Обговорення користувача:Piznajko

Люблю я тебе, Україно! (пісня)

Цей твір охороняється авторським правом. Якщо в вас немає можливості отримати дозвіл від нащадків автора вірш, на жаль, доведеться видалити. Artem.komisarenko (обговорення) 02:48, 10 січня 2017 (UTC)

ок--Piznajko (обговорення) 04:21, 10 січня 2017 (UTC)

Автор:Володимир Маяковський

Доброго дня! Дякую за розміщення творів Маяковського. Втім, для розміщення на Вікіджерелах потрібно щоб не лише сам твір, а і його переклад були в суспільному надбанні або мали дозвіл під вільною ліцензією. У суспільному надбанні перебувають лише ті твори, автори та перекладачі яких померли до 1951 року (в Україні) або 1947 року (в світі). Під цю умову не підпадає жоден з перекладачів: Первомайський помер у 1973, Коломієць нині живий, Лубківський помер у 2015, Бажан помер у 1983). Тож якщо ви не маєте дозволів від перекладачів або їх спадкоємців, ці переклади, на жаль, доведеться вилучити як такі, що охороняються авторським правом — NickK (обговорення) 14:14, 22 січня 2017 (UTC)

Додам що в англомовних вікіджерелах також є переклади віршів Маяковського (зроблені Dmitri Smirnov - досі живий (нар. 1948), та Alec Vagapov - теж досі живий (нар. 1944)) Пропоную залишити ці переклади по тій самій ліцензії що й в англ. вікіджерелах {{GFDL}} --Piznajko (обговорення) 17:40, 22 січня 2017 (UTC)

Dmitri Smirnov сам дописувач Вікіджерел і дав дозвіл на свої власні переклади на умовах вільної ліцензії {{GFDL}}. Хто такий Alec Vagapov — не знаю, але мабуть він теж дав дозвіл. Якщо ви хочете отримати дозволи від перекладачів або їх спадкоємців — будь ласка, отримуйте на умовах новішої ліцензії {{Cc-by-sa-3.0}}, бо {{GFDL}} уже понад 5 років як не використовується — NickK (обговорення) 18:37, 22 січня 2017 (UTC)

Мова

Вікіджерела:Скрипторій/Архів 3#Іншо(українські)мовні роботи, Вікіджерела:Скрипторій/Архів 4#Мови українських Вікіджерел. Існує консенсус, і ваші правки йому суперечать. --Madvin (обговорення) 16:15, 23 травня 2020 (UTC)

Вітаю @Madvin:, ці два обговорення на які ви посилаєтесь (й де говориться про дозвіл розміщувати іншомовні тексти як от "Церковнослов'янською" та "Язичієм" тощо) не мають ніякої юридичної сили в Україномовних ВД, оскільки А) у жодному з них не має якого чіткого консенсус (то були просто обговорення) й Б) вони апріорі суперечать основоположному принципу Вікіджерел (для всіх мовних розділів), яке чітко говорить що у кожному мовному підрозділі ВД дозволяється текст виключно одномовні тексти мовою відповідного мовного розділу або дво-мовні тексти але виключно у випадках де цільова аудиторія все одно є відповідна мова мовного розділу. Детальніше це правило говорить:

• Дозволяються твори повністю однією мовою (див. опис цього у правилі Англомовних ВД Wikisource:What_Wikisource_includes#Translations та Україномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів
• Іншомовний тексти мають бути поміщені у відповідний мовний роділ Вікіджерела або ж у загальний мульти-мовний розділ (див. опис цього у правилі Англомовних ВД Wikisource:What_Wikisource_includes#Translations та Україномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів
• Єдиним випадком коли дозволяється додавання текстів що містять іншомовні елементи - це додавання двомовних видань де основною цільовою-мовною-аудиторією є українська/англійська/тощо мова (див. правило Україномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів де говориться , цитую, "Українські Вікіджерела збирають як українські переклади неукраїномовних текстів, так і двомовні видання, у яких цільова мова перекладу є українська" ; або ж правило Англомовної ВД Wikisource:What_Wikisource_includes#Translations де теж говориться, цитую, "English Wikisource does collect [...] bilingual editions in which the target language of the translation is English"). Але ці випадки "двомовних текстів" є дуже окресленими й чіткими - це словники (наприклад Україно-англійський словник у випадку Україномовних ВД чи English-Ukrainian dictionary у випадку Англомовних ВД), які написані для цільової мови, але звичайно ж мають іншомовні слова, як невід'ємну частину твору.--Piznajko (обговорення) 19:39, 23 травня 2020 (UTC)

п.с. Єдине трохи корисне у ось цьому овбговоренні Вікіджерела:Скрипторій/Архів_4#Мови_українських_Вікіджерел -> це те що там згадуються наріччя/говори(діалекти)/говірки/ української мови (про діалекти укрмови детальніше в УкрВікі Шаблон:Діалекти української мови), але не розумію навіщо взагалі було ставити в це голосування про "Мови" інформацію про діалекти української мови як от Львівська ґвара чи Лемківська говірка, які окремими мовами не є й ніколи не були, а були всього лише діалектами української мови (й відповідно, як і текст на будь-якому діалекті української мови, їх можна розміщувати в Україномовних ВД.)--Piznajko (обговорення) 19:44, 23 травня 2020 (UTC)

