Словарь української мови (1924)/Ож–Ой

by Борис Грінченко

◀ Н

Словарь української мови Борис Грінченко О

П ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

О.

 

О–Обе · Обж–Обк · Обл–Обм · Обн–Обр · Обс–Обч · Обш–Ог · Од · Ож–Ой · Ок · Ол–Он · Оп · Ор–Осі · Оск–Ося · От–Ох · Оц–Ою

ож  •  оже  •  ожеледа  •  ожеледець  •  ожеледиця  •  ожеледь  •  ожелест  •  ожелець  •  ожелизь  •  оженений  •  оженити  •  оженитися  •  оженіння  •  оженічко  •  оженяний  •  ожеребитися  •  ожеред  •  оживати  •  оживатися  •  оживити  •  оживляти  •  оживлятися  •  ожина  •  ожинний  •  ожиновий  •  ожинонька  •  ожирати  •  ожити  •  ожльоди  •  ожог  •  ожуг  •  озадок  •  озварь  •  озвати  •  озвіз  •  озвіритися  •  озвірчитися  •  озде  •  оздоба  •  оздобити  •  оздобний  •  оздобність  •  оздоровити  •  оздоровіти  •  оздоровління  •  оздоровляти  •  оздоровлятися  •  озерет  •  озеречко  •  озерниця  •  озеро  •  озерявина  •  озивати  •  озиватися  •  озизти  •  озимий  •  озимина  •  озимки  •  озимній  •  озимніти  •  озимовий  •  озимок  •  озирати  •  озиратися  •  озирк  •  озиркнутися  •  озирнути  •  озівський  •  озірка  •  озія  •  озлість  •  ознаймити  •  ознаймувати  •  ознака  •  означати  •  озниця  •  ознобитися  •  озов  •  озолотити  •  озолочувати  •  озолочуватися  •  озувати  •  озуватися  •  озь-де  •  озьмінь  •  озюм  •  ой  •  ойкати  •  ойойкати