Словарь української мови (1924)/Трі–Тро
◀ С | Словарь української мови Т |
У ▶ |
|
трібний • трібувати • трівати • трівога • трівожити • трівожитися • трівок • трійка • трійло • трійник • трійця • трійчак • трійчичка • трін • тріні • тріп • тріпанина • тріпання • тріпати • тріпатися • тріпнути • тріпнутися • тріпотати • тріпотатися • тріпотіти • тріпу • трісі • тріска • тріскання • тріскати • тріскатися • тріскач • тріскотати • тріскучий • тріснути • трісочка • трісочок • трістя • трісця • трісчина • трісь • тріфолія • трішки • тріщ • тріщання • тріщати • тріщуватий • тріщук • тровити • тровлюк • трогати • троє • троєзілля • троєм • троєнка • троєчко • троєшки • трої • троїстий • троїти • троїтися • троїцький • тройзіл • тройзілля • тройко • тройник • тройнити • тройноголов'як • тройняг • тройнячок • тройця • тройчак • тройчаки • тройчастий • тройчатий • тройчатка • тройчистий • трок • трон • трона • троп • тропа • тропак • тропарь • тропати • тропити • тропка • тропник • тропок • тропота • троск • троска • троскання • троскати • троскатися • троскіт • троскотання • троскотати • троскотіти • тросник • тросок • троста • тростина • тростиновий • тростистий • тростити • тростка • тростовий • трость • тростяний • тростянка • тротина • тротовина • троха • трохась • трохи • трочки • трошечка • трошечки • трошиця • трошка • троща • трощити • троюда • троюдити • трояк • троякий • трояко • трояковий • трояково • троян • троянда • трояндовий • трояндочка • троянка • троячка