Словарь української мови (1924)/Ол–Он

by Борис Грінченко

◀ Н

Словарь української мови Борис Грінченко О

П ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

О.

 

О–Обе · Обж–Обк · Обл–Обм · Обн–Обр · Обс–Обч · Обш–Ог · Од · Ож–Ой · Ок · Ол–Он · Оп · Ор–Осі · Оск–Ося · От–Ох · Оц–Ою

оладка  •  оладок  •  олгати  •  оле!  •  оледащіти  •  оледиця  •  олейкарь  •  олейник  •  оленець  •  оленина  •  олениця  •  оленка  •  оленок  •  олень  •  оленя  •  олжа  •  олживий  •  олива  •  оливець  •  оливка  •  оливний  •  оливо  •  олив'яний  •  олив'янка  •  олій  •  олійний  •  олійник  •  олійниківна  •  олійниця  •  олійниченко  •  олійничка  •  олійня  •  олійок  •  олінь  •  оліпити  •  олія  •  оліярня  •  олтарь  •  олупити  •  олці  •  ольмик  •  ольха  •  ольшина  •  омазкати  •  омаль  •  омамити  •  оман  •  омана  •  оманець  •  оманити  •  оманний  •  оманювати  •  омаста  •  омах  •  омаць  •  омачка  •  омег  •  омеґа  •  омела  •  омельга  •  омелюх  •  омелюха  •  омерзитися  •  омертвіти  •  омет  •  омивати  •  омилити  •  омилка  •  омилок  •  омильний  •  омиляти  •  омилятися  •  оминати  •  омити  •  омірати  •  омітати  •  омлівати  •  омолок  •  оморочити  •  оморочувати  •  омоскалити  •  омоскалювати  •  омоскалюватися  •  омохтіти  •  омочити  •  омпити  •  омпно  •  омрак  •  омрачатися  •  омряк  •  омурати  •  омшаник  •  омшити  •  ом'яснутися  •  он  •  онавісніти  •  онагр  •  онада  •  онаджити  •  онакий  •  оначити  •  онде  •  ондека  •  оне  •  онемощіти  •  ониж  •  оник  •  оніміти  •  оно  •  оновити  •  оновлення  •  оновляти  •  оногди  •  оногдивай  •  онудніти  •  онук  •  онука  •  онуча  •  онучечка  •  онушник  •  онцихрист  •  онь