Словник української мови (1927)/Дон–Доп
| ◀ Г | Словник української мови Д |
Е ▶ |
|
дон • доненька • донести • донехочу • донець • донечка • донині • донігатися • донімати • донін • донка • донос • доносити • доношати • доношатися • доношіння • доношування • доношувати • доношуватися • дончак • дончик • дончиця • донщиха • донька • доньчин • донюхатися • донюхуватися • доня • доняти • донятися • до-обід • дообідати • дообідній • дообідувати • доокола • доорати • доорювати • доорюватися • доосередковий • доосередній • доостанку • доостану • доочне • допадати • допадатися • допалати • допалити • допалювати • допалюватися • допаніти • допантрувати • допанувати • допануватися • допари • допаровувати • допарок • допарувати • допасати • допасатися • допасти • допастися • допатрати • допащикувати • допащикуватися • допевне • допевнення • допевнити • допевняти • допевнятися • допекти • доперво • доперва • доперти • допертися • допивати • допиватися • допильновувати • допилювати • допинати • допинатися • допирати • допиратися • допис • дописування • дописати • дописувати • дописуватися • допит • допитати • допити • допитки • допитливий • допитливо • допитування • допитувати • допитуватися • допів- • допізна • допікати • допірання • допірати • допіро • допіру • доплазувати • доплатити • доплачувати • доплентатися • доплести • доплив • допливати • доплигувати • доплітати • доплуганитися • доплутатися • допнути • доповзати • доповідати • доповідач • доповідно • доповідь • доповісти • доповнити • доповнювати • доповняти • доповнятися • доповчити • допоки • допомагати • допомагатися • допоминання • допоминати • допоминатися • допоміжний • допомога • допомогти • допорати • допотиль • доправди • доправити • доправляти • доправлятися • доправуватися • допрати • допрівати • допрік • допрікати • допріти • допроваджувати • допрошуватися • допрядати • доптати • допускати • допускатися • допуст • допустити • до-пуття • допхатися • доп'ясти