Словник української мови (1937)/Дон–Доп
◀ Г | Словник української мови Д |
Е ▶ |
|
дон • доненька • донести • донехочу • донець • донечка • донин • донігатися • донімати • донка • доносити • доношати • доношатися • доношіння • доношувати • доношуватися • дончик • дончиця • донщиха • донька • доньчин • донюхатися • донюхуватися • доня • доняти • донятися • дообід • дообідати • дообідній • дообідувати • доокола • доорати • доорювати • доорюватися • доостанку • доостану • доочне • допадати • допадатися • допалати • допалити • допалювати • допалюватися • допаніти • допанувати • допануватися • допарок • допарувати • допасати • допасатися • допасти • допастися • допатрати • допащекувати • допащекуватися • допевне • допевнення • допевнити • допевняти • допевнятися • допекти • доперво • доперти • допертися • допивати • допиватися • допильновувати • допилювати • допинання • допинати • допинатися • допирання • допирати • допиратися • допис • дописати • дописувати • дописуватися • допит • допитати • допити • допитки • допитливий • допитливо • допитувати • допитуватися • допів- • допівзруйнований • допізна • допікати • допіро • допіру • доплазувати • доплатити • доплачувати • доплентатися • доплести • доплив • допливати • доплигувати • доплітати • доплуганитися • доплутатися • допнути • доповзати • доповідати • доповідно • доповісти • доповнити • доповнювати • доповняти • доповнятися • доповчити • допоки • допомагати • допомагатися • допоминання • допоминати • допоминатися • допоміжний • допомога • допомогти • допорати • допотиль • доправди • доправити • доправляти • доправлятися • доправуватися • допрати • допрівати • допрік • допрікати • допріти • допроваджувати • допрошуватися • допрядати • доптати • допускати • допускатися • допуст • допустити • допуття • допхатися • доп'ясти