Словянські народні казки пер.: В. Старий Прага: Товариство «ЧАС», 1919
Словянські народні казки
В. Старий1919
СЛОВЯНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ
УПОРЯДКУВАВ В. Старий.
Видання Тва „ЧАС“, Київ—Прага.
СЛОВЯНСЬКІ НАРОДНІ КАЗКИ
З ЧЕСЬКОІ МОВИ ПЕРЕКЛАВ
В. СТАРИЙ.
Видання Товариства „ЧАС“ у Київі.
Прага, 1919.
Друкарня „Політики“ в Празі.
Чехія — країна, в якій дуже люблять дітей. І по містах, і по глухих селах всі дорослі і старшенькі діти незвичайно обережно підходять до маненьких „будучих людей“, ніжно бавлять та пестять їх, стараючись уникнути всього, що так чи инакше може засмутити мале́чу. Ласкавою розвагою й батьки, й чужі люде при всякій наго́ді намагаються зробити дитині приємність, викликати радісну усмішку на її кругленькому, рожевому личку. Можете прожити кілька місяців в якомусь чеському місті й жодного разу не почути дитячого плачу. Хіба часом якийсь пузанчик зачепиться за камінець й ненароком розквасить собі носа. От же тоді всі, хто б по якій важливій справі не біг вулицею, кожен спиниться, щоби розважити потерпілого від власної необачности малого чеського громадянина.
З тієї великої любови до „малих цих“ виходить у Чехів і піклування про всебічне виховання чеської дітвори, як з боку духового, так і з боку физичного. Тим же треба поясняти й той факт, що небагата, порівнюючи, визначними оригинальними творами чеська загальна література, дає надзвичайну силу й оригинального, й перекладного матеріялу для дитячого читання, чим, на жаль, ще не можемо дуже похвалитися ми.
Одже, з огляду на помітний брак у нас дитячої літератури української, а також з метою ознайомлення наших дітей з казковою творчістю близького нам по духу й звичаях чеського народу, я й упорядкував цю книжечку, що містить в собі, правда, не тільки чеські, словацкі та ходські народні казки, але й деякі твори инших словянських народів, які стали лектурою чеських дітей.
Для цієї книжечки я не старався спеціяльно добірати якогось однотипового матеріялу, а взяв лише більш характерні казочки, що своїм колоритом ближче підходять до звиклої нашим дітям обстанови й мають в собі аромат безхитросної народньої творчости, од якої часами чуєш самий безпосередній примитивизм (напр., словинська казочка „Про трьох зміїв“).
При перекладі я силкувався по-змозі додержувати точности оригинала й тільки в рідких випадках, в інтересах більшої зрозумілости оповідання нашим дітям, брав наш рідний образ чи зворот на заміну далекого чужого.
Всі казочки перекладено з мов: чеської, ходської та словацької; навіть відома всім нам — московська, що в чеському перекладі помітно, але ж не на шкоду собі, відріжняється від оригиналу.
Книжечку видано не у вигляді книжок для самостійного дитячого читання, бо можна сподіватися, що діти будуть тільки слухати ті казочки, які з неї читатимуть їм дорослі.
Робота перебуває в суспільному надбанні в Сполучених Штатах, тому що вона опублікована до 1 січня 1928 року.
Ця робота перебуває в суспільному надбанні в Україні, де авторське право діє протягом життя автора плюс 70 років.
Автор помер у 1943 році, тому ця робота є в суспільному надбанні в тих країнах, де авторське право діє протягом життя автора плюс 75 років чи менше. Ця робота може бути в суспільному надбанні також у країнах з довшим терміном дії авторського права, якщо вони застосовують правило коротшого терміну для іноземних робіт.