографіи „Руина“
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 134—136.
ВЪ ДОДАТКУ:
.        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .        .
стор. 137—148.



СПИСЪ ПОХИБОКЪ ДРУКАРСКИХЪ
въ XIV. томѣ „Рускои Историчнои Бібліотеки“.


Замѣсць Чернецкій, всюды читай Чарнецкій.

Стор. 5 ряд. 9 зъ горы зам. пе евозы читай перевозы
15 8 Трикоча Трикача
16 18 нѣ Бруховецкого Бруховецкого
22 5 охоченомонниками охочекомонниками
48 8 зъ долу Демонъ Демянъ
104 17 обусурманився обисурманився
105 12 зъ горы Стахурскому Стахорскому
121 12 зъ долу Преклоньскій Приклоньскій



Суспільне надбання

Ця робота перебуває у суспільному надбанні у всьому світі.


Цей твір перебуває у суспільному надбанні у всьому світі, тому що він опублікований до 1 січня 1923 року і автор помер щонайменше 100 років тому.