Головна сторінка

Ласкаво просимо у Вікіджерела,

вільну бібліотеку!

Зараз у Вікіджерелах 404 626 сторінок.

Календар

4 жовтня

1741 — народився Францішек Карпінський, польський поет, драматург
1847 — народився Луї Буссенар, французький письменник, автор пригодницьких романів
1868 — народився Кирило Студинський, український філолог-славіст, літературознавець, фольклорист, письменник
1872 — помер Володимир Даль, український та російський мовознавець
1891 — народився Юрій Клен, український поет, перекладач, літературний критик
1897 — помер Микола Ковалевський, український письменник, публіцист, громадський діяч
1906 — помер Леонід Оболенський, російський письменник, поет
1930 — померла Олена Пчілка, українська письменниця
1937 — помер Іван Микитенко, український письменник і драматург
1940 — розстріляний Теодор Ярчук, український богослов, місіонер, реформатор, редактор, видавець
1943 — помер Володимир Кузьмич, український письменник
1967 — помер Григорій Алексинський, російський політик, журналіст, перекладач

Вибрана проза

Отаман Хмара. (Львів, 1934) Юрій Горліс-Горський
… В кабінеті начальника контр-розвідчого відділу подільського губ. ҐПУ у Винниці — оживлення. Кругом великого стола сиділи, жваво розмовляючи, сам „начгуб“ Ліплєвскій, маленький худий жидок з істеричним обличчям, його заступник Іванов, інтеліґентний москаль з борідкою „аля Троцький“, начальник контр-розвідки Галіцкій, інтеліґентний жид з повним випещеним обличчям і гострими сірими очима, уповноважений „по борьбє с бандітізмом“ Соболєв, гарний молодий жидок в українській вишитій сорочці під чорною цивільною блюзою, уповноважений „по шпіонажу“ Наг — русявий жид з борідкою „аля Іванов“, та підручний Галіцкого в справах української „контр-революції“ — українець Харченко. Випадковий збіг, одного прізвища: Харченко — Хмара і Харченко — чекіст. Як гість, був присутній начальник „особого отдєла“ 24 дивізії — латиш Петерс. Оживлену розмову переривав дзвінок телефону. Галіцькій узяв слухавку. — Дуже добре. Давайте його, товариш комендант, відразу до мого кабінету. Поклавши слухавку, обвів присутніх задоволеним поглядом. — Привезли вже із станції до нашої комендатури — зараз буде тут.

читати далі…

Вибрана поезія

Юрій Клен

Каравели ^{[опрацювання скану]}. (Прага, 1943)

В ДОРОЗІ.

Ми вийшли в ніч, у мрячну далеч.
Розгойдана вітрами мла,
Що в пітьму гнала хижу галич,
Усі шляхи нам залягла.

Дрігнули хмар криваві вії,
І кожна блискавка — як вуж.
Скажено вихор шаленіє
В просторах наших душ…

Десь там горить священне місто
Шпилями гострими дзвіниць,
Немов троянда золотиста,
Розквітла в заграві зірниць.

Ми йдем, і може нас зустріне
Усіх церков потужний дзвін,
І браму золоту відчине
Нам чорна варта тих країн.