Словник української мови (1937)/Го–Гок

by Борис Грінченко

◀ В

Словник української мови Борис Грінченко Г

Д ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж

 

Г

 

Га · Гв–Гз · Ги–Гі · Гл · Гм–Гн · Го · Гра–Гри · Грі–Гря · Гу–Гун · Гуп–Гущ

Го–Гок · Гол–Гон · Гоп–Гор · Гос–Гоя

го  •  гобелки  •  гобза  •  гобзувати  •  гоблюванка  •  гов!  •  говбур  •  говда  •  говедо  •  гов'єдо  •  говільник  •  говільниця  •  говіння  •  говір  •  говірка  •  говіркий  •  говіронька  •  говіти  •  говорити  •  говоритися  •  говоріння  •  говорливий  •  говоруха  •  говорушка  •  говорючий  •  гога  •  гогіт  •  гогози  •  гогозник  •  гоголіти  •  гоголь  •  гоготання  •  гоготати  •  год  •  годен  •  годильник  •  година  •  годинар  •  годинка  •  годинний  •  годинник  •  годинонька  •  годиночка  •  годинуватий  •  годиняр  •  годити  •  годитися  •  годі  •  годівля  •  годівщина  •  годко  •  годло  •  годний  •  годованець  •  годований  •  годованка  •  годованок  •  годовий  •  годовик  •  годовини  •  годовище  •  годок  •  годочок  •  годувальниця  •  годування  •  годувати  •  годуватися  •  годуля  •  годун  •  годунець  •  годяний  •  годящий  •  гоже  •  гожий  •  гозеро  •  гоїння  •  гоїти  •  гоїтися  •  гой  •  гойда!  •  гойдалка  •  гойдана  •  гойданка  •  гойдання  •  гойдар  •  гойдати  •  гойдатися  •  гойдаша  •  гойдиця  •  гойдойка  •  гойдочка  •  гойк  •  гойкати  •  гойна  •  гойний  •  гойниця  •  гойно  •  гойове листя  •  гок