Занадто категорично. Нащо копіювати сюди правила? Їх не міняли, бо є консенсус, що всі ці варіанти є варіантами української мови. Ви зараз одноосібно їх трактуєте інакше. Якби ви хотіли перенести текст у інші розділи — могли б перенести з відповідним поясненням, але лишити посилання чи перенаправлення тут, бо цільова аудиторія українці. Але ви просто поставили ШВ навіть там, де його не можна ставити за КШВ. Язичіє — в який розділ пропонуєте ставити? Яка цільова аудиторія у нього, крім українців? Староукраїнська — це українська. Церковнослов'янська — є варанти, але якщо текст набрано півуставом, це ще не визначає мову. Хотілося б почути, якою мовою Лексис, Сторінка:Ленкевич І. Книжиця для господарства (1788).pdf/13, Сторінка:Ленкевич І. Книжиця для господарства (1788).pdf/103, Сторінка:Вістник. Повременноє письмо посвещено политическому і норовственному образованію русинов Австрійськоі Держави. 1854.pdf/10? Знову скажете, що не українською? --Madvin (обговорення) 20:26, 23 травня 2020 (UTC)

@Madvin: вгорі ж я чітко дав посилання на основоположне правило Україномовних ВД, й там чітко говориться що робити з іншомовними текстами -> відправляйте тексти на Язичії чи інші неукраїномовні тексти їх у загальний мульти-мовний розділ якщо не маєте змоги відправити у окремий мовний розділ. А щодо староукраїнської/давньоукраїнською => то так, це дійсно частина української мови, але тексти нею не збереглися бо у період 10-17 століття "книжною" мовою України була церковнослов'янська (читайте наукові праці найвизначнішого мовознавця української мови Юрія Шевельова, там все чітко пояснено; й оминайте тексти радянсько-українських мовознавців, бо там ви познаходите цілу купу псевдо-наукової маячні де старослов'янську називають староукраїнською) --Piznajko (обговорення) 20:32, 23 травня 2020 (UTC)

Не бачу відповіді на жодне моє питання. Вважаєте, що не українські — переносьте, а не вилучайте. Зараз ваш внесок деструктивний. --Madvin (обговорення) 20:39, 23 травня 2020 (UTC)

Madvin які вам ще відповіді треба => іншомовні тексти порушують основоположне правило Укарїномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів, тож їх вилучено; хочете переносити їх мульти-мовний розділ -> переносьте, хто вам заважає? Щодо текстів які було перераховано в кінці:

=> Лексис (1596) -> це церковнослов'янсько-український словник (читайте детальніше про Лексис у статті укрвікі). Цілком підпадає під правило про дозволення двомовних текстів якщо цільова аудиторія україномовна (сиріч правило "Українські Вікіджерела збирають як українські переклади неукраїномовних текстів, так і двомовні видання, у яких цільова мова перекладу є українська")--Piznajko (обговорення) 20:44, 23 травня 2020 (UTC)

=> Книжиця для господарства (1788) => там один й той самий україномовний текст спочатку написано кирилицею, а потім латиницею. Згоден абсолютно з висновком автора дисертації "Мовні особливості почаївського стародруку “Книжиця для господарства” 1788 р. (Фонетика. Морфологія)" (2003) Ольгою Литвиненко, де вона говорить що у книжці, цитую, "кириличний правопис більш традиційний, латинський більш наближений до тогочасної живомовної практики", тобто саме латинична версія тексту більш наближено передає вимову українських слів й тогочасної мовної практики. Також згоден з висновком Литвиненко у цій же дисертації, що "що фонетичні та морфологічні риси [Книжиця для господарства] засвідчують високий рівень відповідності нормам сучасної української літературної мови" => я прочитав пару речень на 98 сторінці, й там цілком стандартна українська мова (хоча й відчувається сильну східноподільську діалектичність), але при розміщенні на Україномовних джерелах, як основу, варто використовувати саме текст латиницею, перевівши його на сучасну українську кирилицю, а не на текст дореволюційною рос-кирилицею який набагато гірше передає україномовні морфеми від латинської версії. Крім того передмова у книзі польською, тому якщо створювати повноцінну книжку на Україномовних ВД, то передмову слід перекласти українською (або використати вже існуючий переклад Возняка якщо Авторське право на нього вже вийшло => у 1915 році в часописі Записки НТШ під заголовком Возняк М. Український господарський порадник з 1788 року // ЗНТШ. – Л., 1915. – Т. 122. – С. 37-78, доступний також окремою pdf книжечкою "Український господарський порадник" (уклав Михайло Возняк, 1915).

