Обговорення користувача:Piznajko

Матеріал з Вікіджерел
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Індекси[ред.]

Доброго дня! Будь ласка перед додаванням роботи на яку існує файл — додайте його на індекс--Arxivist (обговорення) 14:38, 31 грудня 2016 (UTC).

Трохи не зрозумів запитання. @Arxivist:. Бласка поясніть --Piznajko (обговорення) 07:06, 2 січня 2017 (UTC)
Всі роботи у Вікіджерелах які мають файл самої роботи розміщуються на індекс. Напр.: Індекс:Антін Кравс. За українську справу. Спомини про ІІІ. корпус У.Г.А. після переходу за Збруч (1937).djvu. Відповідно прошу Вас розмістити розміщену Вами статтю на індекс, й вичитати її звідти. Arxivist (обговорення) 10:08, 2 січня 2017 (UTC)
Мої статті вже вичитані. Є якийсь FAQ як додавати у цей індекс? Я це робитиму вперше.--Piznajko (обговорення) 22:03, 2 січня 2017 (UTC)
FAQ є, але найбільш адекватний він в англійських Вікіджерелах. Можете просто залити скан на Сховище, я створю Індекс. Доперекласти Довідку — в планах. Artem.komisarenko (обговорення) 02:45, 10 січня 2017 (UTC)

Люблю я тебе, Україно! (пісня)[ред.]

Цей твір охороняється авторським правом. Якщо в вас немає можливості отримати дозвіл від нащадків автора вірш, на жаль, доведеться видалити. Artem.komisarenko (обговорення) 02:48, 10 січня 2017 (UTC)

ок--Piznajko (обговорення) 04:21, 10 січня 2017 (UTC)

Автор:Володимир Маяковський[ред.]

Доброго дня! Дякую за розміщення творів Маяковського. Втім, для розміщення на Вікіджерелах потрібно щоб не лише сам твір, а і його переклад були в суспільному надбанні або мали дозвіл під вільною ліцензією. У суспільному надбанні перебувають лише ті твори, автори та перекладачі яких померли до 1951 року (в Україні) або 1947 року (в світі). Під цю умову не підпадає жоден з перекладачів: Первомайський помер у 1973, Коломієць нині живий, Лубківський помер у 2015, Бажан помер у 1983). Тож якщо ви не маєте дозволів від перекладачів або їх спадкоємців, ці переклади, на жаль, доведеться вилучити як такі, що охороняються авторським правом — NickK (обговорення) 14:14, 22 січня 2017 (UTC)

Додам що в англомовних вікіджерелах також є переклади віршів Маяковського (зроблені Dmitri Smirnov - досі живий (нар. 1948), та Alec Vagapov - теж досі живий (нар. 1944)) Пропоную залишити ці переклади по тій самій ліцензії що й в англ. вікіджерелах {{GFDL}} --Piznajko (обговорення) 17:40, 22 січня 2017 (UTC)
Dmitri Smirnov сам дописувач Вікіджерел і дав дозвіл на свої власні переклади на умовах вільної ліцензії {{GFDL}}. Хто такий Alec Vagapov — не знаю, але мабуть він теж дав дозвіл. Якщо ви хочете отримати дозволи від перекладачів або їх спадкоємців — будь ласка, отримуйте на умовах новішої ліцензії {{Cc-by-sa-3.0}}, бо {{GFDL}} уже понад 5 років як не використовується — NickK (обговорення) 18:37, 22 січня 2017 (UTC)

Мова[ред.]

Вікіджерела:Скрипторій/Архів 3#Іншо(українські)мовні роботи, Вікіджерела:Скрипторій/Архів 4#Мови українських Вікіджерел. Існує консенсус, і ваші правки йому суперечать. --Madvin (обговорення) 16:15, 23 травня 2020 (UTC)

