Словник української мови (1937)/Дом

by Борис Грінченко

◀ Г

Словник української мови Борис Грінченко Д

Е ▶

Київ: Соцеквидав України, 1937

А · Б · В · Г · Д · Е · Є · Ж

 

Д

 

Д–Дб · Дв–Дд · Де–Дє · Дж–Дз · Ди · Ді–Дн · До · Дп–Дри · Дрі–Дря · Ду · Дх–Дя

До–Доб · Дов · Дог–Дой · Док–Дол · Дом · Дон–Доп · Дор · Дос · Дот–Доя

дом  •  дома  •  домагання  •  домагатися  •  домазати  •  домазувати  •  домальовувати  •  домалюватися  •  доманити  •  домар  •  домарити  •  домаритися  •  домаха  •  домацатися  •  домацуватися  •  домашній  •  домаювати  •  домелювати  •  домести  •  домець  •  домивати  •  домиватися  •  доминати  •  домирити  •  домиритися  •  домисел  •  домислитися  •  домислюватися  •  домислятися  •  домити  •  домичок  •  домишлятися  •  домів  •  домівка  •  домівник  •  домівниця  •  домівство  •  домівський  •  домізкуватися  •  доміркуватися  •  домірний  •  домітати  •  домлівати  •  домняти  •  домовий  •  домовик  •  домовина  •  домовини  •  домовинка  •  домовити  •  домовляти  •  домовлятися  •  домовний  •  домовник  •  домогання  •  домогатися  •  домодержавець  •  домолити  •  домолитися  •  домолоти  •  домолотити  •  домолочувати  •  домонтар  •  домонтарство  •  доморобний  •  доморослий  •  доморядник  •  доморядця  •  домостити  •  домотканий  •  домотур  •  домочити  •  домочок  •  домочувати  •  домощувати  •  домощуватися  •  домування  •  домувати  •  домуватися  •  домудруватися  •  домуровувати  •  домуровуватися  •  домчати  •  домчатися  •  дом'яти