=> Вістник для Русинів Австрійської Держави (1854) => в укрвікі є стаття про цей часопис, але там немає аналізу якою мовою він писався. Я прочитав пару сторінок з pdf що виклали на ВД (за 1854 рік) та за pdf з Diasporiana (за 1852 рік), то з мого аналізу переважну кількість текстів у часописі пишуть не українською мовою, а суржиковим язичіє з російськомовних та церковно-слов'янських слів (хоча й трапляються окремі художні твори написані українською мовою, як от деякі художні оповідання Маркіяна Шашкевича написані українською тощо). Є у них якесь дуже невеличке вкраплення україномовних слів, але вони дуже засмічені російськомовними та церквно-слов'янськомовними словами й дуже важко щось зрозуміти для чисто україномовної людини. Скоріше за все редактори "Вістника для Русинів Австрійської Держава" послуговувалися мішаниною а-ля язичіє з церковно-слов'янської та російської мов (з невеликими вкрапленнями україномовних слів), як це робили решта москвофілів Галичини у 1800-их роках (особливо беручи до уваги що редактор "Вісника..." Іван Головацький був москвофілом). Загалом, я б не спішив додавать на Україномовні ВД повні номери (саме повні номери) цього часопису (будь-які номери за період коли часопис виходив у 1849-1866 роках), бо переважна більшість текстів у часописі, за визначенням мовознавців-науковців, друкувалися язичієм з мішаниною церковно-слов'янської та російської мов. Як казала Мирослава Кулинич у своїй докторській дисертації "Часопис "Вістник для русинів Австрійської держави" (1850–1866 рр.) як джерело вивчення історії національної видавничої справи" (2009) Мова газети, незважаючи на щиру боротьбу редактора та активу дописувачів з москвофільським насаджуванням «язичія», часто недалеко відбігала сама від того ж «язичія», вона перенасичена церковнослов’янізмами, полонізмами, мадяризмами, германізмами, діалектизмами Галичини, Буковини, Закарпаття.. Іншими словами пеереважна більшість текстів "Вісника..." нічим не відрізняється від тогочасних часописів москвофілів Галичини, де за визначенням науковців-мовазнавців, тексти друкувалися язичієм з мішаниною церковно-слов'янської та російської мов. Єдині тексти з "Вісника..." які можна опублікувати на Україномовних ВД - це оті дійсно україномовні художні тексти (відсоток яких від загального масиву тексту мізерний), як от згадувані угорі україномовні художні тексти Маркіяна Шашкевича тощо).--Piznajko (обговорення) 22:48, 23 травня 2020 (UTC)

Я не буду кудись переносити україномовні тексти, навіть якщо ви їх називаєте іншомовними. Добре, з Лексисом ви признали, що це українська, хоча тільки що казали, що текстів не збереглося. Чекаю відповіді на інші питання. --Madvin (обговорення) 21:02, 23 травня 2020 (UTC)

Madvin я вам україномовні тексти й не казав нікуди перености => я говорив про неукраїномовні тексти написані Язичієм, Старослов'янською, Російською тощо. п.с. А от щодо книг які було бу добре додати в Україномовні ВД (але обов'язково з перекладом українською тих частин книги які було написано церковнослов'яснською/російською/польсьскою):

=> Політика свіцька (Невідомий автор, Почаїв, 1770), бо саме книгою "Політику свіцьку" 1770-року поряд з книгою "Книжиця для господарства" 1788-го року захоплювався Івано Франко, як двома прикладами україномовних текстів, що з'явилися ще до появи Енеїди Котляревського у 1798 році. "Політика свіцька" в мовному плані практично повністю написана розмовною українською мовою (й має лише невеликі вкраплення церковно-слов'янських слів), так за найповнішим аналізом "Политики..." на сьогодні зробленим Дмитром Гринчишиним у 2003 році, цитую, Основа мови "Політики свіцькой" народорозмовна [українська мова] з церковнослов'янськими елементами, при цьому народнорозмовна мова представлена тут уже як певна система, а не як поодинокі елементи (джерело: Гринчишин, Д. Политика свецкая - унікальна Почаївська пам'ятка кінця ХVІІІ століття / Д. Гринчишин // Записки НТШ. - Львів, 2003. - Т. 246. - С. 246-263). Примірники оригінального видання "Політики свіцької" є зокрема в в Інституті рукопису НБУВ (ф. 33 од. зб. 370) та в двох приватних наукових збірках України: одна в Києві у Музеї книги та друкарства України якою зараз керує Валентина Бочковська та ще одна у Львові в центрі Шептицького; факсимільна копія "Політики..." також виходила у 1985 році у Фотопередрук почаївських стародруків «Книжиця для господарства» (1778) та «Політика свіцкая» (1770, 1790) / післяслово О. Горбача. – Мюнхен, 1985, а звичайний передрук було зроблено М. Возняком ще 1914 року у часописі Україна: Український "savoir vivre" // Часописі "Україна". 1914. Кн. 3. — С. 35-55. (за матеріалами статті Практичні довідники ХVІІІ ст. Почаївської друкарні )

=> Науки парохіальні (невідомий автор, Почаїв, 1792). Ця книжка також є прикладом одного з небагатьох збережених книг написаних майже повністю українською розмовною мовою (й лише з невеликим вкрапленням церковно-слов'янської; зокрема як зазначено про "Науки парохіальні" у статті 2001 року Романа Кисельова "Почаївські видання другої половини XVIII ст. у світлі праць М. О. Максимовича про староукраїнську літературну мову" у "Науках парохіальних" десь 75% питомо україномовних лексем й лише приблизно 25% іншомовних лексем (15 церковнослов'янською мовою та 10% польською мовою), далі цитую дослівно, Треба наголосити, що попри значну кількість лексичних церковнослов’янізмів [у "Науках парохіальних"], як і правописний церковнослов’янський вплив (альтернативні написання -лъ замість -въ у закінченнях дієслів мин. часу чол. роду, -аго замість -ого в Род. відм. одн. прикметників чол. роду та інші явища, звичайні навіть у цілком світських тогочасних текстах), безсумнівним є прагення до перекладу типологічного, а не лише до мовної адаптації тексту, виходячи з потреб його зрозуміння читачем.) що з'явилася ще до появи Енеїди Котляревського у 1798 році. Як зазначено, зокрема, у статті 2001 року Романа Кисельова Діалектна лексика у "Книжиці для господарства” (Почаїв, 1788) й згодом також і у дисертації Кисельова на цю тему (Лексика української мови в почаївських виданнях ХVІІІ- першої третини ХІХ ст. => автореферат) (2005) Говорячи про синтез у мові пам’ятки, маємо на меті наголосити на її ролі в історичному контексті спроб витворення нової літературної [української] мови в останній третині XVIII ст., де, поруч із “Енеїдою” І.Котляревського (1798), мають місце, зокрема, і почаївські “Політика свіцкая” (1770), “Книжиця для господарства” (1788), “Науки парохіальні” (1792 1-ше видання, 2-ге видання, 1794). --Piznajko (обговорення) 21:16, 23 травня 2020 (UTC)