Вітаю @Madvin:, ці два обговорення на які ви посилаєтесь (й де говориться про дозвіл розміщувати іншомовні тексти як от "Церковнослов'янською" та "Язичієм" тощо) не мають ніякої юридичної сили в Україномовних ВД, оскільки А) у жодному з них не має якого чіткого консенсус (то були просто обговорення) й Б) вони апріорі суперечать основоположному принципу Вікіджерел (для всіх мовних розділів), яке чітко говорить що у кожному мовному підрозділі ВД дозволяється текст виключно одномовні тексти мовою відповідного мовного розділу або дво-мовні тексти але виключно у випадках де цільова аудиторія все одно є відповідна мова мовного розділу. Детальніше це правило говорить:
  • Дозволяються твори повністю однією мовою (див. опис цього у правилі Англомовних ВД Wikisource:What_Wikisource_includes#Translations та Україномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів
  • Іншомовний тексти мають бути поміщені у відповідний мовний роділ Вікіджерела або ж у загальний мульти-мовний розділ (див. опис цього у правилі Англомовних ВД Wikisource:What_Wikisource_includes#Translations та Україномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів
  • Єдиним випадком коли дозволяється додавання текстів що містять іншомовні елементи - це додавання двомовних видань де основною цільовою-мовною-аудиторією є українська/англійська/тощо мова (див. правило Україномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів де говориться , цитую, "Українські Вікіджерела збирають як українські переклади неукраїномовних текстів, так і двомовні видання, у яких цільова мова перекладу є українська" ; або ж правило Англомовної ВД Wikisource:What_Wikisource_includes#Translations де теж говориться, цитую, "English Wikisource does collect [...] bilingual editions in which the target language of the translation is English"). Але ці випадки "двомовних текстів" є дуже окресленими й чіткими - це словники (наприклад Україно-англійський словник у випадку Україномовних ВД чи English-Ukrainian dictionary у випадку Англомовних ВД), які написані для цільової мови, але звичайно ж мають іншомовні слова, як невід'ємну частину твору.--Piznajko (обговорення) 19:39, 23 травня 2020 (UTC)
п.с. Єдине трохи корисне у ось цьому овбговоренні Вікіджерела:Скрипторій/Архів_4#Мови_українських_Вікіджерел -> це те що там згадуються наріччя/говори(діалекти)/говірки/ української мови (про діалекти укрмови детальніше в УкрВікі Шаблон:Діалекти української мови), але не розумію навіщо взагалі було ставити в це голосування про "Мови" інформацію про діалекти української мови як от Львівська ґвара чи Лемківська говірка, які окремими мовами не є й ніколи не були, а були всього лише діалектами української мови (й відповідно, як і текст на будь-якому діалекті української мови, їх можна розміщувати в Україномовних ВД.)--Piznajko (обговорення) 19:44, 23 травня 2020 (UTC)
Занадто категорично. Нащо копіювати сюди правила? Їх не міняли, бо є консенсус, що всі ці варіанти є варіантами української мови. Ви зараз одноосібно їх трактуєте інакше. Якби ви хотіли перенести текст у інші розділи — могли б перенести з відповідним поясненням, але лишити посилання чи перенаправлення тут, бо цільова аудиторія українці. Але ви просто поставили ШВ навіть там, де його не можна ставити за КШВ. Язичіє — в який розділ пропонуєте ставити? Яка цільова аудиторія у нього, крім українців? Староукраїнська — це українська. Церковнослов'янська — є варанти, але якщо текст набрано півуставом, це ще не визначає мову. Хотілося б почути, якою мовою Лексис, Сторінка:Ленкевич І. Книжиця для господарства (1788).pdf/13, Сторінка:Ленкевич І. Книжиця для господарства (1788).pdf/103, Сторінка:Вістник. Повременноє письмо посвещено политическому і норовственному образованію русинов Австрійськоі Держави. 1854.pdf/10? Знову скажете, що не українською? --Madvin (обговорення) 20:26, 23 травня 2020 (UTC)
@Madvin: вгорі ж я чітко дав посилання на основоположне правило Україномовних ВД, й там чітко говориться що робити з іншомовними текстами -> відправляйте тексти на Язичії чи інші неукраїномовні тексти їх у загальний мульти-мовний розділ якщо не маєте змоги відправити у окремий мовний розділ. А щодо староукраїнської/давньоукраїнською => то так, це дійсно частина української мови, але тексти нею не збереглися бо у період 10-17 століття "книжною" мовою України була церковнослов'янська (читайте наукові праці найвизначнішого мовознавця української мови Юрія Шевельова, там все чітко пояснено; й оминайте тексти радянсько-українських мовознавців, бо там ви познаходите цілу купу псевдо-наукової маячні де старослов'янську називають староукраїнською) --Piznajko (обговорення) 20:32, 23 травня 2020 (UTC)
Не бачу відповіді на жодне моє питання. Вважаєте, що не українські — переносьте, а не вилучайте. Зараз ваш внесок деструктивний. --Madvin (обговорення) 20:39, 23 травня 2020 (UTC)
Madvin які вам ще відповіді треба => іншомовні тексти порушують основоположне правило Укарїномовних ВД Вікіджерела:Що_містять_Вікіджерела#Мова_творів, тож їх вилучено; хочете переносити їх мульти-мовний розділ -> переносьте, хто вам заважає? Щодо текстів які було перераховано в кінці:
