Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/Оск–Ося

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
О
Берлін: Українське слово, 1924
А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я
 
О.
 

оскалити  •  оскалок  •  оскальнутися  •  оскаляти  •  оскалятися  •  оскард  •  оскаржити  •  оскаржувати  •  осквернити  •  оскверняти  •  осквернятися  •  оскипище  •  оскирдок  •  оскиритися  •  оскирятися  •  оскілок  •  осковзнутися  •  оскома  •  оскомелок  •  оскомистий  •  оскомити  •  оскомитися  •  оскорб  •  оскорбити  •  оскорбляти  •  оскорбнота  •  оскоромити  •  оскоромлювати  •  оскоромлюватися  •  оскорувати  •  оскребки  •  оскромаджувати  •  оскряк  •  оскубати  •  оскубатися  •  оскубувати  •  оскубуватися  •  осла  •  ослаба  •  ослабати  •  ославити  •  ославитися  •  ославлювати  •  ославляти  •  ослиця  •  осліджувати  •  ослін  •  осліп  •  осліпити  •  осліпнути  •  осліпти  •  ослобонити  •  ослобонитися  •  ослоник  •  ослононько  •  ослуга  •  ослухатися  •  ослюк  •  осля  •  осмалити  •  осмалювати  •  осмалюватися  •  осмеркнути  •  осмеркнутися  •  осмикати  •  осмикувати  •  осмів  •  осмілити  •  осміляти  •  осмілятися  •  осміх  •  осміхатися  •  осміхнутися  •  осмішкуватися  •  осміювати  •  осмолити  •  осмолювати  •  осмутніти  •  оснач  •  осначка  •  оснівка  •  оснівний  •  оснівниця  •  оснівонька  •  основа  •  основина  •  основиця  •  основувати  •  особа  •  особе  •  особий  •  особистий  •  особистість  •  особисто  •  особітний  •  особливе  •  особливий  •  особне  •  особний  •  особно  •  особшаний  •  особше  •  осовище  •  осовіти  •  осовнь  •  осока  •  осокір  •  осокорина  •  осолода  •  осолоджувати  •  осолодіти  •  осолодуватий  •  осоння  •  осонь  •  осоромити  •  осоромитися  •  осоромляти  •  осоруга  •  осоружитися  •  осоружний  •  осот  •  осотий  •  оспалий  •  оспіх  •  осподарь  •  оставатися  •  оставити  •  оставлюк  •  оставляти  •  останній  •  останок  •  остаріти  •  остатися  •  остатній  •  остаток  •  остача  •  остеґа  •  остень  •  остербати  •  остербнути  •  остерегати  •  остерегатися  •  остивати  •  остивно  •  остигати  •  остиглувати  •  остигти  •  остилий  •  остинки  •  остистий  •  остити  •  ості  •  остобісіти  •  остовпеніти  •  остовпіти  •  остогидіти  •  остогидливий  •  остогиднути  •  остопранцюватіти  •  осторобитися  •  осторога  •  осторожність  •  осторонь  •  осточортіти  •  острах  •  острахнутися  •  острашка  •  острева  •  остривний  •  остригати  •  острий  •  остриця  •  острів  •  остріг  •  остріжка  •  остріха  •  острішковий  •  острішник  •  острішниця  •  острішок  •  островище  •  остров'їниця  •  островки  •  острововна  •  остров'яниця  •  островяниця  •  острог  •  острога  •  острогін  •  острожина  •  острожити  •  острокіл  •  острокольний  •  оструб  •  остружини  •  острушки  •  острямок  •  остуда  •  остуджувати  •  остудник  •  оступ  •  оступати  •  оступатися  •  оступачити  •  остюк  •  остюкуватий  •  остяк  •  осувати  •  осуга  •  осугуватий  •  осуд  •  осуда  •  осуджати  •  осуджатися  •  осуджувати  •  осудити  •  осудливий  •  осудовище  •  осудок  •  осужати  •  осужка  •  осунути  •  осуруга  •  осуружитися  •  осуружний  •  осух  •  осушечок  •  осушити  •  осушок  •  осушувати  •  осушуватися  •  ось  •  осьмак  •  осьмака  •  осьмерик  •  осьмина  •  осьмірка  •  осьмуха  •  осьон  •  осюди  •  осюдою  •  осягати  •  осягнення  •  осягти  •  осяйний  •  осятер  •  осяти  •  осятрина  •  осяяти