=> “Богословія нравоучителная” (1751) та “Народовіщаніє” (1765). Видання "Богословія нравоучителная" має значну частину україномовної лексики, але рівень чистоти мови дуже сильно стрибає від розділу до розділу (у деяких розділах використано майже повністю лише україномовні слова, водночас в інших розділах - дуже значна частка російської/церковнослов'янської). Так як зазначає у своїй статті Роман Кисельов "Україномовні катехізиси почаївського друку та їх лексика" (2002), цитую, Мова видання в основі своїй – українська “проста”, хоча рівень її чистоти не скрізь однаковий, і подекуди текст навіть можна назвати слов’яноруським. Найбільше українських форм містить частина перша – “W стыхъ тайнах, или Сакраментахъ”, за винятком першої глави. Видання Народовіщаніє” також має значну частину україномовної лексики, але окремі частини майже повністю написані церковнослов'янською (так, цитую туж працю Кисельова, де він говорить що "Народовіщаніє" складається з трьох частин: 1) “поученія”, що складаються звикладу певної релігійної догми в питаннях і відповідях, 2) “пожитки”, тобто рекомендованих читачеві висновків, та 3) “прикладів” стосовно порушеної теми – уривків іпереказаних історій із житій святих, писань отців церкви тощо [...]] При цьому перші два композиційні елементи містять текст “простою” [українською] мовою, а “приклади” подано церковнослов’янською.--Piznajko (обговорення) 21:34, 24 травня 2020 (UTC)

Слід зазначити що згідно з аналізом мовознавців-укрмови, видання українською розмовною мовою у Почаївській друкарні у другій половині 1700-их років наразі є єдиними вцілілими виданнями розмовною українською мовою що передують Енеїді Котляревськог 1798 року; так зокрема Світлана Позіховська у статті "Збірка кириличних стародруків у колекції Музею книги та друкарства м. Острога" (2016) зазначає, цитую дослівно, У ряді почаївських друків, особливо другої половини XVIII ст., впроваджувалася мова, близька до [української] народнорозмовної. На думку В.Шевчука, Почаївська друкарня була єдиною, яка випускала книги українською мовою, близькою до розмовної («Книжиця для господарства», «Науки парохіяльния» та багато інших). Таким чином, проникнення до книжкових видань народної української мови, використання її як літературної мови, почалося ще до до виходу у світ «Енеїди» Івана Петровича Котляревського, котра традиційно вважається першим виданням українською літературною мовою. Підсумовуючи, за висновком дисертації 2005 року Романа Кисельова все таки лише дві книжки з Почаївської друкарні була практично повністю написані українською розмовною мовою => це "Політика свіцька" (1770) та "Книжиця для господарства" (1788), решта ж мали або значні домішки церковнослов'янською/російською/польською або й цілі розділи цими мовами; так, цитуючи Кисельова, Мова більшості українських текстів у почаївських виданнях перебуває в руслі традицій книжної та “простої” української мови, що активно вживалася з ІІ половини ХVІ ст. і характеризувалася наявністю значної домішки церковнослов’янських та польських мовних рис, передусім у фонетиці, морфології та лексиці. Проте одночасно й жива народнорозмовна мова була джерелом, на яке орієнтувалися автори. Особливо близькою до живого мовлення, як можна припускати, є мова видань “Політика свіцька” (1770), “Книжиця для господарства” (1788).--Piznajko (обговорення) 21:51, 24 травня 2020 (UTC)

Індекси

Прохання додавати індекси

Доброго дня! Будь ласка перед додаванням роботи на яку існує файл — додайте його на індекс--Arxivist (обговорення) 14:38, 31 грудня 2016 (UTC).

Трохи не зрозумів запитання. @Arxivist:. Бласка поясніть --Piznajko (обговорення) 07:06, 2 січня 2017 (UTC)

Всі роботи у Вікіджерелах які мають файл самої роботи розміщуються на індекс. Напр.: Індекс:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu. Відповідно прошу Вас розмістити розміщену Вами статтю на індекс, й вичитати її звідти. Arxivist (обговорення) 10:08, 2 січня 2017 (UTC)

Мої статті вже вичитані. Є якийсь FAQ як додавати у цей індекс? Я це робитиму вперше.--Piznajko (обговорення) 22:03, 2 січня 2017 (UTC)

FAQ є, але найбільш адекватний він в англійських Вікіджерелах. Можете просто залити скан на Сховище, я створю Індекс. Доперекласти Довідку — в планах. Artem.komisarenko (обговорення) 02:45, 10 січня 2017 (UTC)

Прохання додати індекс до Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок)

Доброго дня!