=> Лексис (1596) -> це церковнослов'янсько-український словник (читайте детальніше про Лексис у статті укрвікі). Цілком підпадає під правило про дозволення двомовних текстів якщо цільова аудиторія україномовна (сиріч правило "Українські Вікіджерела збирають як українські переклади неукраїномовних текстів, так і двомовні видання, у яких цільова мова перекладу є українська")--Piznajko (обговорення) 20:44, 23 травня 2020 (UTC)
=> Книжиця для господарства (1788) => там один й той самий україномовний текст спочатку написано кирилицею, а потім латиницею. Згоден абсолютно з висновком автора дисертації "Мовні особливості почаївського стародруку “Книжиця для господарства” 1788 р. (Фонетика. Морфологія)" (2003) Ольгою Литвиненко, де вона говорить що у книжці, цитую, "кириличний правопис більш традиційний, латинський більш наближений до тогочасної живомовної практики", тобто саме латинична версія тексту більш наближено передає вимову українських слів й тогочасної мовної практики. Також згоден з висновком Литвиненко у цій же дисертації, що "що фонетичні та морфологічні риси [Книжиця для господарства] засвідчують високий рівень відповідності нормам сучасної української літературної мови" => я прочитав пару речень на 98 сторінці, й там цілком стандартна українська мова (хоча й відчувається сильну східноподільську діалектичність), але при розміщенні на Україномовних джерелах, як основу, варто використовувати саме текст латиницею, перевівши його на сучасну українську кирилицю, а не на текст дореволюційною рос-кирилицею який набагато гірше передає україномовні морфеми від латинської версії. Крім того передмова у книзі польською, тому якщо створювати повноцінну книжку на Україномовних ВД, то передмову слід перекласти українською (або використати вже існуючий переклад Возняка якщо Авторське право на нього вже вийшло => у 1915 році в часописі Записки НТШ під заголовком Возняк М. Український господарський порадник з 1788 року // ЗНТШ. – Л., 1915. – Т. 122. – С. 37-78, доступний також окремою pdf книжечкою "Український господарський порадник" (уклав Михайло Возняк, 1915).
=> Вістник для Русинів Австрійської Держави (1854) => в укрвікі є стаття про цей часопис, але там немає аналізу якою мовою він писався. Я прочитав пару сторінок з pdf що виклали на ВД (за 1854 рік) та за pdf з Diasporiana (за 1852 рік), то з мого аналізу переважну кількість текстів у часописі пишуть не українською мовою, а суржиковим язичіє з російськомовних та церковно-слов'янських слів (хоча й трапляються окремі художні твори написані українською мовою, як от деякі художні оповідання Маркіяна Шашкевича написані українською тощо). Є у них якесь дуже невеличке вкраплення україномовних слів, але вони дуже засмічені російськомовними та церквно-слов'янськомовними словами й дуже важко щось зрозуміти для чисто україномовної людини. Скоріше за все редактори "Вістника для Русинів Австрійської Держава" послуговувалися мішаниною а-ля язичіє з церковно-слов'янської та російської мов (з невеликими вкрапленнями україномовних слів), як це робили решта москвофілів Галичини у 1800-их роках (особливо беручи до уваги що редактор "Вісника..." Іван Головацький був москвофілом). Загалом, я б не спішив додавать на Україномовні ВД повні номери (саме повні номери) цього часопису (будь-які номери за період коли часопис виходив у 1849-1866 роках), бо переважна більшість текстів у часописі, за визначенням мовознавців-науковців, друкувалися язичієм з мішаниною церковно-слов'янської та російської мов. Як казала Мирослава Кулинич у своїй докторській дисертації "Часопис "Вістник для русинів Австрійської держави" (1850–1866 рр.) як джерело вивчення історії національної видавничої справи" (2009) Мова газети, незважаючи на щиру боротьбу редактора та активу дописувачів з москвофільським насаджуванням «язичія», часто недалеко відбігала сама від того ж «язичія», вона перенасичена церковнослов’янізмами, полонізмами, мадяризмами, германізмами, діалектизмами Галичини, Буковини, Закарпаття.. Іншими словами пеереважна більшість текстів "Вісника..." нічим не відрізняється від тогочасних часописів москвофілів Галичини, де за визначенням науковців-мовазнавців, тексти друкувалися язичієм з мішаниною церковно-слов'янської та російської мов. Єдині тексти з "Вісника..." які можна опублікувати на Україномовних ВД - це оті дійсно україномовні художні тексти (відсоток яких від загального масиву тексту мізерний), як от згадувані угорі україномовні художні тексти Маркіяна Шашкевича тощо).--Piznajko (обговорення) 22:48, 23 травня 2020 (UTC)
Я не буду кудись переносити україномовні тексти, навіть якщо ви їх називаєте іншомовними. Добре, з Лексисом ви признали, що це українська, хоча тільки що казали, що текстів не збереглося. Чекаю відповіді на інші питання. --Madvin (обговорення) 21:02, 23 травня 2020 (UTC)
Madvin я вам україномовні тексти й не казав нікуди перености => я говорив про неукраїномовні тексти написані Язичієм, Старослов'янською, Російською тощо. п.с. А от щодо книг які було бу добре додати в Україномовні ВД (але обов'язково з перекладом українською тих частин книги які було написано церковнослов'яснською/російською/польсьскою):
