Словник української мови (1927)/Вин–Вио
◀ Б | Словник української мови В |
Г ▶ |
|
вина • винагорода • винагороджувати • винагородити • винаджувати • винадити • винайдений • винайдення • винайти • винар • винарня • винародовити • винародовлення • винарство • винахід • винаходити • винаходитися • винен • винести • винець • винизати • виникання • виникати • виникнути • винирити • винити • винитися • винишпорити • винищення • винищити • винищувати • винівка • виніженочка • виніжувати • винний • винник • винниківна • винникувати • винницький • винниця • винниченко • винничка • винничок • виннюха • винняти • вино • виноват • виновате • винователь • виноватець • виноватий • виноватити • виноватниця • виновацтво • виновий • виновщик • виноград • виноградовий • виноградочок • винозор • виноколо • винороб • виноробство • виносити • виноситися • винотока • винохід • виношати • виношувати • виношуватися • винуватець • винувати • винуватися • винуватниця • винужати • винурятися • виньмати • винюхати • винюхувати • винянчити • винянчитися • виняти • винятковий • виняток • виображати • виображення • виорати • виорювання • виорювати • виорюватися