Ви створили сторінку Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок) і при цьому в джерелах посилаєтесь на pdf-файл у Сховищі. А чому Ви не хочете, як це звичайно робиться, створити повноцінний індекс Індекс:Dmytro Doroshenko - Pamiaty M.O.Markovych (Marko-Vovchok).pdf, і весь текст перенести на сторінки індексу, щоб потім будь-хто міг вичитати і перевірити текст статті?--Leh Palych (обговорення) 23:14, 26 жовтня 2020 (UTC)

Вітаю, я не вмію робити Вікіджерельні індекси - я ще жодного не створив.--Piznajko (обговорення) 23:15, 26 жовтня 2020 (UTC)

Щоб легше було починати, я безпосередньо навів червоне посилання для створення індексу. Назва сторінки індексу — це "Індекс:"+<назва pdf-файла з розширенням>. Натисніть на посиланні і починайте заповнювати поля, або відразу збережіть сторінку (потім поля можна дозаповнювати). Коли з'явиться сторінка індексу, на ній буде 5 червоних посилань на сторінки індексу. Створюйте кожну сторінку (ліворуч — ваш текст, праворуч — оригінальний скан). Таким чином можна вичитати текст (жовтий статус), а хтось інший перевірить його (зелений статус).--Leh Palych (обговорення) 23:30, 26 жовтня 2020 (UTC)

Вітаю @Leh Palych:, дякую за ваші поради. Я поважаю правила Українських Вікіджерел, тож якщо у правилах вимагається (або хоча б палко рекомендується) щоб тексти розміщувалися через вичитування pdf/djvu сканів, то буду слідувати цим настаномвам. У мене питання: я створив Індекс:Dmytro Doroshenko - Pamiaty M.O.Markovych (Marko-Vovchok).pdf, але цей файл вже й так вичитаний ось тут Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок). Тож як мені об'єднати ці два фали?

п.с. @Leh Palych: Те саме питання й з цими файлами:--Piznajko (обговорення) 00:18, 29 жовтня 2020 (UTC)

* Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка та Індекс:Ivan Franko - Marko Vovchok (posmertna zhadka) 1907.pdf

* Помер Марко Вовчок та Індекс:Serhiy Yefremov - Pomer Marko Vovtchok (1907).pdf (тут правда текст ще не вичитаний в Помер Марко Вовчок, але хоч якийсь текст краще ніж взагалі нічого)

* Спомини про Марка Вовчка та Індекс:Hanna Barvinok - Spomyny pro Marka Vovchka (1907).pdf (тут правда текст ще не вичитаний в Помер Марко Вовчок, але хоч якийсь текст краще ніж взагалі нічого) --Piznajko (обговорення) 23:57, 28 жовтня 2020 (UTC)

Давайте з початку розберемося з Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок). Далі буде все аналогічно. Заходите на Індекс:Dmytro Doroshenko - Pamiaty M.O.Markovych (Marko-Vovchok).pdf. Там 5 червоних посилань — це сторінки індексу. Ви створюєте послідовно кожну сторінку. На сторінку переносите відповідну частину тексту зі сторінки Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок). Скоріш за все з шаблонами форматування (розмір шрифта, виравнювання тощо) ви не дуже знайомі, тому залишайте текст без форматування. Потім у редакторі натисніть жовтий кругляшок "Вичитано" і зберігайте сторінку. Я перевірю, внесу потрібні коректури і встановлю зелений статус "Перевірено". Ви на цьому прикладі продовжите роботу з іншими сторінками. Коли весь текст буде перенесений, на сторінці Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок) текст можна видалити, і написати шаблон Заголовок (використовуйте саме цей шаблон, а не "Про текст") з тегами, які відображають текст зі сторінок індексу. Щоб полегшати задачу, я додам на початку сторінки Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок) перед текстом, що будете переносити, потрібний шаблон і тег.--Leh Palych (обговорення) 00:46, 29 жовтня 2020 (UTC)

@Leh Palych: не такий страшний вовк як його описують! Ніби трохи розібрався у Індексо-створенні, та Індексо-вичитування - гляньте чи правильно я все переніс до Індекс:Dmytro Doroshenko - Pamiaty M.O.Markovych (Marko-Vovchok).pdf (зі старого тексту Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок)). Також останнє що я хотів би навчитися - це робити трансклюзію (transclusion) готових вичитаних сторінок на "загальну сторінку-чистовик твору". Leh Palych, не підкажете чи є в нас в укр Вікіджерелах порадник по цьому питанні? (бо те що я зараз бачу в Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок) - це лише що ви додали код <pages index="Dmytro Doroshenko - Pamiaty M.O.Markovych (Marko-Vovchok).pdf" from=1 to=6 />, але хотілося б щоб я трохи краще розумів логіку цього трасклюзійвального коду. Дяки!--Piznajko (обговорення) 04:08, 30 жовтня 2020 (UTC)

Все є у довідці. Просто дивіться вже створені роботи і повторюйте. Якщо Вас виправляють, і кажуть потребу прив'язки до Індексу то спробуйте як це робить спільнота. Більше тут: вичитка, додавання включення. --Arxivist (обговорення) 10:16, 30 жовтня 2020 (UTC)

Прохання додати індекс до Помер Марко Вовчок

Бачу, що Ви навіть і не намагаєтесь створювати індекси. В чому причина, є якісь труднощі? Ви плануєте продовжувати вичитувати текст Помер Марко Вовчок? Якби існував для цієї статті індекс, це могла допомогти вам зробити спільнота.--Leh Palych (обговорення) 10:39, 27 жовтня 2020 (UTC)

Довідка:Посібник новачка зі сторінок Індекс: --Madvin (обговорення) 10:49, 27 жовтня 2020 (UTC)

Скажу чесно я концептуально не розумію навіщо Індекси.--Piznajko (обговорення) 16:19, 27 жовтня 2020 (UTC)