=> Політика свіцька (Невідомий автор, Почаїв, 1770), бо саме книгою "Політику свіцьку" 1770-року поряд з книгою "Книжиця для господарства" 1788-го року захоплювався Івано Франко, як двома прикладами україномовних текстів, що з'явилися ще до появи Енеїди Котляревського у 1798 році. "Політика свіцька" в мовному плані практично повністю написана розмовною українською мовою (й має лише невеликі вкраплення церковно-слов'янських слів), так за найповнішим аналізом "Политики..." на сьогодні зробленим Дмитром Гринчишиним у 2003 році, цитую, Основа мови "Політики свіцькой" народорозмовна [українська мова] з церковнослов'янськими елементами, при цьому народнорозмовна мова представлена тут уже як певна система, а не як поодинокі елементи (джерело: Гринчишин, Д. Политика свецкая - унікальна Почаївська пам'ятка кінця ХVІІІ століття / Д. Гринчишин // Записки НТШ. - Львів, 2003. - Т. 246. - С. 246-263). Примірники оригінального видання "Політики свіцької" є зокрема в в Інституті рукопису НБУВ (ф. 33 од. зб. 370) та в двох приватних наукових збірках України: одна в Києві у Музеї книги та друкарства України якою зараз керує Валентина Бочковська та ще одна у Львові в центрі Шептицького; факсимільна копія "Політики..." також виходила у 1985 році у Фотопередрук почаївських стародруків «Книжиця для господарства» (1778) та «Політика свіцкая» (1770, 1790) / післяслово О. Горбача. – Мюнхен, 1985, а звичайний передрук було зроблено М. Возняком ще 1914 року у часописі Україна: Український "savoir vivre" // Часописі "Україна". 1914. Кн. 3. — С. 35-55. (за матеріалами статті Практичні довідники ХVІІІ ст. Почаївської друкарні )
=> Науки парохіальні (невідомий автор, Почаїв, 1792). Ця книжка також є прикладом одного з небагатьох збережених книг написаних майже повністю українською розмовною мовою (й лише з невеликим вкрапленням церковно-слов'янської; зокрема як зазначено про "Науки парохіальні" у статті 2001 року Романа Кисельова "Почаївські видання другої половини XVIII ст. у світлі праць М. О. Максимовича про староукраїнську літературну мову" у "Науках парохіальних" десь 75% питомо україномовних лексем й лише приблизно 25% іншомовних лексем (15 церковнослов'янською мовою та 10% польською мовою), далі цитую дослівно, Треба наголосити, що попри значну кількість лексичних церковнослов’янізмів [у "Науках парохіальних"], як і правописний церковнослов’янський вплив (альтернативні написання -лъ замість -въ у закінченнях дієслів мин. часу чол. роду, -аго замість -ого в Род. відм. одн. прикметників чол. роду та інші явища, звичайні навіть у цілком світських тогочасних текстах), безсумнівним є прагення до перекладу типологічного, а не лише до мовної адаптації тексту, виходячи з потреб його зрозуміння читачем.) що з'явилася ще до появи Енеїди Котляревського у 1798 році. Як зазначено, зокрема, у статті 2001 року Романа Кисельова Діалектна лексика у "Книжиці для господарства” (Почаїв, 1788) й згодом також і у дисертації Кисельова на цю тему (Лексика української мови в почаївських виданнях ХVІІІ- першої третини ХІХ ст. => автореферат) (2005) Говорячи про синтез у мові пам’ятки, маємо на меті наголосити на її ролі в історичному контексті спроб витворення нової літературної [української] мови в останній третині XVIII ст., де, поруч із “Енеїдою” І.Котляревського (1798), мають місце, зокрема, і почаївські “Політика свіцкая” (1770), “Книжиця для господарства” (1788), “Науки парохіальні” (1792 1-ше видання, 2-ге видання, 1794). --Piznajko (обговорення) 21:16, 23 травня 2020 (UTC)
=> “Богословія нравоучителная” (1751) та “Народовіщаніє” (1765). Видання "Богословія нравоучителная" має значну частину україномовної лексики, але рівень чистоти мови дуже сильно стрибає від розділу до розділу (у деяких розділах використано майже повністю лише україномовні слова, водночас в інших розділах - дуже значна частка російської/церковнослов'янської). Так як зазначає у своїй статті Роман Кисельов "Україномовні катехізиси почаївського друку та їх лексика" (2002), цитую, Мова видання в основі своїй – українська “проста”, хоча рівень її чистоти не скрізь однаковий, і подекуди текст навіть можна назвати слов’яноруським. Найбільше українських форм містить частина перша – “W стыхъ тайнах, или Сакраментахъ”, за винятком першої глави. Видання Народовіщаніє” також має значну частину україномовної лексики, але окремі частини майже повністю написані церковнослов'янською (так, цитую туж працю Кисельова, де він говорить що "Народовіщаніє" складається з трьох частин: 1) “поученія”, що складаються звикладу певної релігійної догми в питаннях і відповідях, 2) “пожитки”, тобто рекомендованих читачеві висновків, та 3) “прикладів” стосовно порушеної теми – уривків іпереказаних історій із житій святих, писань отців церкви тощо [...]] При цьому перші два композиційні елементи містять текст “простою” [українською] мовою, а “приклади” подано церковнослов’янською.--Piznajko (обговорення) 21:34, 24 травня 2020 (UTC)

