Словник української мови (1937)/Відм–Відо

by Борис Грінченко

◀ Б

Словник української мови Борис Грінченко В

Г ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж

 

В.

 

В–Ван · Вап–Вд · Ве–Веп · Вер · Вес–Вз · Ви · Ві · Вйо–Воз · Вої–Вон · Вор–Воя · Вп–В'я

Віб–Відв · Відг–Віді · Від'ї–Відл · Відм–Відо · Відп–Відр · Відс–Відх · Відц–Віп · Вір–Вія

відмага  •  відмагання  •  відмагати  •  відмагатися  •  відмазати  •  відмазувати  •  відмайструвати  •  відмакошити  •  відмалювати  •  відмалюватися  •  відманити  •  відманіжити  •  відманювати  •  відмастити  •  відмастка  •  відмахнути  •  відмахувати  •  відмахуватися  •  відмащення  •  відмащувати  •  відмежовувати  •  відмелювати  •  відмерзати  •  відмерти  •  відмести  •  відмивати  •  відмиватися  •  відмикати  •  відмикатися  •  відмикувати  •  відмирати  •  відмити  •  відміл  •  відмін  •  відміна  •  відмінити  •  відмінний  •  відмінник  •  відмінність  •  відмінок  •  відмінча  •  відмінювати  •  відміняти  •  відмінятися  •  відмірювати  •  відмітати  •  відмітити  •  відмітний  •  відмічати  •  відмова  •  відмовити  •  відмовка  •  відмовляння  •  відмовляти  •  відмовлятися  •  відмовний  •  відмогтися  •  відмока  •  відмокати  •  відмолити  •  відмолоджуватися  •  відмолодикувати  •  відмолодити  •  відмолодіти  •  відмолоти  •  відмолотити  •  відмолочувати  •  відмолювати  •  відмолюватися  •  відморгувати  •  відморити  •  відморожувати  •  відморювати  •  відмотати  •  відмотувати  •  відмочити  •  відмочувати  •  відмуровувати  •  відмуровуватися  •  відм'ялити  •  віднаджувати  •  віднадитися  •  віднайти  •  віднаходити  •  віднаходитися  •  віднести  •  відник  •  віднині  •  відниха  •  відниця  •  відничок  •  віднімати  •  віднова  •  відновити  •  відновляти  •  відновлятися  •  відновок  •  віднога  •  відножина  •  відносити  •  відняти  •  відо  •  відо…  •  відокромитися  •  відокромлюватися  •  відом  •  відомий  •  відомісінький  •  відомість  •  відомо  •  відор  •  відорати  •  відорювати  •  відотіль