А я скажу чесно, що концептуально не розумію навіщо створювати сторінки з купою помилок через кожне слово (Помер Марко Вовчок) і залишати такими. Якщо ви не хочете виправляти ці помилки, то хто буде це робити? Якби був індекс, це міг робити будь хто, бо завжди є перед очима сканований оригінал. Я так розумію, що насправді принципово не хочете створювати індекс, а не вмієте це робити. І всі добрі намагання вам допомогти навчитися — це зайві припарки. Бо 3 роки тому вже поставала така пропозиція до вас, а ви її проігнорували, посилаючись на незнання, і зараз це повторюється.--Leh Palych (обговорення) 16:44, 27 жовтня 2020 (UTC)

@Leh Palych Ну Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок), який я створив, теж спочатку був невичитаний, але згодом я його вичитав. Що заважає комусь зробити те ж сам з Помер Марко Вовчок? Я ж там надав pdf'ки в кінці з оригіналами твору - будь-хто може взяти ці оригінальні pdf'ки з archive.org чи з irbis-nbuv.gov.ua і вичитати текст, звіряючись з ними. Навіщо для цього якісь індекси? Чому вичитування тексту по pdf/djvu має відбуватися обов'язково на самих Вікіджерелах у цьому "Індексі" й не може відбуватися поза Індексом?--Piznajko (обговорення) 17:21, 27 жовтня 2020 (UTC)

Тому що на цьому принципі побудовані Вікіджерела. Наполегливо бажано, щоб до кожного текста мав бути приєднаний сканований оригінал. Не я це вигадав і не нам це ламати. Французи та поляки мають майже 100-відсоткову наявність індексу. Чому в нас лише 11%? І це при наявності відсканованих файлів. Вичитування через індекс набагато легше, ніж той варіант, що ви пропонуєте. Ви створили Помер Марко Вовчок з купою помилок і вам його вичитувати, ніхто не буде це робити інакшим чудернацьким способом, ніж через індекс.--Leh Palych (обговорення) 17:43, 27 жовтня 2020 (UTC)

Додавайте файл та індекс до робіт! Наразі роботи з помилками невідомого походження! Для цього варто завантажити файл та розмістити індекс, а далі вичитати сторінки індексу. Крок за кроком і все вийде. :) --Arxivist (обговорення) 08:30, 29 жовтня 2020 (UTC)

Попередження

Ви перейменовуйте давно створені сторінки під своїм стилем та баченням (яке не є прийнятим спільнотою). Прохання зупинитись та відкотити Ваші правки! Особливо у Біблії тощо. --Arxivist (обговорення) 11:48, 28 жовтня 2020 (UTC)

Вітаю, прохання наводити конкретні приклади перейменувань з якими ви не згодні (а не якісь загальні посилання "на перейменування"). Щодо Біблії - зараз існує вже більше десяти різних повних перекладів Біблії українською (і Старого і Нового Завіту), тож моє перейменування є на 100% виправдане та таке що полегшує читачу пошук відповідної версії перекладу Біблії.--Piznajko (обговорення) 15:59, 28 жовтня 2020 (UTC)

Додавання слова "(переклад" є неприйнятним! Поводьтесь адекватніше, будь ласка. Коли приходиш у проєкт і починаєш все ламати, що не погоджено, і працювало в межах прийнятної форми - певно це шлях в нікуди. --Arxivist (обговорення) 16:24, 28 жовтня 2020 (UTC)

Що неприйнятного в додаванні слова "переклад" до Біблії, тобто "Біблія (переклад Огієнка)"?--Piznajko (обговорення) 16:26, 28 жовтня 2020 (UTC)

А навіщо це слово "переклад" в назві? Про це буде сказано безпосередньо на сторінці твору. В назві стисло наводиться уточнення, а слово "переклад" — це вже зайве. Чому тоді не писати в назві ім'я та по-батькові перекладача, роки життя тощо. Який сенс в ваших діях? Лише позначити свою присутність у проєкті. Щось мені підказує, що ваші дії носять провокативний характер. Для занадто великої енергії є шикарне поле дії — Помер Марко Вовчок — воно чекає на вас. Чи може його відразу теж поставити на швидке видалення як нечитабельний текст?--Leh Palych (обговорення) 17:09, 28 жовтня 2020 (UTC)

Тобто замість Біблія (переклад Огієнка), Біблія (переклад Турконяка), Біблія (переклад Філарета), й так далі (всього є вже 10 повних перекладів Біблії), ви пропонуєте Біблія (Огієнко), Біблія (Турконяк), Біблія (Філарет)? В принципі, й так можна, тож можна й таку систему назв взяти для нас, але мені видається слово "переклад" таки не зайве, бо інакше у читача (по назві) з'являється враження що Огієнко, Турконяк, Філарет і далі по списку - це автори Біблії (а не просто перекладачі).--Piznajko (обговорення) 20:25, 28 жовтня 2020 (UTC)

А ми таку систему і не плануємо брати, а давно вже використовуємо. Щодо читача, то у нього враження з'являються не від прочитання назви сторінки, а від її змісту, де вже в заголовку позначається, що Огієнко, Турконяк, Філарет — це не автори, а саме перекладачі. Якщо в назві сторінки в дужках вказаний рік, наприклад, Доля (Грабовський, 1985), то навряд наївному читачеві спаде думка, що Павло Грабовський 1985 року був серед нас і написав цей твір.--Leh Palych (обговорення) 21:21, 28 жовтня 2020 (UTC)