Слід зазначити що згідно з аналізом мовознавців-укрмови, видання українською розмовною мовою у Почаївській друкарні у другій половині 1700-их років наразі є єдиними вцілілими виданнями розмовною українською мовою що передують Енеїді Котляревськог 1798 року; так зокрема Світлана Позіховська у статті "Збірка кириличних стародруків у колекції Музею книги та друкарства м. Острога" (2016) зазначає, цитую дослівно, У ряді почаївських друків, особливо другої половини XVIII ст., впроваджувалася мова, близька до [української] народнорозмовної. На думку В.Шевчука, Почаївська друкарня була єдиною, яка випускала книги українською мовою, близькою до розмовної («Книжиця для господарства», «Науки парохіяльния» та багато інших). Таким чином, проникнення до книжкових видань народної української мови, використання її як літературної мови, почалося ще до до виходу у світ «Енеїди» Івана Петровича Котляревського, котра традиційно вважається першим виданням українською літературною мовою. Підсумовуючи, за висновком дисертації 2005 року Романа Кисельова все таки лише дві книжки з Почаївської друкарні була практично повністю написані українською розмовною мовою => це "Політика свіцька" (1770) та "Книжиця для господарства" (1788), решта ж мали або значні домішки церковнослов'янською/російською/польською або й цілі розділи цими мовами; так, цитуючи Кисельова, Мова більшості українських текстів у почаївських виданнях перебуває в руслі традицій книжної та “простої” української мови, що активно вживалася з ІІ половини ХVІ ст. і характеризувалася наявністю значної домішки церковнослов’янських та польських мовних рис, передусім у фонетиці, морфології та лексиці. Проте одночасно й жива народнорозмовна мова була джерелом, на яке орієнтувалися автори. Особливо близькою до живого мовлення, як можна припускати, є мова видань “Політика свіцька” (1770), “Книжиця для господарства” (1788).--Piznajko (обговорення) 21:51, 24 травня 2020 (UTC)