Словарь української мови (1924)/Зі–Зк

by Борис Грінченко

◀ Ж

Словарь української мови Борис Грінченко З

И ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

З.

 

З–За · Зб · Зв · Зг–Зґ · Зд · Зе–Зи · Зі–Зк · Зл · Зм · Зн · Зо–Зп · Зр–Зт · Зу–Зя

зі  •  зібгати  •  зібгатися  •  зібрати  •  зів  •  зівака  •  зівати  •  зівка  •  зів'янути  •  зів'яти  •  зігнати  •  зігнути  •  зігріти  •  зідрати  •  зіждати  •  зізвати  •  зізволити  •  зізволяти  •  зізнаватися  •  зійти  •  зікратий  •  зілина  •  зілленько  •  зілля  •  зілляти  •  зільжити  •  зільник  •  зільниця  •  зільничок  •  зіма  •  зімівка  •  зімівля  •  зімкнути  •  зімлість  •  зімліти  •  зімненький  •  зімний  •  зімник  •  зімникуватий  •  зімниця  •  зімничуватий  •  зімно  •  зімняк  •  зімняти  •  зімнятися  •  зімовий  •  зімовик  •  зімовище  •  зімовник  •  зімовчак  •  зімогрій  •  зімодра  •  зімонька  •  зімський  •  зімувати  •  зімуватися  •  зім'яти  •  зім'ятися  •  зіниця  •  зіновать  •  зіновка  •  зінське щеня  •  зіньківка  •  зіпа  •  зіпака  •  зіпати  •  зіпнути  •  зіпнутися  •  зіпонути  •  зіпратися  •  зіпріти  •  зіпсувати  •  зіпсуватися  •  зіпхнути  •  зіп'ясти  •  зіп'ястися  •  зір  •  зіра  •  зірвати  •  зірк  •  зірка  •  зіркатий  •  зіркач  •  зіркий  •  зіркнути  •  зірко  •  зірниця  •  зірно  •  зірнути  •  зіронька  •  зірочний  •  зіскакувати  •  зіслати  •  зіспити  •  зіставати  •  зіставатися  •  зіставити  •  зіставляти  •  зістарити  •  зістаритися  •  зістрінути  •  зісхнути  •  зітерти  •  зіткати  •  зіткнутися  •  зітліти  •  зітнути  •  зітнутися  •  зітхання  •  зітхати  •  зіхати  •  зіхідний  •  зіхнути  •  зіходити  •  зіходитися  •  зіхожати  •  з'їддя  •  з'їдень  •  з'їди  •  з'їдини  •  з'їднати  •  з'їдун  •  з'їжа  •  з'їжджати  •  з'їжитися  •  з'їжка  •  з'їзд  •  з'їздини  •  з'їздити  •  з'їздитися  •  з'їмати  •  з'їсти  •  з'їхати  •  зк…