@Leh Palych: зрозуміло, не знав що українських Вікіджерелах для позначення кому саме належав переклад використовують просто прізвище перекладача у називному відмінку (тобто "Біблій (Філрарет)"), а не "переклад" плюс прізвище перекладача у родовому відмінку (тобто "Біблія (перелкад Філарета)"). Буду знати - дякую що роз'яснили. Я перейменував книжки-переклади які я нещодавно перейменував і повилучав слово "переклад" з назви (див. Біблія (Куліш, Нечуй-Левицький та Пулюй), Біблія (Огієнко) та Тарас Бульба (Садовський, 1910)

@Leh Palych: щодо Тарас Бульба (переклад Миколи Садовського, 1910) то тут я замінив на Тарас Бульба (Садовський, 1910), бо саме переклад 1910 є в суспільному надбанні (а той переклад що там зараз розміщено, з 1998 року з редагуваннями Малковича та Поповича не є в суспільному надбанні й не буде таким аж до смерті Малковича/Поповича + 70 років; я про це говорив на СО, але реакції адмінів не бачив).--Piznajko (обговорення) 23:44, 28 жовтня 2020 (UTC)

Добре, що порозумілися. Стосовно Тараса Бульби, то було зайвим перейменовувати, бо текст все одно залишився неліцензійний, треба взагалі вилучати такі сторінки. Тому і треба викладати у Сховище скан 1910 року і вже створювати індексований текст. Адміни — такі ж звичайні користувачі, як ми з вами, тільки різниці, що більше навантаження у підтримці Джерел у більш-менш пристойному вигляді. Завантажити скан Тараса Бульби 1910-го року може будь-хто, хто його має. Якщо у вас є скан, то будь ласка. Ви ж вмієте завантажувати — бачив ваші файли у Сховищі. Тоді створимо на базі pdf/djvu-файла індекс і будемо спільнотою вичитувати текст. Уточнення в назві потрібно при наявності у вільному доступі різних версій твору. Якщо Тарас Бульба у вільному доступі на цей час + ще років 100 лише в перекладі Садовського 1910 року, то і уточнення зайве, достатньо просто "Тарас Бульба"--Leh Palych (обговорення) 00:17, 29 жовтня 2020 (UTC)

Вітаю @Leh Palych: на жаль зараз не маю доступу до книжки з перекладом Тараса Бульби 1910 року у перекладі Миколи Садовського, але маю наміри повернутися в акадімію в найближчий час і там це видання скоріше за все буде в бібліотеці (то ж там і відсканую, якщо звичайно ніхто до мене цього не зробить). Дякую за розуміння.--Piznajko (обговорення) 06:20, 29 жовтня 2020 (UTC)

Памяти М. О. Маркович (Марко Вовчок)

Доброго дня! Створив 2 сторінки в індексі для зразка, відповідний текст видалив з головної сторінки. Хоча Ви вважали, що вичитали текст, але ж декілька помилок все ж залишилося — це можна подивится в історії сторінок. Там також можна побачити деякі шаблони форматування, щоб оформлення тексту в Джерелі наближалося до оригіналу. Виявилася ще одна прикра деталь. Сторінок в pdf-файлі (відповідно і в індексі) все ж повинно бути 6, а не 5. Тому треба завантажити на Сховище нову повну версію файла з 6 сторінками.--Leh Palych (обговорення) 14:11, 29 жовтня 2020 (UTC)

Привіт @Leh Palych: Дякую за допомогу у цьому файлі! Візьмуся за вичитки решти сторінок, як владнається проблема з кількістю сторінок. Щойно глянув на Wikicommons - у тому файлі ніби 6 сторінок а не 5 (див. Dmytro_Doroshenko_-_Pamiaty_M.O.Markovych_(Marko-Vovchok).pdf (ніби всі 6 сторінок там є).--Piznajko (обговорення) 14:59, 29 жовтня 2020 (UTC)

Не знаю яким чином, але з'явилася шоста сторінка в індексі (може я був неуважний). Тож вже немає перешкод, щоб ви продовжили за взірцем перекидання тексту в індексні сторінки. Також перші дві ви можете перевести у статус перевірених (зелений кружок у редакторі сторінки), якщо не має зауважень.--Leh Palych (обговорення) 15:46, 29 жовтня 2020 (UTC)

OCR невідомого походження

Вітання! Ця сторінка "вичитана" з якого видання? Оригінал скану та Ваша вичитка суттєво не збігається. Прохання вичитувати відповідно оригіналу. Якщо немає OCR шару (у файлі) то прохання розпізнати. Це робиться за допомогою програм. Наприклад тут є перелік. Є також потужніші програми (Fine Reader). Дивіться довідку. --Arxivist (обговорення) 18:07, 30 жовтня 2020 (UTC)

Вітаю Arxivist, оригінальне видання було лише одне у 1907 році у ЛНВ. Вичитка взята з передруку статті у зібранні творів Франка у 50-ти томах (1976-1986) (див. Франко Іван. Марія Маркович (Марко Вовчок). Посмертна згадка // Франко Іван. Зібрання творів у 50 томах. Київ: Наукова думка, 1982. Т. 37. С. 276-279), ця ж стаття була передрукована й до цього у інших зібраннях творів Франка з такими ж редакторськими змінами як от вилучення "ся" тощо (див. Франко Іван. Твори в 20-ти томах, т. 17: Літературно-критичні статті. Київ, 1955, С. 444-447 тощо)), й ця вичитка вже є розпізнана на chtyvo (я очікував що текст буде один-в-один ідентичний з оригіналом 1907 року, але видно помилився бо тепер бачу радянські редактори повилучали "ся" тощо).--Piznajko (обговорення) 20:00, 30 жовтня 2020 (UTC)

