Словарь української мови (1924)/Тх–Тя

by Борис Грінченко

◀ С

Словарь української мови Борис Грінченко Т

У ▶

Берлін: Українське слово, 1924

А · Б · В · Г · Ґ · Д · Е · Є · Ж · З · И · І · Ї · Й · К · Л · М · Н · О · П · Р · С · Т · У · Ф · Х · Ц · Ч · Ш · Щ · Ю · Я

 

Т.

 

Т–Там · Тан–Тащ · Тв–Теп · Тер–Тещ · Ти · Ті–Тов · Тог–Тоя · Тп–Три · Трі–Тро · Тру–Тря · Ту · Тх–Тя

тхілити  •  тхір  •  тхніння  •  тхнути  •  тхореня  •  тхорик  •  тхорина  •  тхорити  •  тхорів  •  тще  •  тьвахнути  •  тьма  •  тьманий  •  тьмано  •  тьмано-зелений  •  тьмарити  •  тьмити  •  тьмущий  •  тьм'яний  •  тьм'яно  •  тьоп!  •  тьопати  •  тьопатися  •  тьопнути  •  тьоророх  •  тьотя  •  тьох!  •  тьохкання  •  тьохкати  •  тьохнути  •  тьху  •  тю  •  тюгу!  •  тюгукання  •  тюгукати  •  тюжити  •  тюжка  •  тюкання  •  тюкати  •  тюлька  •  тюпання  •  тюпати  •  тюпки  •  тюпорити  •  тюпотіти  •  тюпцем  •  тюрма  •  тюрю  •  тюряжник  •  тюряжниця  •  тюряка  •  тюті  •  тютьки  •  тютю  •  тютюкати  •  тютюн  •  тютюнець  •  тютюнище  •  тютюнковий  •  тютюнник  •  тютюнниця  •  тютюнничка  •  тютюнниччин  •  тютюновий  •  тютюняка  •  тютя  •  тюхтій  •  тябло  •  тябрити  •  тябричити  •  тяг  •  тяга  •  тягака  •  тяганина  •  тяганка  •  тягар  •  тягати  •  тягатися  •  тягач  •  тягельце  •  тягеля  •  тяги  •  тягітна  •  тягітнейка  •  тяглий  •  тягло  •  тягловий  •  тягнишкіра  •  тягота  •  тягти  •  тягтися  •  тягулиця  •  тягуля  •  тягун  •  тягуня  •  тягучий  •  тягучкий  •  тяж  •  тяжар  •  тяжина  •  тяжиновий  •  тяжити  •  тяжитися  •  тяжкий  •  тяжкість  •  тяжко  •  тяжкомовний  •  тяжконогий  •  тяжкороб  •  тяжкорукий  •  тяжкотілий  •  тяжчити  •  тякнути  •  тяма  •  тямити  •  тямитися  •  тямки  •  тямкий  •  тямовитий  •  тямок  •  тямувати  •  тямучий  •  тямучість  •  тямущий  •  тяпкарь  •  тяр  •  тяти  •  тятива  •  тях

---