Ось власне. Оригінали часто відрізняються від редакцій. Особливо радянського часу. --Arxivist (обговорення) 20:05, 30 жовтня 2020 (UTC)

Вітаю. Оригінал надрукований желехівкою, в радянських виданнях після 33-го року використовували тільки радянський правопис. Тому і називається процедура "вичитування", що треба вичитувати текст за оригінальним сканом, а не копіювати його з будь-яких пізніших видань. Ось чому і виникло раніше до Вас прохання створювати індекси, щоб можна було пересвідчитись, відповідає розміщений Вами текст оригіналу? Тому і стоїть глобальна задача в УкрДжерелах замінити весь цей не чим не підкріплений хлам індексованими текстами.--Leh Palych (обговорення) 22:13, 30 жовтня 2020 (UTC)

Досить експериментувати.

Ви що не помічаєте, що після ваших дій тепер на початку багатьох творів з'вилось [[Категорія:]]. Досить! На Джерелах не треба ваших вікіпедійних експериментів — користі поки 0.--Leh Palych (обговорення) 00:04, 1 листопада 2020 (UTC)

@Leh Palych: заспокойтеся й припускайте добрі наміри. Я бачив що там помилка для Кулішівського правопису у Кулішевих творах з'явилася - якраз збирався у вас спитатися чому вона там з'явилася. З коду Шаблон:Заголовок/правопис мені поки що не зрозуміло чому категоризація для всіх правописів працює нормально - а для кулішівки ні. Зокрема я цю помилку побачив у Гордовита пара після того як я додав параметр "|правопис=К]]" diff --Piznajko (обговорення) 00:06, 1 листопада 2020 (UTC)

Які добрі наміри, якщо самі кажете, що не розумієте, що робите. Довго збираєтесь запитувати, поки сам не спитав. Не дратуйте на ніч глядя. Бо щоб ви заспокоїлись на час доведеться вас блокувати хоча б на добу. Не лізьте туди, чого не розумієте і не знаєте, не додавайте іншим дурної роботи. Мені що нічого робити, щоб тепер виясняти, що ви там наламали. Йдіть спати і відпочиньте!--Leh Palych (обговорення) 00:14, 1 листопада 2020 (UTC)

@Leh Palych: ви автоматично вирішили що помилка [[Категорія:]]. у Гордовита пара після того як я туди додав параметр додав параметр "|правопис=К]]" diff - це автоматично моя вина. А ви подумали що можливо це була помилка шаблону Шаблон:Заголовок/правопис яка взагалі не пов'язана зі мною? Наскільки я бачу, категорії є заповнені (тобто у категоріях вже є твори) у ВСІХ правописах описаних в документації до Шаблон:Заголовок/правопис, але чомусь магічним чином немає ЖОДНОГО твору у категорії кулішівки Категорія:Роботи кулішівкою. Чому? А я вам відповім чому - тому що Шаблон:Заголовок/правопис має якусь помилку щодо правопису Куліша, і я там ні до чого. А ваші агресивні крики на мене чесно кажучи вирішиити цю помилку не допомагають.--Piznajko (обговорення) 00:18, 1 листопада 2020 (UTC)

Не треба вгадувати мої думки і не треба валити на сірого. Ось ваша помилка diff]. Після цього кулішівка не працює, а не шаблон винен.

@Leh Palych: Дякую що виправили помилку diff (я бачу що ви поміняли місцями " | К") і тепер Категорія:Роботи кулішівкою працює нормально і там відображується стаття Гордовита пара. Але не дякую що відкотили всі мої правки diff. В чому саме ви не згодні, в яких саме категоріях (навіщо відкочувати ВСЕ) Бо якщо вам не подобається "унрівська" категоря (як це ви описали тут Обговорення_користувача:Piznajko#Досить_експериментувати. то чому ви відкотили ВСІ правки? --Piznajko (обговорення) 00:55, 1 листопада 2020 (UTC)

Знову перекручення. Я поки не відкочував усі правки, а тільки, де були явні помилки. Там не тільки кулішівка припинала відображатись. Давайте остаточно домовимось. Спочатку обговорення в Скрипторії, а потім всі ці перейменування, об'єднання, роз'єднання. Ви безапеляційно нав'язуєте свої думки. До вас такого в Джерелах ще не було. І замість дякувати треба перепрошувати, що звинуватив когось іншого, а не себе.--Leh Palych (обговорення) 01:09, 1 листопада 2020 (UTC)

@Leh Palych: я повністю згоден що має бути обговорення по назвам категорій які є "суперечливими" (я думаю щодо несуперечливих назв, всі й так згодні з ними апріорі). Я не є "безаеляційним" як ви виразилися угорі - я за те щоб для "суперечливих" назв категорій знайшлася назва яка б влаштовувала й відображала консенсус у спільноти. Саме тому я й пояснював вам мою думку по "унрівській" категорії тут Обговорення_користувача:Leh_Palych#Не_відображується_текст_"Цей_текст_написаний_грінченківкою" (але якщо ви вваєате що обговорення має бути не у вас на СО, а в скрипторії, то можна це обговорення перенести туди). Дякую за розуміння.--Piznajko (обговорення) 01:14, 1 листопада 2020 (UTC)